Тепер прийшов час Старійшина М. Рассел Баллард З Кворуму Дванадцятьох Апостолів «Якщо ми не . . . бажаємо навчати інших про відновлення євангелії Ісуса Христа через пророка Джозефа Сміта, хто це буде робити?» У березні 1839 року, з холодної темниці, Ліберті Джейл, пророк Джозеф Сміт радив Церкві: «Ще багато є на землі серед усіх сект, партій і конфесій тих, кого засліплено підступним лукавством людей . . . і яких відсторонено від істини, бо вони не знають, де знайти її» (УЗ 123:12). Пізніше, коли йому було15 років, племінник пророка, Джозеф Ф. Сміт був покликаний служити місію на Гаваях. Запам’ятайте, йому було тільки п`ять років, коли його батька, Гайрума, було вбито. Його мати, Мері Філдінг, померла, коли йому було 13 років. Після прибуття на острів Мауі молодий Джозеф серйозно занедужав. Незважаючи на ці та інші лиха він писав старійшині Джоржу А. Сміту: «Я готовий свідчити . . . у будь-який час у будь-якому місці і за будь-який обставин, в яких я можу опинитися . . . Я готовий іти крізь вогонь і воду заради справи, яку я зобов’язався робити» (цитовано з Джозеф Філдінг Сміт, комп. Life of Joseph F. Smith, [1938], 176). Сьогодні ми повинні запитати себе: «Чи готові ми йти крізь вогонь і воду заради справи, яку зобов’язалися робити? Чи відображається на наших обличчях радість життя за євангелією Христа як повинно бути у його справжніх учнів? Якщо ми не розуміємо і не бажаємо навчати інших про відновлення євангелії Ісуса Христа через пророка Джозефа Сміта, хто це буде робити? Ми не можемо покласти тягарі проповідування євангелії всім людям тільки на плечі місіонерів повного дня. Сім`ї не будуть укріплюватися, свідчення окремих людей не будуть зміцнюватися, кількість хрищень навернених не буде збільшуватися, малоактивні не повернуться назад, поки ми, як члени Церкви, не піднімемося особисто і разом з відданістю і вчинками, щоб допомагати будувати царство Бога. Наш обов’язок полягає в наданні допомоги іншим з допомогою сили Духа, ознайомитися і зрозуміти учення і принципи євангелії. Кожний повинен відчути, що учення Відновлення істинні і мають велику цінність. І кожний, хто приймає послання, повинен намагатися жити за євангелією, укладаючи і дотримуючись священних завітів і беручи участь у всіх обрядах спасіння і піднесення. Ми часто думаємо про навернення тільки щодо тих, хто цікавиться євангелією, але є деякі члени Церкви, які ще не повністю навернулися і які ще не відчули могутньої зміни серця, описаної в писаннях (див. Алма 5:12). Брати і сестри, істинне і повне навернення--це ключ до прискорення роботи Церкви. Ми знаємо, що і члени Церкви, і не члени Церкви більш імовірно стають повністю наверненими до євангелії Ісуса Христа, коли мають бажання «робити дослід над словами» (Алма 32:27). Це є ставленням як розуму, так і серця, що включає бажання знати істину і готовність діяти згідно з цим бажанням. Для тих, хто цікавиться Церквою, дослід може бути так само простим, як і згода читати Книгу Мормона, молитися про неї та щиро прагнути дізнатися, чи був Джозеф Сміт пророком Господа. Істинне навернення приходить через силу Духа. Коли Дух торкається серця, то воно змінюється. Коли люди, члени Церкви і зацікавлені, відчувають, що Дух працює з ними, або коли вони бачать докази любові і милості Господа у своєму житті, вони наставляються і зміцнюються духовно і їхня віра в Нього зростає. Ці досвіди з Духом ідуть природньо, якщо особа готова робити дослід над словом. Це--як ми можемо прийти до відчуття, що євангелія істинна. Найбільш важливим доказом нашого навернення і того, що ми відчуваємо про євангелію в нашому власному житті, є готовність ділитися нею з іншими та допомагати знаходити когось для навчання. Ймовірно, що остаточне навернення значно зростає, коли не член Церкви має друга чи родича, який випромінює радість членства в Церкві. Вплив членів Церкви дуже сильний. Ось чому Президент Хінклі просив нас слідкувати за тим, щоб кожний мав друга (див. «Converts and Young Men», Ensign, May 