Цей величний рік тисячоліття Президент Гордон Б. Хінклі «Ця робота має в собі життєву силу, яка ще ніколи не проявлялася такою мірою». Мої брати і сестри, ви є великим натхненням! Коли я вдивляюся в обличчя тих, хто прийшов на це численне зібрання, й усвідомлюю, що ще набагато більше зібралося по всьому світі, мене переповнює надзвичайне почуття любові до кожного з вас. Які ви прекрасні люди! Я молюся, щоб Святий Дух міг направляти мене в той час, як я звертаюся до вас. Цього ранку перед тим, як прийти сюди, ми запечатали замковий камінь на наріжнику цієї величної нової споруди. Цим ознаменувалося завершення будівництва. Ми зберігаємо символізм закладки наріжного каменя в пам’ять про Сина Божого, з життя і місії якого встановлена ця Церква. Він, і тільки Він, є Наріжним Каменем. На Ньому збудована сильна основа з апостолів і пророків, і над цим--«вся будівля, улад побудована», яка й утворює Церкву Ісуса Христа Святих Останніх Днів (Ефесянам 2:21). Як я нагадав цього ранку групі тих, хто зібрався біля наріжного каменя, що нехай цей символ сприймається як уособлення Викупителя світу, Сина Божого, Господа Ісуса Христа, чиє ім’я носить ця Церква. Я дуже вдячний за те, що будівництво цієї споруди завершено. Ми використали її для нашої квітневої конференції і ще одного разу минулого червня. Тоді вона ще не була повністю закінчена. Тепер оголошено завершення будівництва з постійним дозволом на використання. Цей рік другого тисячоліття був дивовижним роком для Церкви. Ми розвинулися в усіх аспектах по всьому світі. Ми сягнули за межу 11 мільйонів членів Церкви. Яка це знаменна подія! Я пам’ятаю, коли у 1947 році Церква святкувала сторічний ювілей прибуття піонерів. Тоді було освячено пам’ятник «Ось це місце». Величезне святкування разом з інсценуванням відбувалося в Скинії, відображаючи всесвітню місію Церкви. Грандіозною подією, яка пройшла крізь усе це дійство було те, що кількість членів Церкви в її розвитку досягла 1 мільйона чоловік. Приблизно половина з них жили в Юті. Зараз тут живе лише біля 15%, і все одно ми маємо більше членів Церкви тут, ніж будь-коли раніше. Думати про те, що сьогодні в Церкві налічується 11 мільйонів членів просто чудово, прекрасно, це несе в собі обіцяння майбутнього. По всьому світі ми дійшли туди, куди тільки нам було дозволено прийти. Ми навчали євангелії, як її було відкрито в цей розподіл повноти часів. Зараз ми просуваємось у райони, назви яких нечасто можна було почути тоді, в 1947-му. Наша місіонерська робота досягла дивовижного розвитку. Я думаю, що побував майже в усіх місцях, де організована Церква. Всюди я знаходив прекрасних людей. Вони--святі останніх днів у істинному розумінні цього слова. Вони прагнуть жити за заповідями. Зустрічаючись і розмовляючи з ними, я зрозумів справжнє значення слів Павла: «І ввесь людський рід [Бог] з одного створив, щоб замешкати всю поверхню землі, і призначив окреслені доби і границі замешкання їх, щоб Бога шукали вони, чи Його не відчують і не знайдуть, хоч Він недалеко від кожного з нас. Бо ми в Нім живемо, і рухаємось, і існуємо . . . Навіть рід ми Його!» (Дії 17:26-28). Ми стаємо великим космополітичним суспільством, величезною сім’єю братів і сестер у Господі. У просуванні цієї величезної спільноти чоловіків і жінок, хлопчиків і дівчаток, усіх святих Всевишнього ми, прямуючи вперед, співаємо: «Мої очі побачили славу Господнього пришестя; Він топче в точилі виноград гніву свого, який зібрав. Він кинув невідворотну блискавку свого жахливого вражаючого меча. Його істина прямує вперед» («Battle Hymn of the Republic,» Hymns, no. 60) Ця робота має в собі життєву силу, яка ще ніколи не проявлялася такою мірою. На царині освіти ми провадимо програму навчання семінарії та інституту всюди, де існує Церква. Ця програма змінює життя студентів усього світу на краще. На заняттях інституту молоді люди студентського віку знаходяться у приємному товаристві, де вони навчаються, здобувають соціальний досвід