Жити щасливо з тих пір Колін К. Менлов Генеральний президент Початкового товариства Спаситель Ісус Христос показав нам шлях до щастя і відкрив нам усе, що нам потрібно, аби бути щасливими. Діти люблять історії. Дитиною мене одразу захоплювали історії, що починалися словами: «Жили-були». Ці історії часто закінчувалися словами: «Вони жили щасливо з тих пір». Мені здається, що ці фрази інтригують не тільки дітей. Кожен з нас жадає, щоб у нашому житті настало таке «жили-були», сповнене таким щастям, щоб наші надії та мрії втілилися в ці слова: «Вони жили щасливо з тих пір». Наше життя і є нашим «жили-були». Ми проходимо земне випробування тепер, на цій земній сцені. У нашому доземному житті «всі сини Божі здіймали радісний окрик» (Йов 38:7), коли ми прийняли великий вічний план щастя. Ми радісно чекали, коли зійдемо на землю і реалізуємо нагоду зрости духовно. «Люди є, щоб вони могли мати радість» (2 Нефій 2:25). Тут і тепер ми маємо нагоду здобути щастя, що простягається за межі земного життя; однак ми маємо знати, що воно собою являє і де шукати його. У Книзі Мормона Легій пояснював своєму синові Якову, що щастя є наслідком послушності. Він казав Якову, що до вічних законів додані і покарання і нагоди. Коли ми порушуємо Божі закони, ми зносимо покарання, але якщо ми слухняні, то пожинаємо щастя (див. 2 Нефій 2:10). Однією зі складових частин щастя є відсутність гіркоти, вини й гріха. Пророк Джозеф Сміт навчав: «Щастя є метою й задумом нашого існування і буде вінцем його, якщо ми простуватимемо стежкою, що веде до нього; а ця стежка є доброчесністю, праведністю, вірністю, святістю й дотриманням заповідей Божих» (Teachings of the Prophet Joseph Smith, sel. Joseph Fielding Smith [1976], 255-56). Одна моя юна подруга, Емілі, відкрила це для себе. В Емілі ще не було свідчення про євангелію і вона розмірковувала, чи залишитися активною в Церкві, чи спробувати знайти щастя десь в іншому місці. Шукаючи відповідь, вона почала помічати, що найщасливішими людьми й сім’ями були саме ті, хто були активними в Церкві. Зробивши це відкриття, вона вирішила для себе, що навіть не маючи повного свідчення про істинність євангелії, вона хоче бути частиною того, що допомагає людям бути такими щасливими. Слово євангелія означає «добра вість», і, як відкрила для себе Емілі, добра вість полягає в тому, що євангелія робить нас дуже щасливими. Але ви можете подумати, що навіть у Церкві є нещасні люди або такі, щастя яких час від часу затьмарюється стресом, тривогою, які стикаються з викликами життя й розчаруванням. І це також є частиною великого плану. Смертне життя - це час випробування і перевірки, і це означає, що час від часу ми неминуче відчуватимемо біль та емоційний дискомфорт. Проте, якщо ми з терпінням довірятимемо вічному планові, ми будемо щасливими щодня і матимемо надію дожити до тієї пори, що відтоді «життя буде незмінно щасливим». Старійшина Бойд К. Пекер пояснював: «Планувалося, що життя буде викликом. Зносити до певної міри відчай, депресію, розчарування, навіть зазнати невдачі - все це нормально. Навчайте членів нашої Церкви, що час від часу переживаючи безпросвітно нещасний день, або кілька таких днів, вони мають стояти твердо і зустрічати ці дні, дивлячись їм в обличчя. Все перейде. Боротьба, що її ми ведемо в житті, має велику мету» («That All May Be Edified» [1982], 94). Історія нашого пошуку щастя описана таким чином: якщо неухильно довіряємо Богові і дотримуємося Його заповідей і в часи випробувань, то навіть такі часи наближають нас до щастя, якого ми шукаємо. Спаситель сказав: «Страждання зазнаєте в світі, - але будьте відважні: Я світ переміг!» (Іоанн 16:33). Спаситель Ісус Христос показав нам шлях до щастя і відкрив нам усе, що нам потрібно, аби бути щасливими. Вивчаючи вчення Спасителя і завдяки цьому розуміючи мету нашого існування, ми відчуваємо й виявляємо наше щастя. В Книзі Учення і Завіти Господь сказав, що ми маємо поклонятися Йому «з життєрадісними серцями й обличчями» (див. УЗ 59:15). Розвиваючи певні звички й певне ставлення до життя, які сприяють щастю, ми швидше й упевненіше рухатимемося до нашого «щастя з тих пір». Наш пророк, Президент Гордон Б. Хінклі, являє собою втілення того, що зветься радісним серцем. Він написав: «Я оптиміст! . . . я закликаю вас облишити шукати бурю на свою голову, а натомість повніше насолоджуватися сонячним світлом. Я раджу: йдучи життям, помічайте позитивне» (Standing for Something, [2000], 101). Найчастіше наші діти є добрим прикладом такого ставлення до життя, що робить «серця й обличчя життєрадісними». Вони мають відчуття щастя і оптимізму, яке запрошує інших радіти разом з ними. Ми з чоловіком взяли нашого