Президент Гордон Б. Хінклі
«Зважаючи на ваше розуміння щастя, зважаючи на те, що підносить чи розчаровує вас, ніщо, я повторюю, ніщо не матиме такого глибокого впливу на вас, як те, ким виросли ваші діти».
Сьогодні юнаки отримали одну прекрасну пораду. Я сподіваюся, що вони добре прислухалися до неї, і через це вона добре вплине на їхнє життя.
Я вирішив говорити про батьків. Ви вже знаєте, що я скажу. Ваші дружини вже нагадали вам, що буде темою мого сьогодняшнього виступу. Я повідомив їм про це два тижні тому на конференції Товариства допомоги. Можливо я скажу дещо, про що вже говорив їм. Дозвольте нагадати: повторення--закон навчання.
До цієї теми я ставлюся дуже серйозно. Це питання дуже сильно мене турбує. Сподіваюся, що й ви не поставитеся до нього легковажно. Воно стосується найдорогоціннішого з того, що маєте. Зважаючи на ваше розуміння щастя, зважаючи на те, що підносить чи розчаровує вас, ніщо, я повторюю, ніщо не матиме такого глибокого впливу на вас, як те, ким виросли ваші діти.
Ви будете або радіти й пишатися їхніми досягненнями, або ридатиме, тримаючись за голову, з сумом і розбитим серцем, якщо вони стануть для вас розчаруванням і соромом.
Багато з вас прийшли на ці збори разом із синами. Це дуже похвально. І це також стосується їх. Ви разом зібралися в найкращому товаристві. Я так пишаюся великою кількістю наших молодих людей--юнаків і дівчат. Вони розумні. Вони самодисципліновані. Вони дивляться далеко в майбутнє. У них свіжі голови. Сьогодні вони саме там, де й повинні бути. Дехто співає в цьому хорі. Дехто сидить на зборах по всьому світу. Дехто служить на місії. Дехто важко навчається в школі, переступаючи через миттєві задоволення заради майбутніх можливостей. Я милуюся ними. Я люблю їх. І ви також. Вони--наші сини і доньки.
Я сподіваюся, молюся і благаю, щоб вони не сходили зі стежки, якою крокують.
Проте я переконаний, що, нажаль, є й наші юнаки, які послизнулися і з’їжджають в болото аморальності, наркотиків, порнографії та гріха. Я сподіваюся, що таких меншість, але втрата навіть одного--це надто багато.
Батьки, ви та матері ваших дітей маєте обов’язок, якого не можете позбутися. Ви--батьки своїх дітей. Ваші гени назавжди залишаться в їхньому генетичному коді.
Поки ми сидимо тут на зборах, я знаю, що дехто з них катається вулицями міста. Вони чи їхні друзі мають авто. В більшості випадків ці авто куплені їхніми батьками. Вони просто дали їм ключі й побажали приємних розваг.
Вони тягнуться до чогось незвичайного. Вони вважають, що бажання не задовольнити доброчесним дозвіллям. Вони ходять туди-сюди, шукаючи, щоб такого зробити, що змусить їх почувати себе «справжнім чоловіком».
Мій друг, полісмен, нещодавно розповів про двох юнаків, які опинилися на задньому сидінні поліцейської машини в наручниках. Того вечора їхні пригоди розпочалися доволі невинно. Четверо хлопців сіли в машину і поїхали шукати розваг. І вони таки знайшли їх. Почалася бійка. Потім під’їхала поліцейська машина. Хлопців схопили й прикрасили наручниками.
Ці юнаки були гарними хлопцями. Вони не відносилися до категорії тих, хто регулярно навідується до в’язниці. Перед тим, як один з них залишив будинок, його мама сказала: «Після 11 вечора на вулиці дуже небезпечно».
Він швидко зрозумів значення цієї фрази. Йому було соромно. Він не хотів потрапити на очі матері.
Я розповідав членам Товариства допомоги про нелегальні вечірки з наркотиками, що проходять під ім’ям «Рейв». Там у блиманні світла й гучної музики, якщо її взагалі так можна назвати, хлопці й дівчата танцюють і хитаються з боку в бік. Там торгують наркотиками. Наркотик зветься «Екстасі». Його виготовлено з метамфетаміну. Під час танців молоді люди смокчуть дитячі соски, оскільки наркотик змушує їх скреготіти зубами. Гучна музика і пристрасні танці тривають до 730 недільного ранку. До чого це веде? Ні до чого. Це глухий кут.