і навіть знаходять для себе чоловіка або дружину своєї віри. Кілька місяців тому ми оголосили, що Рікс коледж, великий навчальний заклад часів піонерів, де навчання до цього часу тривало 2 роки, буде проводити 4-річне навчання й матиме назву: Університет Бригама Янга--Айдахо. Мається на меті не принизити ім’я великого чоловіка, яким до цього називався цей навчальний заклад. Головна ціль--розширити можливості навчання для багатьох молодих чоловіків і жінок. З великого навчального закладу він перетвориться на ще більший. Це спроба з боку Церкви розширити можливості світської освіти в рамках церковного навчального закладу, де навчають вірі в живого Бога та Його божественного Сина, нашого Господа. Говорячи про інші визначні події цього двохтисячного року, слід звернути увагу на побудову храмів. Це--справжнє диво! Минулої неділі в Бостоні, штат Массачусетс, ми освятили 100-й діючий храм Церкви. Членом Першого Президентства я став у липні 1981 року, отримавши покликання бути радником Президента Кімбола. З того часу було освячено 81 із 100 існуючих храмів. До того діяло лише 19. 53 храми, тобто більше половини діючих сьогодні 100, освячувалися з часу, коли мене 5 років тому покликали бути Президентом Церкви. Я кажу про це лише для того, щоб нагадати прискорення цього вражаючого зростання. Коли на одній з конференцій я сказав, що сподіваюся, що до кінця 2000 року ми станемо свідками освячення 100 діючого храму, то задумався, чи можливо це. Не вистачить слів, щоб подякувати багатьом чоловікам і жінкам, які так довго і багато працювали, щоб здійснити це диво. Окремі храми з цього числа є невеликими. Та кожний обряд, який можна виконати в Солт-Лейкському храмі, найбільшому в Церкві, можна також здійснити в цих маленьких храмах. Вони призначені виключно для обрядової роботи. Це прекрасні споруди, з усіх аспектів добре побудовані. Їхня наявність спростила подорож до Дому Господа для багатьох тисяч людей. Ми будуватимемо далі. До кінця року буде освячено ще три храми. Ми також будемо будувати й у майбутньому, можливо не такими темпами, як цього року, але постійно будемо зводити ці священні будинки, щоб задовольняти потреби вірних святих. Які вдячні наші люди! Я сподіваюся й вірю, що Господь задоволений. І тепер ми освячуємо цей величний Конференц-центр, що є ще одним важливим досягненням цього року тисячоліття. Ця споруда неповторна й дивовижна. Коли вперше вона передбачалася і планувалася, то на меті не було створити найбільший у світі дім поклоніння. Нас турбувало те, щоб вона вмістила якнайбільшу кількість відвідувачів. Скинія, яка так добре служила нам більше століття, просто не відповідає нашим потребам. Побудова цієї споруди була великою і серйозною справою. Звичайно, ми знали про електронні засоби передачі й поширення послання, яке промовляється з трибуни. Однак ми також знали про бажання великої кількості людей спостерігати за промовцем із залу, доказом чого є черги сьогодні вранці. Оголошуючи рішення про розвиток будівництва, я казав: «Побудова такої конструкції була сміливою справою. Ми хвилювалися щодо неї. . . Ми прислухалися до нашіптувань Духа стосовно неї, [коли молилися]. Але тільки після того, як ми відчули підтверджуючий голос Господа, ми вирішили йти далі» («До всього світу зі свідченням», Ліягона, липень 2000 року, с. 4). Своє рішення ми оголосили на квітневій Генеральній конференції 1996 року. З того приводу я тоді сказав: «Мені шкода багатьох тих, хто хотів би цього ранку зустрітися разом з нами у Скинії, але не потрапив сюди. Дуже багато людей сидять на землі поза цими стінами . . . Моє серце хвилюється за тих, хто хотів прийти сюди, але їм просто не вистачило місць. Приблизно рік тому я сказав Братам, що, можливо, настав час, коли нам слід обговорити можливість будівництва ще одного освяченого для поклоніння дому, але набагато більшого за масштабами, який розмістив би в три або чотири рази більше людей, ніж знаходиться зараз тут» («This Glorious