Наш священний обов’язок - зміцнення сімей Старійшина Роберт Д. Хейлз З Кворуму Дванадцятьох Апостолів Ключ до зміцнення наших сімей - присутність Духа Господа у нас вдома. Мета для наших сімей - бути на тісній і вузькій путі. Усі ми - батьки, діти, члени родини, провідники, учителі, а також кожний член Церкви - маємо священний обов’язок укріплювати сім’ї. У Писаннях ясно викладено важливість духовного зміцнення сімей. Батько Адам і Мати Єва навчали своїх синів і дочок євангелії. Жертви Авеля були прийняті Господом, якого Авель любив. З іншого боку, Каїн любив Сатану більше за Бога і вчинив тяжкі гріхи. Адам і Єва сумували перед Господом через Каїна і його братів, проте вони ніколи не переставали навчати своїх дітей євангелії. (Див. 5:12, 18, 20, 27; 6:1, 58). Нам слід розуміти, що кожен з наших дітей приходить у світ, маючи різні дари і таланти. Одним, як Авелю, даються дари віри від народження. Іншим же щоразу потрібно робити зусилля, приймаючи рішення. Як батьки, ми ніколи не повинні дозволяти, щоб пошуки і боротьба наших дітей порушила нашу віру в Господа чи призвела до втрати її. Алма молодший, був «виснажений катуванням . . . [і] змучений згадками про багато [його] гріхів» і згадував, що чув від свого батька про прихід «Ісуса Христа, Сина Божого, який спокутає гріхи світу» (Алма 36:17). Батькові слова привели його до навернення. Так само наше навчання і свідчення будуть у пам’яті наших дітей. Дві тисячі юних воїнів у військові Геламана свідчили, що їхні праведні матері дуже добре навчили їх євангельських принципів (див. Алма 56:47-48). У час великих духовних пошуків Енош сказав: «Слова, які я часто чув від мого батька про вічне життя . . . запали глибоко в моє серце» (Енош 1:3). В Ученні і Завітах Господь каже, що батьки повинні навчати своїх дітей розуміти вчення про покаяння, віру в Христа, Сина живого Бога, хрищення і дар Святого Духа, який надається через рукопокладання, коли їм виповнюється вісім років. Батьки також повинні вчити своїх дітей молитися і ходити в праведності перед Господом (див. УЗ 68:25, 28). Якщо ми вчимо наших дітей євангелії словом і власним прикладом, то наші сім’ї духовно зміцнюються й укріплюються. Слова живих пророків ясно вказують на наш святий обов’язок укріплювати наші сім’ї духовно. У 1995 році Перше Президентство і Рада Дванадцятьох Апостолів видали проголошення світові про сім’ю, в якому заявлено, що «сім’я є центральною частиною плану Творця для вічної долі Його дітей....Чоловік і дружина мають урочисту відповідальність любити один одного, а також своїх дітей. . . . Батьки мають священний обов’язок виховувати своїх дітей у любові і праведності, забезпечувати їхні фізичні і духовні потреби, учити їх любити один одного і служити один одному, [і] виконувати заповіді Бога» («Сім’я: проголошення світові», Ensign, Nov. 1995; Ліягона, жовтень 1998, с. 24). У лютому цього року Перше Президентство звернулося до всіх батьків із закликом «віддати найкращі сили навчанню і вихованню своїх дітей у дусі євангельських принципів, які б тримали їх ближче до Церкви. Дім є основою праведного життя і йому не існує альтернативи, ніщо не може зайняти його місце чи виконати його суттєві функції у здійсненні цієї Богом даної відповідальності». У цьому лютневому Листі Перше Президентство акцентує увагу на тому, що навчаючи і виховуючи дітей у дусі євангельських принципів, батьки зможуть захистити свої сім’ї від руйнівного впливу. Далі Перше Президентство радить батькам і дітям «приділяти велику увагу сімейній молитві, сімейному домашньому вечору, вивченню і навчанню євангелії, а також таким сімейним заходам, які б приносили радість і користь. І хоч можуть існувати й інші хороші і доречні заходи і потреби, однак не слід дозволяти їм витісняти божественно призначені обов’язки, які можуть бути виконані