1977, 47). Тут знаходиться важливий ключ до успіху в прискоренні роботи Господа. Як активні члени Церкви і, особливо, як провідники священства і допоміжних організацій, нам необхідно робити більше, щоб допомогти процесу навернення, утримання та повернення до активності. Ми знаємо, що вірні члени Церкви бажають служити, але іноді ми забуваємо про наслідки, що наша віра і робота повинні призводити до зміцнення зобов’язання дітей нашого Батька щодо євангелії. Єпископи, ви--ключ. Ви пояснюєте ситуацію і пропонуєте раді вашого приходу допомогти вам зміцнювати духовне навернення тих, хто цікавиться Церквою так само, як і всіх ваших членів Церкви. Заохочуйте членів ради постійно думати про конкретні речі, які вони можуть зробити, щоб надати допомогу членам приходу та їхнім друзям не членам Церкви краще ознайомитися і зрозуміти євангелію. Що вони можуть зробити, щоб допомогти їм відчути, що вона істинна, і підтримувати їх у намаганні жити за її принципами? Запитайте себе, які конкретні речі ми, як провідники священства і допоміжних організацій, можемо зробити, щоб заохотити сім’ю або окрему людину «робити дослід» щодо хорошого слова Бога. Що може зробити рада як провідники і вчителі, щоб переконатися, що кожна особа, яка відвідує церковні збори, відчуває Дух і зміцнюється духовно? Тільки зараз ми дізнаємося, як сконцентруватися щодо правильних речей на зборах нашої ради, але дуже часто ми все ще зосереджені тільки на загальному. В одному колі, де досягли великого успіху в хрищенні і утриманні новонавернених, місіонери повного дня запрошуються прийти на раду приходу, щоб поговорити про людей, яких вони навчають. Члени ради прагнуть натхнення, щоб визначити, які провідники і члени приходу можуть найкраще допомогти місіонерам товаришувати з окремими людьми і сім`ями та привести їх у Церкву. Деякі з вас, єпископи, відчувають, неначе ви повинні брати участь у кожній дії, до якої залучені члени вашої ради. Це--помилка, бо якщо ви так робитимете, ви ніколи не використаєте всі могутні джерела, які дав вам Бог в повній мірі. На Генеральних зборах Товариства допомоги, що відбулися два тижні тому, сестра Шері Дью сказала, що вона вірить, що сестри є «таємною зброєю Господа». Я думаю, що вона права. Наші сестри-провідники мають духовну чутливість, що підказує їм, як найкраще наблизитися і насичувати тих, кого навчають місіонери. Найкращим місцем для початку повного використання талантів і мудрості наших сестер є заснована система рад Церкви. Ви вільні бути гнучкими у використанні ради приходу. Тільки недавно Президент Хінклі сказав це єпископам Церкви: «Ви не зв’язані суворими правилами. Ви маєте безліч можливостей. Вам дано право отримувати відповіді на ваші молитви, натхнення і одкровення від Господа» («Шукайте ягнят, годуйте овець», Ліягона, липень 1999 р., с. 124). Можливо, в деяких випадках, проведення зборів ради один раз на місяць не буде достатнім, щоб зосередитися на духовному наверненні членів і не членів Церкви, так само як і тих, хто знаходиться під вашою духовною опікою. Ви вільні зустрічатися на радах так часто, як вважаєте необхідним. Нещодавно один президент колу поділився зі мною цікавою історією, яка демонструє силу системи рад в розбудові Церкви. Він сказав, що і Товариство допомоги, і священство працювали з сім’єю в їхньому колі, але не досягли успіху в роботі з батьками. Провідники Початкового товариства знайшли шлях. Батьки дали дозвіл, щоб їхня маленька донька відвідувала Початкове товариство. Їхньою єдиною умовою було, що вона повинна захотіти добиратися сама до Церкви достатньо поганою дорогою. Поїздки до Церкви не могли забезпечуватися. Через те, що їй треба буде їхати через нерівну частину міста, рада приходу вирішила, що хтось буде поруч на машині, коли вона їхатиме на старенькому велосипеді до Церкви. Під час спекотного літа, дощу і навіть снігу вона стійко їздила до Церкви. Один молодий чоловік, якого разом з сім’єю призначили супроводжувати її сніжним ранком, був настільки