Це наш день Президент Джеймс Е. Фауст Другий радник у Першому Президентстві Чудеса сучасної науки і технології не приведуть нас до піднесення. Насправді, ми постаємо перед великим випробуванням, коли готуємося до майбутнього - перед необхідністю мати більше духовного світла. Мої дорогі брати, сестри і друзі, я палко прагну впливу Духа протягом тих хвилин, що буду стояти за цією кафедрою. Я молюся за провід і мудрість, щоб те, про що я буду говорити, могло бути прийнятним для Небесного Батька. Брати та сестри, це наш час, про який пророк Джозеф Сміт говорив, «про який пророки, священики та царі [минулих віків] думали з особливим захопленням, [і] також з нетерпінням чекали, радісно передбачаючи день, в який ми живемо, а отримавши натхнення від небесного і радісного передбачення, вони співали, і писали, і пророкували про цей наш день; . . . ми привілейований народ, обраний Богом, щоб здійснити славу останніх днів».1 З того часу, коли пророк Джозеф Сміт сказав це в 1842 році, люди отримали більше знань, ніж за всі часи до його священнослужіння. Ми стоїмо на порозі наступного століття. Озираючись назад, нам необхідно пам’ятати, що найвизначніші події за останні 2000 років - це не чудеса науки, технології та засобів пересування. Ними були спокута Спасителя і відновлення євангелії разом з ключами і владою священства. Ці дві виняткові події не перестануть бути неперевершеними за значенням для людства, поки воно буде існувати. Ці дивовижні діяння Бога для людей були центральними в минулому, залишаються такими зараз і будуть головними в майбутньому. 1 січня 1901 року у цій самій будівлі Перше президентство вітало світ такими словами: «Сьогодні над світом зійшла зоря нового століття. Сто років, які щойно завершилися, були найважливішими в історії людства на цій планеті. Було б неможливо за сто днів навіть коротко перелічити важливі події, чудові удосконалення, великі досягнення і корисні винаходи та відкриття, які стали ознакою прогресу за десять десятиліть, що зараз залишились позаду невпинного руху людства вперед. Лише згадуючи про дев’ятнадцяте століття, ми маємо на увазі прогрес, покращення, свободу і світло. Які ми щасливі, що живемо, користуючись його чудесами і отримуючи його скарби розумових досягнень!»2 Коли ця заява була зроблена 100 років тому, люди все ще подорожували кінними колясками. Ера телефону й електрики щойно почалася. Не існувало ні авіаперельотів, ні електронної пошти, ні факсу, ні Інтернету. Стався вибуховий розвиток світських наук. Я вірю, що Бог відкрив ці скарби розуму, щоб здійснити свої цілі на землі. Нове століття збагатить новими відкриттями цю скарбницю. Моє послання сьогодні про те, як нам приготуватися до майбутнього. Це наш час, і він вимагає більшого, ніж простого поглядання на годинник. Дехто з нас з нетерпінням дивиться на свої годинники, спостерігаючи, як вони невпинно відраховують час, наближаючи нас до наступного століття. Те, що ми усвідомлюємо час, впливає на наші думки та дії. Це можна проїлюструвати історією про годинник у вікні ресторану. Він «зупинився декількома хвилинами по дванадцятій. Одного дня друг власника ресторану запитав, чи той знає, що годинник не йде. «Так, - відповів власник ресторану, - але ти будеш здивований, коли дізнаєшся, скільки людей, поглянувши на цей годинник, думають, що вони голодні, і заходять, щоб замовити щось поїсти».3 Якби існував якийсь небесний годинник, щоб стимулювати духовний голод у людей! Який голод мають більшість людей? Я впевнений, що це духовний і моральний провід. Злет у технології, наукових винаходах і чудесних медичних відкриттях - дивовижний і неймовірний. Але ми повинні правильно користуватися усім цим, щоб мати радість, а це потребує духовного і морального провідництва. Люди існували на землі протягом довгого часу. У той час, як комп’ютери являють собою велику зручність для полегшення важкої, нудної роботи, нам нагадують, що Нефійці «жили . . . щасливо»4 навіть без комп’ютерів. Чудеса електроніки можуть, в дійсності, призвести навіть до певної небезпеки. Наприклад, безсистемне споглядання інформації в системі Інтернет може призвести, якщо не зупититися, до того, що будуть зруйновані шлюби, домівки і навіть життя. Сьогодні багато людей охоплені проблемою «2000 рік» і непокояться наближенням цієї дати, причиною чого стало те, як комп’ютери вимірюють час. Хтось одного разу сказав про час: «[Він] змінюється з часом: в юності час спливає спокійно; у зрілому віці він пролітає, а на старість років його просто немає».5 Ми багато у чому покладаємося на електроніку в наших повсякденних справах, і, звичайно, непокоїмося необхідністю перепрограмування комп’ютерів, щоб увійти в наступне століття. Хоча невеликі збої можуть мати місце, але я впевнений, що ніяка велика катастрофічна компьютерна криза не зможе підірвати