належним чином лише батьками і сім’ями» (Лист Першого Президентства від 11 лютого 1999; див. Church News, 27 Feb. 1999, 3). За допомогою Господа і його вчення можна зрозуміти і подолати всі випробування, з якими може зіткнутися сім’я. Якими б не були потреби членів сім’ї, нам під силу зміцнити наші сім’ї, якщо ми прислухаємося до порад пророків. Ключ до зміцнення наших сімей - присутність Духа Господа у нас вдома. Мета для наших сімей - бути на тісній і вузькій путі. Безліч справ ми можемо зробити в стінах наших домів, щоб зміцнити сім’ю. Дозвольте мені назвати кілька ідей і конкретних прикладів, які можуть допомогти у визначенні тих ділянок, на яких потрібно зміцнювати наші сім’ї. Я пропоную їх як заохочення, беручи до уваги те, що кожна сім’я - і кожний її член - унікальні. Зробіть свої доми місцем безпеки, де б кожний член сім’ї відчував любов до себе і свою належність до сім’ї. Ясно усвідомте, що кожна дитина має різні дари і здібності; кожна дитина окремо вимагає особливої любові і турботи. Пам’ятайте, що «лагідна відповідь гнів відвертає» (Приповісті 15:1). Після того, як моя люба дружина і я були запечатані у храмі Солт-Лейк, старійшина Гарольд Б. Лі мудро застеріг: «Коли ви підвищуєте свій голос у гніві, Дух залишає ваш дім». Ми ніколи не повинні через гнів тримати замкненими від наших дітей свої двері чи серця. Як і блудному синові, нашим дітям потрібно знати, що, коли вони усвідомлюють вчинене ними, вони можуть повернутися до нас за любов’ю і порадою. Проводьте час зі своїми дітьми, давайте їм можливість вибирати, які заходи проводити і які теми обговорювати. Усувайте все те, що відволікало б вас. Заохочуйте своїх дітей формувати особисту релігійну поведінку: особисто молитися, особисто вивчати Писання і поститися у разі особливих потреб. Оцінюйте духовне зростання дітей, спостерігаючи за їхніми вчинками, мовою і стосунками з іншими. Моліться щодня зі своїми дітьми. Читайте Писання разом. Я пам’ятаю, як мої батько і мати читали нам Писання, а ми, діти, сиділи на підлозі і слухали. Час від часу вони могли запитати: «Що це писання означає для вас?» або «Які у вас виникли почуття?» Потім вони вислуховували нас, коли ми розповідали про прочитане своїми словами. Читайте слова живих пророків, а також інші натхненні статті для дітей, молоді і дорослих, що їх друкують у Церковних журналах. Ми можемо наповнити наш дім звуками гідної музики, якщо співаємо разом гімни, вміщені в збірнику гімнів і в Гімнах і дитячих піснях. Проводьте сімейний домашній вечір щотижня. Ми, батьки, іноді боїмося вчити своїх дітей чи свідчити їм. Я маю таку провину у своєму житті. Ми потрібні своїм дітям, щоб ділитися з ними духовними переживаннями, вчити їх і свідчити їм. Проводьте сімейні наради, щоб обговорювати сімейні плани і труднощі. Найбільш ефективними із сімейних нарад є ті, що проводяться індивідуально з кожним членом сім’ї. Допомагайте своїм дітям зрозуміти, що їхні ідеї є важливими. Прислухайтеся до них і навчайтеся від них. Запрошуйте місіонерів навчати у вас вдома малоактивних членів Церкви або друзів, які не є членами Церкви. Виявляйте свою підтримку Церковним провідникам і допомагайте їм. Їжте разом, коли це можливо, і під час їди розмовляйте про щось важливе. Працюйте усією сім’єю, навіть якщо цю роботу можна виконати швидше і простіше самим. Розмовляйте зі своїми синами і дочками під час спільної роботи. Так щосуботи ми робили з моїм батьком. Допомагайте своїм дітям вибирати хороших друзів і зробіть так, щоб ці друзі відчували себе бажаними у вас вдома. Знайомтеся з батьками друзів своїх дітей. Своїм прикладом навчайте дітей, як мудро використовувати час і те, що маємо. Допомагайте їм навчитися забезпечувати себе і зрозуміти важливість підготовки до майбутнього. Розповідайте дітям про історію своїх предків і сім’ї. Установлюйте