Десятина: привілей Старійшина Рональд Е. Поелман Сімдесятник Ми з вами належимо до тих поколінь, яким дано привілей знати і виконувати закон десятини. Благословення, що походять через послушність цьому законові, є водночас і матеріальними, і духовними. Америка переживала глибоку економічну депресію тридцятих років. У сім’ї я був одним із кількох малих дітей, а наш батько сидів без роботи багато місяців. Для безробітних не було допомоги від уряду, а Церковну програму благополуччя ще не було запущено. Ми були позбавлені багатьох речей. Хтось міг би сказати, що ми жили у злиднях. Хоча я був тільки дитиною, але відчував розпач і занепокоєння батьків. Щоранку ми ставали навколішки всією сім’єю і молилися--кожний у призначений для нього день. Одного пам’ятного ранку настала черга моєї матері. Вона описала деякі з наших потреб, а тоді подякувала нашому Небесному Батькові за привілей дотримання закону десятини. Одразу я пережив відчуття спокою і впевненості. Дотримання закону десятини є привілеєм і це принесе благословення. Я не мав сумнівів у цьому, бо моя мати знала це. Ці почуття залишалися зі мною і ставали сильнішими протягом цілого життя. Моя перша десятина складала п’ять центів. Разом з батьком ми зайшли до кабінету єпископа, який урочисто прийняв мої п’ять монеток і виписав квитанцію. Потім він підвівся, вийшов з-за свого столу і сів поруч зі мною. Поклавши руку мені на плече, він дав мені цей маленький, але значущий клаптик паперу і сказав: «Рональде, ти добре починаєш, і якщо ти будеш робити так надалі, то ти зможеш стати досконалим платником десятини». Ідея досягнення будь-якої досконалості, на мій погляд, набагато перевищувала мою спроможність до цього. Я докладав великих зусиль для того, щоб просто бути хорошим хлопчиком. Але своїми словами єпископ надихнув мене докласти всіх зусиль і сягнути досконалості в цьому фундаментальному аспекті євангелії. Благословення--і матеріальні, і духовні--були рясними. У наступні роки моє свідчення про сплату десятини як привілей знову і знову підтверджувалося. Послух цьому та іншим законам надав можливість висвячення у святе священство, ендаументу в домі Господа, служіння на місії повного дня і запечатування з членами моєї сім’ї на час і на вічність. До того ж, я мав привілей знову і знову повертатися до храму і служити іншим, а також бути навченим тому, що є важливим, як сама вічність. Священна значимість закону десятини була підтверджена самим Спасителем, після Його воскресіння, коли Він служив народу, що населяв теперішній Американський континент. Книга Мормона свідчить, що Спаситель навчав Нефійців з тих Писань, що вони мали, але й говорив про інші Писання, яких у них не було, наказавши їм записати слова, передані Батьком Малахії, включаючи наступне: «Чи буде людина грабувати Бога? А ви пограбували мене. Але ви кажете: У чому ми пограбували тебе? У десятинах і пожертвуваннях. Принесіть ви всі десятини в комору, щоб могло бути м’ясо в моєму домі; і випробуйте цим мене тепер, каже Господь Саваот, чи я не відкрию вам вікна в небеса і не проллю благословення, що не буде достатньо місця прийняти його» (3 Нефій 24:8). Далі Спаситель наголосив важливість цієї заповіді для нас, сказавши Нефійцям: «Ці писання, яких у вас немає, Батько наказав мені, щоб я дав вам; бо була мудрість у нього, що їх треба дати майбутнім поколінням» (3 Нефій 26:2). Ми з вами належимо до тих поколінь, яким дано привілей знати і виконувати закон десятини. Благословення, що походять через послушність цьому законові, є водночас і матеріальними, і духовними, про що багато хто з нас може засвідчити. У ці останні дні Господь сказав: «Ось, тепер це називається «сьогодні», аж до пришестя Сина Людини, й істинно, це є день жертви і день для сплати десятини моїм народом» (УЗ 64:23). Чи можемо ми розглядати сплату десятини як жертву? Так, особливо, якщо ми розуміємо значення двох латинських слів, від яких пішло англійське слово ыфскшашсу. Комбінація цих двох слів (ыфсук і афсуку) означає «зробити священним». Те, що ми повертаємо Господові як десятину, справді робиться священним, і послушні мають у цьому напучення. Значно раніше Господь наголошував священність десятини Мойсеєві такими словами з книги Левит: «А всяка десятина з землі . . .