«Оце Чоловік!» Єпископ Річард С. Едглі Перший радник у Верховному єпископаті Справжній чоловік достатньо сильний, щоб вистояти проти хитрощів Сатани й достатньо смиренний, щоб підкорити себе викупительній силі Спасителя. Кілька місяців тому я одержав листа від друга нашої сім’ї, з якою ми не бачилися вже багато років. Її лист був висловлюванням суцільної безнадії та благанням про допомогу. Вона самотужки виховувала дітей, оскільки не мала чоловіка, а тепер одружилася знову. Її чоловіком був нечлен Церкви, грубий, неотесаний чолов’яга, який намагався виразити свою мужність пияцтвом, брудною мовою, жорстким поводженням та сумнівною поведінкою. Вона дуже хвилювалася за те, що її син наслідував приклад її чоловіка, сприймаючи все це як справжні чоловічі якості. Вона запитувала мене, чи можу я, хоча б на відстані, порозмовляти з її сином, якого, скажімо, звуть Бен, про риси справжньої мужності. І тому я звертаюся до далекого друга та всіх «Бенів» у Церкві, які намагаються бути справжніми чоловіками. Отже, Бене, давай поговоримо. Кожен із нас, вступаючи до світу дорослих, прагне бути прийнятим і визнаним. Якщо ми живемо достатньо довго, дорослість може прийти різними шляхами. Однак справжня зрілість може тільки здобуватися. Відомо, що Сатана великий брехун. Його релігія, філософія та робота спираються на обман та брехню. Його метою є знищити роботу Господа, зводячи нас з вірного шляху та роблячи «так само нещасними, як сам» (2 Нефій 2:27). Він намагається змусити нас повірити, що він взірець чоловіка, а спосіб життя, який він пропонує, допоможе нам досягти зрілості. З іншого боку, Ісус добровільно підкорив себе волі Батька. Внаслідок цього його зневажили, образили, побили та осудили. Його не примушували приносити себе в жертву. Вона прийшла через мужність, обов’язок та любов, і це призвело до гіркої чаші, а для того, щоб осушити її, він мав стікати кров’ю з кожної пори. Побачивши величезні страждання та смирення Ісуса, навіть намагаючись звільнити його, Пілат, зрештою, поступається вимогам юдеїв. Віддаючи Його на розп’яття, він робить це, промовляючи прості, але характерні слова: «Оце Чоловік!» (Іоанн 19:5). Так, Ісус - Чоловік. Він втілює всі якості істинного ідеального чоловіка. Саме його шляхи, а не шляхи Сатани, ведуть до мужності. Кожний, хто вважає інакше, вже заплутався в одвічних оковах сатанинської брехні (див. 2 Нефій 28:19). Бене, кожний молодий чоловік має вибрати між добром і злом, між шляхами Бога і шляхами Сатани. Коли хлопець починає палити, щоб довести, що він дорослий, чиїм чоловіком він стає? Коли він починає пиячити, вживати наркотики, брати участь в непристойностях, стає нестямним чи невгамовним, то чий він? Вже говорилося про те, що багато хлопчиків починають палити в підлітковому віці, щоб довести свою дорослість, а у 30 років намагаються позбутися цієї звички, щоб довести те ж саме. У тому, щоб поступатися Сатані, немає ніякої мужності. Немає прояву зрілості в нехтуванні принципами. Отже, Бене, зважаючи на все це, дозволь мені висунути власні критерії мужності. Через тиск часу, я обмежуся лише двома з багатьох: 1. Справжній чоловік достатньо сильний, щоб вистояти проти хитрощів Сатани. 2. Справжній чоловік достатньо смиренний, щоб підкорити себе викупительній силі Спасителя. Мені здається, що для нас це природньо прирівнювати силу, бравість, мабуть, навіть нестямність та агресивність до чоловічої мужності. Однак риси справжньої мужності необов’язково мають бути фізичними. Дозвольте мені спробувати пояснити. Апостол Павло попереджав: «Бо ми не маємо боротьби проти крови та тіла, але проти початків, проти влади, проти світоправителів цієї темряви, проти піднебесних духів злоби» (Ефесянам 6:12). Справжня мужність включає протистояння дияволу, навіть, наодинці, часто відчуваючи презирство та глузування інших. Оце хоробрість. Оце сила. Оце мужність, і вона може бути міцною. Я знаю одного молодого чоловіка, захопленого бажанням опинитися в баскетбольній команді всіх зірок, щоб поїхати на змагання до іншого штату. Першого ж вечора в готелі сусіди по кімнаті вирішили подивитися порнофільми. Цей хлопчик залишив кімнату й пішов сам гуляти містом до самої ночі, поки не закінчилися всі фільми. Я впевнений, що він почувався засоромленим, самотнім; це було важко. Але це і є хоробрість, мужність, в її найістиннішому значенні. І я кажу: «Оце Чоловік!»