The Christus statueThe Church of Jesus Christ of Latter-day Saints Search | Feedback | Site Map | Help | Country Sites |
Home Gospel Library General Conference
Conferences
квітень 1998
Не ставте себе під удар

Не ставте себе під удар

Президент Томас С. Монсон
Перший радник у Першому Президентстві

У житті молодих чоловіків сьогодні відбувається битва, яка має важливі наслідки. Кажучи просто, це вибір робити правильно або неправильно.

Президент Томас С. Монсон

16 липня 1945 року військовий корабель Сполучених Штатів під назвою Індіанаполіс із секретним вантажем вийшов з військовоморської бази Меа Айленд, що в Каліфорнії, і взяв курс на острів Тініан серед Маріанських островів. Цим вантажем було дуже складне обладнання, яке могло покласти кінець Другій світовій війні з усіма її стражданнями, муками і смертями. Корабель доставив цей вантаж 26 липня і без супроводу направився до Лейта на Філіпінах.

Вони йшли через ворожі води у Філіпінському морі, а тому капітан мав директиву слідувати зигзагоподібним курсом, щоб ворог не зміг вичислити курс й атакувати. Він не виконав директиву. Майже опівночі в неділю, 29 липня 1945 року, коли Індіанаполіс продовжував курс на бухту Лейт, ворожий підводний човен виявив цей важкий крейсер. Легко уникаючи виявлення, бо перебував на глибині видимості з перископа, підводний човен відкрив вогонь залпом шістьма гвинтоподібними торпедами з відстані півтора кілометри. Коли торпеди поразили ціль, вибух оснащення та авіаційного палива розірвав ніс крейсера і зруйнував машинний відділ. Без електрики радист не міг послати сигнал біди. Коли надійшов наказ залишити корабель, то його передавали усно, тому що завмерли всі засоби зв’язку. Через дванадцять хвилин після нанесення удару корма піднялася з води на 30 метрів і корабель пішов у морські глибини.

З майже 1200 чоловік команди приблизно 400 загинуло відразу або потонули разом з кораблем. 800 чоловік не потонули, а вистрибнули у воду.

Через чотири дні, 2 серпня 1945 року, пілот літака Локхід Вентура робив патрульний обліт, помітив незвичайну масляну пляму на поверхні води і пролетів уздовж неї 24 кілометри. Потім екіпаж літака помітив тих, хто залишився живий після того, як Індіанаполіс затонув.

Почалися спроби врятувати їх. У те місце поспішили кораблі, з літаків кидали їжу, воду і пристрої для виживання. З приблизно 800 чоловік, які пострибали у воду, тільки 316 залишилося живими. Решту поглинуло море, наповнене небезпекою та акулами.

Через два тижні після того закінчилася Друга світова війна. Потоплення Індіанаполіса, яке називають «останньою великою морською трагедією Другої світової війни», тепер легенда.

Чи можемо ми знайти для себе щось повчальне у тій жахливій ситуації, в якій опинилися люди з корабля Індіанаполіс. Вони поставили себе під удар. Небезпека чатувала, ворог вистежував. Судно йшло прямо, незважаючи на наказ тримати зигзагоподібний курс, і стало легкою мішенню. Результатом цього була катастрофа.

У той день, коли Індіанаполіс взяв курс на Лейт, мене було взято на Флот Сполучених Штатів. На морській навчальній базі поблизу Сан-Дієго, Каліфорнія, я витримав сувору дисципліну курсу молодого бійця та інтенсивну підготовку до бойових дій.

Нарешті настав день нашого першого звільнення, і нам порадили, щоб усі ті, хто вміє плавати, поїхали на флотському автобусі до Сан-Дієго, а ті, хто не вміє, щоб залишилися і повчилися плавати на базі. Я був дуже задоволений, що вже давно вмію плавати. Потім поступив несподіваний наказ. Тих, хто заявив, що вміє плавати, строєм відвели--не до автобуса, що чекав на нас, а до басейну бази. Нас зібрали біля найглибшого відділу басейну і наказали роздягтися, а потім стрибати по одному і пропливати до протилежної сторони басейну. Більшість з легкістю виконали наказ і нетерпляче чекали на бажану поїздку до Сан-Дієго. Але виявилися й такі, які були неправдивими, які сказали, що можуть плавати, а самі в дійсності не вміли. Таким старші групи, зачекавши, поки вони майже не підуть під воду вдруге або втретє, подавали бамбукові палиці, щоб відбуксирувати їх у безпечне місце. Який вони отримали урок? Говори правду. Це могло б вам у кінцевому підсумку врятувати життя, якби небезпека стояла на вашому шляху.

Наша подорож через смертне життя інколи ставитиме нас під удар. Чи існує карта безпечних доріг? Чи є ті, до кого ми можемо звертатися про допомогу?

