Президент колу Президент Гордон Б. Хінклі Президентів колів було покликано через те ж натхнення, що й Генеральних Авторитетів. Я молюсь за них, мої улюблені брати, щоб Дух Господній спочив на них. Мені дуже приємно поділитися з вами кількома думками. Спершу дякую за те, що ви прийшли сюди. Я ніколи ще не бачив щось схожого на це. Щоб побачити, що робиться на верхньому ярусі мені вже треба брати бінокль. Я налічив п’ять вільних місць у всьому цьому залі. Дуже, дуже приємно бути тут. Мої брати, яке чудове священство Боже! Ніщо не може порівнятися з ним. Його отримують тільки через рукопокладення тих, хто має владу дарувати його. В цьому розподілі часу цей дар передавався від Іоанна Христителя та Господніх апостолів Петра, Якова та Іоанна. Вони зійшли на землю і фізично поклали свої руки на голови Джозефа Сміта та Олівера Каудері, і голосами, які було чути, вимовили слова дарування цієї чудової влади. Кожний чоловік, який є носієм священства, отримав його через рукопокладення іншого чоловіка, який в свою чергу отримав цю владу у такий самий спосіб, і так далі в минуле аж до самого початку. Священство не притаманне якомусь соціальному класові. Кожний гідний чоловік, незалежно від національності, етнічної належності або будь-якого іншого фактора, має можливість отримати священство. Його послушність Господнім заповідям стає вирішальним фактором. Дарування священства базується тільки на гідності перед Господом. Разом зі священством надходить право та влада бути провідником у Церкві Христа. Я згадую випадок, який трапився зі мною багато років тому, коли я ще був членом Ради Дванадцятьох. Я направився відвідати конференцію колу, президентом якого був дуже заможний і впливовий чоловік. Згідно світських стандартів він досяг успіху. Він жив у розкішному будинку. Він приїхав зустріти мене в аеропорту на чудовій машині. Ми пообідали в першокласному ресторані. Але разом з цим він був смиренним у своєму чині, завжди намагаючись вчитися і чинити правду, займаючись справами свого колу. Згодом я відвідав іншу конференцію. Президент приїхав по мене на старенькій машині. Ми зробили зупинку біля дешевого кафе, щоб перекусити. Його оселя була неймовірно скромною: акуратною, чистою, тихою й без будь-яких коштовних меблів. За фахом він був тесляр. Він не мав жодного предмету розкоші. Він також був прекрасним президентом колу і виконував свій обов’язок якнайкращим чином. Він був чудовим з усіх точок зору. Таке воно чудо цього священства. Заможність не є вирішальним фактором. Освіта не є вирішальним фактором. Людські почесті не є вирішальним фактором. Визначальний фактор - це прийнятність для Господа. Кожен з Генеральних Авторитетів, які присутні тут сьогодні, може свідчити, що під час реорганізації колів траплялися чудові й надихаючі події. Я пригадую, як мене призначили реорганізувати кіл близько 40 років тому. Президент колу несподівано помер. Брати з Дванадцятьох доручили мені поїхати туди, виступити на похоронах та реорганізувати кіл. У моєму житті такого ще не траплялось. Я був новим, тільки-но прикликаним Генеральним Авторитетом. І все це я мав зробити сам. Коли я дістався до місця, мене повезли до іншого містечка, де я взяв участь у церемонії похорон. Я попросив усіх чинів колу та єпископів залишитися після зборів і повідомив, що реорганізація колу відбудеться наступного вечора. За моїм проханням президент місії сидів поруч зі мною, поки я проводив співбесіди з братами, бо з жодним із них я не був знайомий. Ми проводили співбесіди аж до пізнього вечора. Досить швидко я з’ясував, що у колі були проблеми. В мене виникло відчуття, що щось не так. Після останньої співбесіди я сказав президенту місії: «Я невдоволений. Чи є хто-небудь ще?» Він сказав: «Мені відомий лише один чоловік, з яким ми не провели співбесіду. Його компанія нещодавно перевела його працювати до нашого району. Він другий радник у єпископаті. Я не достатньо знайомий з ним. Він мешкає в іншому містечку». Я сказав: «Давайте зустрінемося з ним». Ми сіли в машину та поїхали до готелю, де я мав переночувати. Так сталося, що провівши співбесіди з усіма цими братами, я не знайшов жодного з них гідним бути президентом, а реорганізація мала відбутися наступного вечора. До готелю ми прибули пізно ввечері. Я зателефонував тому чоловікові. Він відповів спросоння. Я сказав, що мені конче потрібно зустрітися з ним сьогодні. Я вибачився за свій дуже пізній дзвінок. Він сказав: «Я тільки-но ліг у ліжко, але я зараз одягнуся і приїду». Він приїхав до готелю. Після цього сталася