-18-річний хлопчик став чоловіком. Я знаю сотні молодих людей, які перетерпіли глузування та приниження, відмовляючись від наркотиків, алкоголю, статевих стосунків, бо бажали служити один одному, бути прикладом праведності або захищати величні принципи. Всі молоді люди мають протистояти хитрощам Сатани. Неможливо уникнути цієї боротьби. Але завжди є можливість виходити з неї переможцем. Так, справжній чоловік достатньо сильний, щоб вистояти проти хитрощів Сатани. Бене, деякі тягарі, покладені на нас, настільки тяжкі, що подолати їх можна лише смиренням, покірливістю та розкаянням. Але це один з великих феноменів життя - ми можемо отримати силу, вищу за природню здібність, підкоряючи свою волю Батькові. Деякою мірою всі ми спокушаємося. Іноді ми навіть вплутуємося в серйозні гріхи - гріхи, що мають вічні наслідки. Ті, хто вчинили серйозний гріх, мають слідувати ретельно запланованій стежці покаяння, визначеній Спасителем, часто під керівництвом єпископа чи президента колу. Це стає справжнім випробуванням мужності, і не всі достатньо зрілі пройти його. Кілька місяців тому мене призначили проводити співбесіду із 21-річним молодим чоловіком, щоб визначити, чи достатньо він покаявся, щоб служити на місії. Я відчував сердечний біль за нього, переглядаючи його серйозні проблеми в минулому. Мені було цікаво, чи може взагалі хтось із такою особовою справою підготуватися гідно відслужити місію. У призначений для співбесіди час я побачив красивого молодого чоловіка, який наближався до мене. Він був бездоганно прибраний і спокійно тримав себе. Він виглядав, як місіонер, що повернувся, і мені стало цікаво, хто він. Підійшовши, він простягнув свою руку, і, на мій подив, представився як молодий чоловік, з яким я мав проводити співбесіду. Під час інтерв’ю я просто запитав: «І навіщо ж ми зустрілися сьогодні?» Тоді він виклав мені мерзенні деталі свого минулого. Після перегляду та зізнання в своїх гріхах, він почав розповідати про Спокуту та роки болісного покаяння, яке й привело його до цієї співбесіди. Він висловив свою любов до Спасителя й потім пояснив, що Спокута Христа може спасти навіть такого хлопця, як він. Наприкінці розмови я поклав руку йому на плече і сказав: «Коли я повернуся до Головного управління Церкви, я буду рекомендувати дозволити тобі служити на місії». А потім я додав: «Я прошу тебе про одну річ - лише одну. Якщо ти матимеш привілей служити, я хочу, щоб ти був найкращим місіонером у всій Церкві. І це все». Десь через чотири місяці я виступав на духовних зборах для місіонерів у Центрі підготовки місіонерів в Прово, Юта. Після цих зборів я стояв попереду кафедри, вітаючи місіонерів, коли побачив якусь знайому мені людину, що наближалася до мене. Я починав бентежитися, бо мав знати того молодого чоловіка. Я не пам’ятав, де міг бачити його, та я знав перше запитання, яке він збирався поставити мені. Звичайно, він простягнув руку і запитав: «Ви пам’ятаєте мене?» Виправдовуючись, трохи розгубившись, я відповів: «Мені шкода. Я знаю, що маю знати вас, але просто не пам’ятаю». Тоді він сказав: «Ну, тоді дозвольте мені сказати хто я. Я - найкращий місіонер у Центрі». Я не міг втримати сльозу, яка повільно стікала по щоці, коли я думав: «Оце чоловік. Він пройшов свою Гефсиманію. Він заплатив болісну ціну покаяння. Упокорився і віддав себе викупительній силі Спасителя. Він пройшов випробування. Пізнав справжню мужність». І я кажу: «Оце Чоловік!», чоловік достатньо смиренний, щоб підкорити себе викупительній силі Спасителя. Бене, ти можеш описати чоловіка в дюймах, фунтах, за комплекцією чи фізичними даними. Але краще вимірюй його за якостями, співчуттям, чесністю, турботою та принципами. Просто визначені, характеристики чоловіка украплені в його серце та душу, а не у фізичні якості (див. 1 Самуїлова 16:7). Але їх можна побачити в поведінці та манерах. Якості чоловіка часто легко побачити в тому, що ми звемо вираз обличчя. Коли Алма запитував: «Хіба ви не отримали образ його [маючи на увазі Спасителя - справжнього чоловіка] у виразі вашого обличчя?» (Алма 5:14), він, мій друже, говорив про якості істинної мужності. Так, Бене, Сатані притаманний свій чоловік, а Богові - свій, Сатана має власні характеристики мужності, Бог - свої. Сатана представляє свої якості як справжнє мірило, а критерії Бога як незначні та нудні. Але слід розуміти, що критерії Сатани майже завжди будуть легшими й нуднішими. Спосіб Сатани не вимагає ані мужності, ані характеру, ані особистої сили, і він ніяк не затверджує чоловічих якостей. Справжній чоловік не має потреби в Сатані, щоб той вів його легшим шляхом до одвічних пут знищення. Справжній чоловік достатньо сильний, щоб стояти проти хитрощів Сатани й достатньо смиренний, щоб підкорити себе викупительній силі Спасителя. Мойсей, заохочуючи і докоряючи, ставив ізраїльтян перед вибором: «Хто за Господа . . .» (Вихід 32:26). Те, що він насправді запитував, так це: «Чиї ви чоловіки?» Нашого Батька на небесах названо «Муж святості» (див. Мойсей 6:57; 7:35). Це титул, який ми з благоговінням використовуємо для Верховної Істоти. Себе ми так, Бене, не називаємо. Але кожний носій священства має прагнути того, щоб його знали як людину Бога. Оце, мій любий друже, і є мужність. В ім’я Ісуса Христа, амінь.