Особиста чистота

Старійшина Джеффрі Р. Холланд
З Кворуму Дванадцятьох Апостолів

Ми проголошуємо, що кожен, хто ганьбить Богом надане тіло іншої людини, ганьбить саму душу тієї людини, ганьбить головну мету і процеси життя.

Старійшина Джеффрі Р. Холланд

Поскільки сьогодні потік аморальності бурхливо вирує, я дуже занепокоєний кожною молодою людиною, яку можуть охопити сумніви щодо доцільності принципів особистої чистоти, обов'язку абсолютної цнотливості перед одруженням і непорушної вірності після нього. Супроти того, що відбувається у світі, що вони бачать і чують, і, сподіваючись укріпити батьків у тому, щоб вони навчали своїх дітей вищим стандартам - про моральну чистоту, ось про що я хочу говорити сьогодні. Тому що ця тема є священною, як і будь-яка з тих, що я знаю, я щиро молюсь, щоб Святий Дух вів мене в моїх зауваженнях, які є більш відвертими, ніж я б хотів. Зараз я знаю, як почувався Яків із Книги Мормона, коли говорив на цю саму тему: «Засмучує мене те, що я повинен висловлюватися надто прямолінійно в своїх промовах».¹

Розглядаючи цю тему, я не перераховую безліч хвороб суспільства, що відображає безжалісна статистика і огидні приклади. Не хотів би я також пред'являти список того, що слід чи не слід робити, говорити про побачення і стосунки між юнаками та дівчатами. Те про що б я хотів говорити є більш особистим - я б хотів спробувати дати відповідь на запитання, які дехто з вас могли б мені поставити: чому ми повинні бути морально чистими? Чому це так важливо для Бога? Чи повинна Церква бути такою вимогливою до цього, коли всі інші так не думають? Як може те, що використовується і рекламується суспільством так відверто, бути священним чи серйозним?

Я можу почати з уроку, якому навчила довга історія розвитку цивілізації. Уілл і Арієль Дюран написали: «Жоден чоловік [або жінка], яку б довершену або досконалу інформацію вони не мали, не зможе . . . без ризику для себе . . . відмовитися . . . від мудрості [уроків, яким навчають] у лабораторії історії. Юнак, у якому киплять гормони, може подумати, чому б не дати волі своєму статевому потягу; і якщо його не стримують традиції, мораль або закон, він може зруйнувати своє життя до того як . . . зрозуміє, що статевий потяг - це вогняна ріка, через яку необхідно перекинути міст, або яку треба остудити сотнями обмежень, щоб не потрапити в хаос як окремій людині, так і цілій групі».²

Більш важливе спостереження із Святого Письма пропонує автор Приповістей: «Чи візьме людина огонь на лоно своє, - і одіж її не згорить? Чи буде людина ходити по вугіллю розпаленому, і не попаляться ноги її? . . . Хто чинить перелюб, . . . він знищує душу свою, - побої та сором він знайде, а ганьба його не зітреться».³

Чому до такого виду статевих стосунків таке суворе ставлення, вогонь майже завжди є його метафорою, а пристрасть яскраво змальовано полум'ям? Що ж таке є у потенційно небезпечному серці того, хто руйнує душу, а можливо й цілий світ, якщо те полум'я залишиться без контролю, а ті пристрасті не будуть стримані? Що ж є у тому, що спонукало Алму попередити свого сина Коріантона, що сексуальний гріх - це «мерзота в очах Господа; так, наймерзотніший з усіх гріхів, крім пролиття невинної крові або зречення Святого Духа?»⁴

Надаючи такого серйозного значення фізичним пристрастям, які зараз так поширені, щ• Бог намагався сказати нам про їх місце у своєму Плані для усіх чоловіків і жінок? Я запевняю вас, що він робить саме це - пояснює сам план життя. Найбільшою його турботою щодо смертного життя є те, як людина з'являється у цей світ і як вона йде з нього. Він встановив дуже суворі обмеження щодо цього.

На щастя, до того, як закінчується життя, більшість людей ставляться відповідально. Але щодо важливості поняття дати життя, ми інколи виявляємо майже злочинну безвідповідальність. Я б хотів викласти три причини, які пояснюють, чому це питання має таке важливе значення і наслідки в євангелії Ісуса Христа.

По-перше - це відкрите, відновлене учення про людську душу.

Однією з «простих і цінних» відновлених істин у цьому розподілі часів є та, що дух і тіло є душею людини⁵, і коли дух і тіло роз'єднані, чоловіки й жінки не можуть отримати повноти радості⁶. Це і є та причина, з якої отримання тіла є таким фундаментально необхідним у першу чергу, чому будь-який гріх є таким серйозним (саме тому, що це є той гріх, що призведе врешті-решт як до фізичної, так і до духовної смерті), і чому воскресіння тіла є таким важливим у великій перемозі Христової спокути.