дуже цікава розмова. Він здобув освіту в УБЯ з геології корисних копалин і працював у великій нафтовій компанії. Де б він не жив, його прикликали служити на відповідальних посадах у Церкві. Він знав програму Церкви. Він відслужив місію. Він знав євангелію. Його розуміння Церкви було серйозним. Територія, за яку він був відповідальний, як представник нафтової компанії, з точністю збігалась з територією колу. По закінченні співбесіди, я попросив його очікувати нашого телефонного дзвінка вранці, і він повернувся додому. Президент місії поїхав до себе, а я пішов спати. Я прокинувся десь близько третьої ранку. Мене почали охоплювати сумніви. Цей чоловік був зовсім незнайомим людям цього колу. Я піднявся з ліжка, опустився навколішки і благав Господа про настанову. Голоса я не чув, але в мене з’явилася дуже чітка думка, яка вразила мене: «Я сказав тобі, хто має стати президентом колу. Чому ж ти продовжуєш запитувати?» Відчуваючи сором за те, що я знов потурбував Господа, я пішов до ліжка й заснув. Наступного ранку я зателефонував тому чоловікові і запросив його прийняти покликання служити в якості президента колу. Я запросив його обрати радників. Того вечора, коли люди зібралися на збори, в них було багато припущень, хто стане президентом колу, але ніхто навіть і не подумав про цього чоловіка. Коли я оголосив його ім’я, люди почали оглядатися один на одного, немов шукаючи підказку, хто ж він. Я запросив його піднятися на сцену. Я назвав прізвища його радників, і вони також піднялися на сцену. Навіть не знаючи його, люди його підтримали. У колі почалися зміни. Протягом тривалого часу місцеві святі знали, що в них має бути центр колу, але вони були непевні і сперечалися, де ж його будувати. Президент взявся до роботи і за 18 місяців новий чудовий центр колу вже був готовий до освячення. Президент згуртував кіл. Він їздив усюди, зустрічаючись з людьми й ділячись з ними своєю любов’ю. Цей кіл, що раніше зростав поволі, ожив і буквально розквітнув новим ентузіазмом. Сьогодні він сяє яскравою зіркою серед великого сузір’я колів цієї Церкви. Брати, я бажаю свідчити вам, що завдяки Господньому одкровенню мені було надано знання, хто буде президентом колу. Колись я говорив на цих зборах про єпископів, сьогодні я бажаю сказати кілька слів про президентів колів. Цей чин з’явився в Церкві у 1832 році. Джозеф Сміт, Президент Церкви, також був президентом колу. Коли новий кіл було організовано в Міссурі в 1834 році, цей порядок змінився, носіїв священства було висвячено в інші чини. Цей чин було відкрито шляхом одкровення. Організація колу представляє собою створення об’єднання приходів і філій. Програма Церкви стала надзвичайно складною і вимоги до президентств колів зросли. Тоді розпочали створювати дещо менші коли. Зараз ми маємо 2550 колів у Церкві та багато колів у стадії організації. Президент колу - це чин, покликаний через одкровення стояти між єпископами приходів з одного боку і Генеральними Авторитетами Церкви - з іншого. Це дуже велика відповідальність. Його навчають Генеральні Авторитети, а він, в свою чергу, навчає єпископів. Для мене досить цікаво знати, що ми маємо 17789 приходів у Церкві, з єпископами на чолі. Вони розташовані по всій землі. Члени Церкви, що належать до них, говорять різними мовами. Проте всі приходи однакові. Ви можете відвідувати Недільні збори у Сінгапурі або Стокгольмі, і служіння буде таким самим. Уявіть собі непорозуміння, яке б трапилося, якби кожен єпископ робив все на власний розсуд. Церква буквально розпалася б у дуже короткий час. Президент колу служить як наставник єпископів. Кожний єпископ знає, що, коли перед ним постає складна проблема, є той, до кого він може піти й поділитися своїм тягарем та отримати пораду. Він забезпечує другий рівень безпеки, визначаючи гідних увійти до Дому Господнього. Єпископи дуже близькі до членів своїх приходів. Вони живуть поруч з ними як сусіди. Інколи вони не в змозі відмовити у наданні перепустки до храму, навіть якщо гідність отримуючого може бути дещо під сумнівом. Але президент колу також проводить співбесіду. До часів Уілфорда Вудрафа, Президент Церкви підписував усі перепустки до храму. Але тягар став занадто тяжким, і цю відповідальність було покладено на президентів колів. Вони зробили величезну роботу в цьому напрямку. Таким же чином президент стає другим суддею, визначаючи гідність тих, хто збирається представляти Церкву на місії повного дня. Він також проводить співбесіду з кандидатом і, якщо задоволений його чи її гідністю, тільки тоді