Easter Morn,» Ensign, May 1996, 65). Більше ніж через рік відбулася церемонія, присвячена початку будівництва. Це сталося 24 липня 1997 року, під час святкування 150-річниці приходу наших прабатьків у цю долину. Наприкінці тієї церемонії Президент Пекер прочитав молитву. В ній він попросив Господа зберегти мені життя до належного часу, щоб я міг брати участь в освяченні нової будівлі. Я вдячний за таку чітку відповідь на те прохання. Сьогодні ми освятимо її як споруду, в якій служать Богу, Вічному Батьку, та Його Єдинонародженому Сину, Ісусу Христу. Ми сподіваємося і молимося про те, щоб проголошені з цієї трибуни свідчення та учення про віру в живого Бога, а також вдячність за величну спокутуючу жертву нашого Викупителя, і надалі йшли у світ. Ми також освятимо цю будівлю як місце, де можуть проводитися гідні мистецькі програми. Тут Хор Скинії співатиме гімни хваління. Інші музичні колективи також виступатимуть тут для великої аудиторії. Тут проводитимуться вистави, які красиво й артистично відображатимуть історію відновлення, а також багато інших подій. Цю споруду побудовано з найкращих матеріалів найталановитішими майстрами. Ми в боргу перед тими, хто вніс свій внесок у створення цього величного центру для церковних конференцій та інших цілей. Ми очікуємо, що від різних груп надходитимуть замовлення на використання цього залу. Ми будемо погоджуватися на таке за умови дотримання правил, які забезпечать його використання згідно з цілями, задля яких він сьогодні освячується. Це не є такою собі музейною рідкістю, незважаючи на її грандіозну архітектуру. Це місце, яке слід використовувати, щоб шанувати Всевишнього й здійснювати його вічні цілі. Я такий вдячний за неї. Я вдячний за те, що вона побудована. Залишилося лише трохи настроїти орган, що забере небагато часу. Я раджу вам прочитати прекрасні статті про цю будівлю та її орган, які невдовзі з’являться в журналі Ensign. Коли я дивлюся на цю дивовижну будівлю, яка прилягає до храму, мені на згадку приходять слова Ісаї: «І станеться на кінці днів, міцно поставлена буде гора дому Господнього на шпилі гір, і піднята буде вона понад згір’я,--і полинуть до неї всі люди. І підуть численні народи та й скажуть: «Ходіть та зберімось на гору Господню, до дому Бога Якового, і доріг Своїх Він нас навчить, і ми підемо стежками Його! Бо вийде з Сіону Закон, і слово Господнє--з Єрусалиму». Доме Яковів,--ідіть, і попростуємо в світлі Господньому!» (Ісая 2:2-3, 5) Я вірю, що це пророцтво стосується історичного й прекрасного Солт-Лейкського храму. Але я також вірю в те, що воно стосується і цієї величної споруди. Бо саме з цієї трибуни буде виходити закон Бога, і слово, і свідчення Господа. Нехай Бог благословить нас як народ. Цього величного року тисячоліття ми зійшли на новий рівень. Давайте йти слідами великого Єгови, Бога Авраама, Ісака та Якова. Давайте ходити у світлі Того, хто був Месією світу, Сином Бога, який про себе сказав: «Я--дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене» (Іоанн 14:6), саме про це я смиренно молюся в ім’я Ісуса Христа, амінь. ІНСТРУКЦІЇ ЩОДО ВИГУКУ «ОСАННА» А тепер, мої брати і сестри, через хвилину я прочитаю молитву освячення, до якої вас всіх запрошуємо. Ми також запрошуємо кожного з вас, хто виявляє бажання взяти участь, одразу по закінченні цієї молитви піднятися і приєднатися до нас, вигукнувши «Осанна». Це священне привітання до Батька і Сина відбувається під час освячення кожного храму. Це також відбувалося під час кількох історично важливих подій, таких, як закладення наріжного каменя Солт-Лейкського храму та святкування 100-річчя Церкви, що проходили на Генеральній конференції 1930 року. Ми відчуваємо, що зараз, під час освячення цієї величної будівлі, подібну до якої ми, мабуть, вже і не збудуємо, цей вигук буде абсолютно доречним. Засоби масової інформації, передаючи цю подію, повинні усвідомлювати, що для нас вона надзвичайно священна й особиста. Ми звертаємося з проханням