сімейні традиції. Плануйте і з користю проводьте разом канікули, враховуючи потреби, таланти і здібності своїх дітей. Давайте їм можливість мати щасливі спогади, розвивайте їхні таланти, зміцнюйте їхнє почуття власної гідності. Словом і прикладом навчайте моральним цінностям і дотриманню заповідей. Після хрищення і конфірмації моя мама відвела мене убік і запитала: «Що ти відчуваєш?» Я описав, як тільки міг, те тепле почуття миру, спокою і щастя, що були в душі. Мама пояснила, що це відчуття - то і є дар, який я щойно отримав - дар Святого Духа. Вона сказала мені, що цей дар буде зі мною постійно, якщо я житиму гідно. Та мить навчання вплинула на все моє життя. Навчайте своїх дітей про значення хрищення і конфірмації, отримання дару Святого Духа, прийняття причастя, шанування священства, укладання і дотримання храмових завітів. Їм потрібно знати про те, як важливо жити гідно храмової рекомендації і бути підготовленим до храмового шлюбу. Якщо ви ще не запечатані до своєї дружини (чоловіка) або дітей, то працюйте сім’єю над цим, щоб отримати храмові благословення. Сім’єю поставте собі храмові цілі. Бутьте гідними священства, яке ви, брати, маєте, і ним благословляйте життя ваших сімей. Освячуйте свій дім владою Мелхиседекового священства. За стінами дому існує багато можливостей для занять. Мудре використання їх зміцнить наші сім’ї. Заохочуйте своїх дітей служити в Церкві і громаді. Спілкуйтеся з вчителями, тренерами, а в Церкві - з радниками, помічниками і провідниками своїх дітей, щоб поділитися з ними турботами і сказати про їхні особливі потреби. Знайте, чим зайняті ваші діти у вільний час. Радьте їм, які кінофільми, телепрограми і відеофільми варто дивитися, які ні. Якщо вони мають доступ до Internet, то дізнавайтеся, з якою метою вони ним користуються. Допоможіть їм зрозуміти важливість повноцінного відпочинку. Заохочуйте своїх дітей до участі в гідних шкільних заходах. Знайте, що вивчають ваші діти. Допомагайте їм виконувати домашні завдання. Допомагайте їм усвідомити важливість освіти, підготування до майбутньої праці і самозабезпечення. Молоді жінки: відвідуйте збори Товариства допомоги, як тільки вам виповниться 18 років. Дехто з вас неохоче переходить у це товариство. У вас може виникнути пересторога, що вам не знайдеться там. Мої молоді сестри, це не аргумент. У Товаристві допомоги існує багато корисного для вас. Воно може стати вашим благословенням упродовж усього життя. Молоді чоловіки: шануйте Ааронове священство. Воно є підготовчим священством, що готує вас до Мелхиседекового священства. Працюйте на повну силу у кворумі старійшин, після того як вас висвячено в Мелхиседекове священство. Відчуття братерства, навчання у кворумі і можливість служити іншим благословлять вас і вашу сім’ю на все життя. Кожна сім’я може бути зміцнена в той чи інший спосіб, якщо Дух Господа присутній в наших домах і ми навчаємо через Нього. Дійте з вірою; не реагуйте на все зі страхом. Коли наші підлітки починають перевіряти сімейні цінності, батькам потрібно звертатися до Господа за порадою, чим саме допомогти кожному члену сім’ї. Це час для виявлення ще більшої любові і підтримки, а також посиленого навчання, як робити вибір. Страшно дозволити нашим дітям вчитися на помилках, які вони можуть зробити, але їхня готовність вибирати шлях Господа і духовні цінності сім’ї зростає, коли вибір роблять вони самі, ніж тоді, коли ми намагаємося ці цінності їм нав’язувати. Господній шлях любові і прийняття кращий, ніж шлях Сатани - шлях сили і примусу, особливо у вихованні підлітків. Пам’ятайте слова пророка Джозефа Сміта: «Ніщо так не допомагає відвести людей від гріха, як те, щоб взяти їх за руку і пильнувати з лагідністю. Коли люди виявляють хоч трішки доброти і любові до мене, о яку силу це додає моєму розуму; коли ж відбувається