У пошуку чогось нового, незвичайного й ризикованого, розвинулася ще одна практика. Вони душать один одного. Хлопці душать дівчат аж до самої смерті. Одного дня в місцевій школі дівчинка, яка мала певні проблеми зі здоров’ям, була задушена аж до того, що знепритомніла. Лише швидкі дії лікарів невідкладної допомоги врятували її життя.
Чи розуміють хлопці, які роблять такі безглузді речі, що подібні жарти можуть привести до вбивства? Якщо таке станеться, їхнє життя буде зруйновано навіки.
Якщо їм хочеться захопитися порнографією, то зробити це дуже легко. Вони можуть просто підняти слухавку і набрати добре знайомий номер. Вони можуть сісти за комп’ютер і насолоджуватися брудом кіберпростору.
Я боюся, що подібні речі можуть відбуватися у вас вдома. Це зло. Це хтиво і нечестиво. Це спокушає і формує звички. Це неодмінно, як будь-що погане в цьому світі, приведе хлопця чи дівчину до знищення. Це бруд, на якому багатіють його виробники, а його жертви гідні жалю.
Мені шкода казати, але багатьом батькам самим подобається чути спів сирени тих, хто торгує цим брудом. Дехто також тиняється Інтернетом в пошуках того, що хтиво й огидно. Якщо є людина, яка чує мене і захоплюється цим злом, або підходить до цього, я благаю вас: викиньте це зі свого життя. Відійдіть від цього. Тримайтеся подалі. Бо інакше ви станете одержимими. Воно знищить ваше сімейне життя. Воно знищить ваш шлюб. Воно зруйнує все добре й прекрасне, що є у вашій родині, та замінить відразою і підозрами.
Юнаки, а також молоді дівчата, які є вашими подругами, я благаю вас, не заплямовуйте думки дурістю й хтивістю. Пристрасть призначена для того, щоб приємно лоскотати вас, затягнути у сіті. Вона позбавить ваше життя усього прекрасного. Вона поведе вас до темряви і потворності.
Нещодавно в статті одного журналу йшлося про 12-річну дівчинку, яка познайомилася з хлопцем через Інтернет. Свого залицяльника вона зустріла у «чат-румі». Одне за одне, і розмова з’їхала на відверто еротичну тему. Спілкуючись із ним, вона вважала, що розмовляє з хлопцем приблизного свого віку.
Коли вона побачила його, перед нею стояв «довгий, жирний, сивий чолов’яга». Він був сексуальним маньяком--педофілом. За допомогою ФБР її мати врятувала дівчину від найгіршої трагедії, яку лише можна уявити (see Stephanie Mansfield, «The Avengers Online», ReaderХs Digest, Jan. 2000, 100-104).
Такі спокусливі речі молодь знаходить повсюди навколо себе. Щоб протистояти цьому їм необхідна допомога батьків. Їм потрібен жорсткий самоконтроль. Їм потрібна сила добрих друзів. Їм потрібна молитва, яка зміцнить їх у протистоянні цій повені бруду.
Проблема виховання синів і дочок батьками не нова. Зараз вона найбільш гостра, ніж будь-коли, але кожне покоління зустрічалося з певними її аспектами.
У 1833 році сам Господь дорікав Джозефу Сміту, його радникам та Верховному єпископу. До Джозефа Сміта, кажучи ясно й однозначно, як і до інших, він звернувся:
«Ти не дотримувався заповідей і маєш стояти під докором перед Господом;
Твоя сім’я мусить покаятися, і поліпшити дещо, і більше зважати на твої слова, інакше їх буде усунуто з їхнього місця» (див. УЗ 93:47-48).
Що саме викликало ці дорікання--я не знаю. Та я знаю, що ситуація була достатньо серйозною, і майбутнє було під загрозою настільки, що сам Господь був змушений говорити й чітко попереджати.