--Господеві воно, святощі для Господа!» (Левит 27:30). Як молода сімейна пара, ми з дружиною чекали народження нашої першої дитини. Я вивчав право в університеті, а вечорами працював на бензоколонці. У нас було дуже мало грошей. Ми обставили нашу маленьку квартиру в підвалі старенькими меблями і багатьма дерев’яними ящиками. Коли наблизився час пологів, ми зібрали все необхідне, за винятком ліжка для немовляти, бо не мали грошей, щоб його придбати. За звичаєм, ми сплачували десятину щомісяця, в пісну неділю. З наближенням цього дня ми обговорювали можливість відкладення сплати десятини заради того, щоб зробити перший внесок за ліжко. В дусі посту і після молитви, ми вирішили заплатити нашу десятину і довіритися нашому Небесному Батькові. Через кілька днів я крокував діловою частиною міста і несподівано зустрів мого колишнього президента місії, який поцікавився, чи я вчуся, чи працюю. Я відповів, що роблю і те, і те. Чи я одружений? «Так!» Чи є в нас діти? «Ні, але наша перша дитина має народитися за кілька тижнів». «Чи є у вас ліжко для немовляти?»--запитав він. «Ні»,--відповів я неохоче, здивований прямим запитанням. «Добре»,--мовив він,--«я зараз займаюся меблевим бізнесом, і мені буде приємно доставити у вашу квартиру подарунок--ліжко для немовляти». На мене зійшло велике почуття полегшення, вдячності і свідчення. Цей подарунок задовільнив матеріальну потребу, але й досі залишається пронизливим нагадуванням про духовний досвід, що супроводжував його, підтвердивши ще раз, що закон десятини є заповіддю з обіцянням. Справді серйозні випробування в житті вимагають не стільки матеріальних ресурсів, скільки дарів Духа. Серед таких викликів життя можуть трапитися хвороба, страждання або смерть рідної людини; бунтівний або неслухняний член сім’ї; неправдиві звинувачення та інші жорстокі розчарування. В часи таких випробувань ми потребуємо більшої віри, натхнення, втіхи, сміливості, терпіння і вміння прощати. Ці благословення можуть пролитися з вікон небесних. На думку приходять ті добрі й вірні люди, які повірили вченням Алми старшого і ввійшили в Божу паству. Книга Мормона свідчить, що вони були слухняними і праведними (див. Мосія 18). Але попри їхню доброчесність вони пережили великі страждання від рук їхніх ворогів. Коли вони вилили свої серця Богові, Він відповів їм словами втіхи, запевнивши їх, що Він прийде до них в їхніх стражданнях (див. Мосія 18). Далі ми читаємо, що «Господь зміцнив їх, щоб вони могли зносити свої тягарі з легкістю, і вони підкорилися життєрадісно і з терпінням усій волі Господа» (Мосія 24:15). Тож будьмо й ми настільки ж зміцненими й покірними. І дотримуючись закону десятини, ми неодмінно зустрінемось з випробуваннями і нещастями смертного життя. Однак, якщо ми праві перед Господом, тоді перед лицем лиха ми можемо отримати впевненість, що будемо благословенні вірою, силою, мудрістю й допомогою інших--всім необхідним, не тільки для того, щоб подолати його, але й набути досвід і зрости. Наш пророк і провідник, президент Гордон Б.Хінклі сказав: «Я можу свідчити про закон десятини і його благословення, тому що відчував їх на собі. І кожна людина в цій Церкві, що є чесним платником десятини і чесна перед Господом, може свідчити про божественність цього принципу» (Ensign, July 1996, p.73). Як один з таких членів Церкви, я додаю своє власне свідчення. Благословення, що походять від дотримання цього принципу, несуть спокій душі, збільшену віру, натхнення й бажання більш повно дотримуватися всіх заповідей нашого Небесного Батька. І нарешті, що є найважливішим, я свідчу, що я знаю, що Бог живе, що він наш Батько і любить нас. Ісус із Назарету є Сином Бога і нашим Спасителем і Викупителем. Сьогодні нас веде живий пророк, Гордон Б. Хінклі. В ім’я Ісуса Христа, амінь.