Старійшина Дейл Е. Міллер
Сімдесятник
Коли ми віддаємо час, таланти і майно для побудови Сіону, наші серця очищаються, наша мудрість збільшується, починають з’являтися риси, які допомагають нам готуватися до Небесного царства.
Пророк Джозеф Сміт говорив про древніх пророків, що вони були сповнені невимовної радості, коли у видіннях бачили наші часи. Про цей величний кульмінаційний відтин часу вони пророкували, його вони оспівували, про нього вони писали. Безсумнівно, Бог рясно проливає свій Дух на своє земне царство.
Ми заявляємо світові, що Господнє царство--це ні в якому разі не закрите товариство. Господь запрошує всіх людей рухатися цим удосконалюючим шляхом божественної істини. Як нагороду, він обіцяє радість і щастя, які не мають кінця. Але вхід платний--розбите серце і упокорений дух, бажання продовжувати йти Його слідами.
Прислухайтеся, що каже Господь з цього приводу: «Ось, я говорю до всіх, хто має добрі бажання і встромлює свого серпа, щоб жати. Ось, я є Ісус Христос, Син Бога. Я є життя і світло світові. . . . істинно, істинно я кажу тобі, що всім тим, хто прийме мене, я дам силу стати синами Бога, саме тим, хто повірить у моє ім’я» (Див. УЗ 11:27-30).
Брати і сестри, ви повинні перш за все зосередити ваше життя на тому, щоб, встромлюючи свої серпи, допомагати у побудові Господнього царства. Здається резонним нагадати, що кожний з нас погодився на це у нашому доземному житті. Основні рішення, що стосуються освіти, кар’єри, шлюбу, усього того, як використовувати наш час, таланти і майно, повинні прийматися з молитвою, аби ці рішення зосереджувалися навколо того, щоб якнайкраще служити Господарю, будуючи Його царство і стаючи досконалими в Ньому.
Наша робота у побудові Сіону набирає кількох форм. «Сіон», в одному значенні, є географічно означеним і має центр, і так буде доти, поки, розширюючи свої межі, він не займе всю землю. Ми розширюємо межі Сіону, коли ділимося євангелією з іншими людьми. Це є частиною нашої роботи тут.
В іншому значенні, «Сіон»--це організація, в якій ми працюємо, щоб зміцнювати його коли через наші покликання. У свою чергу, кожний кіл глибоко забивається у ґрунт євангелії, забезпечуючи захист і притулок, аби послідовники Христа ніколи не могли потрапити у пастки супротивника. У колах створюється необхідне середовище для удосконалення Божих людей на землі.
Із святих Писань ми довідуємося, що «Сіон» має ще й третє значення--воно вживається по відношенню до людей. Це--процес удосконалення, який відбувається в нас. Ті, хто бажають служити, запрошені працювати у винограднику Господа, тим самим змінюючи самих себе, аби стати чистими серцем.
Взаємозв’язок між Церквою та її членом є вражаюче продуктивним. Коли ми віддаємо час, таланти і майно для побудови Сіону, наші серця очищаються, наша мудрість збільшується, починають з’являтися риси, які допомагають нам готуватися до Небесного царства, і Святий Дух готує нас до того, щоб бути у присутності Батька і Сина. Встромлюючи свого серпа, ми збираємо подвійний врожай-- для себе і для царства.
Отже, велике вічне значення є у запитанні, яке ми ставимо самі собі: «Чи можу я вважатися як чистий серцем? Чи можу я беззастережно приєднатися до людей царя Веніямина, які сказали: «Так, ми віримо всім словам, які ти сказав нам; і ми знаємо про іхню надійність і істинність, через Духа Господа Вседержителя, який звершив сильну зміну в нас, або в наших серцях, що ми вже не маємо бажання чинити зло, але постійно чинити добро» (Мосія 5:2).
