Духовні урагани Старійшина Девід Р. Стоун Сімдесятник Ми знаємо наших вартових на башті, це - апостоли і пророки. Вони є нашими духовними очима в небі. Одного недільного ранку більше року тому ми прокинулися, щоб зустріти прекрасний день в Санто - Домінго, Домініканська республіка. На Карибах сяяло сонце, і небо було чистим. Віяв ласкавий бриз, що злегка порушував спокій листя на деревах; було тепло, тихо і спокійно. Але того дня далеко в морі, за межею наших фізичних відчуттів, наближався смертоносний руйнівник, невблаганний і непереборний. Центр дослідження ураганів, відповідальністю якого було стежити і передбачати шлях урагану Джорджес, постійно повідомляв нову інформацію через мережу Інтернет. Серед тихого, безтурботного спокою того ранку, завдяки тим всевидющим очам в небі я бачив шлях бурі, спрямований, як стріла, в серце Санто - Домінго. За 48 годин буря накинулася на острів з сильною, безжалісною люттю, залишаючи на своєму шляху руїни, спустошення і смерть. Груба стихійна сила природи була вражаючою. З нашого будинку, який був відносно в безпеці, ми бачили, як через сильний вітер, який то пронизливо завивав, то стогнав, то ревів, гнулися навпіл дерева; через могутню силу вітру дощ проникав у будинок через віконні рами, а вируюча ріка води на вулиці, яка виникла через сильний дощ, глибиною майже метр, зрештою розлилася й почала спадати, коли залишалося лише кілька сантиметрів до порогу нашого дому. У тому районі, де ми жили, більшість дерев було вирвано з коренем або поламано несамовитою силою вітру. Дерева, гілки, лінії електропередач і телефонні стовпи були повалені по всьому місту. Вулиці були заблоковані, пересування транспорту ускладнилося, а енергопостачання не було більше тижня. Хоча пошкодження були дуже великими, вони б значно збільшилися, якби не попередження тих, хто визначив шлях урагану, передбачив його і порадив людям підготуватися. Фактично, всі, хто належним чином підготувалися, пережили ураган майже без втрат. Я вдячний тим чоловікам і жінкам, які присвятили час і увагу, щоб виявляти подібні бурі та спостерігати за ними. Їх своєчасні попередження і поради рятують життя і захищають людей. Ті, хто нехтує попередженням, платить ціну за те, що добровільно відмовилися слухатися тих дбайливих охоронців, чиїм покликанням є спостерігати, попереджати і рятувати. Великими є пошкодження, руйнування і смерть, які можуть принести ці жахливі природні явища, але духовні урагани в житті людей можуть призвести навіть до більшого спустошення. Ці нестримні сили часто є причиною набагато більших нищівних наслідків, ніж природні циклони, тому що вони руйнують наші душі й викрадають вічне майбутнє й вічне обіцяння. Коли проходить буря в природі, ми починаємо знову приводити до ладу своє життя й помешкання. Але деякі духовні урагани занурюють нас у хаос, ми опиняємося в оточенні потужних руйнівних сил, які ув’язнюють нас і заковують в свої кайдани, а про наслідки їх впливу ми поступово розпочинаємо усвідомлювати лише пізніше. Як і ті вируючі циклони, духовні урагани в дійсності важко помітити, поки вони не охоплюють нас, але вони так само можуть накинутися на нас з величезною, нелюдською люттю. Ми стаємо на шляху проходження цих духовних ураганів, коли піддаємося гніву, вживанню алкоголя й ображаємо когось; коли даємо волю хтивості й розпусті; коли нерозбірливі в зв’язках і захоплюємося порнографією; вживаємо наркотики, піддаємося гордовитості, жадібності, насильству, заздрощам і брехні - список може бути довгим. Однак деякий час здається, що життя йде так, як і раніше, і в цей перід сплячки немає натяку на страшну кару, яка наближається, а потім ми раптом опиняємося в обіймах її сатанинської сили; наше життя перетворюється на непотріб: з’вляються біль, муки, депресія, розпач, і спустошення. Майже завжди з’являються сум, жаль, страждання і душевний біль тих, кого ми любимо. Часто внаслідок руйнації, яку залишає після себе духовний ураган, набагато важче відновити душу, яка зазнала духовного розладу, ніж відбудувати зруйноване місто. В нашому сучасному суспільстві вирують вітри недоброзичливості, ворожнечі та зла, і вони не пожаліють тих, хто блукає своїм власним шляхом. Але ми також маємо охоронців, які спостерігають за духовними ураганами, чиїм покликанням є спостерігати, попереджати і допомагати нам уникати духовного ушкодження, руйнування і навіть смерті. Ми знаємо наших вартових на башті, це - апостоли і пророки. Вони є нашими духовними очима в небі, і вони знають через натхнення, прозорливість та чистий розум курс, який можуть взяти ці духовні бурі. Вони продовжують піднімати свій голос попередження, щоб сказати нам про трагічні наслідки зловмисного і свавільного порушення заповідей Господа. Навмисно нехтувати їхніми попередженнями - це віддати себе стражданням, злидням і знищенню. Наслідувати їх - це слідувати за обраними служителями Господа на духовних пасовищах миру і достатку. З цієї кафедри вони давали нам поради щодо циклонів у нашому суспільстві й цивілізації. Вони застерігали про зло в його багатьох проявах і личинах та закликали, знову і знову, повернутися на шляхи Господа. Бувають часи, коли ми не хочемо чути те, що вони кажуть. Бувають часи, коли ми можемо відмовлятися вірити, що ураган може настати; але в належний час він настане, для тих, хто сіє вітер, а пожинає бурю (див. Осія 8:7). Господь знав це, і, мабуть, в Писаннях немає більш болісного епізоду, ніж коли Господь, дивлячись на Єрусалим, промовляє з тугою, болем і любов’ю: «Єрусалиме, Єрусалиме, . . . скільки раз Я хотів позбирати дітей твоїх, як та квочка збирає під крила курчат своїх, - та ви не захотіли!» (Лука 13:34). В Його євангелії мир і спокій, втіха й безпека. Якщо ми будемо слухати тих, чиїм покликанням є спостерігати й попереджати, якщо ми будемо дослухатися до слів Самого Вчителя, тоді наш духовний дім буде стояти міцно, і тоді нехай падає дощ, і розливається вода, і віють вітри і розбиваються об дім, тому що ми засновані на камені (див. Матвій 7:24-25). Господь сказав, що голос попередження буде дано всім народам через вуста його учнів, яких він обрав в останні дні (див.УЗ 1:4). Він також сказав, що не буде мати значення, чи його власним голосом це буде сказано, чи голосом його служителів (див. УЗ 1:38). Я свідчу, що є Бог на небесах, творець неба, і землі, і всього, що на них. Я свідчу, що у Нього є план для нас, його дітей. Я свідчу, що задля виповнення цього плану його Син, Ісус Христос, прийшов на землю, щоб взяти на себе гріхи світу і зробити можливим для нас звільнення від жахливих наслідків гріха і зла. Він наш Спаситель і Викупитель, і саме як до Єрусалима, він простягнув до нас руки. Він буде нашим щитом і захисником, і ми матимемо спокій серед бурі й притулок від бурхливих вітрів. Давайте завжди прислухатися до тих, чиїм покликанням є спостерігати й попереджати, наглядати й спасати. Давайте будемо ходити шляхами Господа, і нас буде збережено на стежках, що ведуть до миру. В ім’я Ісуса Христа, амінь.