Крок за кроком Старійшина Джозеф Б. Віртлін З Кворуму Дванадцятьох Апостолів «Нам не треба бути досконалими прямо зараз. Нам не треба бути кращими за когось. Усе, що маємо робити,--бути якнайкращими». Мої улюблені брати та сестри, для мене це великий привілей--стояти тут сьогодні й свідчити про істину відновленої євангелії. Ми щойно прослухали виступ старійшини Девіда Б. Хейта, якому 95 років. Я лише сподіваюся, що моя пам’ять буде хоч наполовину такою, як у нього в його літа--якщо я проживу так довго, як він. Я радію, коли збираються святі. Чи то сім’ї у смиренних домівках, чи тисячі у величезних будівлях, небеса тріумфують, коли ті, хто любить і шанує ім’я Ісуса Христа, збираються разом, щоб поклонятися в Його ім’я. Усі ми переживаємо різні життєві події. Коли хтось сьогодні сповнений радості, в іншого--серце наче розривається від болю. Для деяких світ--їхня устриця, інші відчувають себе устрицею, яку дістали з океану, розламали й витягли все цінне, що там було. Не має значення, хто ви, який ваш емоційний чи духовний стан, я б хотів запропонувати пораду, яка, можливо, стане вам у пригоді, де б ви не були, мандруючи цим земним життям. У нас дійсно є багато чого, за що маємо бути вдячними. Тож я думаю, якщо ми пригадаємо ті благословення, що маємо, то забудемо про деякі турботи. Справді, впевненість і радість прийдуть тоді, коли ви усвідомите благословення, які ми маємо як Церква, що скерована нашим прекрасним Президентом Гордоном Б. Хінклі. Це надзвичайно допоможе нам. Нещодавно я прочитав про Еріка Вейнемаєра, 33-річного чоловіка, який мріяв піднятися на вершину Евересту--вчинок, що кине виклик багатьом найкращим альпіністам світу. У дійсності, приблизно 90 відсотків тих, хто сходили на гору, ніколи не досягали вершини. Температура падала до 52 градусів нижче нуля. Крім лютого холоду, вітрів швидкістю 161 кілометр на годину, смертельно небезпечних розпадин у льодовику, а також обвалів, альпініст мав витримати надзвичайну висоту, брак кисню і, можливо, погане харчування та брудну воду. Від 1953 року щонайменше 165 альпіністів загинуло, прагнучи досягти вершини, що сягає 8 839 метрів над рівнем моря. Незважаючи на ризик, сотні людей щороку збираються на цей подвиг, і Ерік один із них. Та є одна надзвичайна особливість, яка відрізняє Еріка від усіх, хто спробував піднятися на цю вершину раніше: Ерік абсолютно сліпий. Коли йому було 13 років, він втратив зір внаслідок спадкової хвороби сітківки. Хоча він більше не міг робити багато з того, що хотів, він усе ж таки вирішив не марнувати життя, піддавшись почуттям депресії та непридатності. Він почав долати свою ваду. У 16 років він почав займатися альпінізмом. Відчуваючи на дотик поверхню скелі, він шукав зачіпки, щоб ухопитися руками, і опори для ніг, і таким чином здирався на скелю. Через 16 років Ерік почав своє сходження на Еверест. Як ви можете уявити, історія його шляху була сповнена безліччю жахливих, загрожуючих життю випробувань. Проте Ерік нарешті зійшов на вершину з північного боку й зайняв своє місце в списку тих, хто зробив це до нього, і був одним з не багатьох, хто стояв на вершині найвищої на лиці землі гори. На запитання, як йому це вдалося, Ерік відповів: «Я просто думав весь час. . . Постійно зосереджуйтесь. Не дозволяйте сумнівам, страху й розпачу потрапити на цей шлях». А потім він сказав найголовніше: «Просто прямуйте щодня крок за кроком»1. Так, Ерік подолав Еверест, просто роблячи крок за кроком. І він піднімався крок за кроком, поки не досяг вершини. У нас, як і в Еріка, можуть бути перепони, що тягнутимуть нас назад. Ми навіть можемо виправдатися, чому не здатні зробити те, що бажаємо. Можливо, коли в нас виникає спокуса виправдати свою нездатність досягти чогось, ми можемо пригадати Еріка, який, незважаючи на сліпоту, виконав те, що багатьом здавалося неможливим, просто роблячи крок за кроком. У старому прислів’ї говориться: подорож на тисячу миль починається з першого кроку. Іноді ми ускладнюємо цей процес більше, ніж треба. Ми ніколи не пройдемо шлях у тисячу миль, якщо будемо перейматись тим, чи довго треба буде йти і чи важко це буде. Ми просуваємось, якщо робимо крок за кроком щодня, а потім повторюємо