суспільство, коли ми увійдемо в наступне століття. Я набагато більше занепокоєний занепадом традиційних цінностей у суспільстві. Насправді, я набагато більше занепокоєний збоєм моральних комп’ютерів чесності, цілісності, порядності, чемності і чистоти у статевих стосунках. Як багато людей сьогодні насправді незіпсовані? Так багато людей сьогодні охоплені виром того, що вважається популярним, що постійно обговорюється. Це падіння моральних цінностей відбувається тому, що ми відділяємо вчення Бога від власної поведінки. Чесний чоловік або жінка візьмуть особисте зобов’язання жити згідно певних, встановлених ними, принципів, і для цього не потрібні перевірка чи контроль збоку. Я хочу сподіватися, що ми завантажимо наші комп’ютери трьома складовими цілісної особистості: бути чесним з собою, бути чесним з іншими і визнавати закон жнив. Я також сподіваюсь, що наше особисте поклоніння Спасителю не буде ставати більш складним, щоб проста велич євангельської істини могла діяти і приносити нам мир. Ми повинні зберігати нашу віру простою, а наше поклоніння чистим. Релігія - це більше, ніж обряд, це - праведність. Я не маю сумніву, що Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів як інституція може справитися з проблемами входження в 2000 рік. Зростання чисельності членів Церкви, кількість нових храмів і натхненна організаційна структура - усе є в наявності, щоб рухатися з упевненістю в наступне століття. Те, що наш розум оперує технічними образами - це гідне похвали, але для того, щоб рухатися вперед духовно, нам необхідно мати образ Спасителя у виразі наших облич6 і наших сердець. По мірі наближення такого визначного 2000 року, спостерігається велике збудження, тому що ми вступаємо не тільки в нове століття, але також у третє тисячоліття з дня народження Ісуса Христа, Спасителя і Викупителя світу. Ця унікальна особистість, Ісус з Назарету, не займаючи ніякої посади, не маючи ніякого статусу, ні багатства, змінив світ. Наскільки ми знаємо, у цьому житті він не володів ні ділянкою землі, ні речами світу, крім простого одягу, який носив. Його послання було також простим: «Мир дому цьому».7 «Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою».8 «Люби свого ближнього, як самого себе».9 Цими та іншими простими принципами Він запровадив новий спосіб життя. Він навчав любові, викладав учення про надію і спасіння, про дорогу до миру в цьому світі та у прийдешньому. Він говорив про воскресіння, коли духовна темрява відійде, і яскраве світло та надію буде дано всьому людству. Після його сходження на небеса, Петро, Яків та Іван, а з ними й інші апостоли та сімдесятники, які не мали ніякої освіти, стали чоловіками великої духовної сили, коли вони несли це просвітницьке послання світові. Використовуючи примітивні засоби пересування та комунікації, ця невеличка група місіонерів сміливо йшла вперед, поширюючи це нове послання надії. Вони здійснювали величну роботу, несучи натхненні учення Христа повсюди. Прогрес у засобах пересування та комунікації допоміг Церкві, як організації, великими кроками просуватися вперед у проголошенні євангелії. Програми і статті у засобах масової інформації дають змогу ознайомити все більшу кількість слухачів з місіонерами. Відеофільми, зняті Церквою, допомагають місіонерам пояснити євангельське послання і місію Церкви. Але чи прикладаємо ми, як особистості, достаньо зусиль, щоб просувати цю священну роботу вперед? Сьогодні інформаційні магістралі з усіма засобами зв’язку дозволяють нам виконувати цю місію у тисячу разів швидше і легше, ніж це було для Петра, Якова та Івана, а токож для інших хоробрих послідовників. Тисячі посланців, взувши ноги в готовність євангелії миру, зараз ідуть вперед, несучи послання Бога. Технологія забезпечує відчутну підтримку місії, яка виконується Церквою. Наприкінці 50-х років, коли почалася ера реактивних двигунів, Президент Девід О. Маккей сів на борт реактивного літака після посвячення храму в Новій Зеландії. Коли він прилетів до Лос-Анжелеса, то сказав старійшині Генрі Д. Тейлору та іншим присутнім: «Брати, наступного четверга, коли Перше президентство і Рада Дванадцятьох зустрінуться, я висуну пропозицію про організацію колу в Новій Зеландії». Потім він сказав: «При наявності таких швидких літаків Ґенеральні Авторитети матимуть змогу швидко подорожувати до будь-якої частини світу, щоб бути присутніми при організації колів».10 Зараз у нас є сотні колів за межами Сполучених Штатів. Прогрес у засобах комунікаціїї та пересування протягом останнього століття прискорив швидкість, з якою слово Господа шириться за межами Сіону.11 Я почуваюся як Ісая, який казав про наш час, що «земля буде повна пізнання Господнього так, як море вода покриває».12 Я вірю, що це чудесне пролиття знань підвищить нашу спроможність нести спасительне послання Господа