Наше призначення Старійшина Л. Олдін Портер З Президентства сімдесятників Центром плану є Господь Ісус Христос. Відкиньте або проігноруйте Його, і великий план щастя не буде діяти для вас. Декілька місяців тому, після сесії конференції колу, одна мила дівчина віком біля двадцяти років у розмові зі мною виражала свою стурбованість щодо деяких аспектів Проголошення про сім’ю. Вона на заперечувала, а щиро бажала зрозуміти. Я багато розмірковував над тим, що вона сказала. Бог сотворіння розмовляв з Мойсеєм, намагаючись допомогти йому зрозуміти призначення цього світу. Він сказав, що створив світи без ліку, і що створив їх для своєї власної цілі; і створив їх разом з Єдинонародженим Сином (див. Мойсей 1:33). Зверніть увагу на слова Господа, про те, що Він створив світи для своєї власної цілі! Господь мав мету, коли засновував світи, і Він пояснив, у чому вона полягає, всього декількома віршами, які кажуть, що його робота і його слава - здійснити безсмертя людини (див. Мойсей 1:39). Зрозуміло, що Господь мав підготовчий план для здійснення своєї мети. В Писаннях план має багато назв: «великий план щастя», «план спокути», «милосердний план великого Творця», «план спасіння», «план справедливості» й «великий план Вічного Бога». Кожна назва наголошує на одному або іншому аспекті плану. Але в дійсності існує лише один план, що має багато назв, завдяки якому Бог хоче здійснити безсмертя і вічне життя людини. Уявіть собі літак, що вилітає з аеропорту, маршрут якого нанесений на карту. Пілоти і команда знають, куди летять; вони досягнуть точки призначення і не зіб’ються з курсу жодного разу з 50 000 польотів, якщо їм не стане на перешкоді погода чи механічні неполадки. А тепер уявіть собі інший літак з капітаном і командою, але без плану. Двигуни заведені, літак рухається по зльотній смузі. Коли він починає підніматися, команда не знає, куди повертати: на схід чи на захід. Якщо ви знаходитеся в літаку, то у вас майже немає шансів долетіти до пункту призначення. Кожному з нас стає ясно, що команді літака потрібен план польоту. Так само і з нашим життям. Ніхто не може прийняти мудрого довгострокового рішення, якщо не зрозуміє, що у нас є ціль, і не визнає, що необхідно розуміти, принаймні, деякі аспекти милосердного плану великого Творця. Господь дав нам настанови і заповіді, щоб допомогти виконувати призначення, яке він для нас передбачив. Заповіді легше розуміти, коли ми знаємо дещо про план. Алма навчав цього принципу, коли казав: «Тому Бог дав їм заповіді, після того як зробив відомим для них план спокутування, що вони повинні не чинити зло, карою за яке буде друга смерть, яка є вічною смертю стосовно праведності; бо над такими план спокутування не може мати сили, бо діяння справедливості не можуть бути знищені, згідно з вищою великодушністю Бога» (Алма 12:32; курсив додано). Дуже важливою частиною плану є право на особистий вибір. Господь називає його моральною свободою. Ми можемо вибирати згідно з нашим бажанням, але ми не можемо вибирати наслідків нашого вибору. Подумайте над цим. Нам дозволено робити вибір в житті, але ми не повинні потім називати план несправедливим через те, що нам доведеться прийняти наслідок нашого вибору. Центром плану є Господь Ісус Христос. Відкиньте або проігноруйте Його, і великий план щастя не буде діяти для вас. Його життя було освячено в доземному існуванні, в земному житті і продовжує освячуватися у вічних світах, щоб план Батька було здійснено для нашого благословення і нашої користі. Ціна для Учителя була величезною. Згадайте біль, який він зніс у Гефсиманії, та його страждання на Ґолґоті. Це повинно дати нам деяке уявлення про надзвичайну важливість плану спокутування. Гординя, гонитва за марними речами світу, розпуста, неправильне розуміння ролі чоловіка і жінки та нехтування святістю людського життя - це лише деякі перепони в дотриманні моральних норм. Вони перешкоджають нам або не дають досягнути нашого призначення. План дає змогу покаятися, але не дозволяє прийняти поведінку, яка призводить до самознищення. Господь каже, що не може дивитися на гріх навіть з найменшою мірою поступки; Однак, той, хто кається і виконує Його заповіді, буде прощений (див.