Президент Томас С. Монсон
Перший радник у Першому Президенстві
До кожного з вас прийдуть часи навчання, коли ви будете свідком любові вашої матері, сили вашого батька і натхнення Бога.
Мої дорогі сестри, яке благословення для мене стояти перед вами в цей вечір і усвідомлювати, що крім тих, хто зібрався тут у Скинії, багато тисяч дивляться і слухають те, що відбувається через супутниковий зв’язок. Я молюся про допомогу Господа.
Генрі Уодсуорт Лонгфеллоу в класичній поемі описав вас і ваше майбутнє. Він написав:
Яка прекрасна молодь! Як яскраво вона сяє,
У прагненнях і мріях це сяйво здобуває,
Це книга можливостей, це нескінченна повість,
Якщо юнак - то дружність, а дівчина - хоробрість.1
Дорогі молоді жінки, їхні матері, вчителі та провідники Товариства молодих жінок, дозвольте мені поділитися з вами своїми думками та пропозиціями, щоб направити ваші кроки крізь смертне життя до Целестіального царства нашого Небесного Батька.
Уважно вибираючи, я виділив чотири цілі, щоб направити вас і дати вічну радість. Ось вони:
1. Дивіться вгору;
2. Вдивляйтесь усередину;
3. Служіть навколо; і
4. Просувайтесь вперед
По-перше, давайте обговоримо фразу-дивіться вгору.
Наш Небесний Батько дав кожному з нас бажання звертатися до нього або шукати його. Слова Писання гучно і чітко говорять: «Гляди, щоб ти сподівався на Бога і жив».2 Не існує проблеми примітивної для його уваги, так само, як і надто великої, щоб він не зміг відповісти на молитву віри. Молитва є вірним засобом для отримання духовної сили. Ви можете молитися цілеспрямовано, коли ви усвідомлюєте, ким ви є, і якими вас хоче бачити Небесний Батько.
Вам не буде важко наблизитися до нього в щирій молитві, якщо ви згадаєте слова апостола Павла: «Чи не знаєте ви, що ви - Божий храм, і Дух Божий у вас перебуває?»3
Якщо ви хочете зробити приємність Небесному Батькові, шануйте вашого батька і вашу матір, як він наказав. Вони ніжно люблять вас. Ваша радість - їхня радість, ваш смуток - їхній смуток. Вони бажають для вас небесного провідництва, яке Господь надає.
Я чув, як якісь роздратовані батьки говорили про доньку або сина, що ті переживали «жахливий підлітковий вік». Мені значно більше до вподоби називати ваш вік «чудовим підлітковим» віком.
Життя не завжди означає тільки посмішку та щастя. До кожного з вас прийдуть часи навчання, коли ви будете свідком любові вашої матері, сили вашого батька і натхнення Бога.
Я просив дозволу старійшини Рассела М. Нельсона поділится з вами уроком смутку, який був пом’якшений знанням плану Небесного Батька.
Старійшина і сестра Нельсон були благословлені дев’ятьма доньками, після яких народився один син. Вони - щаслива міцна сім’я. Коли діти були молодшими, одного вечора вони зібралися навколо матері та батька, і батько почав навчати їх. Він сказав: «Багато сімейних пар покликаються служити як місіонери, а якщо це покликання - президент місії, то вони беруть своїх дітей разом з собою до місць призначення». Потім татко поставив вирішальне запитання: «А що, якби нас із мамою було покликано на таку посаду, чи були б ви готові поїхати з нами?»
Він чекав на їхні відповіді. Одна донька сказала: «Татку, вони б не покликали тебе, оскільки я керівник шкільної команди підтримки!»
«Я не змогла б поїхати. Я студентка університету», - додала старша донька.
Відповіді підлітків продовжувалися, поки маленька Емілі з чистотою душею не сказала: «Татку, якщо б тебе покликали, я б поїхала з тобою».
Насправді, всі були готові поїхати, але глибока і проста відповідь Емілі викликала ніжні сльози.
Швидко минули роки. Діти одружилися. З’явилися внуки. Потім жахливий рак уразив Емілі, і після хороброї та відчайдушної боротьби вона померла.
Старійшина Нельсон виступав на похороні. Я ніколи не чув такого прекрасного або більш ніжного послання. Він говорив про план спасіння і описав обіцяння Бога щодо вічної природи сім’ї. Тихенько він промовив: «Тільки Емілі трохи рано пішла з цього смертного життя». Який повчальний момент!
