Товариство допомоги Президент Бойд К. Пекер Діючий президент Кворуму Дванадцятьох Апостолів Сестри, ви повинні вийти з мислення, що тільки відвідуєте Товариство допомоги, і перейти до відчуття, що ви належите до нього! Моя мета--дати належну підтримку Товариству допомоги--заохотити всіх жінок вступати до нього і відвідувати, а також провідників священства, на кожному рівні, служити так, щоб Товариство допомоги процвітало. Товариство допомоги було засновано і названо пророками й апостолами, які діяли під божественним натхненням. Воно має яскраву історію і завжди підбадьорювало й підтримувало тих, хто цього потребував. Ніжна рука сестри дає лагідний дотик зцілення й підбадьорення, який не може ніколи точно відтворити рука чоловіка, якими б добрими не були його наміри. Товариство допомоги надихає жінок і вчить їх, як прикрашати життя тим, що необхідно жінці--тим, що є «чудовим, славнозвісним, достойним похвали».1 Перше Президентство закликає жінок відвідувати збори, «тому що в роботі Товариства допомоги є інтелектуальні, культурні й духовні цінності, які неможливо знайти в жодній іншій організації, достатні для задовільнення потреб усіх її членів».2 Товариство допомоги веде матерів у вихованні їхніх дочок і в розвиненні у їхніх чоловіках, синах і братах люб’язності, мужності і всіх гарних якостей, необхідних гідному чоловікові. Це в інтересах чоловіків і хлопчиків так само, як і в інтересах жінок і дівчат, щоб Товариство допомоги процвітало. Кілька років тому ми з сестрою Пекер побували в Чехословаччині, тоді ще за залізною завісою. Нелегко було отримати візи, і ми були дуже обережними, щоб у всіх відношеннях не зашкодити членам нашої Церкви, які з покоління в покоління намагалися зберегти віру живою за умов невимовних утисків. Найбільш пам’ятна зустріч проходила у горішній кімнаті. Штори були спущені. Навіть увечері відвідувачі приходили в різний час, по одному з різних напрямків, щоб не привертати до себе уваги. Там були присутніми 12 сестер. Ми співали гімни Сіону з пісенників--без музичного супроводу--надрукованих понад п’ятдесят років тому. Урок про духовне життя було благоговійно дано з використанням підручника, зробленого вручну. Кілька сторінок Церковної літератури, які ми могли привезти їм, були передруковані вночі, через 12 аркушів копіювального паперу за раз, щоб можна було поділитися кількома цінними сторінками з якомога більшою кількістю членів Церкви. Я сказав цим сестрам, що вони належать до найбільшої і, за всіма мірками, найвеличнішої жіночої організації на землі. Я цитував пророка Джозефа Сміта, коли він і браття організовували Товариство допомоги. «А тепер я передаю ключ [на користь усіх жінок]». Це товариство організовано «згідно з вашою природою. . . . Ви зараз поставлені в ситуацію, коли можете діяти згідно зі своїми нахилами . . . Якщо ви житимете за цими привілеями, ангели не можуть бути обмеженими у спілкуванні з вами. . . . Якщо це товариство прислухатиметься до поради Всемогутнього через керівників Церкви, вони матимуть владу повелівати королевами серед них».3 Дух був присутнім там. Мила сестра, яка м’яко і благоговійно вела збори, відкрито плакала. Я сказав їм, що отримав завдання, повернувшись додому виступати на конференції Товариства допомоги, і чи не можу я передати послання від них. Декілька з них написали записки, кожне речення, кожне, було наповнене духом віддачі--не просили ні про що. Я ніколи не забуду те, що написала одна сестра: «Невелике коло сестер посилає свої серця і думки до всіх сестер і благає Господа допомогти нам просуватися вперед». Ті слова, «коло сестер», надихнули мене. Я немов би бачив, як вони стояли у колі, яке простягалося за межі тієї кімнати, та охоплювало весь світ. Я мав те саме видіння, що мали апостоли і пророки до нас. Тепер Товариство допомоги більше, ніж коло, це більше схоже на мереживо, що простягається через континенти. Товариство допомоги працює під керівництвом Мелхіседекового священства, бо «усі інші влади і чини в церкві є додатком до цього священства».4 Воно було організоване «по моделі священства».5 Ви, сестри, будете здивовані дізнатися, що потреби