Уложення віри Старійшина Л. Том Перрі З Кворуму Дванадцятьох Апостолів Якщо ви будете використовувати їх як керівництво у вивченні вчення Спасителя, то побачите, що готові проголошувати своє свідчення про відновлену, істинну Господню церкву. Тисяча дев’ятсот дев’яносто сьомий рік був чудовим роком для Церкви. Святкування стоп’ятидесятиріччя приходу мормонських піонерів у долину Солоного озера привернуло увагу всього світу. Газети, журнали, телебачення і радіо розповідали нашу історію. Якою великою можливістю то було для народів світу дізнатися більше про те, хто ми! Тепер ми повинні визначитися, чи дозволимо ми залишитися цьому як просто події, вартій висвітлення у засобах масової інформації, чи це стане можливістю краще виконувати наше зобов’язання нести євангелію кожному народові, коліну та язикові. Я упевнений, що Господь чекає, що ми робитимемо останнє. Коли ми вийшли з вод хрищення і були конфірмовані у члени Церкви Ісуса Христа, то вступили в завіт з Господом, що будемо учасниками принесення його євангельського послання його дітям. Я роздумував над цією оновленою можливістю, яка випала нам, і почав перевіряти себе. Наскільки я підготовлений, щоб зробити внесок у будівництво царства? Коли я переглядав свою підготовленість, мої думки звернулися до навчання у Початковому товаристві, коли мені було від трьох до дванадцяти років. Початкове товариство мало глибокий вплив на моє життя і зміцнило те, чого мене навчили мої славні батьки. Перш, ніж я міг перейти до Ааронового священства, вступити у бойскаути, а потім у Недільну школу для старших за віком членів Церкви, мені потрібно було закінчити навчання в Початковому товаристві. Необхідно було виконати дві вимоги: вивчити імена Дванадцятьох Апостолів того часу і тринадцять уложень віри. Я повинен був стати перед єпископом на причасних зборах і відповісти на його питання, щоб підтвердити, що я закінчив виконання всіх вимог для випуску з Початкового товариства. Я знав, що єпископ завжди просив майбутнього випускника Початкового товариства повторити одне з уложень віри. Єпископом був мій батько, і будьте впевнені, що він не полегшив завдання для мене! Звичайно, він попросив мене розказати напам’ять тринадцяте уложення віри, найдовше, перед тим, як віддати посвідчення про закінчення Початкового товариства. Пригадуючи той випадок, я перевірив себе, як добре я пам’ятаю ці дві вимоги на запам’ятовування. Я побачив, що все ще можу назвати Дванадцятьох Апостолів, які були в той час--Руджер Клосон, Рід Смут, Джордж Альберт Сміт, Джордж Ф. Річардс, Девід О. Маккей, Джозеф Філдінг Сміт, Стівен Л. Річардс, Річард Р. Ліман, Мелвін Д. Баллард, Джон А. Відтсоу, Маррінер У. Мерріл і Чарльз А. Калліс. Але після перших п’яти уложень віри я мав проблеми, згадуючи порядок і повний зміст решти. Мені потрібен поновлюючий курс! Я зняв копію Уложень віри з писань і прикріпив її на стіну у ванній кімнаті, де міг бачити її щоранку, коли чистив зуби і голився. Вже через кілька днів я знову твердо пам’ятав їх. Цей досвід переконав мене, що вони були дані через одкровення пророкові Джозефові Сміту. Я прийшов до висновку, що вивчаючи зміст кожного Уложення віри, я міг пояснити і захищати кожний принцип євангелії, який, можливо, довелося б роз’яснювати комусь, хто шукав відновлену істину. Яке б це було велике благословення, якби кожний член Церкви вивчив на пам’ять Уложення віри і став добре обізнаний з принципами, які містить кожне з них. Ми були б краще підготовлені ділитися євангелією з іншими. Давайте на хвилинку пригадаємо, як з’явилися Уложення віри. Пророка часто просили пояснити вчення і звичаї мормонізму. «Джон Вентворт, редактор газети Chicago Democrat, попросив Джозефа Сміта дати йому короткий огляд «появи, розвитку, переслідувань і віри святих останніх днів». Вентворт, уроженець штату Нью-Гемпшир, бажав отримати цю