Служити Господу Старійшина Адемар Даміані Сімдесятник Ми не можемо вибрати служіння Богові й світу водночас. Коли життя Ісуса Навина наближалося до кінця, він зібрав племена Ізраїля й нагадав про милість і благословення, які Бог дарував їм. Через той спосіб життя, Ісус Навин закликав їх, кажучи: «А тепер бійтеся Господа й служіть Йому в невинності та в правді, і повідкидайте богів, яким служили ваші батьки на тому боці Річки та в Єгипті, та й служіть Господеві. А якщо зле в очах ваших служити Господеві, виберіть собі сьогодні, кому будете служити, . . . . А я та дім мій будемо служити Господеві».1 У ці дні нас так само закликають апостоли і пророки. Нам слід боятися Господа, служити йому, відмовитися від мирських ідолів і вибрати, кому ми будемо служити. Боятися Господа означає схилятися перед ним, любити його й дотримуватися його заповідей. Ми показуємо, що служимо Господу, коли живемо згідно заповідей, отриманих від нього, коли допомагаємо у встановлені царства Бога на землі та чемно поводимося з нашими ближніми. Відмовитися від мирських ідолів означає звільнитися від нечистих думок в голові, позбутися всіх гнівних почуттів нашого серця та очистити життя від усього, що може зашкодити повсякчасному перебуванню Святого Духа з нами. Для декого відмовитися від мирських богів означає кинути незначні звички. Для інших це зректися тих серйозних гріхів, які вони скоюють. Ще для когось це може означати забути якісь сумні події в своєму житті, які сталися раніше. Щоб то не було, але в кожного з нас є сила змінити життя; сила змінити недобрі почуття нашого серця. Господь Ісус Христос надасть нам цієї сили й допоможе нам. Все, чого він хоче від нас, так це мати віру в нього, наслідувати його приклад і дотримуватися його заповідей. Коли ми любимо Бога, щиро служимо йому й позбуваємося речей цього світу, ми стаємо істинними послідовниками Христа. Багато разів у нашому житті, як це сталося з народом Ізраїля, ми зупиняємося та сумніваємося. Чи варто служити Господу? Ісус сказав: «Отож кожен, хто слухає цих Моїх слів і виконує їх, подібний до чоловіка розумного, що свій дім збудував на камені. І линула злива, і розлилися річки, і буря знялася, і на дім отой кинулась, - та не впав, бо на камені був він заснований. А кожен, хто слухає цих Моїх слів, та їх не виконує, - подібний до чоловіка того необачного, що свій дім збудував на піску. І линула злива, і розлилися річки, і буря знялася й на дім отой кинулась, - і він упав. І велика була та руїна його!»2 Служіння Христу - це не засіб для втечі від важких випробувань життя. Як говориться в Біблії: «Однакове всім випадає: праведному і безбожному, доброму й чистому та нечистому».3 Дощ, повені та вітри обрушуються не тільки на дім, побудований на піску, але також і збудований на камені. І особа, яка служить Господу, і та, яка нехтує Ним, живуть у світі, де діють однакові закони природи. Багато випробувань з’являється і у святого, і в грішника: хвороба, смерть, катастрофи, нещасні випадки тощо. Ані процвітання, ані бідність не визначають, чи живе людина за нормами християнства. Фізичне страждання не є доказом злочестя і це не покарання за гріх. Якою ж є нагорода за служіння Господу? Євангелія Ісуса Христа не обіцяє, що ми звільнимося від випробувань. Але вона зміцнює наші духи, щоб ми могли сприймати лихо й гідно зустріти його. Дім, заснований на камені, не впаде під натиском сильних вітрів чи дощів. Особа, чиє життя побудовано на євангелії Ісуса Христа, може: зустрічати випробування з надією; прощенням протистояти ображенню; та спокійно сприймати смерть. Особа, яка вибирає слідувати за Господом і дотримуватися його заповідей, у слабості вона знає, де шукати джерело сили; у силі вона залишається смиренною; у скруті вона знає, що є її справжнім багатством; у процвітанні вона чутливо піклується про своїх братів. Той, хто може так жити, без страху й ненависті, але з любов’ю, - щаслива людина. Плоди служіння Господу в основному духовні. Ісус навчав, що кожне дерево приносить належні йому плоди. «Не може родити добре дерево плоду лихого, ані дерево зле плодів добрих родити».4 Ісус своїм послідовникам обіцяв вічне життя. «Поправді кажу вам: Немає такого, щоб покинув свій дім, або дружину, чи братів, чи батьків, чи дітей ради Божого Царства, і не одержав би значно більш цього часу, а в віці наступнім - життя вічне».5 В цьому житті ми визначаємо своє вічне існування. Чи будуємо ми на камені, чим є євангелія Ісуса Христа, чи на піску, що полягає в обманах цього світу? Кожної миті ми повинні вибирати, кому будемо служити, бо нам дали цю землю, щоб нас випробували і перевірили.6 Ми не можемо вибрати служіння Богові й світу водночас.7 Якщо ми бажаємо слідувати за Господом, то маємо дотримуватися його заповідей та прислухатися до нашого Пророка та його вчень. «А якщо зле в очах ваших служити Господеві, виберіть собі сьогодні, кому будете служити, . . . А я та дім мій будемо служити Господеві».8 Я свідчу, що знаю, що ці принципи істинні. Я та моя сім’я були достатньо благословенні за свою слухняність порадам апостолів і пророків, та за вибір служити Господу. В ці дні нас веде пророк Бога. В ім’я Ісуса Христа, амінь. ПОСИЛАННЯ 1. Ісус Навин 24:14-15. 2. Матвій 7:24-27. 3. Екклезіяст 9:2. 4. Матвій 7:18. 5. Лука 18:29-30. 6. Див. Авраам 3:25. 7. Див. Матвій 6:24. 8. Ісус Навин 24:15.