Старійшина Крістофер Голден молодший
Сімдесятник
«Бажанням [нашого Небесного] Батька є надати кожному з нас можливість отримати повноту радості, саме повноту, яку має Він».
У одкровенні, даному пророкові Джозефу Сміту в червні 1830 року, Небесний Батько проголосив про Свій намір: «Ось, це моя робота і моя слава--здійснити безсмертя й вічне життя людини»1. Згідно з цією настановою бажанням Батька є надати кожному з нас можливість отримати повноту радості, саме повноту, яку має Він у Своєму досконалому й прославленому стані2.
У ці вирішальні останні дні ми проголошуємо, що Бог, наш вічний Батько, живий. Ми свідчимо, що, як духовні діти, ми існували в Його присутності до приходу в це життя. Під час нашого доземного існування нас навчали таким чином, щоб забезпечити можливість для розвитку талантів і здібностей. У тому благословенному доземному домі ми були «поставлені перед вибором добра чи зла». Алма стверджує, що ми обрали добро, виявляючи «надзвичайно велику віру» й здійснюючи «добрі діяння». Отже, ми залишалися у своєму першому стані, коли наш Батько, у свою чергу, висвятив нас наперед для отримання певних привілеїв у цьому періоді нашого життя3.
Подібним чином через одкровення останніх днів ми бачимо, що Небесний Батько висвятив великий план щастя для всіх Своїх духовних дітей, які зберегли свій перший стан4. Цей план містить обіцяння, що одного дня ми зможемо стати такими, як Небесний Батько й отримати всі якості й права, якими Він насолоджується зараз. Апостол Петро нагадував святим, що «усе, що потрібне для життя та побожности подала нам сила» Господа, щоб «ними ви стали учасниками Божої Істоти»5. Твердження Петра можна вважати сміливим, і ми припускаємо, що знадобиться все життя, а може й більше, щоб здійснити його, однак думки апостола знаходять відлуння в наказі Спасителя: «Отож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний»6.
Згідно з вимогами плану Батька всі, хто зберіг свій перший стан, повинні пройти через труднощі й випробування в земному житті або другому стані. За цих обставин від нас вимагається діяти за власною волею й довести собі та Богові, що ми будемо дотримуватися всіх Його заповідей і здолаємо гріх та протидію7.
Через падіння Адама й смертну природу людства людина розвинула схильність порушувати закони Бога й, таким чином, стала підвладною вимогам справедливості. Однак завдяки передбачливості нашого Небесного Батька й через великий план щастя Він розробив План милосердя. Завдяки цьому плану було підготовлено шлях для того, щоб задовільнити суворі вимоги справедливості в нескінченній Спокуті8.
Ісус Христос, як обраний Батьком від початку9, володіє всіма характеристиками і властивостями, необхідними для узгодження законів справедливості й милосердя через Його Спокуту10.
Спокута, як навчав цар Веніямин, дозволяє людині скинути тілесну оболонку й піддатися натхненню Святого Духа11. Згодом ми отримуємо власне свідчення, стосовно того, що всі, хто приходить до Христа через послух законам і обрядам євангелії, здатні виявляти віру в «довічне спасіння й вічне життя»12.
Ми також свідчимо, що після Великого відступництва виконання всіх умов великого плану щастя було неможливим, поки Небесний Батько і Його Син, Ісус Христос, не відновили євангелію через пророка Джозефа Сміта13.
Наш улюблений пророк, Президент Гордон Б. Хінклі, проголосив: «Пророк Джозеф правдиво описав події, зокрема те, що Батько свідчив про божественність Свого Сина, що Син наставляв хлопчика-пророка, та подальший ланцюг подій, які привели до організації «єдиної істинної і живої церкви на лиці всієї землі»14.
Бажанням серця всіх вірних є дотримання другого стану. Ми не залишені наодинці у пошуках дороги додому. Господь встановив Своє царство на землі, де можуть збиратися обрані Богом.
Піклуючись про нас з любов’ю, Господь дав нам усі необхідні засоби, щоб рухатися вперед, долаючи багато пасток, які розставив перед нами злий той15.
Ці важливі засоби включають обряди й завіти євангелії, у яких виявляється сила Спокути16. Ми також маємо Священні Писання, які вказують нам стандарти, щоб відрізняти істину й помилку17.
Важливим є те, що ми живемо в благословенні дні, коли Господь поставив поруч з нами Своїх вартових, так, живих апостолів і пророків. Вони тримають усі необхідні ключі й повноваження, що є критично важливими у здійсненні обрядів спасіння й піднесення18.
А найголовнішим є те, що, охристившись у Церкві Христа, ми маємо незрівнянний дар Святого Духа. Спаситель, перед самими Своїми стражданнями за наші гріхи, сказав учням: «Дух. . . попровадить вас до цілої правди»19.
Іоанн Одкровитель бачив у небесному видінні здійснення плану Батька й описав умови тих, які пройшли великі біди й вибілили свій одяг у крові Агнця. Він бачив, як ті, що перемогли світ, стояли біля трону Бога й служили Йому в храмі. Серед них був Господь, а вірні більше не страждали від голоду й спраги, і Бог витер сльози з їхніх очей20.
Нам не слід боятися, але з вірою виконувати великий план щастя нашого Небесного Батька. Ми закликаємо всіх прийти й отримати благодать і милість Господа, бо Він має силу спасти й ніколи не покине нас!21
Нехай Господь благословить вас у цьому великому прагненні. Я молюся про це в ім’я Ісуса Христа, амінь.
ПОСИЛАННЯ
1. Мойсей 1:39.
2. Див. Мойсей 7:67; УЗ 76:69-70.
3. Див. Алма 13:3-13; 1 Петра 1:20.
4. Алма 42:8.
5. 2 Петра 1:3-4.
6. Матвій 5:48; див. також 3 Нефій 12:48.
7. Матвій 7:21; Одкровення 3:21; Див. УЗ 98:14-15.
8. Див. Алма 42:15.
9. Див. Мойсей 4:2.
10. Doctrines of the Gospel: Student Manual (1986), 22.
11. Див. Мосія 3:19.
12. Мосія 5:15; див. також Мороній 10:32.
13. Див. 1 Нефій 11:13-36; 2 Нефій 3:5-11.
14. Див. УЗ 1:30; «Особливі свідки Христа», Ліягона, квітень 2001, с. 24.
15. Див. Мойсей 4:3-4; УЗ 93:39.
16. Див. Іоанн 3:5; Мосія 5:1-2; Див. УЗ 76:50-54.
17. Алма 4:19; 31:5.
18. Див. Матвій 10:1-15; УЗ 1:14-15; 21:1-8.
19. Іоанн 16:13.
20. Одкровення 7:14-17.
21. Див. Повторення 7:7-18.
Previous
