Істинні послідовники Старійшина Роберт Дж. Уеттен Сімдесятник Спаситель хоче, щоб ми, як його істинні послідовники, любили інших так, як він їх любить: більш щиро, більш чисто і досконало. Перебуваючи разом із одинадцятьма учнями у світлиці, Ісус використовує останні моменти свого земного служіння, щоб навчати: «Нову заповідь Я вам даю: любіть один одного! Як я вас полюбив. . . . По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою».1 Він каже про свою смерть, що наближається, і про воскресіння: «Ніхто більшої любови не має над ту, як хто свою душу поклав би заради друзів своїх».2 Він ще раз підтверджує божественне синівство: «Я - дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене».3 І він обіцяє, що Батько надішле їм іншого Утішителя, Святого Духа: «Той навчить вас усього».4 Беззастережна любов Ісуса зумовила його спокутуючу жертву за наші гріхи. Те, як він жив, його життя - це приклад, який ми повинні наслідувати. Без його любові ми не могли б повернутися до нашого Небесного Батька. Його шлях має бути нашим шляхом. «Отже, якими людьми повинні ви бути? Істинно я кажу вам, такими самими, як я є».5 Він показав, що нам потрібно йти і робити добро, що фізичне та духовне благополуччя наших ближніх настільки ж важливе, як і наше власне, і що ми маємо виявляти істинну турботу та співчуття до дітей нашого Небесного Батька. Мороній визначає Христову любов, як милосердя. «І тепер я знаю, що ця любов, яку ти мав до дітей людських, є милосердя; ось чому, якщо люди не матимуть милосердя, вони не зможуть успадкувати те місце, яке ти приготував в оселях твого Батька».6 Недостатньо казати, що ми віримо, і що любимо Його, - ми повинні бути сповнені Його любов’ю в останній день. Нам не обов’язково покладати наші душі за інших, як він це зробив, але, як і Спаситель, ми повинні благословляти життя інших, жертвуючи тим, з чого складається наше життя: нашим часом, талантами, достатком, собою. Мормон закликає нас: «Моліться Батькові з усією енергією вашого серця, щоб вас було сповнено цією любов’ю, яку він дарував усім, хто є істинними послідовниками його Сина, Ісуса Христа».7 Як і віра, Христова любов є даром Духа, що дається за принципами особистої праведності та у відповідності з виконанням законів, за якими він визначається. Як і віру, любов необхідно виявляти, щоб вона зростала. Кожний день свого життя ми проживаємо тільки раз, і кожний із нас, незважаючи на вік та обставини, щодня стає перед вибором у стосунках з іншими. Якщо ми відмовляємо собі у чомусь та простягаємо руку і служимо іншим, Дух очистить нас і буде навчати нас, і ми зрозуміємо, що мав на увазі Павло, кажучи: «А плід духа: любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра».8 Наше співчутливе служіння іншим переросте у божественну любов і змінить нас, «щоб коли він явиться, ми могли бути такими, як він».9 Бригам Янг учив: «Ми повинні починати працю любові та доброти з власної сім’ї, до якої ми належимо, а вже потім поширювати її на інших».10 Цар Веніямин радив батькам навчати своїх дітей «любити один одного, і служити один одному».11 Президент Кімбол навчав: «Бог помічає нас, і спостерігає за нами. Але здебільшого він відповідає на наші потреби завдяки іншим смертним. Ось чому нам так важливо служити один одному у царстві».12 Минулого січня землетрус у центральному гірському регіоні Колумбії залишив спустошеним місто Арменія. Стурбовані президенти колів зателефонували до президентства території у Куіто, щоб визначити потреби, які були у святих, що жили в Арменії. Президент округу повідомив, що багато членів Церкви втратили свої домівки і знайшли притулок у незруйнованих церковних домах зборів, але терміново потрібна їжа та одяг. Провідники Товариства допомоги і священства взялися до справи і гуманітарну допомогу з їжі та одягу від членів Церкви з усієї Колумбії збирали до каплиць кожного міста. Семирічна Наде прийшла із батьками до каплиці міста Калі, і там спостерігала, як єпископ Веуреаль одержував гуманітарну допомогу від членів Церкви. «Єпископе, як я можу допомогти дітям у Арменії?», - запитала вона. «Наде, твої батьки вже допомогли їм». Вона пішла у інший край каплиці і помітила, що майже зовсім не пакують одягу та взуття для дітей. Наде повернулася до єпископа із власними черевиками у руках і сказала: «Тепер я знаю, як я можу допомогти, будь ласка, віддайте ці черевики