Я думаю, що до нас він промовляє так само ясно і застережливо. Моє серце страждає за тих молодих людей, які багато в чому подорожують дуже самотнім шляхом. Вони опиняються посеред цього зла. Я сподіваюся, що вони можуть поділитися цим ярмом з вами, батьки й матері. Я сподіваюся, що ви будете слухати, будете терплячими, сповненими розуміння, що огорнете їх, втішите і підтримаєте в самотності. Моліться про провід. Моліться про терпіння. Моліться про сили любити, хоч образа може бути достатньо болючою. Моліться про розуміння й доброту, а найголовніше--про мудрість та натхнення.
Я вважаю, що це найдивовижніший період в історії світу. Завдяки чомусь мені й вам дозволили з’явитися на його сцені саме в цей час, коли знання наповнює землю. Яка це трагедія, як сумно й моторошно бачити сина чи доньку, на яких ви так розраховували, але які прямують хвилястим шляхом до пекла! З іншого боку, як це славетно і прекрасно--бачити дитину ваших мрій з піднятою головою, розправленими плечима, яка не має страху, впевнена, бере все можливе від величних можливостей, доступних навколо! Ісая сказав: «Всі сини твої стануть за учнів Господніх, і спокій глибокий настане синам твоїм!» (Ісая 54:13).
Тож ведіть своїх синів і дочок, скеровуйте і спрямовуйте їх із самого дитинства, щоб навчити шляхам Господа, щоб спокій був їхнім супутником протягом всього життя.
Жінкам Товариства допомоги я сказав про кілька конкретних речей, яким слід навчити своїх синів і дочок. Я коротенько повторю їх і вам, можливо, в інших словах.
По-перше, заохочуйте їх розвивати добрі, дружні стосунки. Кожен хлопчик чи дівчинка прагнуть мати друзів. Нікому не подобається бути самотнім. Для юнака чи дівчини тепло, втіха і товариство друзів означають все. Такий друг може впливати чи то на добро, чи в поганий бік. Злі вуличні бандюги є яскравим прикладом хибної дружби. І навпаки: товариство юнаків у Церкві і дружба з такими ж гідними хлопцями в школі заохочуватиме їх жити гідно та переважати у своїх прагненнях. Відкрийте свій дім для друзів ваших дітей. Якщо ви побачите, що в них нестримний апетит--заплющіть очі і дайте їм наїстися. Зробіть друзів своїх дітей своїми друзями.
Навчайте їх значенню освіти. На цей народ Господь поклав обов’язок розвивати розум, щоб підготуватися до служіння в суспільстві, частиною якого він стає. Його розвитком благословиться Церква. Більш того, він отримає щиру нагороду за свої зусилля.
Дозвольте прочитати з газетної замітки, яку одного разу я знайшов: «Інформація з останнього перепису . . . зазначає, що річний доход особи, яка не має ні вищої, ні середньої освіти, складає трохи менше 16 тисяч доларів [у 1997 році]. Щодо тих, хто має диплом про середню освіту, скачок не є надто великим--22 895 доларів на рік. Однак із зростанням рівня освіти зростає і прірва. Бакалавр в середньому заробляє 40 478 доларів на рік. І, нарешті, платня спеціаліста злітає більше ніж на 20 тисяч, і в середньому по країні, згідно з даними [цього] перепису, складає 63 229 доларів» (Nicole A. Bonham, «Does an Advanced Degree Pay Off?» Utah Business, Sept. 2000, 37).
Навчайте дітей самоповаги. Навчайте їх, що їхні тіла--це творіння Всемогутнього. Яка дивовижна, прекрасна і незрівняна річ--людське тіло!
Як сьогодні вже було сказано, в листі до Коринтян Павло писав: «Чи не знаєте ви, що ви--Божий храм, і Дух Божий у вас пробуває?
Як хто нівечить Божого храма, того знівечить Бог, бо храм Божий святий, а храм той--то ви» (1 Коринтянам 3:16-17).
Зараз з’явилася манія татуювати тіло. Я не можу зрозуміти, чому заради цього хлопець чи дівчина йдуть на болісну процедуру нівечення шкіри різними кольоровими зображеннями людей, тварин та різних символів. Наслідки татуювання залишаються назавжди, якщо тільки не пройти ще одну операцію, щоб видалити його--болючу і дорогу. Батьки, застерігайте синів від татуювання їхніх тіл. Вони, можливо, опиратимуться вам зараз, та прийде час, коли вони подякують. Татуювання--це графіті на храмі тіла.
