Президент Гордон Б. Хінклі
Нам слід жити так, щоб мати змогу звернутися до Господа по Його захист і керівництво… Ми не можемо очікувати на Його допомогу, якщо не прагнутимемо дотримуватися Його заповідей.
Мої дорогі брати у священстві з усіх куточків цього великого світу, якою величною організацією ви стали, чоловіки і хлопчики кожної раси й народу, усі—частина Божої сім’ї.
Наскільки дорогоцінним є Його дар для нас! Він наділив нас частиною Свого божественного повноваження, вічного священства, силою, якою Він здійснює безсмертя і вічне життя людини. Отже, коли нам багато дається, багато від нас й вимагається (див. Лука 12:48; УЗ 82:3).
Я знаю, що ми не досконалі. Ми знаємо досконалий шлях, але не завжди діємо згідно з цим знанням. Але думаю, здебільшого ми намагаємося. Ми прагнемо бути такими мужами, якими Батько хотів би нас бачити. Це дуже висока мета, закликаю всіх вас, хто прагне, досягти її. І нехай благословить вас Господь у прагненні жити зразково у всьому.
Як добре відомо, регіон Мексиканської затоки Сполучених Штатів нещодавно зазнав нищівних руйнувань від стихії. Багато людей втратили все, що мали. Втрати—астрономічні. Мільйони людей страждають. Страх і неспокій сповнили серця багатьох. Унесено багато життів.
Поряд з цим потоками пішла допомога. Серця багатьох пом’якшились. Двері домів відкрились. Критики люблять говорити про недоліки християнства. Краще б вони подивились, що робили церкви за цих обставин. Люди різних вірувань здійснювали дива. Не останньою серед них була й наша Церква. Багато наших чоловіків рушили в далеку путь, везучи інструменти, намети і світлу надію. Носії священства тисячі й тисячі годин працювали на відновленні. Більш ніж три-чотири тисячі братів водночас. Деякі з них присутні тут зараз. Неможливо передати словами нашу вдячність їм. Ми вдячні вам, ми любимо вас і молимося за вас.
Двое територіальних сімдесятників—брат Джон Андерсон з Флориди та брат Стенлі Елліс з Техасу—скеровували більшість цієї роботи. Але вони б першими сказали, що все це завдяки численним чоловікам і хлопчикам, які прийшли на допомогу. Багато з них були у футболках з написом “Рука допомоги мормонів”. Вони завоювали любов і повагу постраждалих. Їх допомога поширювалась не лише на потерпілих членів Церкви, а й на незліченну кількість людей, про релігійну належність яких не було й думки.
Вони діяли, наслідуючи нефійців, як написано в книзі Алми: “Вони не відправляли нікого, хто був би роздягненим, або був би голодним, або був би спраглим, або був би хворим, або не був би нагодованим; і вони не прикипіли серцями до багатств; тому вони були щедрими до всіх, до старих і молодих, до залежних і вільних, до чоловіків і жінок, чи то не з церкви або з церкви, не беручи до уваги особистості, а тільки тих, хто в нужді” (Алма 1:30).
Жінки і дівчата з багатьох частин Церкви доклали геркулесових зусиль, забезпечуючи десятками тисяч санітарних і гігієнічних наборів. Церква надала оснащення, їжу, воду та втіху.
Ми передали значні суми грошей Червоному Хресту та іншим агенціям. Ми надали мільйони доларів з пожертвувань від посту і гуманітарних фондів. Кожному з вас я висловлюю вдячність від людей, отримавших допомогу, і від усієї Церкви.
Ось, я не кажу, і знов повторюю зі співчуттям, я не кажу і не вважаю те, що сталося, за кару Господню. Серед постраждалих є багато добрих людей, в тому числі і дехто з наших відданих святих останніх днів. Сказавши це, без вагань скажу—наша стара планета зазнала багатьох лих і катастроф. Ті з нас, хто читає і вірить в Писання, знайомі з попередженнями пророків про катастрофи, що відбулися чи ще мають статися.