підійти до неї з поважним й шанобливим ставленням. Зараз я продемонструю, як робити цей вигук. Кожний, діставши чисту білу носову хусточку, тримає її за один кінець і розмахує нею, промовляючи разом з усіма: «Осанна, Осанна, Осанна Богу та Агнцю»,--повторити це три рази, після цього сказати: «Амінь, амінь і амінь». Я повторюю, всі, хто бажають, запрошуються встати й вигукнути «Осанна» одразу за молитвою освячення. Ті з вас, хто не хоче вставати, можуть залишитися на місцях. Якщо у вас немає з собою білих хусток, можете просто махати рукою. Ті, хто знаходиться в інших місцях, можуть приєднатися до вигуку, якщо обставини дозволяють зробити це. На завершення вигуку Мормонський хор Скинії, без попереднього оголошення заспіває гімн «Hosannah Anthem», який був написаний Евеном Стефенсом для освячення Солт-Лейкського храму в 1893 році. На знак диригента все зібрання приєднається до співу гімну «Дух Божий убрався в огненне одіння», який був написаний В. В. Фелпсом і вперше виконувався на освяченні Кертлендського храму в 1836 році. Заключну молитву промовить старійшина У. Дон Ледд, сімдесятник, і буде перерва до 14 години. Тепер, мої улюблені брати і сестри, якщо ви всі схилите голови й заплющите очі, ми об’єднаємося в молитві освячення. МОЛИТВА ОСВЯЧЕННЯ О Боже, Вічний Батьку, з вдячними серцями ми звертаємося до Тебе в молитві в цю історичну Суботу, коли ми посвячуємо цей величний Конференц-центр. Його було споруджено на Твою честь і для Твоєї слави. Це ще одна будівля в комплексі великих споруд, посвячених на здійснення Твоїх цілей і просування Твоєї роботи. Вона стоїть по сусідству зі священним храмом, на будівництві якого наші прабатьки працювали понад 40 років. Вона дивиться на історичну Скинію, яка служила Твоєму народові так добре більше ста років. Неподалік Скинії стоїть Зал Асамблей, в якому проходить багато різних заходів. Не так далеко розташовано Головний офіс Церкви, Будинок церковної адміністрації та Меморіал Джозефа Сміта. Також неподалік стоять Лайон-хауз та Біхайв-хауз, будинки історичного значення. В іншому напрямі стоїть Музей історії Церкви та Бібліотека мистецтв та сімейної історії. Ця велична нова споруда дивиться на всі ці будівлі з висоти і включає в себе їхню різноманітність, функціональність та красу. Разом вони стають свідченням про силу та життєздатність Твоєї роботи, являючи собою головні доми Твоєї Церкви і джерело, з якого істина котиться, заповнюючи землю. Ми дякуємо Тобі за величезне число відданих та висококваліфікованих чоловіків і жінок, які довго і багато працювали, щоб побудувати цю будівлю. Нехай вони пишаються тим, що звершили. Ми зібралися тепер на цій великій Генеральній конференції Твоєї Церкви, і її збори транслюються для людей по всьому світі, і ми з благоговінням схиляємо свої голови перед Тобою. Діючи в повноваженні святого священства, яке прийшо до нас від Тебе, і в ім’я Твого Єдинонародженого Сина, Господа Ісуса Христа, ми посвячуємо й освячуємо цей Конференц-центр Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів. Ми посвячуємо його для Тебе, наш Батьку і наш Бог, і для Твого Улюбленого Сина, нашого Викупителя, чиє ім’я носить Твоя Церква. Ми посвячуємо його як місце зібрання для Твоїх людей, де вони можуть збиратися, щоб почути слово Господнє з вуст Твоїх слуг--пророків, провидців і одкровителів як свідків для світу про живу реальність Господа Ісуса Христа, чиє ім’я є єдиним ім’ям серед людей, яким вони можуть спастися. Ми посвячуємо її від фудаменту до верхівки її башти. Ми посвячуємо цей величний зал унікальної конструкції та розміру, зведеному, щоб вміщати тисячі людей, які роками збиратимуться тут, аби поклонятися Тобі, а також знаходити добрі та прекрасні розваги. Нехай з цієї кафедри Твоє ім’я промовляється з благоговінням і любов’ю. Нехай ім’я Твого Сина постійно згадують із священною урочистістю. Нехай свідчення про Твою божественну роботу лунає звідси по всьому світі. Нехай праведність буде проголошена, а