світові, «щоб у Ймення Його проповідувалось покаяння, і прощення гріхів між народів усіх».13 По мірі нашого наближення до 2000 року проблема оволодіння чудесами технології стає все більше і більше нагальною. Намагаючись оволодіти новою технологією, ми можемо стати технічно грамотними, а духовно безграмотними. Безсумнівно, освіта відкриває для нас двері майбутнього. Та ми повинні бути впевненими, що наші комп’ютери віри працюють, щоб ми могли завжди залишатися на шляху праведності. Ми можемо робити це, якщо будемо щодня молитися, читати Писання, проводити домашні сімейні вечори і залишатися вірними завітам і обрядам у повсякденному житті. Наше поклоніння повинно бути глибшим за зовнішні символи, і охоплювати прості, глибокі принципи людської поведінки, які містяться в ученні Спасителя: «Пока[йтеся] і поверн[іться] до мене з щирими намірами в серці».14 У своїй вірі ми маємо стати як [малі діти], і бути хрищеними в [Його] ім’я.15 Спаситель звернувся до нас з таким наказом: «Любіть ворогів ваших, благословляйте тих, хто проклинає вас, робіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто жорстоко ставиться до вас і утискує вас».16 Найважчим з усіх запрошень, даних нам, є таке: «Я хотів би, щоб ви були досконалими, саме яким я є, або яким досконалим є ваш Батько, який на небесах.»17 Удосконалення - це вічна ціль. Хоча ми не можемо бути досконалими у цьому житті, прагнути досконалості - це наказ, який врешті-решт, завдяки спокуті, ми можемо виконати. Пам’ятайте, що чудеса сучасної науки і технології не приведуть нас до піднесення. Насправді, ми постаємо перед великим випробуванням, коли готуємося до майбутнього - перед необхідністю мати більше духовного світла. Звичайно, усіма цими новими, зростаючими здобутками інтелектуального розвитку необхідно оволодіти, прикладаючи багато зусиль і навчаючись. Але технічні знання неможливо використати повною мірою, якщо вони не мають духовної мети і значення. Я впевнений, Господь сподівається, що ми використаємо їх для здійснення його цілей і щоб дати благословення людству, та нам треба сприйняти ці піднесені ідеали як особисті цілі і бажання, перш ніж ми зможемо використати технологічні досягнення для їх виконання. У міру нашого наближення до початку третього тисячоліття з дня народження Спасителя, як слід нам, 10 мільйонам тих, хто був хрищений в його ім’я, здійснювати його роботу? Ми можемо це зробити, якщо будемо виконувати настанови, дані Президентом Хінклі, Першим Президентством, Кворумом Дванадцятьох та іншими Ґенеральними Авторитетами. Багато зусиль нам слід спрямовувати на зміни у нашому власному житті і мисленні. Це повинно виражатися тим, що Спаситель назвав новою заповіддю: «Любіть один одного».18 Пасти його ягнята для кожного з нас - це відповідальність, яка не матиме кінця.19 Як вказав пророк Джозеф - це наш день і наш час. Я вірю в те, що майбутнє криє навіть більші благословення для людства, ніж будь-коли. Я маю радість від того, що духовні знання пролилися на землю, коли «пізнанням Господньої слави [наповнюється] земля, як море вода покриває». 20 Знання і розум ллються, «мов той дощ»21, щоб благословити наше життя. Ми повинні використовувати кожну можливість, щоб рухатися вперед у вірі, заглядаючи за межу 2000 року у майбутнє, осяяне надією, визнаючи, що всі хороші дари приходять завдяки Божественному провидінню. Таке зростання знань призводить до більшої відповідальності. Якщо ми будемо старанно працювати, мудро скеровувати свої дії і жити обачно, Господь сприятиме використанню нами цього високого знання, щоб рухати вперед його священну роботу. Президент Гордон Б. Хінклі - це пророк нашого дня і часу. Він глибоко усвідомлює цю високу відповідальність і з енергією робить все, що може, щоб здійснити цілі Бога на землі. Кожному з нас необхідно зробити все, на що ми спроможні, щоб допомогти рухати цю роботу вперед. Як сказав автор Псалмів: «Від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших!»22 Я в цьому переконаний і свідчу про це у святе ім’я Господа Ісуса Христа, амінь. ПОСИЛАННЯ 1. History of the Church, 4:609-10. 2. In James R. Clark, comp., Messages of the First Presidency of The Church of Jesus Christ of Latter-day Saints, 6 vols.(1966), 3:333. 3. In Jacob M. Braude, comp., BraudeХs Treasury of Wit and Humor, (1964), 178. 4. 2 Нефій 5:27. 5. Evan Esar, comp. 20,000 Quips and Quoutes (1995), 812. 6. Див. Алма 5:14. 7. Лука 10:5. 8. Матвій 22:37. 9. Матвій 22:39. 10. Henry D. Taylor, in Conference Report, April 1960, 118-19. 11. Див. Михей 4:2. 12. Ісая 11:9. 13. Лука 24:47. 14. 3 Нефій 10:6. 15. 3 Нефій 11:37. 16. 3 Нефій 12:44. 17. 3 Нефій 12:48. 18. Іоанн 13:34. 19. Див. Іоанн 21:15-17. 20. Авакум 2:14. 22. William Shakespeare, The Merchant of Venice, act 4, scene 1, 185. Див. також Повторення закону 32:2. 22. Псалми 118:23.