Свідчення Старійшина Лорен С. Дан Почесний сімдесятник «Я знаю, що Бог, наш Батько, присутній у цій роботі і на величезних зібраннях, подібних до цього, і в найменшій філії, і на найменшому зібранні--Бог присутній у цій роботі» Лише шість днів тому Президент Гордон Б. Хінклі, разом з яким були Президент Бойд К. Пекер і старійшина Ніл Л. Андерсен, а також їхні дружини, освятив Бостонський Массачусетський храм. Освячення відбулося в кінці періоду днів відкритих дверей, протягом яких більше 83 000 людей пройшли через кімнати храму. Більше 16 000 були присутні на чотирьох сесіях освячення в самому храмі або в сусідніх центрах колу. І хоча кожний храм є важливим і провадить ті ж самі обряди, необхідні для вічного життя, дане освячення було багато в чому історичним. Це перший храм у місті, яке визнається батьківщиною свободи в Новому Світі, як це тоді називалося, і він також вважається домом для багатьох перших провідників і членів Церкви. Освячення, здається, символізує поєднання величної американської спадщини та священного коріння відновленої євангелії Ісуса Христа. Дехто з присутніх були якимось чином пов’язані з Бостоном і прилеглою територією. Більшість людей були через те, що там живуть, і вони раділи освяченню свого храму. Всі присутні були членами Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів, «співгорожани святим, і домашні для Бога»,-- як сказав Президент Хінклі на церемонії закладення наріжного каменя, «збудовані на основі апостолів і пророків, де наріжним каменем є Сам Ісус Христос»(Ефесянам 2:19-20). Серед присутніх були й уроджені мешканці цієї території, багато з яких прийшли з своїми дітьми і внуками--три покоління гідних носіїв храмових перепусток. У молитві освячення Кертлендського храму пророк Джозеф Сміт попросив Господа розірвати ярмо страждань того часу (див. УЗ 109:31-33, 47). Поки ще тривають виклики, ми прагнемо, щоб розірвалося ярмо непорозуміння і упередження в цю еру будівництва храмів і проведення днів відкритих дверей. У храмі, в целестіальних кімнатах, ми бачимо дзеркала, які знаходяться на стінах навпроти одне одного. Коли людина дивиться в дзеркало, вона може побачити своє відображення, яке простягається назад від одного покоління до іншого, як це справді було, і також вперед від одного покоління до іншого, і так до нескінченності, символізуючи вічну природу кожного з нас. Можливо, існує інша причина того, чому дзеркала розміщені таким чином. Вони являють всіх тих, які прийшли перед нами і всіх тих, які прийдуть після нас. Я думаю про слова Пророка Джозефа: «І тепер, після багатьох свідчень, які було дано про нього, ось свідчення, останнє з усіх, яке ми даємо про нього: Що він живе!» (УЗ 76:22). Для всіх, хто ділився свідченням про цю роботу і всіх, хто ще тільки буде ділитися свідченням цієї роботи у мої дні та мій час, я даю вам це свідчення в цей день і в цей час. Я знаю, що є Бог на небі, і я знаю, що Він живе. Я знаю, Бог живий. Я знаю, що Він живий. Я знаю, що Він живий, і я знаю, що Він є Батьком всіх нас. Я знаю, що Бог, наш Батько, присутній у цій роботі і на величезних зібраннях, подібних до цього, і в найменшій філії, і на найменшому зібранні--Бог присутній у цій роботі. Я знаю, що Ісус Христос наш Спаситель і Викупитель, і що Він купив нас пролиттям Своєї крові і муками, які Він переніс у Гефсиманії. Я знаю, що апостоли і пророки стоять в основі цієї роботи, починаючи від пророка Джозефа Сміта і далі до Президента Гордона Б. Хінклі в наші дні. Це, мої брати і сестри, є євангелією Ісуса Христа. Ця робота істинна. Нехай Господь благословить нас, щоб ми жили згідно з нею. В ім’я Ісуса Христа, амінь.