чоловіків рідко обговорюються на кворумах священства, якщо взагалі обговорюються. Справді, вони не приділяють їм уваги. Вони обговорюють євангелію, священство та сім’ю! Якщо ви дотримуватимесь тієї ж моделі, ви не будете займатися так званими потребами жінок. Коли ви служитимете своїм сім’ям і своїй організації, кожна ваша потреба буде задовільнена, тепер і у вічностях; кожна зневага буде стерта; кожна образа буде виправлена. Є багато справ в общині, гідних вашої підтримки. Є й інші, надумані, бо вони підривають цінності, важливі для щасливої сім’ї. Не дозволяйте собі організовуватися під іншим прапором, що в дійсності не може задовольнити ваших потреб. Не ухиляйтеся від курсу, встановленого Генеральним президентством Товариства допомоги. Їхня проголошена мета--допомогти привести жінок і сім’ї до Христа. Як президент місії, я відвідував коференцію Товариства допомоги місії. Президент Товариства допомоги нашої місії, відносно недавно навернена, оголосила щось про коректування курсу. Деякі товариства допомоги у приходах заблукали, і вона запросила їх бути ближче до напрямку, встановленому Генеральним президентством Товариства допомоги. Одна сестра на зборах встала і з викликом сказала їй, що вони не хотіли дотримуватися її поради, говорячи, що вони були винятком. Сестра, у невеликому замішанні, звернулася до мене за допомогою. Я не знав, що робити. Я не був зацікавлений у суперечці з розлюченою жінкою. Тому запропонував ведучій продовжувати збори. А потім прийшло одкровення! Ця мила президент Товариства допомоги, невеличка і з незначною фізичною вадою, сказала м’яко, але рішуче: «Шановна сестро, нам не хотілося б спочатку говорити про винятки. Ми спочатку поговоримо про правила, а потім перейдемо до винятків». Таке коректування курсу було прийнято. Її порада гарна для Товариства допомоги, для священства і для сімей. Коли ви говорите правило і в тому самому реченні згадуєте виняток, то спочатку буде сприйнято виняток. Браття знають, що належать до кворуму священства. Надто багато сестер, проте, думають про Товариство допомоги, як просто про заняття, які треба відвідувати. Та с•ме значення приналежності до Товариства допомоги, а не просто відвідування занять, повинна плекати у себе в серці кожна жінка. Сестри, ви повинні вийти з мислення, що тільки відвідуєте Товариство допомоги, і перейти до відчуття, що ви належите до нього! Як багато влади і сили священства не мали б чоловіки, як багато мудрості і досвіду вони не набули б, безпека сім’ї, цілісність учення, обряди, завіти, майбутнє Церкви однаковою мірою залежить від жінок. Захист дому й сім’ї дуже посилюється, коли дружина, мати і дочка належать до Товариства допомоги. Жоден чоловік не отримує повноти священства без жінки, яка знаходиться поруч. Бо жоден чоловік, як сказав пророк, не може отримати повноти священства поза храмом Господа.6 І там вона стоїть поруч із ним у тому священному місці. Вона ділить з ним все, що отримує він. Чоловік і жінка окремо отримують обряди, зосереджені в ендаументі. Але чоловік не може зійти до вищого обряду--обряду запечатування--без неї поруч себе. Жоден чоловік не досягне статусу найвищого піднесення гідного батьківства без дару від своєї дружини. Вдома і в Церкві сестер потрібно цінувати за саму їхню природу. Будьте обережними, щоб ви несвідомо не сприяли тим впливам і діяльності, які мають тенденцію стирати різницю, яку встановила природа між чоловіками і жінками. Чоловік, батько, може зробити велику частину того, що, як правило, вважається роботою жінки. І в свою чергу дружина і мати може зробити багато, а за необхідністю більшу частину роботи, яка вважається відповідальністю чоловіків, не ризикуючи своїми визначеними ролями. Отже, провідники і особливо батьки, повинні усвідомлювати, що є чітка чоловіча природа і чітка жіноча природа, важливі для заснування дому й сім’ї. Те, що турбує, послабляє або намагається стерти ту різницю, руйнує сім’ю, скорочує вірогідність щастя всіх, кого це стосується. Існує різниця в тому, як фунціонує священство вдома порівняно з тим, як воно функціонує в Церкві. У Церкві служіння здійснюється через