ставить свій підпис на рекомендації. Таким же чином йому надана влада призначати тих, хто отримав покликання на місіонерське служіння та відкликати їх по завершенню терміну їхнього служіння. Найголовніше, він є вищим дисциплінарним чином колу. Обов’язки вчителя в Аароновому священстві можуть бути застосовані до президента колу. Він також наглядає за всім колом, він поруч з членами Церкви, щоб зміцнювати їх; «І дивитись, щоб не було нечестя в Церкві, ні жорстокості один до одного, ні брехні, ні наклепу, ні злослів’я; «І дивитись, щоб члени Церкви часто зустрічались разом, і також дивитись, щоб усі вони виконували свої обов’язки» (див. УЗ 20:53-55). Він несе дуже серйозну відповідальність щодо нагляду за тим, щоб вчення, якому навчають в колі, зберігалося в чистоті й незаплямованості. Це його обов’язок дивитись, щоб не навчали жодного лжевчення і не чинили жодної облудної практики. Якщо таке здійснюється носієм священства Мелхиседекового, або будь-якою іншою особою за деяких обставин, він має дати пораду, і, якщо ця особа продовжує чинити таку практику, тоді президент зобов’язаний вжити дисциплінарні міри. Він запросить цю людину постати перед дисциплінарною радою, де міра може бути прийнята у вигляді випробувального строку або позбавлення товариства, чи відлучення від Церкви. Це найбільш обтяжлива та небажана задача, але президент має вирішити її без страху чи потурання. Все це робиться в гармонії з настановами Духа, та як записано в розділі 102 книги Учення і Завіти. Після цього він має зробити все можливе, аби ця людина мала нагоду повернутися назад у належний час. Усе це і навіть більше становить його обов’язки. З цього витікає, що його власне життя має бути зразком для людей. Яке гарне зібрання чоловіків становлять собою президенти колів цієї Церкви. Обрані через натхнення, вони найбільш старанні у виконанні своїх обов’язків. Вони дуже здібні. Вони добре навчені вченням та порядку Церкви. Вони люди великої віри. Вони прикликані Господом головувати у сферах їхніх повноважень. Мені здається, що я дещо розуміюся на чині президента колу. Мій дідусь був одним із них, коли в Церкві існувало лише 25 колів. Мій батько протягом багатьох років очолював один з найбільших колів Церкви. Я служив у покликанні президента колу перед тим, як бути покликаним стати Генеральним Авторитетом. Одного з моїх синів тільки-но було відкликано з чину президента колу, в якому він служив протягом дев’яти років. Чотири покоління членів моєї родини служили в цьому чині. Я повністю впевнений у чоловіках, які обіймають цей чин. Їх обов’язки численні, їх відповідальність велика. Вони бачать власну невідповідність, і я знаю, що вони моляться про настанову і допомогу. Я знаю, що вони вивчають Писання, щоб знайти відповіді. Я знаю: вони ставлять цю роботу на перше місце у своєму житті. Ми настільки впевнені в них, що закликаємо місцевих членів Церкви не звертатися за порадою чи за благословенням до Генеральних Авторитетів, бо президентів колів було покликано через те ж натхнення, що й Генеральних Авторитетів. Я молюсь за них, мої улюблені брати, щоб Дух Господній спочив на них. Я молюся, щоб їхні слова, їхні думки і їхні дії були натхненними. Я плекаю надію, що їхні оселі будуть місцями миру, любові й гармонії, де вони зможуть черпати натхнення для своєї роботи. Я молюся, щоб вони звеличували і благословляли своїх дружин і дітей, являючи собою таких чоловіків та батьків, які будуть прикладом для всіх людей в їхніх колах. Я сподіваюсь, що, незалежно від фаху, вони працюватимуть з честю, будуть працівниками, гідними своєї платні. Я сподіваюсь, що вони житимуть так, що заслуговуватимуть на повагу не тільки людей нашої віри, а й інших, з якими вони можуть бути пов’язані. І настане час, коли вони, відслуживши декілька років, з честю і любов’ю скеровуючи людей, будуть відкликані. Їхньою єдиною нагородою буде любов людей та впевненість Братів. Не існує іншого чину в Церкві, схожого на цей. Президент колу достатньо наближений до людей, щоб знати їх і любити їх. І разом з цим, він зі своїми радниками стоїть дещо осторонь, щоб діяти об’єктивно згідно з волею і порядком Господа. Я молюся, щоб багаті й дивовижні Господні благословення могли бути пролиті на цих вірних братів, щоб вони могли бути чоловіками праведності, чоловіками натхненного судження, чоловіками терпіння, чоловіками, які люблять Господа і його народ. Нехай щастя буде з ними, і хай знайдуть вони свою нагороду в насолоді ефективного служіння. Я смиренно молюся про це в ім’я Ісуса Христа, амінь.