Президент Гордон Б. Хінклі
Великими є наші благословення. Величезною є наша відповідальність. Давайте . . . безстрашно йти вперед, щоб скрізь серед людей поширити праведність Господа.
Мої брати і сестри, це були два прекрасних дні. Натхнення і сила Святого Духа зійшли на нас. Ми радіємо разом. У цей час, коли ми завершуємо цю конференцію, у нас є всі підстави, щоб дякувати Господові за його благословення.
Музика була прекрасною. Нас надихнули і віру зміцнили хори і хорові групи, які для нас співали. Молитви наближали нас до Господа, а ті, хто виступали перед нами, робили це силою Святого Духа.
Це знаменне і виняткове століття вже поступово закінчується. З одного боку це був ганебний період в історії світу. Це було найгірше з усіх століть - воно принесло більше війн, більш жорстоке ставлення людини до людини, більше конфліктів і неспокою, ніж будь-яке інше століття в історії світу. Це було саме криваве століття в історії людства. У цей час ворог істини поширив свій злочестивий вплив загибелі, нещастя і болю на багато мільйонів, що підтверджується подіями в Югославії. Батько всіх нас не може не плакати, дивлячись вниз на своїх сварливих дітей.
Але в ширшому розумінні це було найкраще з усіх століть. У довгій історії землі не було нічого подібного. Середня тривалість життя людини виросла більше ніж на 25 років. Тільки подумайте! Це ж диво! Результати розвитку науки можна побачити всюди. У цілому ми живемо довше і краще. Це вік більшого розуміння і знання. Ми живемо у світі великого розмаїття. Чим більше ми дізнаємося один про одного, тим більше зростає наша вдячність. Це був вік інформації. Чудеса сучасної медицини, пересування і комунікації - майже неймовірні. Все це відкрило перед нами нові можливості, які ми повинні зрозуміти і використати для просування роботи Господа вперед.
І над усіма цими дивовижними дарами стоїть відновлення євангелії Ісуса Христа з надзвичайною владою і благословеннями, що прийшли разом з цим. Це істинно є ера повноти часів, яка принесла те, що вже ніколи не буде знову взято з землі.
Я вірю, що Петро говорив про нас, коли він сказав:«Але ви - вибраний рід, священство царське, народ святий, люд власности Божої, щоб звіщали чесноти Того, Хто покликав вас із темряви до дивного світла Свого» (1 Петра 2:9).
Тепер, брати і сестри, давайте повернемось до нашого дому з рішенням у серцях робити трохи краще, ніж ми робили в минулому. Ми всі можемо бути чуть-чуть добрішими, чуть-чуть щедрішими, дещо дбайливішими один до одного. Ми можемо бути більш терпимими і дружніми до тих, хто не належить до нашої Церкви і докласти особливих зусиль, щоб показати їм нашу повагу. Ми не можемо дозволити собі бути зарозумілими або самовдоволеними. Наш обов’язок - подати руку допомоги не тільки членам нашої Церкви, але також усім іншим. У міру того, як ми будемо так робити, цікавість і повага цих людей до нашої Церкви також зростатиме.
Я глибоко вдячний за те, що Церквою ми надаємо гуманітарну допомогу тим, хто невідкладно потребує її. Ми вже багато зробили і благословили життя багатьох людей, які не є членами нашої Церкви, але які також є дітьми нашого Батька. Ми будемо продовжувати робити це допоки у нас є можливість. Ми висловлюємо нашу подяку всім тим, хто зробив свій внесок у цю справу.
Давайте постійно працювати над тим, щоб зміцнювати наші сім’ї. Нехай чоловіки і дружини розвивають дух повної вірності один одному. Давайте у наших стосунках один з одним помічати щось особливе, висловлювати любов і подяку, і давайте постійно працювати, щоб плекати дух любові і поваги один до одного. Ми повинні оберігати себе від дратівливсті, злості і неповаги.
Батьки, охороняйте ваші сім’ї. Виховуйте ваших дітей у світлі та істині, як заповідав Господь. Огортайте їх любов’ю, але не зіпсуйте їх. Діліться з ними вашим свідченням. Читайте разом Священні Писання. Направляйте і захищайте їх. У вас немає більшого благословення ніж ваші сім’ї і більшої відповідальності, ніж за тих, кого Господь дав під вашу опіку. Моліться разом. Ніщо не може замінити сімейну молитву, коли всі стають на коліна перед Господом.
Давайте будемо людьми чесності і моральної чистоти, які завжди і в усіх обставинах вибирають правду.
Великими є наші благословення. Величезною є наша відповідальність. Давайте станемо на коліна і будемо молитися до Господа, щоб він направляв нас. Потім давайте встанемо на ноги, розправимо плечі і будемо безстрашно йти вперед, щоб скрізь серед людей поширити праведність Господа.
На закінчення я зараз відчуваю необхідність оголосити, що серед усіх храмів, які ми збираємось будувати, ми плануємо відбудувати храм у Наву. Один із членів Церкви та його сім’я зробили значний внесок, що дає можливість здійснити цей проект. Ми їм вдячні. Пройде час перш, ніж це здійсниться, але архітектори вже розпочали роботу. Цей храм не завжди буде працювати інтенсивно - він буде дещо ізольований. Але ми передбачаємо, що протягом літніх місяців він буде переповнений. Ця нова споруда пам’ятник для тих, хто побудував першу таку будівлю тут, на берегах Міссісіпі.
Я повторюю те, що я вже казав раніше. Я люблю вас. Я залишаю вам моє благословення і моє свідчення про цю прекрасну і велику роботу останніх днів. У розлуці хай веде Господь поки ми не зустрінемось через шість місяців, це моя молитва в ім’я Ісуса Христа, амінь.
Попереднє
