Кворум священства Старійшина Д. Тодд Крістофферсон З Президентства сімдесятників Вирішуйте для себе зараз робити все, що в ваших силах, щоб зробити ваш кворум священства гідним свого імені, сповненим віри в його місію. У 1918 році брат Джордж Гоутс був фермером. Він вирощував цукрові буряки у місті Легій, штат Юта. Того року зима прийшла рано, і більшість його буряків замерзли в грунті. Для Джорджа та його малого сина, Френсіса, збирання врожаю було повільною і важкою роботою. У той час поширювалась епідемія грипу. Жахлива хвороба позбавила життя Джорджевого сина Чарльза, і трьох його малих дітей - двох дівчаток та хлопчика. Упродовж тільки шести днів, зажурений Джордж Гоутс зробив три окремі подорожі до Огдена, Юта, щоб принести тіла додому для поховання. Наприкінці цих жахливих перерв, Джордж та Френсіс впрягали свій візок, і рушали знову на бурякове поле. «[На шляху] вони обминали візок за візком, навантажених буряками, які прямували до фабрики і були керовані сусідами-фермерами. Коли вони проходили поруч, кожен візник вітався: «Привіт, дядьку Джордже», «Нам насправді шкода, Джордже», «Нам шкода про таке лихо, Джордже», «Ти маєш багато друзів, Джордже». На останньому візку був . . . веснянкуватий Джаспер Ролф. Він бадьоро привітався і вигукнув: «Ці вже останні, дядьку Джордже». [Брат Гоутс] повернувся до Френсіса і сказав: «Хотів би я, щоб це були наші буряки». Коли вони дісталися воріт ферми, Френсіс зістрибнув з великого червоного бурякового візка і відкрив браму, щоб його батько міг проїхати на поле. [Джордж] загальмував, зупинив запряжку, . . . і подивився на поле. . . . Жодного цукрового буряка не було на всьому полі. Тоді він зрозумів, що саме мав на увазі Джаспер Ролф, коли він вигукнув: «Ці вже останні, дядьку Джордже!» [Джордж] спустився з візка, узяв жменю родючого коричневого грунту, який він так любив, а потім . . . буряка, і так він дивився деякий час на ці символи своєї важкої праці, немовби не вірив власним очам. Потім [він] сів на купу буряків - цей чоловік, який відвіз четверо тих, кого любив додому, щоб, упродовж шести днів, поховати; зробив труни, викопав могили, і навіть допоміг із поховальним одягом - цей надзвичайний чоловік, який ніколи не похитнувся, не відступав, не вагався протягом цього болісного випробування - він сів на купу буряків і став ридати як маленька дитина. Потім він підвівся, витер свої очі, . . . подивився на небо і промовив: «Дякую, Батьку, за старійшин нашого приходу».1 Про таких старійшин я хочу говорити в цей вечір. Я хочу говорити про братів у священстві. Я хочу говорити про кворум священства. Президент Бойд К. Пекер пояснював: «У давні дні, коли особа була членом певної вибраної групи людей, його повноваження, завжди написане латинню, окреслювалось повноваженням організації, яка визначала ким повинні бути її члени, а потім неодмінно вміщувалися слова quoram vos unum, що означає «ми бажаємо, щоб ти був одним із нас».2 «У розподіл повноти часу, Господь наказав організувати священство в кворуми, що є вибраними зібраннями братів уповноважених вести його справи і рухати його роботу. Кворум є братерством. . . . [Членство в кворумі] стає правом того, хто є висвяченим в чин священства».3 Писання визначають, що таке кворуми священства та їхні відповідні обов'язки в Церкві Ісуса Христа сьогодні, включаючи Перше Президенство,4 Кворум Дванадцятьох Апостолів,5 та кворуми сімдесятників.6 «Постійними священнослужителями» в колах Сіону є: первосвященники і старійшини,7 так само як і три кворуми священства Ааронова: священників, учителів та дияконів.8 Шістдесят років тому старійшина Стівен Л. Річардс, будучи членом Кворуму Дванадцятьох, сформулював характерне для нього переконливе твердження про функції кворумів священства. Він сказав: «Кворум - це три речі: по-перше, це клас; по-друге, це братерство; і по-третє, це підрозділ служіння».9 Давайте коротко розглянемо ці три аспекти кворумів священства. По-перше, кворум це клас. Коли кворум