Коли велика родина йшла за труною, старійшина Нельсон ніс на руках двох малих дітей Емілі. Всі присутні тоді стали частиною сказаної істини та уроків, що були викладені. Ми були натхненні дививтися вгору, у напрямку до небес.
По-друге, вдивляйтесь усередину.
Нехай кожна запитає себе: «Чи знаю я, куди я хочу іти, ким я хочу бути, що я хочу робити?»
Господь дав відповідь на це запитання: «Прагніть з найкращих книг слів мудрості: прагніть знання, саме навчанням і також вірою».4
Святі Писання, допомога ваших батьків та старанне навчання в Початковому Товаристві, Товаристві молодих жінок, на Недільній школі, на причасних зборах та в семінарії зміцнять вас у прагненні бути якомога кращими.
І в церкві, і в школі навчайтеся з метою. Напишіть ваші цілі і, що ви плануєте зробити для їхнього досягнення. Визначайте високі цілі, бо ви обдаровані вічними благословеннями.
Не треба чекати, що дорога життя сама розстелиться і перед поглядом особи, яка починає свій шлях не виникне ніяких перешкод. Ви повинні передбачити, що будуть повороти та роздоріжжя. Але ви можете не сподіватися дістатися бажаної мети подорожі, якщо ви безпорадно гадаєте, чи піти вам на схід, чи на захід. Ви маєте приймати рішення цілеспрямовано.
Як нам розповідає Люіс Керрол у добре відомій історії Пригоди Аліси в Країні чудес, Аліса йшла лісом стежкою до Країни чудес, раптом та розділилась у двох напрямках. Стоячи в нерішучості, вона спитала Чеширського кота, який раптово з’явився на дереві, яким шляхом їй треба йти. «Куди ти хочеш іти?» - спитав кіт.
«Я не знаю», - відповіла Аліса.
«Тоді, - сказав кіт, - це не має ніякого значення, чи не так?»5
Ми знаємо куди ми хочемо йти. Чи є в нас рішучість - навіть віра - дістатися туди?
«Прийдіть . . . навчіться від мене»6, - каже Господь. «Іди вслід за мною»7, - наполягає він. Відповідаючи ствердно на його ласкаве запрошення, кожен із вас буде готовий перейти до нашої наступної мети - служити навколо.
Апостол Павло дав вам мудру пораду: «Нехай молодим твоїм віком ніхто не гордує, але будь зразком для вірних у слові, у житті, у любові, у дусі, у вірі, у чистоті!»8
Юні сестри, ваші можливості служити навколо та благословляти життя інших безмежні. Наприклад, подумайте про привілей, який ви маєте, відвідати святий храм і там простягнути руку допомоги тим, хто вже пішов із життя, виконуючи служіння їм як уповноважені особи, щоб надати померлим благословення хрищення.
Одного ранку я йшов до храму і побачив групу молодих жінок, які рано-вранці брали участь у хрищеннях за тих, кого вже нема. Їхнє волосся було мокрим. Посмішки сяяли. Їхні серця були сповнені радістю. Одна дівчина повернулася обличчям до храму та висловила свої почуття: «Це найщасливіший день у моєму житті», - сказала вона.
Існують також можливості служити живим. Ви можете робити так і приносити їм невимовну радість. Центри для пристарілих стали домівками для хворих або похилих віком, тих, хто потребує цієї турботи. Вони сумують за днями їхньої молодості. Вони прагнуть спілкування зі своїми сім’ями та затишку домівок.
На Богослужінні у такому центрі, яке я відвідав, молода жінка вашого віку грала соло на скрипці, після того, як прикуті до каталок мешканці отримали причастя. Старшим сестрам це дуже сподобалося. Вони вигукували свою подяку словами: «чудово», «прекрасно», «браво». Такі вигуки не заважали скрипачці; навпаки, вони надали їй сили досягти нових висот у майстерності.
Того дня вона сказала мені: «Я ніколи в житті не грала краще. Здається, ніби щось змусило мене стрибнути вище голови, вище власних можливостей. Я відчула натхнення любові Небесного Батька».
Я нагадав їй: «Коли ви служите вашим ближнім, то ви тільки служите вашому Богові».9
Вона кивнула головою на знак згоди, поклала скрипку у футляр і зі сльозами радості, що текли по її щоках, повернулася на своє місце.
Давайте не забувати служити навколо.