онука на святковий обід з приводу його четвертого дня народження. Після обіду ми посадили його на заднє сидіння в машині, пристебнули його ремінцем безпеки і зібралися їхати додому. Ми сіли спереду і почали обговорювати справи, що чекали на нас того дня, і тут я почула з заднього сидіння нашого чотирилітку. Він знову і знову повторював: «Я такий щасливий хлопчик. Я такий щасливий хлопчик». Він висловлював свою радість, щоб її могли почути всі. Ми можемо навчитися в цих малят, як просто знайти радість, і я хочу поділитися з вами кількома зауваженнями, зробленими дітьми з Початкового товариства, які навчають нас тому, що являє собою щастя і де шукати його. Одна дитина зауважила: «Щастя схоже на усмішку, яку ти можеш побачити в людських очах і через це знати, що вони справді щасливі». Це дитя знає, що щастя є простим, як усмішка. Нещодавно я заскочила до продуктової крамниці, щоб швидко взяти щось на обід. Я завернула за ріг і зустрілася лице до лиця з літнім чоловіком. Я посміхнулася, відчуваючи полегшення від того, що ми не зіткнулися. Він посміхнувся і сказав: «Дякую за вашу усмішку. Вона була мені потрібна». І мені була потрібна його усмішка. Усмішка - вона все змінює для вас і для інших. На що було б схожим життя, якби ми не могли посміхатися і бачити звернені до нас посмішки? Щастя не тільки проста річ, воно чекає на нас, щоб ми відчували його щодня. Нас оточує щастя. Воно може відчуватися настільки безумовно, як зараз. Деякі діти кажуть: «Щастя це довге слово, яке оточують квіти». Інші кажуть, що воно «має вигляд веселки». «Воно має вигляд сонця». Ми маємо пам’ятати, що попри всі виклики життя, наш щасливий час - зараз. Кілька місяців тому я гуляла вранці по гірській стежці з чотирма своїми онуками. У кожного з нас була сумка, щоб збирати скарби природи. Розглядаючи майбутні експонати нашої колекції, ми відкрили багато різних кольорів, форм і фактур в листі й камінцях. Важко було вибрати найкращі. Невдовзі я побачила, що сумки дітей швидко наповнюються. Кожний з вибраних дітьми листів був неповторним, але була вже пізня осінь, листя здебільшого було покрито темними дощовими плямами, воно було неправильної форми з бляклими або знебарвленими плямами. Я неохоче клала щось нове до своєї сумки. Я шукала лист яскравого кольору і бездоганного. Я не збиралася зберігати недосконалу річ. Але це означало, що моя сумка залишилася напівпорожньою. Пізніше, згадуючи про цей випадок, я зрозуміла, що сама позбавила себе захоплення і щастя, які могли бути моїми. Я не цінувала неповторності речей, шукаючи того, що вважала досконалим. Мої онуки були мудрішими за мене. Вони насолоджувалися неправильними формами і плямами на листі. Вони сміялися; їм подобалося хрустіння ламкого в’янучого листя і м’які, розмиті кольори. Вони наповнили свої сумки щасливими скарбами, щоб принести їх додому. Ми можемо не помічати і не отримувати задоволення від неповторного щастя і краси кожного дня, якщо ми настільки зосереджені на своєму прагненні досягти того, чого бажаємо, замість того, що спланував для нас Господь. Щастя - це знання євангелії. Одна дитина сказала: «Щастя здається таким спокійним, як Ісус і Небесний Батько». Нещодавно я відвідувала заняття Початкового товариства. Я тримала на руці 14 - місячну дитину, коли вона подивилася вгору і побачила на стіні зображення Спасителя. Її маленьке обличчя засяяло, коли вона, продемонструвавши свої новонабуті мовні таланти, сказала: «Ісус». Мабуть, ця малеча розуміє радість пізнання Спасителя. Саме пізнання й відчуття чистої любові Христа приносить витончену радість нашим душам. Це знання того, що прощення нам наших помилок є можливим. Саме через Спокуту Спасителя, який задовольнив вимоги правосуддя і запропонував нам милосердя, уможливлено надію й радість. Наближаючись до Спасителя, ми звільняємося від сумнівів і замішання. Старійшина Річард Дж. Скотт сказав: Ваша радість в житті залежить від вашої довіри до Небесного Батька і Його святого Сина, від вашої переконаності в тому, що їхній план щастя справді принесе вам радість» («Finding Joy in Life,» Ensign, May 1996, 24). Завдяки Спасителю ми знайдемо дорогу повернення до Бога. Ми знайдемо мир і щастя в цьому житті і вічну радість у світі прийдешньому. Одна ця думка сама по собі зігріває моє серце і змушує мене посміхатися. Зрозумівши великий план щастя, ми будемо сяяти життєрадісними серцями й обличчями, щоб цілий світ бачив. Ми показуватимемо, що знаємо: євангелія Ісуса Христа є простим і незникаючим джерелом істинного щастя сьогодні і назавжди у вічності. Саме життя за євангелією Ісуса Христа гарантує, що ми «житимемо щасливо з цих пір». Я свідчу про це в ім’я Ісуса Христа, амінь.