«Тому що мій батько послав мене» Старійшина Лорен С. Дан Сімдесятник Батько є прекрасним батьком, коли він іде вперед і приймає свої зобов’язання як батько. Завжди люблячий, молиться і робить все, що тільки може для своєї сім’ї, та ніколи не здається. Минулого тижня я був у великому аеропорту, і там, серед величезної кількості людей які дуже поспішали, щоб встигнути сісти на свій літак, був один батько, який схилившись біля свого сина, терпляче годував його морозивом, бо син був ще досить малим, щоб самостійно їсти. Маленькому хлопчику була потрібна допомога, бо його дитячий зимовий комбінезон хоч і зігрівав його, проте позбавив можливості згинати руки. Я сказав подумки: «Який прекрасний батько!» Для нас не повинно бути більш важливого слова, ніж «батько» чи «мати», і саме про слово «батько» я хочу поговорити сьогодні. Я маю на увазі не лише те, як бути гарним батьком. Надзвичайно багато написано про це та існує безліч прекрасних порад, навіть і на цій конференції ви чули деякі. Я маю на увазі зобов’язання бути гарним батьком, про яке я також хочу поговорити. Історія євангелії Ісуса Христа від Адама та Єви до сучасних днів дуже тісно пов’язана з батьком, матір’ю і сім’єю. У перших віршах Книги Мормона великий пророк Нефій казав про випробування і благословення своїх днів, і перший, кому він висловив шану, був його батько: «Я, Нефій, був народжений від порядних батьків, отже мене навчили всьому тому, що знав мій батько; і, хоч я зазнав багато скорбот у плині днів моїх, я був щедро благословен Господом в усі дні свого життя; так, здобувши велике знання про благодаті і таємниці Бога, отже я складаю літопис про мої діяння у дні мої»1. Енош також по - перше, висловив вдячність своєму батькові за підготовку, яку він отримав: «Ось, сталося, що я, Енош, знаючи про мого батька, що він був справедливою людиною - бо він навчав мене своїй мові, а також повчанням і застереженням Господа- - і благословенне буде ім’я мого Бога за це»2. Коли Пророка Джозефа Сміта вперше відвідав ангел Мороній, йому було заповідано розповісти про це своєму батькові, який, в свою чергу, підтвердив, що це правда, і що Джозеф має слідувати настановам, отриманим від Моронія. Навіть з відновленям євангелії Господь не відділив сина від свого праведного батька. Спаситель світу, роз’яснюючи нам значення евангелії у 27 главі книги 3 Нефія, просто сказав, що Він прийшов виконати план спасіння та віддати Своє життя заради всього людства, тому що Його Батько послав Його. Любов між Батьком і Сином була настільки досконалою, що Спаситель визначив її як першу причину, щоб зодягнутися у смертність та витерпіти страждання заради нас у Гефсиманському саду та на хресті. Нам дано євангелію, щоб навчити, що нам треба робити як матерям та батькам і, очевидно, те, що коли в сім’ї належним чином і мати і батько виконують свої обов’язки, ми можемо дуже гарно робити добрі справи і нашим першим аргументом буде: «Тому що мій Батько послав мене»3 або, тому що батько показав, як це зробити. Я мав честь працювати з місіонерами Церкви більше, ніж три десятиріччя, і я знаю, що надзвичайно багато з них змогли пройти ті перші скрутні хвилини, години та дні своєї місії завдяки своїм батькам чи матерям. Я пам’ятаю один випадок з гарним молодим чоловіком, який провів своє життя на ранчо, як і його батько. Коли хлопець потрапив на місію, все здавалося йому незвичайним: надто багато людей і занадто мало вільного простору. Він терміново захотів повернутися додому. Зрештою президент місії запропонував молодому чоловікові зателефонувати своєму батькові. Батько спокійно вислухав розповідь сина про те, як він сумує за домом, і потім батько сказав так, щоб його син зміг його зрозуміти, а коли я почув це, мимоволі на моєму обличчі з’явилась усмішка. Він сказав з