«Приведи до ладу свій дім» Старійшина Рассел М. Нельсон З Кворуму Дванадцятьох Апостолів «Наша сім’я є для нас центром найвеличнішої роботи й радості в цьому житті». Дуже давно, коли наші з сестрою Нельсон дівчатка були підлітками, ми якось на вихідні вирішили побути далі від телефонів та їхніх залицяльників. Ми попливли на плотах вниз по річці Колорадо через Великий каньйон. Розпочавши подорож, ми й гадки не мали, якою небезпечною вона буде. Перший день був чудовим. Та коли другого дня ми наблизилися до водостоків Хорн-Крік і побачили попереду неминучі пороги, я злякався. Пливучи на гумових плотах, наша дорогоцінна сім’я ось-ось мала шугнути з одного з водоспадів! Однією рукою я інстинктивно обійняв дружину, а іншою--наймолодшу дочку. Щоб захистити їх, я намагався притиснути їх до себе. Але, коли ми підпливли до порога, зігнутий пліт спрацював як велетенська рогатка, виштовхнувши мене в повітря. Я приземлився в бурхливу бистрінь річки. Мені потім ледь вдалося вибратися. Щоразу намагаючись виринути, щоб вдихнути, я наштовхувався головою на дно плота. Сім’я мене не бачила, але я чув, як діти кричали: «Тату! Де тато?» Я зрештою знайшов бік плота й виринув на поверхню. Сім’я витягнула мене, вже знесиленого, з води. Ми були вдячні Богові за те, що знову були разом і в безпеці. Наступні кілька днів були приємними й прекрасними. А потім, в останній день ми мали підійти до Лава-Фоллс, відомого як найбільш небезпечні пороги на маршруті. Коли я побачив те, що відкрилося нам попереду, то негайно запропонував пристати до берега й провести позачергову сімейну нараду, знаючи, що нам треба все ретельно спланувати, аби вціліти в цій пригоді. Я пояснював сім’ї: «Що б не сталося, гумовий пліт залишатиметься на поверхні. Якщо ми з усієї сили триматимемося за канат, прикріплений уздовж плоту, то пороги подолаємо. Навіть якщо пліт перекинеться, з нами все буде гаразд, тільки треба триматися за канат». Я повернувся до нашої семирічної доньки і сказав: «Усі триматимуться за канат. А тобі треба триматися за свого татка. Сиди за мною. Обійми мене і міцно тримайся, а я візьмуся за канат». Так все і було. Ми пройшли ті круті, грізні пороги, тримаючись щосили заради свого життя, і всі вціліли1. УРОК Брати і сестри, я ледь не втратив життя, щоб засвоїти урок, який викладу вам. Ідучи життям, навіть крізь найбурхливіші потоки, інстинктивне бажання батька міцніше притиснути до себе дружину або дітей може бути не найкращим способом досягти мети. З іншого боку, якщо він з почуттям любові до Спасителя триматиметься за Нього та євангелію--жезл із заліза, то сім’я захоче триматися за нього і за Спасителя. Певно, що цей урок стосується не лише батьків. Незважаючи на стать, сімейний стан або вік, люди можуть безпосередньо приєднатися до Спасителя, міцно тримати жезл його істини і її світлом вести за собою інших. Завдяки цьому вони стають прикладом праведності, якого інші захочуть триматися. ЗАПОВІДЬ Щоб бути на боці Господа, без сімей не обійтись. Він створив землю, щоб ми отримали фізичне тіло та створили сім’ї2. Він заснував свою Церкву, щоб підносити сім’ї. Він дав храми, щоб сім’ї могли бути вічними3. Звичайно, він сподівається, що батьки будуть головувати, забезпечувати й захищати свої сім’ї4. Але Господар просив набагато більшого. У Священних Писаннях викарбовано заповідь: Приведи до ладу свій дім5. Як тільки ми, батьки, зрозуміємо значення та важливість цієї заповіді, нам відразу ж слід вчитися її виконувати. ЯК ПРИВЕСТИ ДІМ ДО ЛАДУ Щоб привести дім до ладу, який був би до вподоби Господу, ми повинні робити все у його спосіб. Ми повинні пройнятися його якостями: «правдою, благочестям, вірою, любов’ю, терпеливістю, лагідністю»6. Кожен батько мусить пам’ятати, що жодна влада або жодний вплив не можуть і не повинні підтримуватися чеснотою священства, а тільки переконанням, довготерпінням, м’якістю, і лагідністю, і любов’ю нелицемірною7. Батьки мають бути живим прикладом доброти і чистого знання, що вельми звеличує душу8. Кожна матір і кожний батько повинні відкласти егоїстичні