Життя, скероване Писаннями

Старійшина Рассел М. Нельсон
З Кворуму Дванадцятьох Апостолів

«Ми всі потребуємо проводу в житті. Ми одержуємо його в найкращому вигляді з Головних трудів Церкви та з повчань Божих пророків».

Старійшина Рассел М. Нельсон

Нещодавно ми з сестрою Нельсон були в Данії на святкуванні 150-ї річниці перебування Церкви в Скандинавії. Між зборами ми мали кілька годин для того, щоб розшукати села, де народилися дідусі й бабусі мого батька. Вони були одними з перших навернених до Церкви в Данії. Сім’я бабусі по батьківській лінії мешкала у західній частині країни¹. А сім’я діда по батьківській лінії--у північній Данії². У нас були гарний водій і чудова карта. Ми знайшли обидва міста з нашого списку і отримали дуже цінну інформацію. Протягом усієї подорожі я просто не міг випустити з рук цю необхідну для досягнення нашої мети, дорогоцінну карту.

З іншого боку, так багато людей мандрують життям без доброго проводу, не знаючи, куди вони прямують і як саме туди дістатися. Але, якщо зосереджена увага цілком віддана дорожній карті під час одноденної подорожі, невже не буде мудрим уважно поставитися до авторитетного проводу протягом всієї життєвої подорожі? У зв’язку з цим я хотів би сказати про те, чому саме нам потрібний провід, де саме ми одержуємо його, і як саме ми здобуваємо його.

ЧОМУ САМЕ НАМ ПОТРІбНИЙ ПРОВІД

Питання «чому?» зосереджено на меті життя. Кінцева мета нашої земної подорожі була відкрита нашим Творцем. Він сказав: «Якщо ви дотримуєтесь моїх заповідей і терпите до кінця, ви отримаєте вічне життя, яке є найбільшим з усіх дарів Бога»³.

Отримання Божого дару вічного життя обумовлено самим Господом⁴. Ті умови є складовими плану, або, якщо використовувати мою аналогію, духовною дорожньою картою. І коли з’являються проблеми, провід є найпотрібнішим. Під час нашої подорожі в Данії ми натрапили на непередбачений об’їзд, через який ми загубили свій шлях. Щоб повернутися на нього, нам довелося зупинити автомобіль і дуже уважно вивчити карту. Тоді ми виправили наш курс.

А що робити, коли ви заблукали і не маєте карти? Припустіть, що ви самі і не знаєте, де ви. Що вам робити? Кличте на допомогу! Кличте своїх домашніх! Кличте Церкву! Моліться! Завдяки підказкам ви зрозумієте, де саме слід піднятися вгору або зробити розворот, щоб повернутися на свій курс⁵. Можливо, вам доведеться навіть повернутися до самого початку, щоб бути впевненим, що ви йдете вірним шляхом до своєї мети.

ДЕ САМЕ МИ ОДЕРЖУЄМО ПРОВІД

Це приводить нас до питання: де саме ми одержуємо потрібний нам провід? Ми звертаємося до нашого Творця, який знає нас найкраще. Він дозволив нам прийти на землю і надав можливість вільно обирати наш власний курс. Маючи велику любов до нас, Він не залишив нас на самоті. Він дав нам путівник--духовну дорожню карту, щоб ми змогли досягти успіху в нашій подорожі. Ми звемо той путівник Головними трудами, тому що вони --Біблія, Книга Мормона, Учення і Завіти і Дорогоцінна Перлина--складають норму, за якою ми повинні жити. Вони служать стандартом, на який можна посилатися, як на стандарти часу, ваги і мір, які зберігаються в національному бюро стандартів.

Щоб здобути вічне життя, нам потрібно слідувати вченням Головних трудів та інших одкровень, які дають нам Господні пророки⁵. Наш люблячий Господь передбачав нашу потребу у керівництві: «Бо тісні ті ворота,--казав Він,--і вузька та дорога, що веде до піднесення і продовження життя,--і мало таких, що знаходять її!»⁶

Мало тих, хто знаходить дорогу, бо багато людей ігнорують божественну дорожню карту, надану Господом. Ще більш серйозна помилка--ігнорувати Творця цієї карти. В першій зі Своїх Десятьох Заповідей Господь сказав: «Не буде в тебе ніякого іншого Бога переді мною»⁷. Але плотська людина схильна своєю пасивністю переносити свою вірність на ідолів.

