«Серце й охочий розум» Старійшина Джеймс М. Парамор Сімдесятник Ви можете зробити так багато хорошого, що вразить вас, коли змінитеся ви самі і коли побачите зміни в інших. Священство Церкви тут на землі, я з захопленням вітаю вас. Це честь--бути з вами сьогодні увечері. Братерство, яке є тут і скрізь по всій землі, є чудовим. Кілька місяців тому я стояв у вестибюлі на першому поверсі Головного адміністративного офісу Церкви, чекаючи ліфт, і ось заходять троє чоловіків і запитують у секретаря за столом: «Чи це тут знаходяться брати?», маючи на увазі Генеральних Авторитетів. Секретар посміхнувся, а я подумав: «Хіба таке звертання не є чудовим?» Куди б я не приїхав, скрізь я серед братів. Так буває постійно, і це дає впевненість. Я повертаюся додому після кожного мого призначення і дякую Богові за це братерство, за цю любов і за гарні справи, які я бачу. Ви--надзвичайні, мої друзі. Чоловіки із священства, я пригадую історію про те, як одна вчителька питала в учнів, що прийшли на заняття після канікул, як влітку їхні батьки вчили їх бути впевненими у собі. Вислухавши кілька відповідей, вона звернулася з тим же запитанням і до Джонні. Джонні відповів: «Мій тато вчив мене, як плавати; він вивіз мене на середину озера Юта, зіштовхнув у воду і наказав пливти до берега». «Ого,--сказала вчителька,--це вимагало неабиякої сміливості». Джонні з гумором відповів: «Це було зовсім непогано після того, як «кошеня» вибралося-таки з мішка і попливло». Так, мої любі друзі, життя буде випробуванням, але Батько на Небесах дав нам засоби, щоб пройти через життя безпечно. Давайте декілька хвилин поговоримо про це. Господь хоче, щоб ви мали найвеличніші знання, коли ви здійснюєте цю породож на землі. Це може бути чудова подорож, наповнена в буквальному розумінні тисячами приголомшливих випадків і духовного підтвердження, якщо тільки ви будете шукати ваш шлях, віддаючи перевагу серед багатьох виборів тому з них, який вестиме вас по цьому шляху. Дорога, дана Нашим Батьком на Небесах, ясна і позначена, але взірці та шляхи цього світу можуть обманювати вас. Та пам’ятайте, «ви--вибраний рід, священство царське» (1 Петра 2:9). Ви є тими засобами, якими істина, доброчесність і вічне життя стануть відомими всьому світові. Ми є цілою частиною його. Господь сказав Джозефові Сміту у 1831 році, що нам усім будуть потрібні «серце і охочий розум». Молоді чоловіки, життя є вічним. Господь Ісус Христос і його слуги дають надію і свідчення світові, що подорож, яку ми здійснюємо, це подорож з присутності нашого Батька на землю, а потім знову назад додому--до нашого Батька на Небесах, щоб жити вічно. Ми всі несемо цю добру новину світові. Це є божественне послання про вічне життя і вічні стосунки--саме вічні шлюби і сім’ї. Ніщо не може перевершити значення цього божественного послання, його цінності і його обіцяння. З цим знанням і цією любов’ю ми можемо допомогти змінити надії та мрії, а також допомогти іншим знайти вічні істини, які приносять в душу спокій і впевненість. Ось, наприклад, погляньте на мого друга Боба і на те, як він турбувався про одного старійшину, що палив, і як він пильнував за ним. Він зустрічався з цим молодим чоловіком майже завжди на ранкових зборах кворуму священства і молився разом з ним, аби він кинув палити, а потім давав йому пакуночок з цукерками чи жувальну гумку, щоб допомогти йому упродовж дня. А з часом Боб уже міг побачити цього старійшину і його дружину, які, з’єднавши руки, стояли біля вівтаря у храмі, запечатані навічно. Що ж було тим, що змінило цю людину і допомогло привести її до вівтаря? Євангелія та «серце і охочий розум». Молоді люди, дозвольте мені висловити кілька думок, які допоможуть вам у створенні «серця і охочого розуму». По-перше, ми проголошуємо світові, що існує Бог і він послав свого улюбленого Сина, аби встановити важливість цієї подорожі на землю і назад. Він забезпечив нас планом для успішного здійснення цієї подорожі. Нам лишень потрібно прислухатися до такої поради: «Надійся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся» (Приповісті 3:5). Людські філософії будуть існувати завжди, та вони не можуть принести з собою обіцяння вічного життя чи хоча б спокою на цій землі. Покладіться цілком на Господа. Його священні Писання і живі пророки свідчать про нього і показують дорогу. По-друге, Бог