Президент Гордон Б. Хінклі
Нехай вікна небес відкриються і проллються благословення на нас, людей, у той час, як ми йдемо у сміливості й з вірою перед Господом, щоб завершити його вічну роботу.
Я роздивлявся зі свого місця і побачив у передньому ряду Скинії групу індійців Отавало з високогір’я Еквадора, і мені захотілося висловити вдячність цим чудовим людям, цим вірним святим останніх днів, які приїхали здалека, щоб разом з нами брати участь у цій конференції. Дуже дякую вам, брати і сестри.
Якщо ви не знаєте, де мешкають Отавало, їдьте до Кіто, потім пересічіть екватор і приїдете до селищ у високогір’ї великих гір Еквадору; там живуть ці миролюбиві й прекрасні люди.
На закінчення цих величних зборів, які простяглися через країни і мостом пройшли через моря, я смиренно і з вдячністю висловлюю мою глибоку повагу всім тим, хто брав у них участь, в тому числі й тих, хто слухав трансляцію. Музика була прекрасна. Молитви були натхненними. Промови були підготовлені і подані з підказок Святого Духа. Ми разом раділи з вдячними серцями. Тепер нашим завданням і відповідальністю, коли ми повернемося додому, буде перетворити у повсякденне життя істини, які ми почули.
А зараз, на закінчення, я хотів би зробити оголошення. Як я зазначав раніше, за останні місяці ми подорожували далеко, відвідуючи членів Церкви. Я був з багатьма, хто має дуже мало з майна цього світу. Але в серцях вони мають велику палаючу віру стосовно цієї роботи в останні дні. Вони люблять Церкву. Вони люблять євангелію. Вони люблять Господа і хочуть виконувати його волю. Вони сплачують десятину, якою б скромною вона не була. Вони роблять величезні жертви, щоб відвідати храм. Вони їдуть багато днів, часом у дешевих автобусах і на старих човнах. Вони заощаджують гроші й обходяться без них, щоб поїздка стала можливою.
Їм потрібні храми поблизу--маленькі, красиві, зручні храми.
Таким чином, я користуюся цією можливістю оголосити всій Церкві програму, за якою буде збудовано 30 невеликих храмів найближчим часом. Вони будуть в Європі і в Азії, в Австралії і Фіджі, у Мексиці, Центральній і Південній Америці, в Африці, а також у Сполучених Штатах і Канаді. Вони матимуть усе необхідне обладнання, щоб забезпечити обряди Господнього дому.
Це буде грандіозна справа. Нічого подібного навіть не пробували робити до цього. І це не враховуючи тих 17 будівель, які зараз споруджуються в Англії, Іспанії, Еквадорі, Болівії, Домініканській Республіці, Бразилії, Колумбії, Біллінгсі, Монтані, Х‘юстоні, Техасі, Бостоні, Массачусетсі, Уайт Плейнс, Нью-Йорку та Альбукерку, Нью-Мексіко, а також невеликі храми в Анкориджі, на Алясці, в Монтічелло, Юті і Колонії Хуарез, Мексика. Всього разом буде 47 нових храмів, крім 51, діючого зараз. Я думаю, що нам краще б додати ще два, щоб було рівно 100 на кінець цього століття, коли буде 2000 років «від приходу нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа у плоті» (УЗ 20:1). У цій програмі ми будемо просуватися у такому масштабі, якого ще ніколи не бачили.
Зараз я не буду вам називати конкретні міста. Президентів колів буде повідомлено, коли буде придбано нерухоме майно. Я впевнений, що члени Церкви будуть робити багато припущень стосовно того, чи буде один з них у їхньому місті.
Якщо храмові обряди є суттєвою частиною відновленої євангелії, а я свідчу, що вони є такими, то ми повинні забезпечити засоби, якими їх можна виконати. Усі наші безмежні зусилля з сімейно-історичної роботи спрямовані на виконання храмової роботи. У неї немає іншої мети. Храмові обряди стають увінчуючими благословеннями, які Церква може запропонувати.
Я можу додати тільки, що коли збудуються ці 30 або 32 храми, будуть будуватися й інші.
Нехай Бог благословить вірних святих останніх днів. Бажаю вам процвітання у житті за заповідями. Бажаю всім бути чесними, і навіть щедрими, у сплаті десятини і пожертвувань, і нехай вікна небес відкриються і проллються благословення на нас, людей, у той час, як ми йдемо у сміливості й з вірою перед Господом, щоб завершити його вічну роботу.
Мене глибоко зворушила промова брата Рональда Поелмана про десятину. Ми з ним перебували в одному приході, коли були хлопчиками. У нас був один єпископ. Ми сплачували маленьку десятину, коли були хлопчиками, і Господь, я можу свідчити про це, благословляв нас усі ці роки, які минули. Я подумки бачу його милу матір, яка разом із сім’єю стає на коліна і молить Господа, і дякує його за великий привілей віддавати частку від свого убогого майна у послушність його заповіді.
Нехай буде мир, гармонія і любов у наших домівках і в наших сім’ях. Нехай свідчення про живу, освячену істину цієї великої роботи відбивається у нашому житті. Радіймо ж разом у хвалі тому, від кого течуть усі благословення, нашому славетному провідникові і великому Викупителеві.
Це моя скромна молитва, мої улюблені брати і сестри, на закінчення цієї великої, знаменної, історичної конференції. Щоб Бог допоміг нам бути святими останніх днів у найкращому змісті цього слова, про це моя скромна молитва в ім’я Ісуса Христа, амінь.
Previous