твердістю, але також і з любов’ю: «Синку, ти просто маєш стати справжнім ковбоєм.» Хлопець точно знав, що це означає, і він витримав усі випробування, аж доки дух місіонерської роботи не прийшов до нього. Він знав, що його батько ніколи не втратить віру в нього. Неможливо перерахувати усіх молодих людей, які не покинули і не поїхали додому в перші дні перебування десь далеко на навчанні чи в перший раз далеко від дому, завдяки доброму впливові їхніх батьків та матерів. Коли я сидів напроти Президента Девіда О. Маккея та вперше отримав це покликання десь 32 роки назад, я пам’ятаю, що після того, як він зі мною обговорив те, що від мене вимагається, він поклав на мене відповідальність служити і попросив мене виконувати це покликання так, щоб це було приємно моєму батькові. Такої відповідальності було достатньо на все життя. Президент Маккей знав мого батька, який 20 років служив президентом колу, і я дивився на нього, як на одного з найкращих чоловіків, яких я коли - небудь знав. Вперше я зрозумів, наскільки важливим я був для свого батька та наскільки реальним був Спаситель, коли я почув його молитву за нас під час сімейної молитви. Звичайно, існують деякі виключення, такі як смерть та інші серйозні обставини, але те, що сьогодні потрібно - так це, щоб батько зобов’язався бути батьком. Чого б це не коштувало - прийняти відповідальність і жити за нею, щоб ви могли стати якорем для всіх, хто слідує за вами. Якщо у вашому житті не було такого прикладу, тоді знайдіть і намагайтесь допомогти встановити його, та прийміть рішення, що якщо немає нікого іншого, то приклад розпочнеться з вас. Якщо не все гаразд у вашому домі, тоді розпочніть з себе. Президент Гарольд Б. Лі сказав, що привернення сердець дітей до своїх батьків та батьків до дітей є не лише дорученням виконувати роботу за померлих, але також стосується живих і важливості утримання сімейних стосунків неушкодженими4. Я закінчу словами поета Едгара А. Геста, який написав про звичайного, пересічного чоловіка - батька - та його сім’ю. Останні слова його вірша такі: «. . . Йому хвала, Якщо вона потрібна, Він справді є прекрасним батьком»5. Батько є прекрасним батьком, коли він іде вперед і приймає свої зобов’язання як батько. Завжди люблячий, молиться і робить все, що тільки може для своєї сім’ї, та ніколи не здається. Нехай святе ім’я Небесного Батька в наших домах прикликають з благоговінням. Нехай ім’я батька ототожнюється з такою любов’ю та впевненістю, яка принесе мир, надію та праведні переконання. Я хочу принести своє власне свідчення з цього приводу про істинність цієї роботи, додаючи його до того, що вже сказали за цією кафедрою під час цієї величної конференції. Я відчуваю, наче я стояв поруч з Пророком Джозефом у Священому Гаю, коли з’явились Батько і Син; я був зі святими у Кертленді, коли храм Господа був прийнятий і освячений; я уклав свої завіти у Наву; я стояв навколішки на цвинтарі у Вінтер Квотерз під час похорону найближчих людей; я також підняв свою руку, щоб підтримати Бригама Янга як Президента Церкви; разом з братом Бригамом я стояв на вершині гори Інсайн в той день, коли він прибув у долину, коли він поглянув на простори, які він вже бачив у одкровенні і знав, де саме має бути побудовано храм. Я знаю, що ця робота істинна. Я знаю, що Бог живе. Я знаю: Він живе. Я знаю, що Бог живе. Я знаю, що Ісус Христос є нашим Викупителем і Спасителем, що Пророк Джозеф бачив те, що, як він сказав, він бачив, що Гордон Б. Хінклі сьогодні тримає ключі цієї великої роботи, і що це є євангелією Ісуса Христа. В ім’я Ісуса Христа, амінь. ПОСИЛАННЯ 1. 1 Нефій 1:1. 2. Енош 1:1. 3. 3 Нефій 27:13. 4. «Preparing to Meet the Lord,» Improvement Era, Feb. 1965, 123-124. 5. «Old Man Green,» in Collected Verse of Edgar A. Guest (1934), 560.