Дозвольте мені запропонувати вам сьогодні шість дорожних знаків, яких, якщо дотримуватися, то вони приведуть вас у безпечне місце. Ось вони:

1. Вибирайте гарних друзів;

2. Шукайте керівництва батьків;

3. Вивчайте євангелію;

4. Виконуйте заповіді;

5. Служіть з любовю;

6. Моліться цілеспрямовано.

У житті молодих чоловіків сьогодні відбувається битва, яка має важливі наслідки. Кажучи просто, це вибір робити правильно або неправильно.

Колись давно Мороній дав пораду: «Бо знайте, Дух Христа дано кожній людині, щоб вона відрізняла добро від зла; ось чому я показую вам, як саме судити; бо все, що запрошує творити добро і переконує вірити в Христа, послано силою і даром Христа; ви можете знати досконалим знанням, що є від Бога. Але все, що переконує людей чинити зло і не вірити в Христа, і заперечувати його, і не служити Богові, ви можете знати досконалим знанням, що це від диявола».1

Дозвольте мені висловити одну-дві думки стосовно кожного з шести дорожних знаків, про які я згадував раніше, щоб утримати вас від небезпечного шляху.

1. Вибирайте гарних друзів. Друзі допомагають визначити ваше майбутнє. Ви намагатиметеся бути такими, як вони, і бути там, куди вони переважно ходять. Пам’ятайте, дорога, якою ми йдемо в цьому житті, веде до дороги, якою ми йтимемо в наступному житті.

З обстеження, яке ми провели у вибраних приходах і колах Церкви, ми дізналися про один визначний факт: ті особи, чиї друзі одружені в храмі, як правило одружуються в храмі, у той час як, ті, чиї друзі не одружені в храмі, як правило не одружуються в храмі. Це стосується і служіння місії. Вплив друзів виявився домінуючим фактором--навіть рівнозначним настановам батьків, навчанню в класі або близькістю до храму.

Друзі, яких ви вибираєте, сприятимуть вашому успіхові або заважатимуть йому.

2. Шукайте керівництва батьків. Ваші мама, батько, всі члени сім’ї люблять вас і моляться за ваше вічне щастя. Батьки, будьте прикладом для своїх синів. Показуйте їм дорогу, якою вони мають іти. Ідіть поряд з ними у праведності й вірі.

Не поспішайте давати оцінку. У підручнику випускного класу я прочитав оповідання, в якому вміщена мудрість цієї поради. На великій фабриці з великою кількістю машин робітникам потрібно працювати однією командою, щоб мати успіх. На одній з машин бригада опинилася в невигідних умовах через те, що один з робітників часто запізнювався. Начальник цеху дорікав йому за неодноразові запізнення і сказав: «Якщо Ви ще раз запізнитеся, вважайте себе звільненим!»

Наступного дня непокірний запізнився знову. Класові поставлено запитання: «Що б ви зробили, якби були на місці начальника цеху?»

Приблизно половина класу відповіла: «Я б дотримався слова і звільнив його». Решта пожаліли його і відповіли: «Я б дав ще один шанс». Потім учитель дав правильну відповідь: «Я б запитав чому він запізнився. Його запізнення можна було б виправдати».

3. Вивчайте євангелію. Ісус запрошує: «Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені,--і Я вас заспокою! Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо я тихий і серцем покірливий,--і «знайдете спокій душам своїм».2

У цьому розподілі Господь проголошує: «...Шукайте в найкращих книжках слова мудрості; шукайте ученості через вивчення, а також через віру».3

Розвивайте прагнення пізнати Господа, розуміти його заповіді і йти за ним. Тоді тіні відчаю розвіються у променях надії, смуток перейде в радість, а почуття загубленості у натовпі зникне від упевненого знання, що Небесний Батько пам’ятає про кожного з нас.

4. Виконуйте заповіді. Прийміть рішення служити Богові. Вивчайте його слово і дотримуйтеся його.

Один молодий носій Ааронового священства, активний у скаутському русі, так підбив підсумок істинності правильного вибору, коли на комітеті, де приймалося рішення про його підвищення у скаутському ранзі, він давав відповідь на запитання про те, що для нього робить скаутський рух: «Завдяки йому я роблю те, що маю робити, і не роблю того, чого мені не слід робити». Він пройшов.

Ще одним нагадуванням є приказка: «Ви не можете бути праві, чинячи неправильно, і ви не можете бути неправі, чинячи правильно». У словах відомого гімну:

Вибери правду, коли вибираєш,
В істині Дух Святий поведе,
Світло її над тобою засяє,
Правда у серце твоє увійде.4

Президент Джордж Альберт Сміт, восьмий Президент Церкви, радив: «Залишайтесь на тій стороні, де й Господь».5

5. Служіть з любовю. З літературно-музичної композиції іде така порада: «Ми повинні самі відкрити свої таланти і знайти можливості поділитися ними. І ми повинні дати сім’ям, друзям і сусідам можливість скористатися нашими здібностями, щоб це допомогло їм. Навіть коли ми відчуваємо себе розчарованими, самотніми або, часом, непотрібними, нам потрібно згадати, що Бог дав кожному з нас великі можливості. Ми всі маємо місце у своєму житті і в житті тих, кого ми любимо».6

Ісус був втіленням служіння. Про нього було сказано, що він «пішов, добро чинячи».7 Чи ми, браття, робимо так само? Наші можливості численні, але деякі з них нетривалі і швидко минають. Браття, яку велику радість ви відчуваєте, коли хтось згадує вашу пораду, приклад з вашого життя, істину, якої ви навчали, вплив, який ви мали, підказуючи іншим творити добро.