через свого Сина Ісуса Христа встановив обмеження. Ними є заповіді, які він дає нам, щоб допомогти здійснити цю подорож безпечно. Якщо ми, із «серцем і охочим розумом», слухаємося цих заповідей, то проходимо через процес змін, під час якого змінюється образ нашого мислення, образ нашого відчуття, те, як ми одягаємося, те, як ми живемо, те, що ми їмо і п’ємо, і те, як ми служимо іншим. Як сказав Алма молодший: «І так вони стають новими створіннями» (Мосія 27:26). Ці обмеження захищають нас. Вони необхідні для безпечної подорожі. Коли мені було п’ять років, моя мама допомагала мені дізнаватися про ці обмеження, говорячи майже щодня: «Джиммі, не підходь близько до пливуна», а був цей пливун десь за сто з чимсь метрів від нашого дому. І що, на вашу думку, робив той Джиммі і його друзі? Ми підходили до цього пливуна. Одного разу, коли ми наблизилися до нього ще більше, ніж завжди, один з моїх друзів вийшов на пісок, який був трохи мокримй і видавався темнішим. На вигляд цей пісок був такий, як і весь. Спочатку хлопчик не міг витягти ніг, і ми всі засміялися. А потім ноги загрузли трохи глибше у пливун, і тоді вже він запанікував. Він не міг вибратися з пливуна і почав пронизливо кричати. А ми всі щодуху побігли до будинку пастуха, зчинивши страшенний крик. Пастух відразу схопив мотузку і побіг з нами до того хлопчика, що вже загруз у пливуні по пояс. Він швидко накинув мотузку на хлопчину, а ми тримали її, поки він клав якусь колоду і ліз по ній, щоб витягти дитину, яку затягував пливун. Буває, що, переходячи через обмеження Господа, ми часто потрапляємо у певний різновид пливунів. Шляхи цього світу часто схожі на такий пливун, вони можуть так само згубити нас. Вони можуть відводити нас від Господніх обмежень--його заповідей. Ці шляхи світу(наркотики, вживання алкоголю, незареєстровані шлюбні стосунки, погана музика і т. д. і т. п.): здаються дуже привабливими, справляють враження нормальних проявів життя, здаються прийнятними для кожного, вони пропагуються на телебаченні, у кінофільмах, по системі Штеуктуе, через відеокасети і т. д. Усе це веде нас за обмеження, установлені Господом. Ігнорування обмежень призводить до розпачу, втрати здоров’я, фінансових затруднень та інших проблем. Обмеження Господа сформульовано у буклеті «В ім’я морального зміцнення молоді», вони ясні і є благословенням для кожного, хто дотримується їх. Ми йдемо вперед як місіонери і як члени Церкви, щоб допомогти людям знайти й оцінити заповіді, тобто обмеження, Господа. Якщо це робиться з «серцем і охочим розумом», або іншими словами, з великим бажаннм, зі щасливим обличчям, енергійно, подібно до того, як Президент Хінклі йде вперед по землі, це зробить вас іншими, такими, що можуть цінувати кожну можливість, яку маємо, і бути вдячними за неї. По-третє, молоді люди, а також і немолоді, думайте про результати того, що ви починаєте робити. Де б ви хотіли бути, коли вам 19 років або коли ви вже на пенсії? На місії? Прийміть таке рішення сьогодні ж увечері. Я обіцяю вам, що воно змінить ваше життя і життя інших, коли Господь направляє вас на місії. Єдине, чого він вимагає, це «серця й охочого розуму». Ви можете зробити так багато хорошого, що вразить вас, коли змінитеся ви самі і коли побачите зміни в інших. Ми були на зборах свідчень в Барі, що в Італії, і ви не можете уявити собі мого здивування, коли встав один молодий чоловік і сказав: «Якби не місіонери, я б тут не був сьогодні». Потім він вийшов, щоб розказати, як 30 років тому його матір та дідуся з бабусею знайшли у Парижі, Франція, старійшини Бен Уолтон і Джеймс Парамор. Після багатьох зустрічей ця сім’я була хрищена. Тепер уже син служив місію. Пізніше я дізнався, що за ці роки більш як 170 чоловік було хрищено в Церкві завдяки цій сім’ї. Я мав привілей служити місію, і ті два з половиною років були вирішальними для мого свідчення. Віддячити Богові за це достатньо я не можу. Я свідчу, що Бог живе, його Син є Викупителем цієї землі, і його євангелія буде благословляти все людство скрізь. Давайте ж усі-- Довіряти Богові і його Синові. Жити в рамках обмежень, які Вони установили. Думати про результат того, що ми починаємо робити, з «серцем і охочим розумом». Запам’ятайте, що Господь сказав: «Я шаную тих, хто шанує Мене» (1 Самуїла 2:30). Нехай це буде нашою подорожжю в ім’я Ісуса Христа, амінь.