вражений, коли спостерігав, як ця маленька дівчинка виконує своє зобов’язання, прямуючи крізь сніг і холод, що вирішив служити на місії, завдяки цьому досвіду, який став поворотним моментом його життя. Під час Різдва одна сім`я з приходу віддала цій вірній маленькій дівчині новий велосипед, який мав десять швидкостей. Це так вразило батьків, що вони також почали відвідувати Церкву. У травні 1999 року ця маленька дівчина охристилася. Тим, що зробило це хрищення навіть більш особливим, було те, що його виконав новий священник приходу, її батько, який відновив свою активність. Єпископи, щоб виконати те, що Перше Президентство і Кворум дванадцятьох просять вас зробити, рада вашого приходу повинна зрозуміти цю думку і разом працювати більш тісно над виконанням великої роботи Бога щодо принесення безсмертя і вічного життя всім Його дітям. Уявіть силу, яка з`явиться, якщо кожний член Церкви намагатиметься допомагати всім членам Церкви і зацікавленим відчути радість товариства Духа. Давайте ж всі працювати сумлінніше, щоб відчувати присутність Духа на всіх наших зборах, щоб досягти більшого духовного навернення. Це особливо вимагатиме, щоб ради приходу допомагали єпископатам збільшувати благоговіння на наших причасних зборах і покращувати навчання євангелії Ісуса Христа на всіх наших церковних зборах. Усі ми повинні постійно думати про Спасителя, який віддав Своє життя за нас. Ми повинні ніколи не забувати відмову, приниження, невимовну агонію та саму смерть, заради того, щоб спасти вас і мене та цілий світ від гріха. Чи може хто-небудь з нас предстати перед ним якогось дня у майбутньому і сказати, що ми не ділилися євангелією з іншими і не допомагали іншим зустрітися з місіонерами через те, що були надто зайняті або надто нерішучими, або з будь-яких інших причин? Це робота Бога. Він хоче, щоб ми разом з Ним і Його улюбленим Сином брали участь у принесенні євангелії в життя всіх Його дітей. Господь обіцяв, що наша радість буде великою, якщо ми приведемо до Нього принаймні одну душу (див. УЗ 18:15-16). Давайте виявляти більшу віру і працювати разом, члени Церкви і місіонери, щоб привести ще більше душ для Нього. Нехай кожна сім`я в Церкві зробить частиною своєї щоденної молитви благання до Господа йти перед членами вашої сім`ї і допомогти їм знайти когось, хто готовий прийняти послання відновленої євангелії Ісуса Христа. Тепер прийшов час, щоб члени Церкви були більш твердими в звертанні до інших, допомагаючи їм зрозуміти, що Церква істинна. Тепер прийшов час підтримати своїми вчинками те, що просить нас робити Президент Гордон Б. Хінклі. Люцифер дає волю брутальності, насильству та тонким непристойностям, бажаючи зруйнувати духовну чутливість дітей нашого Батька. Ми дійсно воюємо з тими, хто висміює Бога та уникає істини, так давайте ж дотримуватися наших завітів і виконувати наше покликання служити. Давайте розташовувати у певному порядку всі ресурси Господа, включаючи силу наших власних свідчень. Нехай їх почує набагато більше людей. Нехай Дух Президента Джозефа Ф. Сміта буде в наших серцях. Давайте скажемо: «Я готовий свідчити . . . у будь-який час у будь-якому місці і за будь-яких обставин, в яких я можу опинитися». Нам допоможе в цьому те, що ми будемо часто читати власну історію пророка Джозефа Сміта, а потім ділитися з іншими нашим твердим знанням, що повнота вічної євангелії Ісуса Христа знову була відновлена на землі. Ми повинні йти вперед з обіцянням, що Дух благословить нас знанням, що робити і що говорити, якщо ми допомагатимемо тим, хто прагне зрозуміти істину. Давайте йти вперед з більшою вірою, ніколи не забуваючи, що Господь допоможе нам, якщо ми звертатимемося до Нього в могутній молитві. Наш Небесний Батько живий і любить кожного із Своїх дітей. Господь Ісус Христос живий. Найбільш важлива робота, яку ми можемо робити, це допомагати дітям Бога прийти до повного розуміння відновленої євангелії Ісуса Христа. Я знаю, що це істина і свідчу про це в ім’я Ісуса Христа, амінь.