це знов і знов, поки не дістанемось місця призначення. За таким же принципом ми можемо сходити вище духовно. Небесний Батько знає, що ми повинні почати своє сходження з того місця, де знаходимося зараз. «Коли ви піднімаєтеся сходами,--навчав пророк Джозеф Сміт,--ви маєте почати знизу й підійматися крок за кроком, поки не зійдете нагору, так само із принципами євангелії--ви повинні іти від початку і далі, поки не пізнаєте всі принципи піднесення. Але пройде багато часу з миті, коли ви пройшли крізь завісу, і до того часу, коли ви пізнаєте їх»2. Наш Небесний Батько любить кожного з нас і розуміє, що процес сходження нагору вимагає підготовки, часу і зобов’язання. Він розуміє, що ми часом будемо робити помилки, спотикатися, впадати у відчай і, можливо, навіть захочемо здатися й сказати собі: не варто боротися. Ми знаємо, це варте зусиль, бо нагорода--вічне життя--є «найвеличнішою з усіх дарів Бога»3. І щоб отримати її, ми повинні робити крок за кроком і продовжувати йти, доки не дістанемо духовний спадок, якого прагнемо. Вічний принцип відкрито у Священних Писаннях: «Бо не обов’язково, щоб людина бігла швидше, ніж їй під силу. Але ще, необхідно, щоб вона була старанною, щоб таким чином вона могла здобути винагороду»4. Нам не слід поспішати, просто треба бути стійкими і рухатися в правильному напрямку. Ми повинні робити все, що можемо, крок за кроком. Коли я був хлопчиком, то полюбляв бігати. Як би вам не важко було в це повірити, але я дійсно виграв пару забігів. Зараз я вже не такий спритний. Справді, я не знаю, чи переміг би я когось, навіть якби в забігу брали участь лише члени Кворуму дванадцятьох. Мій талант бігати вже не такий яскравий. Дійсно, коли я спрямовую погляд у майбутнє, коли буде воскресле тіло і я зможу знову стрімголов бігти полем і відчувати, як вітер грає моїм волоссям, я не переймаюся тим, що зараз не можу цього зробити. Це було б немудро. Натомість, я роблю ті кроки, на які здатний. Незважаючи на свій вік, я все ще можу робити маленькі кроки. Робити те, що я можу--це все, що Небесний Батько вимагає від мене. І так само він вимагає від вас, незважаючи на вади, обмеження чи небезпеку. Джон Вуден був, мабуть, найкращим баскетбольним тренером у коледжі за всю історію цієї гри. У нього було 4 безпрограшних сезони. Його команда виграла 10 національних чемпіонатів. Це була низка з 88 послідовних перемог5. Передусім тренер Вуден навчив своїх гравців того, чого батько навчив його, коли він був ще хлопчиком і зростав на фермі. «Не турбуйся надто про те, щоб бути кращим за когось,--казав батько.--Навчайся в інших, так. Але не прагни просто бути кращими за них. Ти над цим не владний. Проте, прагни, і прагни всім серцем робити найкраще те, на що здатний. Ось, що ти маєш контролювати»6. Дозвольте мені навести гіпотетичний приклад милої жінки з будь-якого приходу, в якої чудові діти, які ніколи не порушують тиші в церкві. Вона працює над двадцятим поколінням своєї сімейної історії, є бездоганною домогосподаркою, знає напам’ять книгу Марка та в’яже вовняні светри дітям-сиротам Румунії. Не можна залишити без схвалення жодної з цих гідних цілей. Тепер, якщо у вас виникає бажання підняти руки вгору й здатися, порівнявши себе з цією милою сестрою, будь ласка, пам’ятайте, що ви не змагаєтеся з нею, так само, як і я не змагаюся з членами Кворуму дванадцятьох заради перемоги у забігу на 50 метрів. Єдине, що має хвилювати вас,--так це прагнення робити все, що можете. Як же вам досягти цього? Тримайте погляд на тих цілях, які є найважливішими у вашому житті, і просувайтеся до них крок за кроком. Я знаю, що багато хто бачить шлях важким і темним. Та, як відважний альпініст Ерік, ми не залишимося без дороговказу. У нас є Писання, що відкривають слово Бога людству протягом віків. Коли ми бенкетуємо словом Бога, ми розкриваємо розум для вічних цілей, а наші серця--для тихого шепоту Святого Духа. Слово Бога у Писаннях і словах сучасних пророків--це справді «для [нашої] ноги--світильник,. . . світло для стежки [нашої]»7. Коли ми читаємо про великі душі, які жили до нас, ми дізнаємося, що в них також були часи відчаю й смутку. Ми дізнаємося, що вони наполегливо йшли вперед попри труднощі, зло, а