Бути високим Єпископ Х. Девід Бертон Верховний єпископ «Ісус Христос є для нас досконалим прикладом Того, хто завжди був високим. Він є Тим, хто втілює чистоту, силу і мужність». Один мудрий чоловік часто давав таку просту пораду: «Девіде, будь високим». Мій батько не очікував, що я додам до свого зросту кілька дюймів або стану навшпиньки. Він мав на увазі, щоб приймаючи рішення я був мужнім, не йшов на компроміс із принципами, не порушував духовних цінностей і не відхилявся від відповідальності. Коли я слідував його пораді, життя було дуже добрим. Коли мені не вдавалося бути високим, життя було зазвичай неприємним. Нещодавно я запитав двох своїх молодших онуків, що для них означало б, якби Небесний Батько попросив їх бути високими. Я звернув увагу, як один з них мимоволі піднявся навшпиньки, аби здаватися трошки вищим. І тоді вони швидко сказали в унісон: «Він хоче, щоб ми правильно вчиняли». Навіть у цій ситуації 11-го вересня, коли було багато болю і метушні, знайшлося доволі прикладів чоловіків, жінок і навіть країн, які були високими. Друзі й супротивники піднялися разом проти спільного ворога. Рідкісні хоробрі вчинки стали звичайними. Гуманітарній допомозі, здається, немає меж. Чоловіки і жінки незалежно від рас і віросповідань старалися допомогти жертвам і їхнім сім’ям. Промовлялася нескінченна кількість молитов. Сили прибічників праведності зайняли високу позицію проти сил терору й безглуздого насильства. Кажуть, що той, хто сидить на паркані, повинен зрештою спуститися на той чи інший бік. Якщо ми сидимо на паркані життя, то саме настав час набратися мужності та зайняти високу позицію на боці праведності й уникнути кайданів гріха. Життя, служіння і вчення нашого Спасителя, Ісуса Христа, встановлюють взірець, за яким можна оцінювати життя. Ісус Христос є для нас досконалим прикладом Того, хто завжди був високим. Він є Тим, хто втілює чистоту, силу і мужність. Я хотів би навести три приклади служіння Спасителя. Перший--після хрищення Ісуса Йому було підказано йти в пустиню і спілкуватися зі Своїм Батьком. Він вирішив не їсти 40 днів, щоб Його смертне тіло змогло впокоритися Його божественному духу. Коли Він був у цьому фізично послабленому стані, Його відвідав спокусник, неодноразово пропонуючи Спасителю використати Свою велику владу для здійснення надзвичайних подвигів. На вимогу спокусника перетворити каміння на хліби, аби втамувати Свій голод, Спаситель став високо і промовив: «Написано: Не хлібом самим буде жити людина, але кожним словом, що походить із уст Божих» (Матвій 4:4). На ідею кинутися додолу з високого місця, щоб ангели врятували Його своїми руками, Він переможно заявив: «Не спокушуй Господа Бога свого!» (Матвій 4:7). На пропозицію, щоб Спаситель став навколішки і вклонився дияволу взамін на багатства і розкіш земної слави, Він доблесно відповів: «Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одному Йому!» (Матвій 4:10). Підступні дії спокусника не слабшають. Пошуки «речей» спокусили деяких відступити від принципів. Нездатність відрізнити потреби від бажань закаламутила розум людей. Сім’ї страждають через відсутність любові, визнання і провідництва батьків. Багато хто звертається до неетичних, аморальних і, при нагоді, незаконних методів здобуття все більших і більших матеріальних благ. Якщо ви помітили, що захоплені гонитвою за матеріальним, то саме настав час відважно стати високим. Якщо ви вклоняєтесь речам, які можна купити за гроші, більше, ніж пестите любов Божу, то саме настав час стати високим. Якщо ви благословенні достатком понад свої потреби, то саме настав час стати високим і поділитися з тими, чиї потреби лишаються незадоволеними. Другий приклад--при одній нагоді Спаситель зібрав своїх послідовників і сказав: «Послухайте та зрозумійте! Не те, що входить до уст, людину сквернить, але те, що виходить із уст, те людину сквернить» (Матвій 15:10-11). Нормальною частиною повсякденної мови багатьох людей є надаремне вживання імені Бога. Серед нашої молоді для відображення своїх почуттів легко вживаються брутальні та грубі вирази. Мої юні друзі, зараз настав час зайняти високу позицію у вилученні цих слів із вашого словника. Ви знаєте, які слова я маю на увазі. На жаль, у школі, в піснях і спортивних заходах ви чуєте їх знову і знову. Чи потрібна для того, щоб бути високим, мужність? Авжеж, потрібна. Чи можете ви набратися мужності? Звичайно, можете. Щоб