Наприклад, нас дивують комп’ютери та Інтернет з їхньою можливістю передачі даних з неймовірною швидкістю. Ми дуже вдячні за цих електронних слуг. Але якщо ми дозволимо їм заволодіти нашим часом, збочити наш потенціал, або отруїти наш розум порнографією, вони перетворяться із слуг на лжебогів.

Господар застерігав тих, хто «не шукають Господа, щоб установити Його праведність, але кожна людина йде своїм власним шляхом і за образом свого власного бога, чий образ є подобою світу і чия суть є суттю ідола»⁸.

Лжебоги можуть привести тільки в тупик. Якщо ми хочемо, щоб наша життєва подорож була успішною, ми повинні наслідувати божественний провід. Господь сказав: «Дивися на мене в кожній думці; не сумнівайся, не бійся»⁹. І Псалмоспівець писав: «Для моєї ноги Твоє слово--світильник, то світло для стежки моєї»¹⁰.

Слідування таким порадам вимагає не тільки переконаності, але й навернення і часто--покаяння. Цього бажає Господь, який сказав: «Наверніться, і відступіть від ваших божків і від усіх ваших гидот»¹¹.

Протягом вашої життєвої подорожі ви зустрічаєте багато перешкод і робите деякі помилки. Використання Писань як путівника допомагає вам розпізнати помилку і виправити її. Ви більше не йдете в невірному напрямі. Ви старанно вивчаєте дорожню карту Писань. Тоді ви знову починаєте процес покаяння і повернення, що є необхідним для того, аби залишатися на «тісній і вузькій стежці, яка веде до вічного життя»¹².

Брати і сестри, заклопотаність нашого життя примушує нас зосереджуватись на речах, які ми робимо щодня. Але особистість розвивається тільки тоді, коли ми фокусуємося на тому, хто ми дійсно є. Для встановлення і досягнення цієї великої мети, ми потребуємо небесної допомоги.

ЯК САМЕ МИ МОЖЕМО ЗДОБУТИ ПРОВІД ПИСАНЬ

Як тільки ми зрозуміємо, чому саме нам потрібне керівництво і де саме ми одержуємо його, виникає питання, як саме ми можемо здобути його? Як саме ми можемо насправді жити не «хлібом самим.., але кожним словом, що виходить із уст Господніх»¹³.

Ми починаємо з того, що вирішуємо «докладати всі Писання до нас. . . на користь і в науку»¹⁴. Якщо ми просуваємося вперед, бенкетуючи словом Христовим і терпимо до кінця, ми отримаємо вічне життя¹⁵.

«Бенкетувати»--це більше, ніж «покуштувати». «Бенкетувати» означає «насолоджуватися». Ми насолоджуємося Писаннями, вивчаючи їх у дусі чудовного відкриття й дійсної покори¹⁶. Коли ми насолоджуємося словами Христа, вони залишаються «на тілесних табличках серця»¹⁷. Вони стають складовою частиною нашої природи.

Багато років тому один мій колега, лікар, гудив мене за те, що я не міг відокремити свої професійні знання від моїх релігійних переконань. Це дуже здивувало мене, бо я вважав, що істину неможна дробити. Істина неподільна.

Небезпека підкрадається до нас, коли ми розділюємо себе на частини, якими є такі, як, наприклад, «моє приватне життя», «моє професійне життя» або навіть «моя найкраща поведінка». Існування в умовах згаданого розділення може призвести до внутрішнього конфлікту і виснажливого напруження. Щоб уникнути цих проблем, багато людей йдуть в наркоманію, шукають розваг або потурають своїм пристрастям, що в свою чергу приводить до ще більшого напруження, і утворення, таким чином, порочного кола.

Внутрішній спокій приходить тільки тоді, коли ми підтримуємо цілісність істини в усіх аспектах нашого життя. Коли ми складаємо завіт наслідувати Господа і слухатися Його наказів, ми визнаємо Його норми в кожній думці, дії та справі.