якійсь дівчині у Арменії, яка загубила свої». Її босі ноги не видали жодного звуку, коли вона тихенько вийшла. Цар Веніямин радив людям піддаватися натхненню Святого Духа, «скин[ути] з себе оболонку тілесної людини, і . . . ста[ти] свят[ими] через спокуту Христа Господа, і . . . ста[ти] як дитина, смиренною, лагідною, покірною, терпеливою, сповненою любові . . .»13 Пізньої весни 1829 року, коли розгорталися дивовижні події відновлення, Господь сказав Джозефу Найту через Пророка Джозефа: «І ніхто не може допомагати в цій праці, якщо він не буде покірним і сповненим любові».14 У наш час кожного молодого чоловіка запрошують підготуватися віддати два роки для служіння місіонером повного дня. Поки місіонери навчають євангелії та служать іншим з усім серцем, розумом і силою, вони отримують дари Духа, включаючи Христову любов до тих, кому вони служать. Місіонерське служіння може і повинно стати фундаментом щасливого життя, збудованого на любові та служінні іншим. Материнство, як і священство, є божественним покликанням для служіння іншим і їх навчання. Хто, побачивши власними очима чисту любов матері до дитини, може заперечувати, що то є божественна любов? Сестри, ця сама Христова любов може і повинна поширюватися на інших усе ваше життя. Коли багатий чоловік прийшов до Ісуса і спитав: «Учителю Добрий, що маю зробити я доброго, щоб мати життя вічне?», Господь переказав заповіді, а чоловік відповів: «Це я виконав все. Чого ще бракує мені?» Ісус каже йому: «Коли хочеш бути досконалим, - піди, продай добра свої та й убогим роздай, - і матимеш скарб ти на небі. Потому приходь та й іди вслід за Мною».15 Як Його учні, ми повинні спитати себе: «Чого ще не вистачає мені?» Ви можете скрізь чинити добро, можете любити і служити іншим у вашій сім’ї, у Церкві, у громаді. У якомусь розумінні, ви повинні бути готові «віддавати йому все, що ви маєте, і себе».16 Одні з найістинніших послідовників, яких я знаю, - сімейні пари, які відклали очікуваний відпочинок та приємне дозвілля, і послідували за Ним на повнострокове служіння у Його царстві. Якщо ви бажаєте вдосконалитися разом у своєму учнівстві, поговоріть із вашим єпископом про місію. Кожна місія у Церкві потребує більше місіонерських пар, і невдовзі 100 діючим храмам потрібні будуть працівники. Президент Хінклі запитував: «Чому місіонери такі щасливі? Тому, що вони залишають себе у служінні іншим. Чому щасливі ті, хто працють у храмах? Тому, що їхня праця любові насправді у гармонії з великою роботою за мертвих Спасителя усього людства».17 Я вдячний, що біля мене люди, яких я люблю, які благословили моє життя своєю любов’ю та служінням. Як і навернені за часів Алми, якщо ми бажаємо називатися Його народом, ми повинні «бажа[ти] нести тягарі один одного, так щоб вони були легшими».18 Кожен із нас може подумати про істинних послідовників, які полегшили тягарі багатьох своєю Христовою любов’ю та служінням. Ернест Лерой Хетч був лікарем у громаді у Північній Мексиці, де я виріс. Він також був президентом місії, у якій я служив, і ще кількох інших місій. Більшу частину свого життя він мав із собою написані слова гімну «More Holiness Give Me» («Більше святості дай мені»). Останні два рядки цього гімну такі: «Бути більш гідним царства; більше служити; мати більше благословень і святості; бути більш схожим на тебе, Спасителю».19 Спаситель хоче, щоб ми, як його істинні послідовники, любили інших так, як він їх любить: більш щиро, більш чисто і досконало. Як і у минулі часи, його апостоли і пророки у цей час продовжують бути прикладом і вчити, що ця Христова любов є самим серцем його євангелії. Я пізнав та відчув їхню любов один до одного, і до кожного з нас. Я приношу свідчення, що вони - істинні учні Христа. Ця Церква - Його царство на землі. У нас є Його та їхні приклади любові та служіння. Давайте також будемо істинними учнями. В ім’я Ісуса Христа, амінь. ПОСИЛАННЯ 1. Іоанн 13:34-35. 2. Іоанн 15:13. 3. Іоанн 14:6. 4. Іоанн 14:26. 5. 3 Нефій 27:27. 6. Етер 12:34. 7. Мороній 7:48; курсив додано. 8. Галатам 5:22. 9. Мороній 7:48 10. Discourses of Brigham Young, sel. John A. Widtsoe (1954), 271. 11. Мосія 4:15. 12. The Teachings of Spencer W. Kimball, ed. Edward L. Kimball (1982), 252. 13. Мосія 3:19. 14. УЗ 12:8. 15. Матвій 19:16,20-21. 16. Мосія 2:34. 17. Teachings of Gordon B. Hinckley, 595. 18. Мосія 18:8. 19. Hymns, тщ. 131.