інформацію, щоб допомогти своєму другові зібрати історію рідного штату. «Джозеф відгукнувся на це прохання і послав Вентфортові документ, написаний на багатьох сторінках, який містив розповідь про багато ранніх подій в історії Відновлення, в тому числі про Перше Видіння і появу Книги Мормона. Документ також уміщував тринадцять тверджень, які окреслювали вірування святих останніх днів, що потім стали відомі як Уложення віри». Ця інформація, відіслана Вентвортові, не була надрукована в Chicago Democrat, але Церковна газета Times and Seasons опублікувала її у березні 1842 року. «У 1851 році Уложення віри було включено у перше видання Дорогоцінної Перлини, виданої в Британській місії. Після того, як у 1878 році Дорогоцінну Перлину було перевірено та виправлено і в 1880 році канонізовано, Уложеня віри стали офіційним ученням Церкви». (Витяги з The Church History of the Fulness of Times [підручник Системи Церковної освіти, 1993], стор. 256-257). Напевно, короткий огляд змісту кожного з тринадцяти Уложень віри допоможе запам’ятати їх, щоб пояснювати іншим основні вчення нашої Церкви. Перше уложення зосереджує нашу увагу на вірі в Бога, нашого Вічного Батька, і його Сина, Ісуса Христа, а також у Святого Духа. Які ми вдячні за знання про Вищі Особи, які керують і управляють світом! Наше вірування не йде від людських припущень про існування і природу Бога, воно йде з перших рук від пророка Джозефа Сміта, з досвіду, який він мав у Священному гаю. Його досвід прояснив для людства існування Бога Батька, Бога Сина і Бога святого Духа. Отже, світові прийшло видіння, що три особи складають велику головуючу раду всесвіту, які відкрили себе людству як три окремі істоти, що фізично відрізняються одна від одної, як це було показано в прийнятих усіма записами про їхні божественні стосунки з людьми. Ми знаємо випадки, коли вони були помітними людству як три окремі особи. Це ясно, що Батько є такою істотою, яка має чітку форму з тілом, органами, духовними пристрастями, що Ісус Христос був з Батьком як дух перед приходом до життя у плоті; через нього було створено світи. Він жив серед людей як чоловік з усіма фізичними характеристиками людської істоти. Після воскресіння він явився у тому самому вигляді. Святий Дух ще називається Духом або Духом Господа, Духом Бога, Утішителем та Духом істини; він не має скинії-тіла з плоті й кісток, але є особою з духа. Святий Дух є свідком Батька і Сина, проголошує людству їхні якості, свідчить про інших осіб Божества. Друге і третє уложення віри проголошують нашу віру в спокуту нашого Господа і Спасителя, що через нього все людство буде благословенне безсмертям. Вони стверджують, що ми маємо відповідальність за прийняття його як нашого Спасителя, і ми будемо відповідати тільки за «власні гріхи, а не за Адамову провину» (УВ 1:2). Четверте й п’яте уложення стосуються нашої віри в те, що першими принципами євангелії є віра в Господа Ісуса Христа і покаяння. Ми також дізнаємося, що першими обрядами євангелії є хрищення і дар Святого Духа. Ці обряди проводяться чоловіками, «покликаними Богом через пророцтво й покладання рук тих», хто має повноваження виконувати їх (УВ 1:5). Ми віримо, що від початку Господь розробив план для своїх дітей на землі. У свій час і пору він давав на землю священство, щоб благословляти людство владою виконувати священні обряди, які доводять послушність людиною його волі. Мали бути проведені випробування як шлях просування від одного рівня до іншого аж до досягнення найбільшого дару, що його Бог дав своїм дітям--до Вічного життя. Отже, основа--це віра в його план, його закон, бути чистими і святими, а також каятися в гріхах, виконувати священний обряд хрищення, необхідний, щоб бути допущеними у його целестіальне царство. А після хрищення отримати великий дар, того втішителя, щоб він перебував з нами, щоб він вів