інтереси й уникати і тіні лицемірства, насилля чи злослів’я9. Батьки незабаром дізнаються, що кожна дитина має уроджене прагнення до свободи. Кожна людина хоче робити все по-своєму. Ніхто не бажає бути обмеженим, навіть доброзичливими батьками. Але всі ми можемо триматися за Господа. Цілі століття тому Йов навчав цього принципу. Він казав: «За свою справедливість тримаюся міцно,--й її не пущу»10. Нефій також вчив: «І той, хто прислухається до слова Бога, і буде міцно триматися за нього, той ніколи не загине»11. Ці вчення вічні, як євангелія, і нескінченні, як вічність. Поміркуйте над словами також цих уривків з Писань: З Приповістей у Старому Завіті читаємо: «Міцно тримайся напучування, не лишай, його стережи,--воно бо життя твоє!»12 З Нового завіту: «Браття, стійте й тримайтеся передань, яких ви навчились»13. З Книги Мормона ми дізнаємося про натовпи людей, які просувалися, «безупинно. . . , міцно тримаючись за жезл з заліза»14, що є «слово Бога»15. «Зачеплений» за істину, цей жезл є непохитним і незмінним. ІНШІ БОЖЕСТВЕННІ ОБОВ’ЯЗКИ Батьки не лише повинні триматися за слово Господа, але й навчати цьому своїх дітей, що є їхнім божественним обов’язком. Порада Писань ясна: Якщо батьки мають дітей у Сіоні, . . . і не вчать їх розуміти вчення про покаяння, віру в Христа, Сина живого Бога, і хрищення й дар Святого Духа рукопокладанням у віці восьми років, гріх буде на головах батьків16. Ця заповідь покладає обов’язок та відповідальність за навчання дітей прямо на плечі батьків. У Проголошення світу про сім’ї попереджено, що особи, які «не виконують свої сімейні обов’язки, одного дня будуть відповідати за це перед Богом»17. Сьогодні я урочисто підтверджую цю істину. Щоб виконати ці обов’язки, нам потрібна і Церква, і сім’я. Вони йдуть пліч-о-пліч до взаємного зміцнення. Церква існує, щоб підносити сім’ї. А сім’я є основною одиницею Церкви. Цей взаємозв’язок стає очевидним, коли ми досліджуємо ранню історію Церкви. У 1833 році Господь дорікнув молодим керівникам своєї Церкви за те, що вони як батьки робили помилки. Господь сказав: Я заповідав вам виховувати своїх дітей у світлі та істині. Але істинно я кажу тобі. . . Ти не навчав своїх дітей світлу та істині згідно з заповідями; . . . А тепер я заповідаю тобі--ти маєш привести до ладу свій власний дім, бо є багато чого, що є неправильним у твоєму домі. . . Спочатку приведи до ладу свій дім18. Це одкровення є одним з багатьох вагомих доказів чесності пророка Джозефа Сміта. Він не вилучив з Писання слова гострого докору, хоч деякі з них стосувалися його самого19. У наш час Перше Президентство знов наголосило на пріоритетності батьківства. Я цитую з їхнього нещодавнього листа до святих: «Ми закликаємо батьків докласти найкращих зусиль, щоб учити й виховувати своїх дітей за принципами євангелії, що має утримувати їх активними в Церкві. Дім є основою праведного життя, і не існує нічого, що могло б замінити дім або виповнити його важливі функції у виконанні наданого Богом обов’язку»20. ЧОГО МАЮТЬ НАВЧАТИ БАТЬКИ? Пам’ятаючи про це священне доручення, давайте поміркуємо, чого ми маємо навчати. Писання спонукають батьків навчати вірі в Ісуса Христа, покаянню, хрищенню та дару Святого Духа21. Батьки мають навчати планові спасіння22 та важливості життя за заповідями23. Бо в іншому випадку, їхні діти неодмінно житимуть, не відаючи про закон Бога, що викупляє і визволяє24. Батьки також повинні навчати своїм прикладом, як жертвувати життям: віддавати час, здібності, десятину та майно25, щоб встановити Церкву та царство Бога на землі26. Таке життя прямо благословить їхніх нащадків. Писання стверджує: Твій обов’язок є перед церквою назавжди, і це завдяки твоїй сім’ї27. ПРОТИСТОЯННЯ СІМ’Ї Батьки і діти повинні розуміти, що проти роботи та волі Господа завжди виникатиме потужне протистояння28. Оскільки робота (і слава) Бога--здійснити безсмертя та вічне життя нас як сімей29, за логікою, ворог спрямовуватиме свої зусилля саме в серце домівки--у сім’ю. Люцифер безжалісно нападає на святиню життя та радість