Провідники молоді, згадайте пораду апостола Павла Тимофієві: «Будь зразком для вірних у слові, у житті, у любові, у дусі, у вірі, у чистоті».8 Єпископи, ставте гідних, праведних чоловіків провідниками Ааронового священства. Ті ж самі вимоги стосуються і вчителів скаутів.

Жоден чоловік не може бути покликаним працювати з молоддю, поки єпископ не триматиме в руках його посвідчення про членство в Церкві. Крім того, жоден чоловік не може бути покликаним працювати у скаутському русі, поки його повністю не зареєструють у керівній раді скаутів і його запис не буде таким, що він заслуговуватиме бути розглянутим на покликання. Ця процедура детально пояснювалася багато разів, і все ж вовки продовжують заходити з наміром знищити отару. Президент Хінклі просив, щоб я сьогодні звернув увагу на цю інструкцію.

6. Моліться цілеспрямовано. З Богом усе можливо. Чоловіки з Ааронового священства, чоловіки з Мелхіседекового священства, пам’ятайте молитву, яку пророк Джозеф промовив у гаю, який називають священним. Озирніться, і ви побачите результат відповіді на ту молитву. Молитва забезпечує духовною силою. Молива--це ключ до миру.

Ми не повинні, як той крейсер Індіанаполіс, ставити себе під удар, щоб силова лінія залишалася цілою і неушкодженою--лінія до Бога, нашого Небесного Батька. Він допоможе нам, якщо ми тільки дамо в житті йому можливість це зробити.

Я згадую випадок, що стався кілька років тому. Група товаришів їхала на сильних Моргановських конях по прокладеній стежці, як раптом ми виїхали на галявину, яка розкинулася перед нами покритим буйною травою лугом, через який петляв струмок. Жоден лісовий олень не міг би й бажати кращого дому для себе. Проте, небезпека таїлася. Хитрий олень міг би помітити найменший рух у кущах навколо, він може чути тріск лозинки і відчувати запах людини. Він вразливий тільки з одного напрямку--зверху. На великому дереві мисливці збудували платформу, яка височіла над привабливою ділянкою. Хоч у багатьох місцях це й незаконно, мисливець бере здобич, коли вона приходить їсти й пити. Жодна гілочка не трісне, жоден рух не стурбує, жоден запах не відкриє присутність мисливця. Чому? Прекрасний самець олень, з високорозвиненою чутливістю до запаху, що попереджує його про небезпеку, не вміє дивитися прямо вгору і там виявляти ворога. Олень підставляє себе під удар. Людина не така обмежена. Найбільша її безпека в її здібності і бажанні дивитися вгору--«сподіватися на Бога і жити».9

Поет написав:

Бажання справи Твої шанувати,

І план землі Творця,

А також руки до неба здіймати

Ти вклав в людські серця.10

Браття, чи готові ми до подорожі через життя? Море життя часом може бути неспокійним. Наші емоції можуть бути безладними, як хвилі на штормовому морі. Прокладайте свій курс, будьте уважними і стежте за визначеними мірами перестороги.

1. Вибирайте гарних друзів;

2. Шукайте керівництва батьків;

3. Вивчайте євангелію;

4. Виконуйте заповіді;

5. Служіть з любовю;

6. Моліться цілеспрямовано.

Якщо ми будемо так робити, то безпечно перетнемо море життя і прибудемо в порт приписки--у саме целестіальне царство Бога. Тоді, разом з тими, хто успішно подолав бурі земного життя, ми почуємо похвалу: «Гаразд, рабе добрий і вірний!.. . .увійди до радощів пана свого!»11

Про це благословення я палко молюся, в ім’я Ісуса Христа, амінь.

ПОСИЛАННЯ

1. Мороній 7:16, 17.
2. Матвій 11:28, 29.
3. Учення і Завіти 88:118.
4. «Вибирай правильно» Hymns, № 239.
5. З Conference Report, жовт. 1945, стор. 118.
6. «Знайти притулок», 15 лют. 1998, радіопередача Music and the Spoken Word.
7. Див. Дії 10:38.
8. 1 до Тимофія 4:12.
9. Алма 37:47.
10. Гаррі Кемп, «Бог-архітектор», вид. Керолайн Майлз Хілл, Найкраща світова релігійна поезія (1923), стор. 211.
11. Матвій 25:21.

 
© 2008 Intellectual Reserve, Inc. All rights reserved.   Rights and use information.  Privacy policy