Життя за Господніми нормами вимагає, щоб ми зрощували в собі дар Святого Духа. Цей дар допомагає нам зрозуміти вчення і докладати його до себе. Оскільки істину, що дається через одкровення, можна зрозуміти тільки через одкровення¹⁸. Наше вивчення має бути богомільним. Писання підтверджують ефективність щоденної молитви. Наприклад, в Книзі Приповістей говориться: «Пізнавай ти Його на всіх дорогах своїх, і він випростує твої стежки»¹⁹. А в Книзі Мормона записано: «Радься з Господом в усіх своїх діяннях, і він направлятиме тебе на добре»²⁰.

Під час молитви і обмірковування доктринальних принципів Святий Дух говоритиме з вашим розумом і серцем²¹. Події, зображені в Писаннях, дадуть поштовх новому розумінню, і принципи, доречні до вашої ситуації, проллються у ваше серце.

Ви культивуєте цей досвід отримання одкровень, живучи згідно з наданим вам світлом і досліджуючи Писання з чистими намірами--з дійсним бажанням «прийти до Господа»²². Коли ви чинитиме так, ваша впевненість «стане сильнішою у Божій присутності» і Святий Дух буде вашим постійним супутником²³.

Здобуттю проводу Писань сприяє постановка доречних запитань²⁴. Ви могли б запитати: «Якому принципу можна навчитися з цих Господніх учень?». Наприклад, Писання вчать, що Сотворіння тривало протягом шести періодів часу²⁵. Це навчає тому, що будь-яке велике звершення вимагає відповідного планування, розкладу, терпіння, роботи--і не терпить поспіху.

Далі я пропоную вам сформувати стиль вашого вивчення, який підходив би кожному з вас²⁶. Один із способів--прочитати книгу Писань від першої сторінки до останньої. Цей метод дає добру загальну перспективу. Але інші підходи також мають позитивні моменти. Увага до специфічної або особливої теми, доповнена використанням виносок з перехресними посиланнями і робота з посібниками, допоможе включити світло розуміння Писань.

Провід може прийти, коли людина бореться з серйозною життєвою проблемою. Багато років тому, коли я тільки починав свої наукові дослідження в галузі, яка тоді була ще новою для медичної практики, стандарт істини, що його ми знаходимо в Писаннях, дав мені відвагу, необхідну для того, щоб не втратити наполегливості. Я міцно тримався за ці вірші в Ученні і Завітах:

«Усім царствам дано закон;

І є багато Царств; бо немає простору, де не було б Царства; і немає Царства, де не було б простору . . .

І кожному царству дано закон; і для кожного закону є також певні межі та умови»²⁷. Ми вивчили закони, які стосуються «царства» нашої турботи і навчилися контролю, замість якого раніше покладалися на випадковість.

Мотивація для здобуття проводу Писань виникає тоді, коли з усіх вірних варіантів потрібно вибрати один--найвірніший. Брати часто зустрічаються лицем до лиця з подібними ситуаціями. У таких випадках ми звертаємося до Писань. Ми можемо перечитувати всі Головні труди знову і знову, шукаючи відповідь, якої потребуємо в певних ситуаціях.

Час для вивчення Писань вимагає розкладу, якого необхідно дотримуватися. Інакше благословення, які є справою більш значущою, будуть відсунуті на другий план справами, які є для вас менш значущими. Буває важко визначити час для сімейного вивчення Писань. Багато років тому, коли наші діти жили з нами, вони ходили в різні класи в різних школах, а їхній татусь мав бути в лікарні не пізніше, ніж о сьомій ранку. На сімейній раді ми визначили, що найкращим часом для вивчення Писань буде шоста година ранку. О тій годині малюки були ще заспаними, але вони підтримували нас. Іноді нам доводилося будити їх, коли приходила черга читати. Я покривив би душею, якби сказав, що наше сімейне вивчення Писань мало кричущий успіх. Іноді в цьому було більше крику, ніж успіху. Але ми не здавалися.