священства або група зустрічається як клас, його члени можуть вчитися разом, бути «насиченими добрим словом Бога»,10 і зростати духовно. Ми навчаємось так, щоб ми могли краще вчити.11 Починаючи з цього року, священство має навчальний план, який частково співпадає з планом Товариства допомоги, що може пожвавити роботу кворумів і зробити їх «школою пророків».12 Кожної другої і третьої неділі місяця, курс навчання оснований на вченнях Президентів Церкви. Джерело навчання у 1998-99 роках - це добірка витягів з проповідей Бригама Янга. Цей текст багатий на вчення та приклади його застосування. Навчальний план поширюється на четверту неділю. Вчення нашого часу - сучасні примірники з євангельського вчення, ухвалені Першим Президенством. Брати, ви, хто є провідниками кворумів та груп, будьте ласкаві вивчати інструкції, якими вас забезпечило Перше Президентство, щодо нового навчального плану, поки ви повністю не зрозумієте їх. А потім точно дотримуйтесь їх. Кворуми Ааронового священства також благословенні прекрасними матеріалами для занять, хоча так було не завжди. На початку століття, в той час, як деякі коли приготували систематизовані, надруковані уроки для кворумів Ааронового священства, інші покинули молодих чоловіків шукати свій власний шлях. Наслідком цього стали «дещо незвичайні за нашими стандартами збори священства. Одна невеличка група носіїв священства, наприклад, розділила час своїх занятть між релігійним навчанням та пригодницькими книжками, такими як Tom Sawyer, The Jungle Book, The Call of the Wild, Pigs is Pigs, та Frank Among the Rancheros».13 Сьогодні таке «культурне збагачення» повинно мати інший час та місце; коли кворум зустрічається як клас, цей час зарезервований для більш високих речей. Сьогоднішній навчальний план для Ааронового священства містить такі теми, як «Завіти керують нашими діями», «Пошана матерів та їхньої небесної ролі», «Цінування і підтримка людей з фізичними вадами», та «Моральна чистота» - це тількі деякі з них. Кворум Ааронового священства заслуговує на справжній клас священства, як на частину досвіду кворуму. По-друге, кворум це братерство. На жовтневій Генеральній конференції 1982 року, старійшина Роберт Л. Бекмен розповів історію про молодого чоловіка, якого звали Марк Петерсон. Невдовзі після його висвячення у диякони, президентство кворуму дияконів домовились про зустріч з Марком та його батьками вдома. «Згідно з домовленим часом пролунав дзвінок у дверях. На ганку стояли члени президентства кворуму: в костюмах, білих сорочках, краватках, та з Писаннями в руках. Після того, як вони присіли з Марком та його батьками, вони розпочали з молитви, а потім виголосили порядок денний. Президент відкрив Писання і запросив Марка та його батька прочитати ті посилання, які розповідають про Ааронове священство: що воно є, та особливі обов'язки диякона. Потім президент говорив про Маркову особисту відповідальність та обов'язки: як він повинен одягатися, яким чином розносити причастя, діяти як посланець, збирати пожертвування від посту. А потім вони поцікавилися, чи є в нього запитання. Наприкінці бесіди брати запросили хлопця до кворуму і запропонували йому допомогу, коли вона була б потрібною. Після того як вони пішли, Марко . . . сказав батькові: «Вони такі чудові!»14 Братерство в кворумах священства може бути дійсно чудовим. Коли я став членом Кворуму сімдесятників, я думав, що я можу бути, з часом, сприйнятим моїми братами, якщо зможу довести свою гідність їхнього товариства. Я сподівався одного дня стати гідним і прийнятим. І я здивувався, коли мене одразу привітали, і з самого початку ставилися як до брата, як до рівного, люди, які набагато талановитіші і досконаліші ніж я. Мене підтримували і підбадьорювали, любили і наставляли в кворумі з першого ж дня членства в ньому. Тому я відчуваю глибоке бажання сприяти роботі кворуму і допомагати моїм братам настільки, наскільки я зможу. Президент Девід О. Маккей вчив: «Якби священство