нас, керував нами і направляв на шляху крізь смертне життя--усе це має бути виконане владою, даною людству Богом. Кожен чоловік, що виконує обряди, може простежити ту владу прямо до самого Господа, який особисто дарував те право людству. Побудоване на основі, встановленій першими п’ятьма уложеннями віри, шосте уложення говорить нам, що необхідна організація; і саме та організація, яка існувала у первісній Церкві, була відновлена. Відновлена Церква існує сьогодні на землі зі священною силою, отриманою через відновлення святого священства. Сьоме і дев’яте уложення визнають, що небеса не закриті і Бог продовжує відкривати свою волю людству; він це робив у минулому, робить зараз і робитиме в майбутньому. Духовні дари отримуються людством сьогодні, як і було в минулі дні. Восьме уложення стверджує, що «ми віримо в Біблію як у слово Боже настільки, наскільки вона перекладена правильно. Ми також віримо, що Книга Мормона є словом Божим». Книга Мормона дає нам ще одне свідчення про достовірність Писань, як записано в Біблії. Господь, за своїм божественним планом відновлення євангелії в останні дні, явив Книгу Мормона як додаткове свідчення місії нашого Господа і Спасителя. А ще вона подає історію релігії, яка дуже важлива дітям Небесного Батька. Десяте уложення говорить про наше вірування в «буквальне збирання Ізраїля«, що Сіон буде побудовано знову і Христос повернеться й «особисто правитиме на землі». У червні 1830 року Сем’юел Сміт, брат пророка, відправився у першу місіонерську подорож, щоб проголосити істинність Книги Мормона. З цього розпочалося збирання Сіону. Слово пішло з гори Сіон до народів землі, що євангелію було відновлено. Сьогодні робота з об’єднання дітей Небесного Батька продовжується, коли ми готуємося до його остаточного повернення і тисячолітнього правління на землі. Ми особисто залучені в те буквальне збирання, коли з радістю навчаємо його вічної євангелії своїх друзів, сусідів і всі народи землі. Уложення одинадцять і дванадцять визнають нашу віру в релігійну свободу, терпимість, свободу вибору. Свобода вибору є одним з найбільших дарів Бога своїм дітям. Вона дає право всім чоловікам і жінкам самим вибирати і заробляти власне індивідуальне спасіння. Вони також проголошують нашу віру у світський уряд і те, що потрібно бути слухняними законам країни, шанувати і підтримувати їх. Тринадцяте уложення дає особливе пояснення про те, як нам слід жити і представляти себе людям на землі. У ньому говориться: «Ми віримо, що повинні бути чесними, вірними, цнотливими, доброзичливими, чеснотними й творити добро всім людям; справді, ми можемо сказати, що слідуємо настановленню апостола Павла: Ми віримо в усе, сподіваємося всього; ми багато чого перетерпіли й сподіваємося, що зможемо перетерпіти все. Якщо є щось чеснотне, чудове, славнозвісне, гідне похвали--ми прагнемо цього». Уложення віри не були роботою команди вчених, автором їх був один натхненний чоловік, який вичерпно і стисло проголосив суттєві вчення євангелії Ісуса Христа. Вони містять прямі і прості виклади принципів нашої релігії і є сильним доказом божественного натхнення, яке отримав пророк Джозеф Сміт. Я закликаю кожного з вас вивчати Уложення віри та доктрини, яких вони учать. Вони є «одним з найбільш важливих викладів натхнення, історії і вчення Церкви. . . . Кожне уложення є позитивним твердженням, що пояснює різницю між мормонізмом і віруваннями інших народів світу. (Витяг з The Church of the Fulness of Times, стор. 257). Якщо ви будете використовувати їх як керівництво у вивченні вчення Спасителя, то побачите, що готові проголошувати своє свідчення про відновлену, істинну Господню церкву. Ви зможете з повним переконанням проголосити: «Ми віримо в усе це». Я додаю моє свідчення істинності цих особливих відкритих нам істин в ім’я нашого Господа і Спасителя, самого Ісуса Христа, амінь.