протилежне, то відчуваєш, як піднімаються всі неприємні почуття і пригнічують людський розум» (Teaching of the Prophet Joseph Smith, sel. Joseph Fielding Smith [1976], 240). Якщо ми впадаємо в розпач тому, що наші діти збиваються зі шляху праведності, не дивлячись на те, що ми зробили все, що було в наших силах, то слова, сказані Орсоном Ф. Уітні можуть втішити нас. Він сказав: «Незважаючи на те, що деякі вівці можуть заблукати, око Пастиря на них, і рано чи пізно вони відчують на собі вплив Божественного Провидіння, що досягне їх і приведе назад до кошари. У цьому житті чи у житті подальшому, вони все ж повернуться. Їм потрібно буде заплатити свій борг справедливості; вони страждатимуть через свої гріхи; вони можуть прямувати тернистим шляхом, але якщо це врешті-решт приведе їх, як блудного сина, що кається, до материнського і батьківського серця, яке любить та прощає, і додому, то пережиті страждання не будуть марними. Моліться за [своїх] неуважних і неслухняних дітей, учепіться за них [вашою] вірою. Продовжуйте сподіватися, продовжуйте довіряти, аж поки не побачите Спасіння Бога» (Orson F. Whitney, in Conference Report, Apr. 1929, 110). А що робити, коли ви одинаки? Чи потрібні вам поради, які стосуються сім’ї? Так. Це те, чого ми всі повинні навчитися у земному житті. Часто неодружені дорослі члени Церкви можуть надавати особливої сили сім’ї, стаючи величезним джерелом підтримки, прихильності і любові як для своєї сім’ї, так і тих, що навколо них. Багато дорослих членів Церкви у своїх родинах виконують батьківські функції. Дідусі і бабусі, тітки і дядьки, брати і сестри, племінники і племінниці, двоюрідні брати і сестри, а також інші члени родини можуть мати великий вплив на сім’ю. Я хочу сказати слова великої вдячності усім тим членам моєї родини, які вели мене в житті своїм прикладом і свідченням. Іноді члени родини можуть сказати те, що не можуть сказати батьки, не вдаючись до дискусій на цю тему. Після довгих відвертих розмов зі своєю мамою одна молода жінка сказала: «Це було б жахливим розповісти тобі чи татові, що я вчинила щось погане. Але було б ще гірше сказати про це тітці Сузан. Не могла б же я її розчарувати». Знаючи, що ми живемо тут, щоб навчатися і розвивати свою віру, ми повинні розуміти, що протилежність має бути у всьому. Під час проведення нашої сімейної наради моя дружина сказала: «Якщо ти думаєш, що хтось має досконалу сім’ю, то це означає, що ти їх просто добре не знаєш». Брати і сестри, будучи батьками, давайте зважимо на застереження і навіть на докір від Господа Джозефу Сміту та іншим провідникам Церкви у 1833 році «привести до ладу свій дім» (див. 93:43). «Я заповів вам виховувати своїх дітей у світлі й істині» (див. УЗ 93:40). «Привести до ладу [свою] сім’ю і дивитися, щоб вони були більш старанні і турботливі вдома і завжди молилися, бо інакше їх буде усунено з їхнього місця» (див. 93:50). Пророки сучасних днів застерегли і попередили батьків, що потрібно привести до ладу наші сім’ї. Нехай зійде на нас благословення бути натхненними і мати любов, коли ми зустрічаємося з безвір’ям в наших сім’ях. Тоді ми знатимемо, що ці випробування існують для того, щоб привести нас ближче до Господа і один до одного. Прислухаймося до голосу пророка і приведемо до ладу наш дім (див. 93:41-49). Сім’я зміцнюється, якщо ми стаємо ближче до Бога, і кожний член сім’ї зміцнюється, коли ми стаємо духовно вищими, укріплюємо, любимо і турбуємося один про одного. «Ти підносиш угору мене, а я тебе, і ми піднімаємося разом» (прислів’я квакерів). Будьмо здатними запрошувати і утримувати Дух Господа у своєму домі, щоб зміцнювати наші сім’ї. І робити це заради того, щоб кожен з членів нашої сім’ї міг залишатися на «цій тісній і вузькій путі, яка веде до вічного життя» (2 Нефій 31:18), я молюся в ім’я Ісуса Христа, амінь.