Один за одним Старійшина Роналд А. Разбанд Сімдесятник «Прийміть тепле запрошення Спасителя, прийти до нього, один за одним, і вдосконалитися в ньому». Мої дорогі брати і сестри, для мене це великий привілей та честь стояти сьогодні перед вами за цією трибуною. Я молюся, щоб Святий Дух благословив мене, щоб мої слова могли додати духовної наснаги, яка відчувається усіма нами в період конференції. Було б дуже невдячно з мого боку, якби за цієї нагоди я не подякував Господові від усього серця за моє покликання--сімдесятник. Мені також хотілося б сказати спасибі нашому пророку, Президенту Хінклі, та його соратникам у церковному провідництві за довіру до мене. Я обіцяю їм, а також усім вам, що докладатиму найкращих зусиль у майбутньому служінні. Розмірковуючи протягом багатьох годин, я з почуттям глибокої вдячності подумки повернувся до моїх предків-піонерів. Усі восьмеро моїх пращурів прийшли до Церкви як ранні навернені. Шестеро з них іммігрували до Сполучених Штатів з Європи, де я зараз служу. З європейськими святими мене поєднує глибоке почуття любові, і я обіцяю зробити усе можливе, щоб зміцнити Церкву й будувати царство Бога в тій землі, чи будь-де, куди мене призначать. Хочу висловити любов та вдячність моїй вічній супутниці й прекрасній сім’ї за їхню віддану підтримку і любов. Хочу передати свою любов друзям та місіонерам, з якими нещодавно служили разом у Нью-Йоркській північній місії, штат Нью-Йорк. Одним з найбільших благословень у житті є ті близькі мені друзі та співробітники, яких я мав привілей зустріти, й від яких навчатися. У своєму житті, випробувавши це на собі, я прийшов до знання, що Небесний Батько чує наші особисті молитви і відповідає на них. Я знаю, що Ісус--живий Христос, що він знає кожного з нас особисто, чи, як в такому випадку кажуть Писання, «од[ного] за одним». Цю святу впевненість милосердно приніс сам Спаситель під час явлення до народу Нефія. В 15 вірші 11 розділу третьої Книги Нефія ми читаємо: «І сталося, що безліч людей підійшло і вклало руки свої в його бік, і торкнулося слідів цвяхів на його руках і його ногах; і це вони зробили, підходячи один за одним, доки вони всі не підійшли» (курсив додано). Щоб краще показати суть служіння нашого Спасителя «од[ному] за одним», прочитаймо 9 вірш 17 розділу тієї ж Книги: «І сталося, що коли він так сказав, увесь натовп, одностайно, підійшов з своїми хворими і своїми страждаючими, і своїми кривими, і з своїми сліпими, і з своїми глухими, і з усіма тими, хто страждав від чогось; і він зцілив кожного з тих, кого було приведено до нього» (курсив додано). Далі ми читаємо про особливе благословення, яке отримали милі діти, що описано у вірші 21 (3 Нефій розділ 17): «І коли він промовив ці слова, він заплакав, і натовп свідчив про це, і він узяв їхніх малих дітей, одного за другим, і благословив їх, і молився Батькові за них» (курсив додано). Натовп був доволі великим. У вірші 25 ми читаємо (3 Нефій розділ 17): «А було їх числом близько двох тисяч і п’ятисот душ; і серед них були чоловіки, жінки і діти». Безперечно, в цих словах криється дуже глибоке й ніжне особисте послання. Ісус Христос служить усім, і любить усіх, «од[ного] за одним». Розмірковуючи над любов’ю нашого Спасителя, ми підтримуємо вас, віддані провідники у колах і приходах--чоловіки й жінки великої віри. З почуттям вдячності ми бачимо ті великі зусилля тих з вас, хто працює з молоддю. Ми також висловлюємо вдячність турботливим провідникам і вчителям Початкового товариства за ваше, подібне до Христового, служіння. Ми бачимо, що багато з вас служать «од[ному] за одним», і кажемо вам «Спасибі», і будь ласка, будь ласка не зупиняйтеся. Можливо, за всю історію людства не було так потрібне служіння за принципом «одному за одним», як тепер. Минулого року, в останні місяці нашої місії, сталася подія, яка ще раз підтвердила цю глибоку істину--Бог знає і любить кожного з нас. В Нью-Йорк у церковних справах приїздив старійшина Ніл А. Максвелл і нам повідомили, що він також хотів би провести конференцію місії. Для нас це було так приємно мати нагоду слухати одного з Господніх слуг. Мене попросили знайти місіонера, який прочитав би на зборах вступну молитву. Я міг би просто навмання обрати одного з місіонерів, щоб він помолився, але відчув натхнення поміркувати над цим і з молитвою визначити того, кого визначить Господь. Продивляючись список місіонерів, мій погляд зупинився на одному імені: старійшина Джозеф Аппіа з Аккри, Гана. Він був саме тим, кого, як я відчував, Господь обрав прочитати молитву на зборах. За певний час перед конференцією місії я проводив заплановане регулярне інтерв’ю із старійшиною Аппіа, під час якого розповів про натхнення щодо того, щоб він сказав молитву. З подивом і смиренням в очах, він почав ридати, як дитина. Дещо здивований такою реакцією я став заспокоювати його, кажучи, що йому не обов’язково читати молитву, та він відповів, що охоче це зробить; емоції захлиснули його через любов до старійшини Максвелла. Він сказав, що для святих у Гані та його родини цей апостол є дуже особливим. Старійшина Максвел покликав його батька бути президентом округу в Аккрі, а також запечатував його батьків у Солт-Лейкському храмі. Слухайте, я не знав нічогісінько про те, що я щойно розповів про цього місіонера чи його сім’ю, та Господь знав, і надихнув президента місії замість того, щоб просто знайти одного місіонера, створити подію, яка запам’ятається на все життя, і яка зміцнила свідчення. На тій конференції старійшина Аппіа прочитав прекрасну молитву, зробивши смиренний внесок у збори, на яких старійшина Максвелл навчав місіонерів щодо якостей Ісуса Христа. Усі присутні на тих зборах ніколи не забудуть почуття любові, які вони відчули до Спасителя. В моєму серці, брати і сестри, є свідчення про те, що наш Небесний Батько та Ісус Христос знають і люблять кожного з нас. Не знаю, чи повністю я розумію як, але просто знаю і мав нагоду пересвідчитися, що так воно і є. Я закликаю усіх нас у служінні чи то сім’ям, чи ближнім, прийняти тепле запрошення Спасителя, прийти до нього, один за одним, і вдосконалитися в ньому. Цим свідченням й надією я ділюся в ім’я Ісуса Христа, амінь.