Міст через прірву: від непевності--до певності Старійшина Річард Е. Терлі ст. Сімдесятник Цим чудовим Відновленням передбачено нашу потребу розпізнавати заплутані філософії та способи життя, якими . . . Небесний Батько незадоволений. Років десь десять тому ми з дружиною провели більшу частину недільного дня приймаючи гостя--молодого випускника Гарвардського університету. Цей молодий чоловік приїхав у Солт-Лейк-Сіті, щоб подивитися, чи наша Церква «справжня». Його батьки, що жили в Новій Англії, сказали йому, що прослухали місіонерські бесіди і планують охриститися. Він попросив їх не робити цього, поки він не приїде у Солт-Лейк-Сіті. Під час екскурсії на Храмовій площі та інших Церковних об’єктах він сказав, що хотів би поговорити з кимось обізнаним у науці й техніці. Йому порадили мене, тож він мені й зателефонував. У той час розклад нашого щоденного життя був напруженим, і ми змогли зустрітися з цим молодим чоловіком лише в неділю. Ми сказали йому, що залюбки провели б з ним цілий день, якщо він бажає подивится, на що схоже мормонське життя. Нам було приємно і цікаво з цим молодим чоловіком. Того дня ми двічі побували з ним на причасних зборах--на перших виступали один з наших синів і його дружина, а на других--ми самі. Коли ми увійши в будинок зборів, де нам належало виступати, нас зустрів єпископ, який швиденько повів нас у свій кабінет на молитовні збори. Ми всі, включаючи нашого молодого друга, стали навколішки навколо столу єпископа, і він проказав смиренну, незавчену молитву. Вийшовши з кабінету єпископа, ми увійшли у великий зал. Ми познайомили молодого чоловіка з молодою парою у другому ряду, і він сидів на зборах поруч з ними. Я і моя дружина говорили про Книгу Мормона, що було просто ідеальним для молодого чоловіка, бо вимагало прочитати Книгу Мормона. Після зборів ми разом поїхали до нас, де моя дружина сервувала йому обід із своїх найсмачніших страв. Ми провели весь свій час у свідченні про Книгу Мормона, про Ісуса Христа і про відновлення його Церкви. Наступного дня молодий чоловік повернувся до Бостона. Пізніше нам випала нагода говорити з його батьками. Він тоді доповів їм, що Мормонська Церкви дійсно «справжня». Він також відзначив, що через дослідження Книги Мормона він тепер зміг усунути свої колишні сумніви відносно Ісуса Христа. Ми зрозуміли, що цей молодий чоловік був агностиком, тобто він, мабуть, вважав неможливим пізнання природи Бога або факту його існування в будь-який спосіб крім прямого досвіду. На щастя, його відвідування Солт-Лейк-Сіті дало йому досвід з перших рук і нагоду спостереження за одним днем з життя сім’ї, що належить до Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів. Однак, він не зміг би сягнути висновку, що Ісус є Христос лише через свої спостереження. Закінчуючи своє читання Книги Мормона, він мав знайти найважливіший ключ, щоб розпізнати, чи Книга Мормона істинна чи ні; чи Ісус є Христос чи ні, і, фактично, він мав відкрити остаточний ключ до пізнання істини всього. У своєму заключному розділі Мороній стверджував: «. . .силою Святого Духа ви можете пізнати істинність усього» (Мороній 10:5). З роками я прийшов до усвідомлення, що лише через силу Святого Духа ми можемо навести міст через прірву від непевності до певності. Це пояснює, чому у Кесарії Пилиповій Ісус сказав Петрові те, що сказав. Ісус запитав своїх учнів: «а ви за кого Мене маєте?» (Матвій 16:15) А Петро відповів: «Ти Христос, Син Бога живого» (Матвій 16:16). На це Ісус відповів: «Блаженний ти, Симоне, сине Йонин, бо не тіло і кров тобі оце явили, але Мій Небесний Отець» (Матвій 16:17). Інакше кажучи, Батько відкрив Петрові, так само як Він може тепер відкрити нам через силу Святого Духа, що Ісус з Назарету, Його найулюбленіший і найслухняніший син, справді був і залишається тим довгоочікуваним Месією, якого передрікали всі Його пророки від початку світу. Згадуючи цього молодого чоловіка з Бостона, я також думав про багатьох інших молодих людей, які шукають, але поки не знають, як знайти відповідь на численні запитання життя. Молоді люди живуть не у вакуумі і, як усі ми, схильні сприймати те, що апостол Павло назвав «усяким вітром учення». Дозвольте мені зачитати уривок з послання Павла до Ефесян, де він пояснив, для чого Господь дав нам апостолів, пророків та інших натхненних провідників і вчителів: «. . . щоб більше не були ми малолітками, що хитаються від усякого вітру науки за людською оманою та за лукавством до хитрого блуду» (Ефесянам 4:11-14). Наскільки ж я вдячний за давніх і сучасних пророків, які допомагають нам знати про тих, хто вдається «до хитрого блуду». Пророк Ісая бачив наш час у видінні і, говорячи від імені Господа, сказав: «. . .тому Я ось ізнову предивне вчиню з цим народом, вчиню чудо й диво, і загине мудрість премудрих його, і розум розумних його заховається» (Ісая 29:14). Цим чудовим Відновленням передбачено нашу потребу розпізнавати заплутані філософії та способи життя, якими, хоч і є вони прийнятними з політичного та соціального погляду, Небесний Батько незадоволений. Відновлення Мойсеєвого свідчення на вершині гори допомагає нам зрозуміти призначення цієї землі, яке й досі для стількох залишається незрозумілим. Якщо один агностик, наслідуючи заклик Моронія, зміг прийти до віри, то й інші також зможуть зрозуміти, якою є головна причина того, що ми маємо цю землю. У відновленому Мойсеєвому свідченні Господь відповідає на наші запитання щодо призначення цієї землі: Мойсей закликав до Бога, кажучи: «Скажи мені, благаю тебе, чому ці речі є такими і як саме ти зробив їх?» Бог сказав Мойсеєві: «Для своєї власної мети я зробив ці речі» (Мойсей 1:30-31). «Бо знай, це є моя робота і моя слава-- здійснити безсмертя і вічне життя людини» (Мойсей 1:39). Широко поширені філософії, які принижують роль людини на цій землі. Як написано в літописі Мойсея, навіть він, побачивши творіння Божі, подумав, що людина є ніщо; але Бог пояснив йому, що людина є все. Ще один взірець і джерело для роздумів--це Проголошення світові про сім’ю, яке Брати [Перше Президентство і Рада Дванадцятьох] видали 1995 року, і яке дуже ясно окреслює Божі цілі і вимоги до людства. Людство витрачає щорічно мільярди, намагаючись відкрити нові відомості про призначення нашої землі та нашої галактики, а відповідь--ось вона: землю було створено для людства, щоб допомогти нам здобути «безсмертя і вічне життя людини». Безсумнівно, деталі сотворіння є цікавими, але в списку пріоритетів набагато вище стоїть потреба дізнатися більше про нашого Творця і сприйняти Його запрошення наслідувати Його, щоб і ми також змогли повністю реалізувати наш потенціал. Дух допоможе нам, коли ми будемо намагатися «подолати прірву». Наше світло--Ісус Христос (3 Нефій 18:24). Тож наслідуймо це променисте світло і запрошуймо інших приєднатися в цьому до нас. В ім’я Ісуса Христа, амінь.