УЗ 1:31-32). Розуміння плану може дати нам велике заспокоєння під час суворих випробувань, які випадають людству. Пізніше це розуміння укріпить нашу віру. Одним з найважчих випробувань є розлука з тими, кого ми любимо, через смерть. План є великою втіхою, якщо ми розуміємо такі слова з Писань: «Бо через те, що смерть зійшла на всіх людей, для того, щоб виконати милосердний план великого Творця, повинна бути і сила воскресіння, і воскресіння повинно обов’язково прийти до людини з причини падіння; а падіння прийшло з причини порушення закону; і через те, що людина пала, вони були відсічені від присутності Господа» (2 Нефій 9:6). Ми в буквальному розумінні сини й дочки Бога. Ця думка повинна проникнути в кожну фібру нашого єства. Знання цієї єдиної істини сильно впливатиме на рішення в житті, які можуть привести нас або до великої радості, або до гіркого розчарування. Багато з тих, хто є авторами людської філософії, знають дуже мало, або й зовсім нічого, про цілі Бога. Мирські концепції дуже часто абсолютно не відповідають вічним цілям. Якщо, наприклад, хтось вважає, що існування людини на землі є результатом випадкового збігу обставин в природі - таке судження буде хибним. Ці новомодні філософи не знають про доземне існування людства, не обізнані з вічним призначенням людини. Чи можуть вони створити принципи, які витримають перевірку століттями? Президент Гордон Б. Хінклі оголосив проголошення про сім’ю, кажучи: «При такій кількості фальшифих міркувань, які видаються за істину, при такій кількості обману щодо стандартів та цінностей, при такій кількості принад і зваб, які поступово призводять нас до грішної поведінки, ми, Перше Президентство і Кворум Дванадцятьох, відчуваємо необхідність попередити і не одноразово. Як перший крок у цьому ми публікуємо проголошення для Церкви, а для світу це буде заявою, де підтверджуються стандарти і вчення, а також їх практичне застосування щодо сім’ї, про які пророки, провидці й одкровителі цієї Церкви неодноразово заявляли протягом її всієї історії (Gordon B. Hinckley, «Stand Strong against the Wiles of the World», Ensign, November 1995, p. 100). Дехто скаржиться, що коли пророки кажуть чітко і твердо, то вони позбавляють нас свободи вибору. Ми вільні вибирати. Але нам доведеться прийняти наслідки тих рішень. Пророки не позбавляють нас свободи вибору. Вони лише попереджають нас, якими будуть наслідки нашого вибору. Може не дуже приємно чути про ці наслідки. Але як нерозумно звинувачувати пророків за їхні попередження. Розвивайте віру в пророків та їхні застереження. Прагніть натхнення. Коли вони звертаються з порадою, а ви приймете її, то знайдете втіху, мир і навіть радість. Алма, пророк давнини, відчував велике занепокоєння за своїх ближніх, коли казав: «Так, я буду проголошувати кожній душі, нібито голосом грому, покаяння і план спокутування, що вони повинні покаятися і прийти до нашого Бога, щоб не було більше смутку на всьому лиці землі» (Алма 29:2). Якщо ми розуміємо Великий план Вічного Бога, проголошення про сім’ю принесе мир і впевненість. Робота спасіння сама свідчить про себе, тому що Дух Господа супро-воджує її. Послання, яке містить проголо-шення, заспокоїть батьків, які можливо не визначилися зі своїми ролями в домі. Воно принесе впевненість дітям, тому що їх виховують батьки, які люблять і розуміють їхнє божественне призначення. І воно принесе тривале щастя молодій жінці, яка розмовляла зі мною, якщо вона зрозуміє й буде виконувати роль, призначену їй всемудрим і люблячим Батьком на Небесах. В ім’я Ісуса Христа, амінь.