покликання. Вдома--за вибором. Покликання в церкві, як правило, тимчасове, бо потім приходить звільнення. Наше місце в домі і в сім’ї, що грунтується на виборі,--назавжди і після цього життя. У Церкві є чітка лінія влади. Ми служимо там, куди нас покликано тими, хто керує нами. Вдома--це партнерство чоловіка і дружини, які поєднані, разом приймають рішення і працюють завжди разом. У той час, коли чоловік, батько має відповідальність надавати гідне і натхненне керівництво, його дружина не стоїть позаду і не попереду, а поруч з ним. Президентства Товариства допомоги, Товариства молодих жінок, Початкового товариства--це все члени рад приходів і колів, вони мають єдність, що йде з їхнього членства в Товаристві допомоги. Робота священства обмежується і послаблюється настільки, наскільки провідники ігнорують внесок і вплив цих сестер. Ні брати, які діють як кворум священства, ні сестри, які засідають у радах, ніколи не повинні втрачати--ні на хвилину--розуміння важливості дому. Щоб служити потребам неповних сімей, кількість яких зростає, Церква забезпечує впливом та заходами, щоб компенсувати те, чого бракує в таких домах. Провідники священства та допоміжних організацій, і особливо батьки, повинні з мудрістю, за натхненням, переконуватися, що ці заходи, для провідників і для членів Церкви, не вимагають надто багато часу і грошей. Якщо ж вимагають, то залишається мало і грошей і часу, і уважним батькам важко тоді впливати на своїх дітей. Будьте дуже обережними, щоб підтримувати дім, а не займати його місце. У тих випадках, коли батьки зайняті і не можуть все зробити, вони повинні мудро і з натхненням приймати рішення стосовно кількості і різноманітності заходів для своєї сім’ї. Саме з цих питань провідники священства, збираючи ради, повинні прислухатися до того, що скажуть сестри, матері. Сильні товариства допомоги несуть могутній імунізуючий і зцілюючий вплив для матерів та дочок, для одиноких батьків, одиноких сестер, пристарілих і немічних. Ви, сестри, яких покликано служити в Початковому товаристві та Товаристві молодих жінок, можливо пропускаєте уроки в Товаристві допомоги, але ви не пропускаєте Товариства допомоги; ви належите до нього. Багато братів служать Аароновому священству і пропускають збори своїх кворумів. Не відчувайте себе відкинутими, не скаржіться про це самовіддане служіння. Ми спостерігали, як наші діти, а зараз внуки, їдуть на роботу чи в школу кудись далеко від сім’ї. У них одно-двоє дітей і майже нічого з майна на момент заснування власного дому. Як відрадно знати, що куди б вони не поїхали, Церковна сім’я чекає на них. З дня їхнього приїзду він належатиме до кворуму священства, а вона--до Товариства допомоги. Там вона знайде бабусю, когось, кому можна подзвонити замість матері, коли обід не вдається, а також запитати чи не хвора невгамовна дитина. Вона знайде тверду, мудру руку тих, хто замінить бабусю. Вони заспокоять, коли болісне відчуття ностальгії продовжується надто довго. Молода сім’я знайде безпеку--чоловік у кворумах--сестра в Товаристві допомоги; ці організації мають спільну мету: вічно захищати сім’ю. Ці рядки співають у Товаристві допомоги: Як сестри в Сіоні працюємо разом І слово Господнє до всіх несемо. Ми царство будуєм за Божим наказом, Всім бідним й нужденним утіху дамо. Як ангели, в світі ми маєм довіру-- Цей дар усім людям творити добро. Когось похвалити, підтримати віру, Щоб радісно жити всім людям було. Мета у сестринства--шляхетна і світла, І з Духом ми чинимо добрі діла. Підтримає Дух нас, Господь дасть нам світла, Дасть мудрості, сили, любові й тепла.7 Я завершую тим, з чого почав: моя мета--дати належну підтримку Товариству допомоги, свідчити, що Ісус є Христос, що через натхнення було організоване це Товариство, і попросити благословень сестрам, які відвідують його. В ім’я Ісуса Христа, амінь. ПОСИЛАННЯ 1. Уложення віри 1:13. 2. A Centenary of Relief Society, 1942, стор. 7. 3. History of the Church, 4:607, 605. 4. УЗ 107:5. 5. Сара М. Кімбол, «Автобіографія», Woman’s Exponent, 1 вер. 1883, стор. 51. 6. Див. УЗ 131:1-3. 7. Емілі Х. Вудмансі, «Як сестри в Сіоні», Hymns, № 309.