іноді навіть і власні слабкості. Ми дізнаємося, що вони також продовжували просуватися крок за кроком. Ми можемо бути такими ж праведними душами, які за словами Легія: «ухопилися за кінець жезла з заліза; і вони пробиралися крізь імлу темряви,. . . доки не вийшли з неї і не скуштували плід цього дерева»8. У нас також є живий пророк, Президент Гордон Б. Хінклі. Він дає нам пораду й пророче керівництво в цей час. З його порадою й нашими молитвами ми можемо сягнути небес і особисто спілкуватися з Нескінченним. Завдяки вірі небеса самі прийдуть до нас. Двері будуть відчинені й відповіді отримані. Пригадайте Джозефа Сміта, який в оточенні голосів, що збивали з напряму й суперечили один одному, ще юним хлопцем прагнув дізнатися, яка з усіх церков істинна. Він також відчував себе сліпим--охопленим темрявою того часу. Прочитавши книгу Якова, що в Новому завіті, він повірив словам давнього апостола, який сказав: «Якщо кому з вас не стачає мудрості, нехай просить від Бога, що всім дає просто, та не докоряє,--і буде вона йому дана»9. Джозеф повірив цим словам та весняного ранку 1820 року відправився до гаю, щоб піднести свою душу в молитві й просити у Небесного Батька мудрості. Відповідь на його молитву сповнила його світлом і дала напрям. Наш Небесний Батько та Його Улюблений Син явилися йому. Їх настанови прогнали жахливу темряву, що охопила його й погрожувала знищити. Вони назавжди розвіяли сумніви. Відтоді й до самої смерті, що прийшла через чверть століття, Джозеф Сміт присвятив себе шляху, вказаному Батьком і Сином. Поміркуйте, скільки болю він переніс. Згадайте ті страждання й переслідування, що йому довелося витерпіти. Проте він ішов далі, крок за кроком, не здаючись, не сумніваючись, що як тільки він виконає все, що може, Небесний Батько зробить решту. Мої брати та сестри, наш час на землі такий дорогоцінний і короткий. Я дуже добре розумію пророка Якова, коли той казав: «Життя наші промайнули, немов те було для нас уві сні»10. Надто скоро збігає наш час. Поки здатні--поки час є--прямуймо у вірному напрямку, крок за кроком. Це доволі легко. Нам не треба бути досконалими прямо зараз. Нам не треба бути кращими за когось. Усе, що маємо робити,--бути якнайкращими. І хоч ви можете відчувати втому, хоч іноді можете не бачити шлях, знайте: ваш Батько на Небесах ніколи не зрадить своїх праведних послідовників. Він не залишить вас збентеженими. Він стоятиме на вашому боці, так, направляючи кожен ваш крок. Послухайте ці прекрасні слова, написані Президентом Джозефом Філдінгом Смітом, якими він описав це життя: Подорож довга? Шлях нерівний й крутий? Стежка повна будяків і тернів? Гострі камені скелі ріжуть стопи, День удався жаркий, По дорозі крізь дня висоти? Серце слабне і щемить, Душа змучена геть? Тисне плечі тягар турбот? Твоя ноша важка, Що її мусиш піднять? І ніхто не розділить скорбот? Не давай духу впасти, Це початок путі, Ще є Той, Хто все кличе тебе. Звесели погляд свій, За Його руку візьмись, До нових Він висот поведе. До святої землі, Де нема більш клопот, Де життя позбавиться гріха, Де не впаде сльоза, Бо нема вже скорбот. Іди разом з Ним,--у руці рука11. Нехай у нас вистачить відваги піднятися на власні Еверести, щоб ми просувалися подорожжю життя крок за кроком, доки не сягнемо найкращого, що в нас є. Наш Небесний Батько живе, знає й любить кожного з нас. Ісус є Христос, Син Бога, Спаситель і Викупитель усього, і, так, Князь миру. Джозеф Сміт є пророком Відновлення, і Президент Гордон Б. Хінклі є нашим пророком, провидцем та одкровителем на землі сьогодні. Я свідчу, і це моє свідчення даю вам, щоб були ви щасливі й задоволені, якщо чинитимете якнайкраще. Я молюся про це в ім’я Ісуса Христа, амінь. ПОСИЛАННЯ 1. «Everest Grueling for Blind Man,» Deseret News, 5 June 2001, A12; див. також Karl Taro Greenfeld, «Blind to Failure,» Time, 18 June 2001. 2. The Teachings of Joseph Smith, за редакцією Larry E. Dahl та Donald Q. Cannon (1997), 519. 3. Див. УЗ 14:7. 4. Мосія 4:27. 5. http://www.coachwooden.com/ bio.shtml 6. http://www.coachwooden.com/ bodysuccess.shtml 7. Псалми 119:105. 8. 1 Нефій 8:24. 9. Якова 1:5. 10. Книга Якова 7:26. 11. «Does the Journey Seem Long?« Hymns, no. 127.