Тіло є важливою частиною душі. Доктрина нашої Церкви, що так відрізняється і є дуже важливою, наголошує на тому, чому сексуальний гріх є таким серйозним. Ми проголошуємо, що кожен, хто використовує Богом надане тіло іншої людини без божественної згоди, ганьбить душу тієї людини, ганьбить головну мету і процеси життя, «самі ключі»⁷ життя, як назвав їх одного разу Президент Бойд К. Пекер. Використання тіла іншої людини, що означає використання його чи її душі, оскверняє спокуту Христа, яка врятувала цю душу і зробила можливим дар вічного життя. І якщо хтось несерйозно сприймає настанови Сина Праведності, то крокує просто в царство спеки, гарячішої і жахливішої, ніж сонце опівдні. Ви не можете робити це і не бути спаленими.

Будь ласка, ніколи не запитуйте: «Кому це зашкодить? Чому я не можу мати трошки більше волі? Я можу згрішити зараз, а покаятися потім». Будь ласка, не будьте такими нерозумними і жорстокими. Ви не можете безвідповідально «вдруге розпинати Сина Божого»⁸. «Утікай від розпусти»,⁹ - закликав Павло, і утікай від усього подібного цьому¹⁰, як додається в Ученні і Завітах. Чому? Так, одна причина - це незчисленні страждання тіла і душі, які переніс Спаситель світу, щоб ми могли утекти¹¹. Ми чимось заборгували йому за це. Насправді ми заборгували йому всім. «Ви не свої», - каже Павло. «Бо дорого куплені ви. Отож прославляйте Бога в тілі своєму та в дусі своєму, що Божі вони!»¹². Коли людина чинить сексуальний гріх, її душа в небезпеці - тіло і дух.

По-друге, я б хотів наголосити, що інтимні стосунки можуть бути між одруженими парами, тому що вони - найвищий символ загальної єдності, всеосяжності та єднання, заповіданого і визначеного Богом. Починаючи з Еденського саду і надалі, шлюб мав на увазі повне злиття чоловіка і жінки - їх сердець, надій, життя, любові, родини, майбутнього, усього. Адам сказав Єві, що вона кість від костей його, і тіло від тіла його, і що вони повинні стати «одним тілом» у їхньому спільному житті¹³. Це союз такої довершеності, що ми використовуємо слово запечатати, щоб виразити його вічні можливості. Пророк Джозеф Сміт одного разу сказав, що, можливо, ці священні узи можна порівняти з процесом «зварювання металів».

Але такий повний союз, таке непорушне зобов'язаня між чоловіком і жінкою може настати тільки через близькість і непорушність, які забезпечує завіт шлюбу, з урочистими обіцянками і запорукою усього, що вони мають - навіть їхніми серцями, розумом, усіма їхніми днями й усіма їхніми мріями.

Хіба ви не бачите морального парадоксу, який випливає з того, коли люди вдають, ніби вони одне, вдають, ніби вони дали урочисті обіцяння перед Богом, поділяючи фізичні символи і фізичну близькість свого фальшивого союзу, а потім утікають, відступають, розділяють усі інші аспекти, які мають бути абсолютно обов'язковими?

Щодо інтимної близькості між людьми, ви повинні зачекати! Ви повинні зачекати до того часу, коли зможете віддати все, а ви не зможете віддати все, якщо ви офіційно і законно не одружені. Віддати незаконно те, що ви не маєте права давати (пам'ятаєте «Ви не свої»), і віддати тільки частину того, що не може бути наслідуване даром усієї вашої сутності - це російська рулетка стосовно почуттів. Якщо ви продовжуєте гнатися за фізичними задоволеннями не маючи згоди з небес, ви маєте великий ризик отримати духовну, розумову і емоційну травми, що можуть підірвати як ваше прагнення до фізичної інтимності, так і вашу здібность всепоглинаючої відданості пізнішому, істинному коханню. Ви можете прийти до цього істинного моменту завітної любові, справжнього єднання тільки з тим, щоб відкрити, на ваш жах, що все, що потрібно було зберегти, було розтрачено, і що тільки Божа милість може відновити крок за кроком ту доброчесність, яку ви так недбало віддали. У день вашого весілля найкращий дарунок, який ви можете дати вашому вічному супутнику - це найкраще, що у вас є: чистоту і незаплямованість і бути гідним отримати таку ж чистоту у відповідь.

По-третє, я б хотів сказати, що фізична близькість не тільки символічний союз між чоловіком і дружиною, це - саме поєднання їх душ; але це також символічне розділення між ними і їх Небесним Батьком. Він безсмертний і досконалий. Ми - смертні і недосконалі. Однак ми шукаємо шляхи навіть у нашому смертному житті, щоб об'єднатися з Ним духовно. Коли ми так чинимо, ми отримуємо певний доступ як до милості, так і до величі його сили. Ці особливі моменти включають ставання навколішки біля шлюбного олтаря у домі Господа, благословення новонародженої дитини, хрищення і конфірмацію нового члена Церкви, причащання символами Господньої вечері тощо.

