Шерон Дж. Ларсен
Другий радник у Генеральному президентстві Товариства молодих жінок
Що означає бути свідком Бога? Це означає, що ми не схилимося, не підкоримося і не погодимося робити те, що суперечить волі Бога.
Мої улюблені юні сестри, ви нещодавно стояли та давали зобов’язання вашому Небесному Батьку. Згадайте ваші думки, коли ви промовляли девіз Товариства молодих жінок? Що означають для вас слова, які ви щойно казали?
Пригадуєте історію про трьох юнаків, які дали подібні зобов’язання? Вони жили у Вавилоні, де люди не поклонялися Господу. Ці молоді чоловіки, Шадрах, Мешах і Авед-Него, були свідками Бога, ризикуючи власним життям. Живучи за законом царя Навуходоносора, вони мали слідувати наказу про те, що одного дня, коли заграє музика, всі люди в царстві мають упасти на коліна й поклонятися 30 - метровій статуї з чистого золота, що уособлювала царя. Будь-кого, хто відмовиться робити це, вкинуть до вогненної печі. Мабуть, того дня у Вавилоні зібралися тисячі людей, щоб святкувати та засвідчити освячення цього небаченого золотого ідола.
Коли залунала музика і провісник оголосив, що всі мають стати навколішки, кожний виконав наказ; кожний, окрім лише тих хоробрих юдеїв. Вони не захотіли образити свого Бога. Чи можете ви уявити собі мужність тих молодих людей? Ніякі погрози царя не змусили їх скоритися. З вірою в свого Бога вони стояли разом і молилися, коли їх зв’язували й потім кинули на спалення. Піч була настільки розпечена, що охоронці, які вкинули туди юнаків, згоріли самі. Цар Навуходоносор стояв поруч, щоб спостерігати смерть цих трьох невірних. Удивляючись у це пекло, він запитав радників: «Чи ж не трьох зв’язаних мужів ми кинули до середини огню?» Вони запевнили його, що саме так все і було. Не вірячи своїм очам, здивований цар сказав: «Так я бачу чотирьох мужів непов’язаних, що ходять посеред огню і [найдивовижніше за все] шкоди їм нема, а вигляд того четвертого подібний до Божого сина» (див. Даниїл 3:24-25).
Тоді Навуходоносор покликав юдеїв вийти з печі й проголосив їх «рабами Всевишнього Бога». Він оголосив наказ, який захищав Шадраха, Мешаха та Авед-Него (див. Даниїл 3:26-30).
Що означає бути свідком Бога? Це означає, що ми не схилимося, не підкоримося і не погодимося робити те, що суперечить волі Бога. Це означає, що ми ризикнемо захищати істину навіть тоді, коли наші коліна тремтять. Це означає, що ми будемо слухати й слідувати лагідному, тихому голосу Святого Духа.
Давайте переглянемо сучасну версію іншої біблійної героїчної розповіді.
Одна дівчина, спускаючись у їдальню з роздягальні, зустріла компанію негідників і випадково почула, що вони глузують з неї та її манери одягатися. Це позбавило її самовпевненості та почуття власної гідності, а вони потім пішли, залишивши її на самоті, без підтримки друзів. Випадково повз неї проходила інша дівчина, одягнена значно краще, і коли вона побачила бідолашну, обійшла її якнайдалі.
І так само, дівчина з тих, які вважаються найкращими в школі, підійшла і зверхньо поглянула на неї, а потім обійшла, навіть не промовивши жодного слова.
Але ще одна молода жінка спустилася до зали, де стояла бідолашна, і коли побачила її, змилосердилася, підійшла й ніби загоїла її рани, коли сказала: «Хочеш поснідати зі мною?» (Адаптовано автором з притчі про милосердного самарянина, див. Лука 10:30-37).
Придивляючись більш уважно до цієї знайомої історії, давайте подумаємо, чому ж інші дівчата не зупинилися, щоб допомогти? Невже ми так зосереджені на своїх проблемах, що не помічаємо й не думаємо, що в когось іншого вони є теж? Чи ми вважаємо, що бідолашна дівчина знаходиться на соціально нижчій сходинці, ніж ми, і хвилюємось, що подумають діти з вищих прошарків суспільства, якщо ми зупинимося, щоб допомогти? А можливо, найгарніший хлопець у школі очікує на вас, щоб провести до класу, і ви, звичайно ж, не можете примушувати його чекати!
Кожна дівчина, яка обійшла ту, якій необхідна допомога, запитувала сама себе: «Якщо я зупинюся, то що тоді станеться зі мною?» А та дівчина, яка все ж таки зупинилася, щоб допомогти, запитувала в себе: «Якщо я не зупинюся, що тоді станеться з нею?» Коли ми впевнені в безмежній любові нашого Батька на небесах, ми простягатимемо руку іншим.
Ми можемо бути свідком Бога, коли знаємо Його, довіряємо Йому і відчуваємо себе безпечно у Його люблячій турботі. Немає якихось нових чи легких шляхів, щоб зав’язати стосунки. Є старі, перевірені й надійні шляхи: вивчення Писань, молитва, життя за принципами, яких ви навчаєтесь із Писань і молитов. Коли ви читаєте Писання, ви дізнаєтесь про те, чого бажає ваш Небесний Батько для Своїх дітей, і що Він постійно простягає руку, щоб підтримати, благословити й простити нас.