Якби Президент Хінклі повинен був запитати нас про нашу відповідь в кінці цієї конференції,--як це зробив цар Веніямин, звернувшись до свого народу,--то чи змогли б ми сказати, що відчули могутню зміну у своїх серцях? Чи були ми достатньо зміцнені, аби відкинути те, що неприємне Богові, і чи змінилися ми настільки, що прагнемо чинити добро постійно?
Життя ранніх нефійських святих може подати сповнений сили приклад того, чого ми можемо досягти і як Церква, і як окремі особистості. Господь працює з нами і як з Церквою, і як з особистостями.
Якщо ми рухаємося до досконалості, то своє падіння відчуваємо відразу. Ми можемо довіритися Господові, розуміючи, що він знає нас особисто; він знає наміри наших сердець. Він насправді показуватиме нам дорогу, коли ми упокорюємо себе, є слухняними і постійно працюємо над своїм удосконаленням. Навіть
зараз він готує нас тими способами, які ми ще не можемо осягнути. Очі нашого розуміння буде просвітлено, якщо ми виконуємо заповіді і прагнемо служити йому. Ми маємо потенціал стати врешті-решт досконалими у Христі. Це--божественна спадщина.
Бувши керівником, Президент Кімбол вказав на три основні правила, як можна привести Сіон у своє серце і щоб те, що ми в Сіоні, було видно по нас:
«По-перше, ми повинні відмовитися від схильності до егоїзму, який ловить в пастку душу, сушить серце і затьмарює розум.
По-друге, ми повинні співробітничати у всьому і працювати один з одним злагоджено. Повинна бути одностайність у прийнятті наших рішень і єдність в наших діях.
По-третє, ми повинні покласти на вівтар і жертвувати всім, що тільки вимагається Господом. Починаємо ми з того, що приносимо розбите серце і упокорений дух, а продовжуємо, віддаючи найкращі зусилля на тих нивах, які призначені для наших покликань і роботи. Ми дізнаємося про наші обов’язки і досконало їх виконуємо. Нарешті, ми присвячуємо свій час, свої таланти і власність, коли до того закликають наші безпосередні керівники і коли нам про це підказує Дух»(в Conference Report, квітень 1978 року).
Дім--це як велика лабораторія, де можна практикуватися і навчатися самовідданості. І, на мою думку, немає кращого рецепту, ніж постійно тримати в думці пораду, дану в документі «Сім’я: проголошення світові» Першим Президентством і Радою Дванадцятьох Апостолів. Лише два речення цієї проникливої поради вказують, як створити удосконалюючий шлях у наших домах.
Перше, «Батьки мають священний обов’язок виховувати своїх дітей у любові і праведності, забезпечувати їхні фізичні і духовні потреби, учити їх любити один одного і служити один одному, виконувати заповіді Бога і бути законопослушними громадянами, де б вони не жили».
І друге, «Щастя у сімейному житті може досягатися найкраще, коли сім’я основується на вченнях Господа Ісуса Христа». Основуючись на них, можна скласти майже безкінечний список тем для сімейних нарад і домашніх сімейних вечорів (Ensign, листопад 1995, стор.102).
Брати і сестри, на землі організації, подібної до цього царства, не існує. Вживаючи економічний термін, можна сказати, що воно має недосяжну конкурентоздатність; лише воно приведе нас до вічного життя. Лише воно засновано на міцному камені, на камені одкровення. Лише воно має повну відновлену євангелію Господа Ісуса Христа. На рівні особистостей воно поступово привчає нас до дисципліни, яка очищує нас. Воно виштовхує нас із зручного кола і веде до зростання. Воно сприяє розвиткові великих духовних дарів і знань, що їх ми заберемо із собою в наступне життя. Воно дає хрищення вогнем. Воно дає нам наші особисті можливості, які можуть приходити тільки від Бога.
З вдячністю і радістю я свідчу, що це є величне царство Бога на землі, як і пророкувалося про нього упродовж віків. Воно є єдиним істинним шляхом, яким ми подорожуємо назад до люблячого Небесного Батька, спокутувані через його Єдинонародженого. Я свідчу так в ім’я Ісуса Христа, амінь.
Previous