І нарешті, просувайтесь вперед. Не відкладайте бажання або можливість рости і служити. Відкладання є справжнім крадієм часу. Щодня відповідайте викликам вашого життя. Коли востаннє ви дивилися у вічі вашої матері, і від щирого серця казали їй ці приємні слова: «Мамо, я по-справжньому тебе люблю»? Як щодо батька, який щодня важко працює, щоб надати вам все необхідне? Батьки будуть дуже вдячні, якщо почують ці самі дорогоцінні слова з вуст дитини: «Я люблю тебе».
Дуже легко сприймати батьків як належне і не розуміти, як багато вони означають для вас і ви для них. Ілюстрацією до цього може бути випадок на одному уроці. Після вивчення магнетизму в одному з класів школи Олімпус Джуніор одним із запитань було: «Що починається на літеру «М» і притягує до себе?» Більше третини учнів відповіли: «Мама».
Прямуйте наперекір тимчасовим випробуванням чи перешкодам, які заважають вашому прогресу.
Патріарше благословення є благословенням, до отримання якого ви можете готуватися. Ваші батьки та єпископ знатимуть належний час, коли ви повинні його отримати. Патріарше благословення містить розділи із книги ваших життєвих можливостей. Для вас воно буде, як маяк на верхівці гори, воно попереджатиме про небезпеку, і буде скеровувати до спокою безпечної гавані. Це пророчий вислів із вуст того, хто покликаний і помазаний приносити нам такі благословення.
Дозвольте мені скористатися можливістю висловити від імені кожної з вас, молоді жінки, щире «спасибі» вашим батькам, вашим учителям і провідникам. Вони є прикладом для вас. Вони знають, що будуть розчарування, що прийдуть дні смутку та особисті невдачі у вашому житті. Вони покажуть вам шлях, як здолати все це і рухатися далі дорогою життя, що веде прямо вгору, до целестіальної слави. Пам’ятайте, що одного разу скуштувавши величності, ви вже ніколи знову не будете звичайною людиною.
Кілька років тому до мого офісу завітала мила молода жінка, Джемі Палмер, якій було на той час десь дванадцять років. Батьки привезли її на каталці. Дівчина була хвора на рак. Необхідна була операція. Було потрібно багато ліків та часу на одужання. То був святий момент нашої розмови. Батько попросив мене приєднатися у благословенні своєї засмученої доньки, яка повинна була просто відкласти свої мрії, свої надії і плани. Кожен з нас плакав. Благословення священства було дано.
Я підтримую контакт із Джемі та її родиною. Роки швидко проминули. Вона багато служила в якості промовця в організації Make-a-Wish (Загадай бажання), яка благословляє молодих людей вражених хворбами, що становлять загрозу для їхнього життя. Джемі виросла і стала красивою молодою жінкою. Зараз вона навчається в університеті Брігама Янга. Вона здорова. Вона пройшла крізь вогонь плавильника, і її життя було подовжено. Вона вдячна всім, хто допомагав їй у ці важкі роки, а особливо її Небесному Батькові за те, що вона зараз живе.
Поворотний момент у житті Джемі прийшовся рано через лікування від раку. Вона і молодь її філії спланували прогулянку до печери Тімпаногос. Ті з вас, хто вже ходив до тієї печери знають, - шлях дуже крутий, і здається неможливим дістатися до печери. «Я не зможу здійснити цю подорож із вами», - невесело промовила Джемі до своїх друзів.
«Чому ні?» - спитали вони.
Джемі відповіла: «Я не можу ходити».
Настала мовчазна хвилина, а потім хтось сказав: «Джемі, якщо ти не можеш іти, ми понесемо тебе». І вони несли її туди і назад!
Молоді жінки, чи будете ви дивитися вгору, вдивлятися усередину, служити навколо та просуватися вперед? Якщо так, то великою буде ваша нагорода і вічною буде ваша слава.10
Я приношу вам, мої любі сестри, свої свідчення, що Небесний Батько живе, що Ісус є Христос, і що сьогодні нами керує сучасний пророк - Президент Гордон Б. Хінклі.
В ім’я Ісуса Христа, амінь.
ПОСИЛАННЯ
1. «Morituri Salutamus», in The Complete Poetical Works of Longfellow (1922), 311.
2. Алма 37:47.
3. 1 Коринтянам 3:16.
4. УЗ 88:118.
5. Adapted from AliceХs Adventures in Wonderland (1929), 76.
6. Матвій 11:28-29.
7. Лука 18:22.
8. 1 Тимофію 4:12.
9. Див. Мосія 2:17.
10. Див. УЗ 76:6.