The Christus statueThe Church of Jesus Christ of Latter-day Saints Search | Feedback | Site Map | Help | Country Sites |
Home Broadcast General Conference Archives
Conferences
Жовтень 2000
«Смиренне та упокорене серце»

«Смиренне та упокорене серце»

Президент Гордон Б. Хінклі

«Якщо ми підтягнемося ближче до Спасителя з більш твердим рішенням наслідувати Його вчення і Його приклад, тоді конференція буде дуже успішною».

Президент Гордон Б. Хінклі

«Галас і крики стихають;
Капітани і царі від’їжджають.
Залишається тільки твоя давня жертва,
Смиренного і упокореного серця.
Господь Бог Господарів, будь з нами,
Щоб ми не забували, щоб ми не забували».
(«God of Our Fathers, Known of Old», Hymns, no. 80).

Ці безсмертні слова Редьярда Кіплінга висловлюють мої почуття під час завершення цієї чудової конференції Церкви.

Після заключної молитви ми залишимо цей прекрасний великий зал, вимкнемо світло і зачинимо двері. Ви, хто слухає по всьому світу, вимкнете ваші телевізори або радіо, або вийдете з Інтернету. Коли ми це зробимо, я сподіваюсь, ми пам’ятатимемо, що коли все закінчиться «залишається тільки твоя давня жертва, смиренного і упокореного серця» (Hymns, no 80).

Я сподіваюсь, що ми будемо розмірковувати з упокореними відчуттями над тим, що ми слухали. Я сподіваюсь, що ми будемо спокійно роздумувати над чудовими речами, які ми почули. Я сподіваюся, що наші відчуття будуть трошки більш упокореними і смиренними.

Всі ми були наставлені. Іспитом буде застосування запровадженого навчання. Якщо після цього ми станемо трошки добрішими, якщо ми станемо трошки більше добросусідськими, якщо ми підтягнемося ближче до Спасителя з більш твердим рішенням наслідувати Його вчення і Його приклад, тоді конференція була дуже успішною. Якщо, навпаки, наше життя не покращиться, тоді ті, хто говорили, будуть мати велику невдачу.

Ці зміни не можуть бути великими через день, тиждень або місяць. Рішення, які приймаються швидко, швидко забуваються. Але якщо через рік ми будемо робити краще ніж в минулому, то зусилля цих днів не були марними.

Ми не запам’ятаємо всього сказаного, але завдяки цьому виникне духовне піднесення. Це може бути невизначеним, але це буде реальним. Як сказав Господь Никодиму: «Дух дихає, де хоче, і його голос ти чуєш, та не відаєш, звідкіля він приходить, і куди він іде» (Іоанн 3:8).

Таким чином, з досвідом ми отримали радість. І, можливо, крім усього, що ми почули, буде фраза або абзац, який виділиться і приверне нашу увагу. Якщо це станеться, я сподіваюся, ми запишемо його і роздумуватимемо над ним, поки ми відчуємо смак глибини його значення і зробимо його частиною нашого життя.

На наших домашніх сімейних вечорах я сподіваюся ми будемо обговорювати ці речі з нашими дітьми і дамо їм відчути приємний смак істин, якими ми насолоджувалися. І коли в листопаді прийде журнал Ensign, з усіма посланнями конференції, будь ласка не відкидайте його в сторону з словами, що ви все це вже чули, а читайте і розмірковуйте над різними посланнями. Ви знайдете багато такого, що пропустили, коли слухали промовців.

Я тільки про одне жалкую щодо конференції. Що так мало братів і сестер мали можливість говорити. Це просто через обмеженість часу.

Завтра вранці ми повернемося до нашої роботи, нашого навчання, до всього, що складає заповнений розклад нашого життя. Але ми можемо пам’ятати про цю велику подію, що підтримує нас.

Ми можемо наблизитися ближче до Господа в наших молитвах. Вони можуть стати розмовами або подякою. Я ніколи не міг до кінця зрозуміти як Великий Бог Всесвіту, Всемогутній, запрошує нас, своїх дітей, говорити з Ним особисто. Наскільки це цінна можливість. Як чудово, що це дійсно відбувається. Я свідчу, що наші молитви, принесені в смиренності та щирості, почуті і на них дані відповіді. Це чудо, але це реально.

Давайте говорити тихіше в своїх домівках. Давайте любити все що навкруги і знаходити можливість висловлювати це через наші вчинки. Давайте ходити мирними шляхами Господа, і нехай процвітання увінчає наші труди.

Знаменне вітання «Осанна», в якому ми брали участь цим ранком повинно залишитися незабутнім досвідом. Час від часу ми можемо тихо повторювати в думках, коли ми на самоті, ці чудові слова поклоніння.

Я свідчу про істинність цієї роботи і про живу реальність Бога, нашого Вічного Батька і Його Єдинонародженого Сина, якому належить ця Церква. Я поширюю свою любов на кожного з вас. Нехай Бог буде з вами, мої улюблені, дорогі друзі. Я закликаю благословення небес на вас, коли ми прощаємося з вами цього разу в ім’я нашого Господаря, нашого Викупителя і нашого Царя, самого Ісуса Христа, амінь.

 
© 2008 Intellectual Reserve, Inc. All rights reserved.   Rights and use information.  Privacy policy