Тепер, коли час відміряв ще одне покоління, всі наші діти одружені і мають свої сім’ї. Ми з сестрою Нельсон спостерігали, як вони отримують задоволення від сімейного вивчення Писань у своїх власних домівках. Їхні зусилля мають більший успіх, ніж наші. Нас проймає дрож, коли ми думаємо про те, що могло б статися, якби ми покинули свої спроби²⁸.

Ми всі потребуємо проводу в житті. Ми одержуємо його в найкращому вигляді з Головних трудів Церкви та з повчань Божих пророків. Намагаючись старанно, ми можемо здобути цей провід і, таким чином, стати достойними всіх благословень, які Бог приготував для Своїх вірних дітей. Я свідчу про це в ім’я Ісуса Христа, амінь.

ПОСИЛАННЯ

1. Gšrding, Vejrup, and Vester Nebel, in Ribe county.
2. Mšlholm, Stšre Bršndum, in Alborg county.
3. УЗ 14:7.
4. Див. УЗ 130:21.
5. Див. УЗ 1:38.
6. УЗ 132:22.
7. Вихід 20:3.
8. УЗ 1:16.
9. УЗ 6:36.
10. Псалом 119:105.
11. Єзекиїл 14:6.
12. 2 Нефій 31:18; див. також Матвій 7:14; Кн. Якова 6:11; 3 Нефій 14:14; 27:33; УЗ 132:22.
13. Матвій 4:4.
14. 1 Нефій 19:23.
15. Див. 2 Нефій 31:20.
16. Писання допомагають жити згідно з волею нашого Творця, який сказав: «Якщо ти . . . стримаєш ногу свою, щоб не чинити своїх забаганок у день Мій святий, і будеш звати суботу приємністю, днем Господнім святим . . . і її пошануєш,--не підеш своїми дорогами, діла свого не шукатимеш,-- . . . тоді в Господі розкошувати ти будеш» (Ісая 58:13-14). Почуття власної гідності також заслуговується покірністю Божим заповідям цнотливості (див. Вихід 20:14; Левит 18:22; Матвій 5:28; 1 Коринтянам 6:9; 3 Нефій 12:28; УЗ 42:24; 59:6).
17. 2 Коринтянам 3:3.
18. Див. 1 Коринтянам 2:11-14.
19. Приповісті 3:6.
20. Алма 37:37.
21. Див. УЗ 8:2.
22. Кн. Якова 1:7; Омній 1:26; Мороній 10:30, 32.
23. УЗ 121:45; див. також вірш 46.
24. Оскільки будь-якою доброю річчю можна зловживати, слід додати слово застереження. Писання не можуть відповісти на кожне питання. Багато важливих істин ще тільки буде відкрито. Слід уникати надмірних пошуків так званих «таємниць». Будьте також обережними з персональними тлумаченнями. Звертайтеся до слів живих пророків та офіційної Церковної політики як до джерел тлумачень. Не засуджуйте інших, чия позиція в Церкві не дає вам права на засудження. В той же час ми маємо запевнення, що ті, хто «старанно шукає, [знайдуть]; і таємниці Бога відкриються перед ними, силою Святого Духа»(1 Нефій 10:19). Також пам’ятайте, що багато одкровень було дано у відповідь на пророче запитання.
Цікаво відмітити, що в першій і в останній книзі Старого Завіту поставлено важливі питання: «Чи я сторож брата свого?» (Буття 4:9) і «Чи Бога людина обманить?» (Малахія 3:8).
25. Див. Вихід 20:11; 31:17; Мосія 13:19; УЗ 77:12; Авраам 4:31.
26. У вашому особистому вивченні Писань ви можете скоординувати ваше читання з церковним навчальним курсом, таким, як, наприклад, курс Учення Євангелії. Дехто полюбляє робити картки для запам’ятовування, з якими можна працювати в очікуванні зустрічі або перед початком зборів.
27. УЗ 88:36-38.
28. Для особистого і сімейного вивчення Писань можна використовувати книги, записи або інший навчальний матеріал. Ті, хто визначить час для вивчення Писань і буде дотримуватися цього, збереже в собі позитивний дух до кінця життя.