передбачало лише особисту бездоганність або індивідуальне піднесення, не було б ніякої потреби в кворумах або групах. Саме існування таких груп, встановлених божественною владою, проголошує нашу залежність від інших, необхідність у взаємодопомозі та сприянні».15 І давайте запам'ятаємо, що братерство в кворумах є найважливішим у стотунках з новонаверненими та їхніми сім'ями. Провідники кворумів та груп повинні відігравати головну роль, бути провідною скрипкою на кожній раді приходу або філії де обговорюється утримання навернених. По-третє, кворум це підрозділ служіння. Коли я раніше говорив про новий навчальний план для кворумів Мелхиседекового священства, я не згадував того, що проводиться кожної першої неділі місяця. Це дуже особливі збори. Кожну першу неділю, носії священства збираються разом в кворумах і групах щоб вивчати свої обов'язки та планувати діяльність. На порядку денному навчання і обговорення, звіти і завдання. Це час навчатися як правильно виконувати обряди священства і благословляти. Це час справ кворуму. Це час щоб підключити священство до роботи. Я тільки можу уявити собі ті збори 80 років тому у місті Легій, штат Юта, коли старійшини планували зібрати врожай цукрових буряків оточеного бідами брата Джорджа Гоутса. Кворуми Мелхиседекового та Ааронового священства знайдуть своє призначення в служінні. Наш великий верховний Первосвященник і взірець, Ісус Христос, проголосив: «Хто з вас великим бути хоче, - нехай він буде вам за слугу. А хто з вас бути першим бажає, - нехай буде всім за раба. Бо Син Людський прийшов не на те, щоб служили йому, але щоб послужити, і душу свою дати на викуп за багатьох».16 Декілька років тому, Президент Гордон Б. Хінклі висловився стосовно ролі кворумів у священстві. Він сказав: «Це буде дивовижний день, мої брати - день виповнення цілей Господа - коли наші кворуми священства стануть якорями сили для кожного чоловіка, який належить до них, коли кожний такий чоловік відповідним чином зможе сказати: «Я член кворума священства Церкви Ісуса Христа Святих Останнів Днів. Я завжди готовий допомогти своїм братам в усіх їх потребах, і я впевненний, що вони завжди готові допомогти мені. Працюючи разом ми зростатимемо духовно як завітні сини Бога. Працюючи разом, ми можемо вистояти без засмучення і страху проти будь-якого вітру випробувань, який може дути: економічного, соціального або духовного».17 Ми не повинні відкладати або довго чекати на цей великий день здійснення. Кожен з вас хто отримав висвячення у священство належить до кворуму. Якщо ви живете в місці, де недостатньо братів для формування кворуму, то ви є членом групи священства, яка стане кворумом. Вирішуйте для себе зараз робити все, що у ваших силах, щоб зробити ваш кворум священства гідним свого імені, сповненим віри в його місію. Навчайтесь разом з вашими братами в класі кворуму. Перебувайте з ними в братерстві кворуму. Працюйте разом з ними в служінні кворуму. Так, саме кворуму, брати, в ім'я Ісуса Христа, амінь. ПОСИЛАННЯ 1. Vaughn J. Featherstone, in Conference Report, Apr. 1973, 46-48; чи Ensign, July 1973, 36-37. 2. A Royal Priesthood, Melchizedek Priesthood Study Guide (1975-76), 131. 3. «What Every Elder Should Know - and Every Sister As Well: A Primer on Principles of Priesthood Government», Ensign, Feb. 1993, 9. 4. Див. УЗ 102:9-10; 107:9, 22, 78-81, 91-92. 5. Див. УЗ 18:26-27; 107:23-24, 33, 35, 58. 6. Див. УЗ 107:25-26, 34, 38, 93-97. 7. Див. УЗ 20:38-45; 43:15-16; 107:7, 10-12, 89; 124:133-135, 137. 8. Див. УЗ 20:46-60; 107:60-63, 85-87. 9. In Conference Report, Oct. 1938, 118. 10. Мороній 6:4. 11. Див. УЗ 50:13-14. 12. Див. УЗ 88:127. 13. Wiliam Hartley, «The Priesthood Reform Movement», BYU Studies, Winter 1973, 138. 14. In Conference Report, Oct. 1982, 53-54, чи Ensign, Nov. 1982, 38. 15. In Conference Report, Oct. 1968, 84, чи Improvement Era, Dec. 1968, 84. 16. Марк 10:43-45. 17. «Welfare Responsibilities of the Ppiesthood Quorums», Ensign, Nov. 1977, 86.