зло--засуджено. Нехай слова віри лунають сміливо й переконливо. Нехай звернення й проголошення вчення звучать для народів І якщо земля труситиметься, нехай ця велична споруда стоїть твердо й безпечно під Твоєю турботливою опікою. Нехай жоден злий голос ніколи не підніметься в цьому залі, скривджуючи Тебе, Твого Сина, Твоєї відновленої Церкви або пророків та провідників, які очолюють її багато років. Захисти цю будівлю від природних стихій та оскверняючої руки вандала й руйнівника. Збережи її від конфліктів та актів тероризму. Нехай усі перехожі, якими б не були їхні релігійні переконання, дивляться на цю споруду з повагою та захопленням. Нехай цей величний зал буде місцем достойних розваг, домом для тих мистецтв, які підносять і підвищують культуру людей. Нехай тут ніколи не буде представлене щось таке, чому бракує гідності і що не передає красу Твоєї божественної природи. Ми освячуємо цей великий орган, прекрасні зали та інші приміщення, стоянку та інші ділянки та служби цієї будівлі. Нехай вона буде творінням краси для спостерігача ззовні та зсередини. Нехай це буде домом різноманітного використання, домом культури, домом мистецтва, домом поклоніння, домом віри, домом Божим. Нехай ця будівля буде втіленням проголошення Твого народу, в якому сказано, що «якщо є щось чеснотне, чудове, славнозвісне, гідне похвали--ми прагнемо до нього» (УВ 1:13). І тепер, Батьку, посвячуючи цей Конференц-центр, ми посвячуємо також театр, що прилягає до нього. Це прекрасна споруда, задумана як місце зустрічі, як дім для сценічного мистецтва, а також для багатьох інших цілей--цілей достойних та спрямованих на те, щоб виховувати людей красивих та шляхетних. Захисти й благослови його за нашою молитвою за Конференц-центр. Також, цього дня ми посвячуємо стоянку, збудовану під Мейн-стріт, а також усі перебудови, зроблені просто перед Домом Господнім, Храмом нашого Бога. Нехай на це місце дивляться як на місце спокою, як на оазис у центрі цього гомінкого міста. Нехай воно буде місцем, де стомлена людина присяде й замислиться над речами Божими, над красою природи. Воно прикрашене деревами і кущами, квітами й водою, і все це разом має утворювати острів негучної краси посеред цього великого бурхливого суспільства. Нехай бажання народу Твоєї Церкви поліпшити та прикрасити цю місцевість викликатиме захоплення у всіх перехожих. Ми молимося, щоб схвальні враження переважали і накопичувалися, поки скрізь не визнають та не сприймуть те, що тут зроблено. Ми прикликаємо Твої благословення на це суспільство і на цей штат. У цю місцевість Твій народ прийшов, шукаючи притулку від утисків, яких вони зазнавали. Тепер тут утворилося велике багатонаціональне суспільство, куди зібралися люди з усіх народів, з усього світу. Нехай усі, хто живе тут, і всі, хто буває тут, визнають суспільний клімат, який є унікальним і привабливим. Ми ж, люди Твоєї Церкви, будьмо гостинними та великодушними. Підтримуймо стандарти й образ життя, завдяки яким ми відомі, і визнаваймо за іншими привілей поклоніння «як, де і чому вони хочуть» (УВ 1:11). Благослови нас, щоб ми були добрими сусідами і допомагали всім. Підтримуймо руки та підсилюймо слабкі коліна усіх тих, хто страждає. Живімо всі разом у мирі, цінуючи та поважаючи один одного. Боже Всемогутній, наскільки ж ми вдячні за Твої чудесні благословення для нас. Прийми нашу подяку. Дотримайся Своїх давніх обіцянь щодо тих, хто вділяє свої десятини та пожертвування, задяки чому все це стало можливим. Відкрий отвори небесні та пролий на них благословення. Ми любимо Тебе і Твого божественного Сина. Ми прагнемо виконувати Твою волю. Ми вихваляємо Твоє святе ім’я. Ми підносимо наші голоси в гімнах поклоніння. Ми свідчимо про Тебе і про нашого Викупителя, Твого незрівнянного Сина. Величним є Твій шлях, славетним є мереживо Твого вічного плану для всіх, хто ходить у послухові перед Тобою. Посміхнися нам схвально, ми молимо Тебе у священне ім’я нашого Господа Ісуса Христа, амінь.