Сестра Керол Б.Томас
Перший радник у Генеральному президентстві Товариства молодих жінок
Колись давно ми з вами були народжені дочками в сім’ї нашого Небесного Батька. . . . Кожна з вас була доблесною і шляхетною жінкою в своєму доземному житті.
Сім’я--яке це священне ім’я для тих, кого ми любимо більше за всіх. Якби вас попросили назвати те, що у вашій сім’ї є найвизначнішим, то що б це було? Я знаю, що більшість сімей, у тому числі й моя, не є досконалими, але щодня ми намагаємося бути добрішими і більше думати один про одного. Минулого місяця помер мій батько. Я багато чого дізналася від мого тата. Він мав таку сильну віру. Він сказав: «Померти--це просто увійти до іншої кімнати». У той день, коли він помер, я думала: «
Мій тато помер сьогодні! Це був його останній день на землі! Він просто ввійшов до іншої кімнати»
. Якою утішною і священною подією це стало для мене і моєї сім’ї!
Саме мій батько розповів мені про доземне життя. Він пояснив мені, що колись давно ми з вами були народжені дочками в сім’ї нашого Небесного Батька. Священні рішення, які ми прийняли тоді, впливають на те, що ми робимо тепер. Коли я була молодшою, мій дідусь дав мені благословення. Він благословив мене, щоб я «продовжувала тут своє священнослужіння, яке я так шляхетно виконувала там». А якщо я виконувала священнослужіння в доземному існуванні, то й ви також. Ваше народження в наш час, у цю добу світової історії не є випадковим. Кожна з вас була доблесною і шляхетною жінкою в своєму доземному житті.
Авраам сказав: «Ось, Господь показав мені, Авраамові, розуми, що їх було організовано раніше, ніж був цей світ; і серед усіх цих . . . було багато шляхетних і великих» (Авраам 3:22). Чи ви знаєте, що він говорив про вас? Кожна з вас є шляхетною і великою, народженою, щоб жити на землі саме в цей час.
Усі ми походимо з дуже різних сімей. Дехто з вас виконують складні завдання, і як добре ви робите це! Дехто з вас, можливо, стурбовані тим, які стосунки з матір’ю або батьком складаються в процесі спільного пізнання сімейного життя. Ви пізнаєте, що іноді Спаситель заспокоює бурю, а іноді він, дозволяючи бурі лютувати, заспокоює вас.
Перефразуючи слова старійшини Джеффрі Р. Холланда: «Дім--це не монастир для досконалих людей»; деколи він стає лікарнею, у якій ми доглядаємо за тими, кого любимо і про кого піклуємось. (Див. «He Hath Filled the Hungry with Good Things,» Ensign, Nov. 1997, 66).
Одна молода жінка написала: «Кожному в нашій сім’ї часом буває важко, але я намагаюся бути поруч з ними, щоб допомогти . . . Ми хочемо бути разом на всю вічність».
Наскільки ж ми вражені тим, що кожна з вас, молоді жінки, повертається серцем до своєї сім’ї. Одна молода жінка випромінює сонячне світло, де б вона не з’явилася. Вона пише: «Я допомагаю своїй сім’ї тим, шо викликаю сміх. Коли вони сумні, я намагаюся, щоб вони знову були радісними». Інша молода жінка сказала: «Я живу в сім’ї, де ніхто, в тому числі і я, не є членом Церкви; тому я думаю, що моє служіння--бути взірцем молодої жінки, що намагається жити згідно євангелії. Я потроху несу в свій дім благословення і добрі почуття, які отримую від єдиної істинної церкви». Дві молоді африканські жінки, рідні сестри з Гани, співають чудові пісні Сіону, приносячи у свою сім’ю дух спокою.
Іноді, коли сім’ї молодих жінок є неповними, вони мають особливі випробування. Минулого літа на Алясці я зустрілася з президентом Товариства молодих жінок, мати якої померла, коли тій виповнилося три роки. Її зростив батько, який сам приєднався до Церкви у 14-річному віці. Я запитала її, як саме вона спромоглася навчитися всім тим жіночім навичкам--робити зачіску, гарно сервірувати стіл. Вона сказала: «Я спостерігала за моїми провідниками в Товаристві молодих жінок! Дивлячись на одну з них, яка розумілася на куховарстві, я думала: «Я хочу бути такою як вона». Ну а коли я прибираю дім, я щоразу згадую свого порадника в класі «Лавр». Так що, навіть коли ваші сім’ї є далеко не досконалими, ви можете думати про вашу майбутню власну сім’ю і планувати її створення.
Коли всі ви на практиці навчаєтесь бути домотворцями, ви робите саме те, що Господь чекає від вас. В серці кожної молодої жінки є глибоке прагнення одного дня стати дружиною і матір’ю. Ці почуття були виховані у вашій душі задовго до вашого приходу на землю. Президент Хінклі сказав: «Жінки, у своїй більшості, бачать свої набільші досягнення, своє найбільше щастя в домі, в сім’ї» (Gordon B. Hinckley, Teachings of Gordon B. Hinckley, [1997], 387).
Серцями до сім’ї! Світове святкування 1998 року пропонує так багато способів, у які можна повернутися серцями до ваших сімей, маючи на увазі і ваших предків. Дух Іллі разом з молодими жінками. По всьому світі є центри сімейної історії, де ви зможете знайти ваших предків і ваше коріння. Молоді жінки люблять це робити. Одна молода жінка написала: «Коли ми вперше пішли до центру сімейної історії, нам не хотілося йти. Це звучало так нудно. Але як я була вражена, коли відшукала в комп’ютері ім’я моєї пра-прабабусі!» Відшукуючи ваших предків і прагнучи виконувати за них храмову роботу, ви пізнаєте силу, що приходить через відвідування дому Господа.
Марта Міланез, провідник Товариства молодих жінок з Колумбії, написала: «Скоро буде посвячено наш храм, і яке піднесене відчуття ми матимемо, коли будемо спостерігати, як наші молоді жінки виконують обряд хрищення за своїх предків. Святкування є таким надихаючим, що я також хочу повернутися серцем до своєї сім’ї. Це буде нашим пожертвуванням Господові в його храмі тут в Колумбії».
Дякую вам, молоді жінки, за всі ваші жертви. Продовжуючи насолоджуватися цим світовим святкуванням, ви відчуєте, як Дух зміцнює вас. Моліться, читайте Писання і дотримуйтесь заповідей, і Святий Дух шепотітиме вам, що ви належите до царської сім’ї Небесного Батька і що Він любить вас дуже сильно. Я свідчу про це в ім’я Ісуса Христа, амінь.
Previous