Те ж саме стосується проколювання тіла великою кількістю сережок у вухах, носі і навіть язику. Невже вони вважають, що це красиво? Це тимчасовий каприз, а наслідки його можуть бути вічними. Дехто вдарився до таких крайнощів, що сережки довелося видаляти завдяки хірургічному втручанню. Перше Президентство і Кворум дванадцятьох проголосили, що не заохочують татуювання, а також «проколювання шкіри тіла не для медичних цілей». Однак ми не маємо позиції проти «простого проколювання вух жінками для носіння пари сережок-- однієї пари».
Навчайте їх сторонитися наркотиків. Тут красномовно говорилося про це. Я вже казав про «Екстасі». Чи хотіли б ви, щоб ваші діти мали спокій, про який говорив Ісая? Вони не знатимуть спокою, якщо будуть гратися з наркотиками. Ця незаконна речовина позбавить їх самоконтролю, доведе до межі, коли вони зроблять усе, законне чи незаконне, щоб дістати ще дозу.
Вчіть їх чесності. Під небесами немає заміни чесному чоловікові чи жінці, хлопцеві чи дівчині. Ніяка брехня не заплямує репутації такої людини. Жоден обман не зганьбить її сумління. Вона може йти з високо піднятою головою, стояти вище натовпу людей, які постійно брешуть, обманюють і виправдовують себе тим, що маленька брехня нікому не зашкодить. Зашкодить, бо маленька брехня веде до більшої, а в’язниці країни є тому найяскравішим доказом.
Навчайте їх бути чистими. Якщо не буде статевої чистоти, не буди ніякого спокою. Наш Небесний Батько наділив нас бажаннями, які роблять нас привабливими один одному, хлопці--дівчатам, чоловіки--жінкам. Але разом з цими бажаннями має існувати самодисципліна, твердість, сила і стійкість.
Навчайте їх дивитися вперед--у час, коли вони зможуть одружитися в домі Господа, ставши біля олтаря і будучи незаплямованими і вільними від будь-якого нечестя. Усі дні свого життя вони будуть вдячні за те, що одружилися в храмі, з гідністю, запечатані владою святого священства.
Окреме слово до вас, чоловіки.
Слідкуйте за змінами настрою в житті, щоб не заплутатися вам у ситуаціях, які ведуть до смутку, шкодування та, врешті-решт, розлучення. Розлучення стало настільки поширеною річчю. Так багато людей порушують священні завіти, які уклали з Богом у його священному домі.
Бригам Янг якось сказав: «Коли люди одружені, замість того, щоб намагатися здихатися один одного, краще подумати про зроблений вибір, і прагнути шанувати його й дотримуватися його; ніколи не говоріть, що вчинили немудро, і не кажіть, що зробили невірний вибір, або не давайте нікому приводу побачити це в вас. Ви зробили свій вибір; тримайтеся його і намагайтеся втішати й допомагати один одному» (Deseret News, 29 May 1861,98).
Розлучення, після всього сказаного і зробленого, ілюструє провал шлюбу.
Стільки чоловіків стає хронічними критиканами. Якби вони замість того, щоб бачити недоліки своїх дружин, звертали увагу на їхні достоїнства, то й любов процвітала б, і дім був би у безпеці.
Навчайте дітей молитві. Не існує жодного джерела, яке можна було б порівняти з молитвою. Лише подумати: кожен із нас може наблизитися до нашого Небесного Батька, хто також є Богом всесвіту, щоб попросити особистої допомоги й провідництва, сили та віри--це ж само по собі диво! Ми приходимо до нього за запрошенням. Давайте не будемо нехтувати нагодою, яку він подарував нам.
Нехай благословить вас Бог, дорогі батьки. Нехай він благословить вас мудрістю й розсудливістю, розумінням, самодисципліною й самоконтролем, вірою й добротою і любов’ю. І нехай він благословить синів і дочок, які з’явилися у вашому домі, щоб ваша рука підтримувала, зміцнювала й скеровувала їх, поки вони йдуть ненадійною дорогою життя. Нехай із тим, як минають роки, а вони минатимуть все швидше, ви пізнаєте «мир Божий, що вищий від усякого розуму» (Филип’янам 4:7), дивлячись на своїх синів і дочок, які так само скуштували той священний і прекрасний мир. Про це моя смиренна молитва, в ім’я Господа Ісуса Христа, амінь.
Previous