подолати це, шукайте сили у свого Небесного Батька. Спаситель сказав: Молися завжди і я проллю Мій Дух на тебе, і великим буде твоє благословення (див. УЗ 19:38). Було сказано: «Ви досягнете найвищих вершин, якщо стаєте навколішки» («Standing Tall,» New Era, Oct. 2001, 19). Богохульства і грубощі не звеличують, вони принижують. Ми з дружиною відвідали сотні молодіжних спортивних заходів. Дуже часто ми чули богохульства з боку тренерів та інших дорослих, які повинні являти приклад для наслідування. Дорослі повинні стати високими, щоб вилучити із своєї мови грубощі та богохульства. Ви чули фразу «Ваші вчинки говорять самі за себе». Наші вчинки насправді багато розповідають про нас. Нам потрібно, слідуючи пораді пророків, стати високими, щоб скромно вдягатися. «До нескромного одягу відносяться короткі шорти і спідниці, тісний [обтягуючий] одяг, що не прикриває живота, та інше вбрання, що не покриває тіла» (Заради зміцнення молоді, [2001], 12). Скромний, акуратний і чистий одяг підносить. Нескромний одяг принижує. Якщо у вас є якісь сумніви, запитайте себе: «Чи зручно я почувався б у такому вигляді, якби був у присутності Господа?» (Заради зміцнення молоді, 13). Матері, ви можете бути прикладом і совістю в цій важливій справі. Але запам’ятайте, молодь може відчувати лицемірство з такою ж легкістю, як і чудовий запах щойно випеченого хліба. Батьки, дайте своїм синам і донькам пораду, а потім станьте разом з ними високо над нескромністю. Третій--ви пригадуєте, що у відповідь на запитання законника, хто є нашим ближнім, Спаситель запропонував притчу про доброго самарянина, в якій розповів, що один чоловік, який подорожував з Єрусалиму до Єрихону, попався розбійникам, був побитий, пограбований і покинутий вмирати. Першим пройшов тим шляхом священик, який відвернувся і перейшов на протилежний бік. Як і наступний, який для демонстрації власного обов’язку зупинився, подивився на нещасного, але пішов далі, не надавши йому допомоги. Третій, самарянин, обв’язав йому рани і поклопотався про нього. Потім Ісус запитав, хто ж із них був ближнім для того нещасного. Законник відповів, що ближнім був той, хто вчинив йому милість. У відповідь Ісус сказав: «Іди, і роби так і ти!» (Лука 10:37; див. вірші 30-37). Коли ми допомагаємо своїм ближнім, то знаємо не тільки про їхні потреби, але й про їхні почуття. Чи прихильні ми до певних осіб або людей тільки своєї віри, чи наше добросусідське ставлення поширюється на всіх, незалежно від їхньої віри, кольору шкіри або інших помітних відмінностей? Для Спасителя не було виключення при визначенні ближнього. Іноді окремі фрази і вирази, які ми використовуємо в Церкві, можуть неправильно тлумачитися і в результаті бути незрозумілими і навіть принижувати гідність наших ближніх. Як сказав учора старійшина Баллард, я теж відчуваю незручність від виразу не член Церкви. Коли ми звертаємося до інших як не до членів Церкви, вони можуть здивуватися, чи не відчуваємо ми, що вони не є членами нашої спільноти, міста або навіть людської раси. Ми часто кажемо, що приймаємо інших і навіть знаходимося з ними в добросусідських відносинах, проте, дуже часто це виявляється просто терпимістю. Любов до ближнього іде тільки після любові до себе і любові до Бога. Давайте будемо високими у виявленні недвозначної любові та поваги до наших ближніх. Кілька років тому помер один близький друг моєї сім’ї. За життя він та його дружина часто насолоджувалися пішими прогулянками в горах. Одного разу восени, після полудня, вони піднялися на кілька миль по стрімкому схилу гори до чудового водоспаду. Коли вони поверталися стежкою, кілька мандрівників, які піднімалися вгору, запитали їх: «Чи варто туди йти?» Відповідь наших друзів завжди була ствердною. Пізніше вони зробили спостереження, що зусилля варті того, тільки якщо ви насолоджуєтеся свіжим повітрям, альпійською красою, фізичним навантаженням і улюбленим супутником. Відчуваючи сильний тиск з боку собі подібних і потребу бути прийнятими, деякі можуть поставити запитання: «Чи варта тих зусиль оця висока позиція?» Я відповідаю на це запитання: «Якщо вічне життя важливе для вас і ви хочете відчувати справжню радість у цьому житті, то висока позиція варта встановлення і необхідних для її підтримання безперервних щоденних зусиль». Нехай усі ми будемо високими на боці праведності, я молюся у священне ім’я нашого Господа і Господаря, Ісуса Христа, амінь.