Мир, надія і провід Патриція П. Пінегар Щойно звільнений Генеральний президент Початкового товариства Давайте втішатися благословеннями миру, надії та проводу; благословеннями, якими так багато дітей нашого Батька не насолоджуються. Надійся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся! Пізнавай ти Його на всіх дорогах своїх, і Він випростує твої стежки» (Приповісті 3:5-6). Брати й сестри! Я люблю Господа і довіряю Йому всім своїм серцем. Я знаю, що Він живий і любить кожного з нас. Я знаю, що наш Небесний Батько має досконалий план для нас. Якщо ми будемо йти за цим планом і наслідувати Спасителя, то зможемо знайти мир в цьому неспокійному світі, наші серця сповняться надією і ми матимемо провід, якого потребуємо. Коли ми служили місію в Англії, наш 17-річний син, Корі, загинув у автокатастрофі. Ми мали можливість приїхати в Юту на його похорон, а потім негайно повернулися в Англію, щоб закінчити місію. Це був дуже важкий час для всієї нашої родини. Одного разу, невдовзі після повернення до Англії, я йшла по вулиці й один знайомий, який знав про смерть нашого сина, сказав мені: «Ну, так що ви тепер скажете про вашого Бога? Ви служите для Нього місію повного дня, а Він забрав вашого сина». Це не тільки шокувало мене, але й принесло біль. Мені було так жаль тієї людини, яка не розуміла плану нашого Небесного Батька. Нелегкий досвід, який принесла смерть сина, допоміг мені розпізнавати і отримувати радість від благословень миру, надії і проводу - благословень, якими можуть насолоджуватися всі, хто дійсно приймає євангелію Ісуса Христа і живе за нею. Я можу свідчити про істинність слів старійшини Річарда Г. Скотта: «Будь ласка, запам’ятайте, що коли, долаючи випробування, ви відчуваєте смуток, то в той же час ви можете відчувати мир і радість» (in Conference Report, Oct. 1995, Ensign, Nov. 1995, 17). Що особливого ми можемо робити, щоб отримати ці благословення миру, надії та проводу в нашому житті? Дозвольте поділитися з вами трьома речами, які допомогли мені. По - перше, ми повинні повністю довіряти плану щастя нашого Батька і тій ролі, яку Спаситель в ньому відіграє. Те, що я довіряла Його плану, принесло мені мир в період після смерті сина. Я знала, де був наш син, і я знала, що Небесний Батько любить його. Я мала повну надію на те, що завдяки спокуті Спасителя Корі живий і ми зможемо бути разом як вічна сім’я. Я також мала провід. Я знала, що мені необхідно робити, і що нашій сім’ї необхідно робити, щоб бути разом навіки. Друге, що допомогло мені отримати ці благословення - це принцип сміливого послуху. Я така вдячна за Божий дар законів і заповідей. Мир, надія і провід є наслідком прагнення жити згідно з ученнями Ісуса і дотримуватися його законів та заповідей. Писання навчають: «Мир великий для тих, хто кохає Закона Твого» (Псалми 119:165). Вони також навчають, що той, хто чинить діла праведності, отримає свою нагороду: мир у цьому світі й вічне життя в прийдешньому (див. УЗ 59:23). Коли брат Пінегар служив президентом Центру підготовки місіонерів у Прово, то, як ви можете собі уявити, ми часто розмовляли з місіонерами про відчуття щастя і миру, які супроводжують сміливий послух істинним принципам. Ми говорили про вплив Святого Духа, який мають ті, хто слухняний. Ми заохочували місіонерів намагатися бути такими. Я завжди з радістю розповідала їм історію про маленького хлопчика, який пішов у парк разом з татом, щоб запускати повітряного змія. Хлопчик був ще маленьким. Він уперше запускав змія. Тато допоміг йому, і після декількох спроб змій був у повітрі. Хлопчик біг, розмотував мотузку і невдовзі змій летів високо. Маленький хлопчик був у захопленні; змій був чудовим. Врешті - решт не залишилося мотузки, щоб пустити змія ще вище. Хлопчик сказав татові: «Тату, давай відріжемо її і відпустимо змія; я хочу подивитися, як він полетить вище й вище». Батько відповів: «Синку, змій не полетить вище, якщо ми відріжемо мотузку». «Ні, полетить, - відповів маленький хлопчик. - Мотузка тримає змія, я відчуваю це». Батько дав хлопчикові кишеньковий ніж. Хлопчик перерізав мотузку. За декілька секунд змій вирвався з - під контролю. Він стрімко полетів в один бік, у другий і врешті - решт упав на розкидану купу. Хлопчикові було важко це зрозуміти. Він був впевнений, що мотузка тягнула змія донизу. Заповіді й закони Бога - це як мотузка, що тримає змія. Вони керують нами й ведуть в небо. Послух цим законам приносить мир, надію та провід. Третє, що ми можемо робити, щоб отримати ці благословення миру, надії і проводу - це навчитися прислухатися до підказок Святого Духа і виражати Господу нашу вдячність за цей великий дар. Кілька тижнів тому я допомагала доглядати за матір’ю свого чоловіка. Їй 99 років і вона дуже слабка. Вона вже сліпа і майже глуха, а з недавнього часу їй стало важко говорити голосніше, ніж пошепки. Її маленьке тіло так зігнулося, що в легенях не