Це моменти, коли ми в буквальному розуміні поєднуємо нашу волю з волею Господа, наш дух з його духом, коли спілкування через завісу стає дуже реальним. В цей час ми не тільки визнаємо його божественність, але, у повному розумінні цого слова, беремо від неї для себе. Одним з аспектів божественності, яку надано кожному чоловіку і жінці, є використання його сили для створення людського тіла, дива дивного, генетично і духовно неповторного створіння, якого ніколи ніхто раніше не бачив у історії людства, і яке ніколи не повториться знову в жодному з віків вічності. Дитина - ваша дитина, з очима, і вухами, і пальцями на руках і ногах, і з майбутнім невимовної величі.

Можливо, тільки батько чи мати, які тримають це новонароджене немовля у своїх руках, розуміють диво, про яке я кажу. Досить сказати, що з усіх титулів, які Бог обрав для себе, Батько - один з тих, до якого він найбільше прихильний, а створення - це його прерогатива, особливо створення людей, створення за його подобою. І вам, і мені було дано трохи тієї божественності, але з серйозними і священними обмеженнями. Єдиний контроль, який було накладено на нас - це самоконтроль, самоконтроль, що народжується з поваги до божественної священної сили, яка несе в собі цей дар.

Мої улюблені друзі, у першу чергу молоді, чи розумієте ви, чому особиста чистота є дуже важливою? Чи розумієте ви, чому Перше Президентство і Рада Дванадцятьох Апостолів опублікувала проголошення, яке стверджує, що «шлях, яким створюється смертне життя, - встановлений Богом», і що «священна сила породження має використовуватися тільки чоловіком і жінкою, які перебувають у законному шлюбі як чоловік і дружина»?¹⁵. Не дайте себе обманути й зруйнувати. Якщо ці сили не контролювати і заповіді не виконувати, ваше майбутнє може бути спалено; ваше життя згорить у полум'ї. Покарання може прийти не у той самий день, коли ви зробите провину, але воно прийде обов'язково і напевно. І якщо не настане істинного покаяння і послуху милосердному Богові, тоді десь і колись морально безтурботна і нечиста людина буде молити, як багатий, який просив: «Нехай Лазар «умочить у воду . . . пальця, і мого язика прохолодить, бо я мучуся в полум'ї цім».¹⁶

Я проголосив тут урочисті слова одкровення, що дух і тіло утворюють душу людини, і що через спокуту Христа тіло воскресне з могили, щоб об'єднатися з духом для вічного життя. Що тіло - це те, що треба тримати в чистоті й святості. Не бійтеся забруднитися, виконуючи чесну роботу. Не бійтеся шрамів, які можуть з'явитися, коли ви захищаєте істину чи боретеся за правду, але уникайте шрамів, що духовно спотворюють, що спричиняються діяльністю, якою ви не повинні займатися, які утворюються, коли ви ходите в ті місця, куди не потрібно ходити. Остерігайтеся ран, отриманих у тих битвах, де ви боротиметеся не на тому боці.¹⁷

Якщо дехто з вас має такі рани, а я знаю, що такі є, на вас поширюється мир і відновлення покаяння, що стало можливим через спокутуючу жертву Господа Ісуса Христа. У таких серйозних справах шлях покаяння нелегко почати і безболісно пройти. Але Спаситель світу пройде цей важкий шлях разом з вами. Він укріпить вас, коли ви похитнетесь. Він стане вашим світлом, коли ви опинитеся у повній пітьмі. Він візьме вас за руку і буде вашою надією, коли вам буде здаватися, що надія це все, що у вас залишилось. Його співчуття і милосердя, з їх очищуючою і зціляючою силою, вільно даються усім, хто справді хоче повного прощення і зробить кроки, що ведуть до нього.

Я свідчу про великий план життя, про сили божественності, милосердя і прощення і про Спокуту Ісуса Христа, про те, що усе це має глибокий зміст у справі моральної чистоти. Я свідчу, що ми повинні прославляти Бога тілом і духом. Я вдячний небесам за легіони молодих людей, які чинять саме так і допомагають іншим робити те саме. Я вдячний небесам за сім'ї, де цьому навчають. Щоб до життя, основаного на особистій чистоті, благоговійно ставилися всі люди, я молюся в ім'я самої Чистоти, самого Ісуса Христа, амінь.

ПОСИЛАННЯ

1. Див. Кн. Якова 2 і 3 для повного розуміння його проповіді про цнотливість.
2. The Lessons of History 1968, 35-36.
3. Приповісті 6:27-28, 32-33.
4. Алма 39:5.
5. Див. УЗ 88:15.
6. Див. УЗ 93:34.
7. In Conference Report, Apr. 1972, 139; Ensign, July 1972, 113.
8. Див. Євреям 6:6.
9. 1 Коринтянам 6:18.
10. Див. УЗ 59:6; курсив додано.
11. Зверніть особливу увагу на УЗ 19:15-20.
12. 1 Коринтянам 6:19-20; курсив додано; див. також вірші 13-18.
13. Див. Буття 2:23-24.
14. Див. УЗ 128:18.
15. «The Family: A Proclamation to the World», Ensign, Nov. 1995, 102.
16. Лука 16:24.
17. See James E. Talmage, in Conference Report, Oct. 1913, 117.