батьківства. Оскільки «той злий» працює без перерв, ми не можемо ані на мить втрачати пильність. Маленьке і, здавалося б, невинне зваблення може обернутися на велетенську спокусу, що може привести до трагічного проступку. Уночі й удень, вдома чи далеко від нього--ми повинні цуратися гріха й «триматися доброго»30. Спокусливе зло порнографії, аборту та звичка до шкідливих речовин, наче терміти, роз’їдають силу зміцнення щасливого дому та вірної сім’ї. Ми не можемо підкорятися нечестю, не ставлячи свою сім’ю під загрозу. Сатана хоче бачити нас нещасними, як і він сам31. Він збуджує наші тілесні пристрасті, спокушає жити у духовній темряві й сумніватися в існуванні життя після смерті. Апостол Павло казав: «Коли ми надіємося на Христа тільки в цьому житті, то ми найнещасніші від усіх людей»32. УВІЧНЕННЯ СІМЕЙНИХ БЛАГОСЛОВЕНЬ Однак розуміння Божого плану щастя зміцнює нашу віру в майбутнє. Його план відповідає на вічні запитання: чи наша прив’язаність та любов одне до одного лише тимчасові і чи зникнуть вони після смерті? Ні! Чи можуть сім’ї існувати довше, ніж час для нашого земного випробування? Так! Бог відкрив вічну суть целестіального шлюбу та сім’ї для нашої превеликої радості. Брати і сестри, матеріальні блага та хвала світу не триватимуть завжди. Але це не стосується вашого союзу як дружини, чоловіка та сім’ї. Єдиний термін існування сім’ї, що задовольнить найвищі прагнення людської душі,--це вічність. Немає жертви надто великої, щоб віддати її за вічний шлюб. Щоб підготуватися, людина має лише зректися безбожності й шанувати храмові обряди. Укладаючи священні храмові завіти й дотримуючись їх, ми доводимо свою любов до Бога, до нашого супутника та виявляємо справжнє піклування про нащадків, ще навіть ненароджених. Наша сім’я є для нас центром найвеличнішої роботи й радості в цьому житті. І так воно буде вічно, коли ми зможемо успадкувати престоли, царства, панування . . . влади, господства . . . піднесення і славу33. Ці безцінні благословення можуть бути нашими, якщо ми приведемо наш дім до ладу й надійно триматимемося євангелії. Бог живе. Ісус є Христос. Це його Церква. Президент Гордон Б. Хінклі є його пророком. Я свідчу про це у святе ім’я Ісуса Христа, амінь. ПОСИЛАННЯ 1. Див. Russell M. Nelson and Rebecca M. Taylor, «Friend to Friend,» Friend, Mar. 1997, 6-7. 2. Див. УЗ 2:1-3. 3. Див. УЗ 138:47-48. 4. Див. 1 Тимофію 5:8. 5. Див. УЗ 93:44; див. також 2 Царів 20:1; Ісая 38:1. 6. 1 Тимофію 6:11. 7. Див. УЗ 121:41. 8. Див. УЗ 121:42. 9. Див. 1 Петра 2:1. 10. Йов 27:6. 11. 1 Нефій 15:24. 12. Приповісті 4:13. 13. 2 Солунянам 2:15. Інші перехресні посилання: «Май же за взір здорових слів ті, які від мене почув ти у вірі й любові, що в Христі Ісусі вона» (2 Тимофію 1:13), а також «Тримаймо непохитне визнання надії, вірний бо Той, Хто обіцяв» (Євреям 10:23). 14. 1 Нефій 8:30. 15. 1 Нефій 11:25. 16. Див. УЗ 68:25; курсив додано. 17. «Сім«я: Проголошення світові», Ліягона, жовтень 1998, с. 24. 18. Див. УЗ 93:40-44. 19. Див. УЗ 93:47. 20. У цьому листі від 11 лютого 1999 року, підписаному Президентами Гордоном Б. Хінклі, Томасом С. Монсоном та Джеймсом Е. Фаустом, також йдеться про те, що батьки можуть зробити: «Ми радимо батькам і дітям ставити на перше місце сімейну молитву, домашній сімейний вечір, вивчення євангелії та навчання їй, а також корисні сімейні заходи. Навіть якщо інші потреби чи заходи можуть бути достойними та прийнятними, проте вони не повинні стояти на заваді обов’язкам, які призначені Богом і які можуть виконуватися відповідно лише батьками чи сім’ями» (лист Першого Президентства від 11 лютого 1999 року, 99704 192). 21. Див. Мороній 8:10; Див. УЗ 19:31; 68:25-34; 138:33; Уложення віри 4. 22. Див. Мойсей 6:58-62. 23. Див. Левит 10:11; Повторення 6:7; Мосія 4:14. 24. Див. 2 Нефій 2:26; Мосія 1:3; 5:8; Див. УЗ 98:8. 25. Див. Мосія 4:21-26; 18:27; Алма 1:27. 26. Див. ПДС, Матвій 6:38. 27. Див. УЗ 23:3. 28. Див. Мороній 7:12-19. 29. Див. Мойсей 1:39. 30. 1 Солунянам 5:21. 31. Див. 2 Нефій 2:17-18, 27. 32. 1 Коринтянам 15:19. 33. Див. УЗ 132:19.