вистачає повітря для дихання. Я близько до неї нахилилася і запитала: «Мамо, скажіть мені, як євангелія благословила ваше життя». Вона тихенько прошепотіла й поділилася своєю вдячністю за підказки й провід, які отримала від Святого Духа. Коли її другій дитині, Джеймсу, було 18 місяців, він разом зі своїм старшим братом грався на дворі, а вона спостерігала за ними з вікна. Раптом він зник з поля зору, і вона вибігла з будинку, несамовито гукаючи його й намагаючись відшукати. В іригаційному каналі була вода, хоча її там не повинно було бути, і вона шукала вздовж каналу, та нічого не бачила. Вона побігла, щоб покликати на допомогу робітників ферми, і повернулася до того місця, де канал з’єднувався з водопропус-кною трубою. Підбігши до другого кінця цієї труби, вона побачила два маленькі черевички і потягнула за них. Коли син був у неї на руках, вона відчула підказку, що необхідно з’єднати свої руки, помістити їх у нього нижче живота і так нести його перед собою, підпираючи коліном, щоб було легше. Вона бігла в бік дороги і кричала про допомогу. Підказка, яку вона отримала щодо того, як нести його, врятувала дитині життя. Брати й сестри, я особисто вдячна за підказки, які ми отримуємо як президентство Початкового товариства. Під час Генеральної конференції, коли нас підтримували, Президент Гордон Б. Хінклі описав прояви жорстокості, від якої страждають діти в усьому світі. Ми читаємо в газетах і журналах про поганий вплив, який заполонив наші домівки. Як нове і дуже стурбоване президентство Початкового товариства, ми молилися і вивчали Писання, що привело нас до вірша в книзі Ісаї, де описуються умови, які існуватимуть під час Тисячоліття: «Не вчинять лихого та шкоди не зроблять на всій святій Моїй горі, бо земля буде повна пізнання Господнього» (Ісая 11:9). Це саме так, як ми і хочемо, щоб сталося. Ми не хочемо, щоб хоч одній дитині було завдано болю або знищено, але ми не хочемо чекати Тисячоліття. Ми бажаємо, щоб це сталося вже тепер. Якби наші Початкові товариства були сповнені знаннями Господа, якби наші домівки були сповнені знаннями Господа, то настали б мир і праведність, і діти не відчували б ніякого болю. Ми молилися, щоб дізнатися, чим ми можемо допомогти здійсненню цього, і нас було приведено до написаного в 2 Нефій 25:26. Наші домівки будуть сповнені знанням про Господа, коли ми «говоримо про Христа, ми втішаємося у Христі, ми проповідуємо Христа». Ми також вдячні за мир і надію, яку дають нам ці Писання, і за провід, який ми отримуємо через Святого Духа, щоб заохочувати провідників Початкового товариства зосередити діяльність своїх това- риств на вченнях Христа. Брати і сестри, давайте втішатися благословеннями миру, надії та проводу; благословеннями, якими так багато дітей нашого Батька не насолоджуються. Коли ми відчуваємо ці великі благословення в нашому власному житті, давайте допоможемо іншим відчути їх також, особливо дітям. Перефразовуючи слова Спасителя: «Як навернешся, зміцни [дітей своїх]» (Лука 22:32). Темою з Писань у Початковому товаристві є слова: «І всіх твоїх дітей буде навчено Господом; і великим буде мир серед твоїх дітей» (3 Нефій 22:13). Світ не є безпечним місцем. Це не те місце, де діти почуваються безпечно. Це не те місце, де вони відчуватимуть мир, надію і провід, якщо тільки їх не буде навчено любити Спасителя і йти за ним. Будь ласка, допоможіть їм дізнатися, що вони можуть мати ці великі благословення і покажіть їм, що необхідно робити, щоб отримати їх. Я така вдячна за можливість служити в Початковому товаристві. Я люблю своїх радниць, сестру Енн Віртлін і сестру С’юзен Уорнер. Ми були єдиними в нашому бажанні служити і благословляти дітей Церкви. Ми віримо, що Початкові товариства, які ставлять в центр своєї роботи Христа, можуть допомогти батькам навчати дітей євангелії Ісуса Христа, що є єдиним знанням, яке принесе дітям мир, надію і провід. Я вдячна за наших вірних, відданих членів правління і за здібний персонал, а також дякую нашим провідникам священства, які навчали і надихали нас. Я вдячна за нове президентство Початкового товариства, яке підтримали на цій конференції. Я виражаю їм свою любов і підтримку. Моя найщиріша подяка і любов моїй дорогоцінній сім’ї і особливо моєму милому чоловікові за його незмінну любов і підтримку. Я вдячна за великодушність і доброту мого Спасителя в усіх сферах мого життя. Благословення миру, надії та проводу, які я назвала, є лише трьома з багатьох, якими євангелія Ісуса Христа благословила моє життя. Як сказано в словах пісні Початкового товариства, я хочу, щоб Спаситель знав, що я відчуваю Його любов, І знати, що він благословить мене. Я принесу йому своє серце; він буде моїм пастирем. Він знає, що я піду за ним, віддам йому все життя. Я відчуваю любов мого Спасителя, любов, яку він щедро дарує мені («I Feel My Savior's Love», Children's songbook, 74-75). В ім’я Ісуса Христа, амінь.