Коли ви молитесь про особисте провідництво, Небесному Батьку відомо, що у вас на серці, проте Він хоче, щоб ви розповіли Йому про сподівання, мрії та потреби. Тільки, коли ви впевнено скажете, що насправді бажаєте бути свідком, ви знатимете, що для цього треба робити. Дозвольте Богу звернутися до вас і відчуйте всю глибоку значимість причастя. Послухайте ці знайомі слова: «І свідчити перед тобою, О Боже, Вічний Батьку, що вони бажають узяти на себе ім’я Твого Сина і завжди пам’ятати Його, і дотримуватися Його заповідей, які Він дав їм» (див. УЗ 20:77).
Ми одержали багато листів від молодих жінок, які серйозно прагнуть бути свідками й казати те, що сказав би Він, і робити те, що зробив би Він.
Кеті написала листа, де розповіла про «милосердного самарянина», яку звали Мішель. Кеті пробула в лікарні набагато довше, ніж сподівалася там бути. Деякі друзі стомилися через свою зайнятість, а Мішель часто приходила й приносила з собою радість. Вона прикрасила сумну палату мормонськими плакатами, повітряними кульками та різними кольоровими гірляндами. Одного дня, коли Кеті була вже майже на дні депресії, Мішель вирішила принести свої Писання. Кеті згадує: «Те, що вона принесла Писання й читала їх для мене, пробудило в мені бажання мати те, що має вона. Я захотіла полюбити Писання так, як Мішель. Якби не цей добрий вчинок і не ця турбота Мішель, моє свідчення ніколи б не стало таким, яким воно є сьогодні».
Бути свідком - означає, що ви дійсно знаєте, що бажаєте чинити правильно, не турбуючись про наслідки. Це також означає залишатися твердою і непохитною, навіть якщо (чи особливо якщо) ти найменша, наймолодша чи остання, хто робить це. Ви маєте бути тими, хто допоможе триматися іншим. Ви повинні бути сильними!
Як, на вашу думку, ви можете бути свідками? Який у вас план? Ебрі завжди молиться за свою баскетбольну команду. Дженел мала сміливість залишити вечірку, де показували вульгарні фільми. Мерсі позбулася свого непристойного одягу.
У поведінці проявляється те, які ми свідки й у що ми віримо, і це починається в наших сім’ях. Яку радість ми приносимо в сім’ї? Наскільки важко ми працюємо, щоб мати успіх у навчанні? Наскільки відверто ми відповідаємо на покликання служити? Наскільки охоче ми прощаємо тих, хто зробив нам боляче?
Перше Президентство та Кворум Дванадцятьох Апостолів чітко визначили, за що вони стоять. Їхні свідчення про живого Христа, затверджені підписом кожного з них, є запевненням їхньої переконаності для всього світу.
Ви також можете бути впевненими й сильними як свідки Бога. Живіть за правилами євангелії Ісуса Христа. Не ставте себе під загрозу чогось. Ви не повинні цього робити.
Зверніть увагу на тих навколо вас, хто наділяє сміливістю та силою. Свідчення батьків давало мені сили протягом усього життя. У першому рядку їхнього заповіту про спадок говориться про те, що вони залишають своїм дітям після смерті: «Ми залишаємо вам, наші діти, своє свідчення про те, що Бог живе, що Ісус Христос, Єдинонароджений у плоті, також живе».
Їхнє свідчення віри в Господа зайняло більшу частину першої сторінки заповіту, а тоді слідувало одне просте речення: «Поділіть усі речі, а те, що вам непотрібно, віддайте нужденним або викиньте на смітник». Було небагато чого ділити, проте їхні свідчення зробили нас дійсно багатими!
Мама з татком віддали нам найбільш дорогоцінне, чим вони володіли - їхнє свідчення про євангелію Ісуса Христа, яке закінчувалося такими словами: «Ми смиренно молимося, щоб ваші серця завжди були відкриті й почуття пом’якшені щодо цих великих істин».
Те, як ви живете кожного дня, слова, які ви кажете чи не кажете, люди, яким ви допомагаєте, одяг, який ви носите, розваги, які ви обираєте, - все покаже вашу міць і сміливість. Це надасть вам упевненість, щоб простягнути руку допомоги іншим.
У вас немає сили, щоб створити веселку чи водоспад, вечірню зорю чи троянди, але ви дійсно володієте силою благословляти людей словами й посмішками, вашою щирою зацікавленістю їхнім життям. Подумайте про це: ви маєте в собі силу кожного дня зробити світ кращим для когось! Саме це означає бути свідком Бога.
Я знаю всією душею, що у всьому часі чи вічності немає жодної людини, яка зайняла б ваше місце в серці Небесного Батька. Ви можете довіряти Йому та залежати від Нього. Немає нічого, що б ви зробили чи можете зробити, що відокремило б вас від Його любові (див. Римлянам 8:35, 38-39). Він ніколи не дасть вам упасти й не залишить самих. Та з подякою за Його силу, мир і радість, відкиньте спокуси й зваблення світу та смиренно скажіть: «З допомогою мого Батька на небесах я буду свідком Його в усі часи і в усьому, і в усіх місцях». В ім’я Ісуса Христа, амінь.
Previous