Був великий потоп, коли води покрили землю і коли, як говорить Петро, лише “вісім душ спаслись” (1 Петра 3:20).
Якщо хтось має певний сумнів стосовно жахливих подій, які можуть і будуть нівечити людство, хай прочитає 24-у главу Матвія. Серед іншого Господь каже: “Ви ж про війни почуєте, і про воєнні чутки…
Бо повстане народ на народ, і царство на царство, і голод, мор та землетруси настануть місцями.
А все це—початок терпінь породільних…
Горе ж вагітним і тим, хто годує грудьми за днів тих!..
Бо скорбота велика настане тоді, “якої не було з первопочину світу аж досі” й не буде.
І коли б не вкоротились ті дні, не спаслася б ніяка людина; але через вибраних дні ті вкоротяться” (Матвій 24:6–8, 19, 21–22).
У Книзі Мормона ми читаємо про велетенські руйнування у західній півкулі під час смерті Спасителя в Єрусалимі. Знов я цитую:
“І сталося у тридцять і четвертому році, першого місяця, на четвертий день місяця, здійнялася велика буря, така, якої не знавали досі на всій землі.
І була також велика і жахлива гроза; і був страшенний грім, такий, що він трусив усю землю, нібито вона от-от розколеться навпіл.
І були надзвичайно яскраві блискавиці, такі, яких не знавали досі на всій землі.
І місто Зарагемля взялося вогнем.
І місто Мороній затонуло в глибинах моря, і всі жителі його потонули.
І землею занесло місто Моронійга, так що на місці цього міста виросла гора...
…Все лице землі змінилося через грозу й урагани, і громи, і блискавиці, і надзвичайно великі струси всієї землі;
І шляхи було розбито, і рівні дороги було зіпсовано, і багато плоских місць стало нерівними.
І багато великих і значних міст було затоплено, і багато згоріло, і багато трусило, доки будівлі їхні не впали на землю, і жителів їхніх було вбито, і місця було спустошено” (3 Нефій 8:5–10, 12–14).
Якою жахливою була та катастрофа!
Епідемія чуми—“чорної смерті”— у чотирнадцятому столітті забрала мільйони життів. Інші пандемічні хвороби, такі як віспа, віками завдавали невимовних страждань і смертей.
В 79 році нашої ери виверження вулкану Везувій знищило велике місто Помпея.
Чикаго було спустошене жахливою пожежею. Хвилі приливу затопили частину Гаваїв. Землетрус у Сан-Франциско в 1906-му зруйнував місто і забрав життя майже 3000 людей. Ураган в Галвестоні, Техас, в 1900-му знищив 8000 людей. Нещодавно, як вам відомо, жахливе цунамі в Південній Азії забрало тисячі життів, й там досі потрібна допомога.
Наскільки пророчими є слова одкровення у 88-му розділі Учення і Завітів стосовно лих, що стануться вслід за свідченнями старійшин. Господь говорить:
“Бо після вашого свідчення приходить свідчення землетрусів, які спричинять стогін її надр, і люди впадуть на землю і не зможуть стояти.
І також приходить свідчення голосу громів, і голосу блискавок, і голосу бур, і голосу хвиль морських, що здіймаються за межі свої.
І все буде у сум’ятті; і неминуче людські серця завмиратимуть; бо страх зійде на всіх людей” (УЗ 88:89–91).
Наскільки виразними є описання цунамі і нещодавніх ураганів словами мови цього одкровення: “Голос хвиль морських, що здіймаються за межі свої”.
Минулі і сучасні конфлікти є наслідком нелюдського ставлення людей одне до одного і причиною невимовних страждань. У Дарфурському регіоні Судану десятки тисяч людей було вбито і більш ніж мільйон позбавлено даху над головою.
Все, чого ми зазнали в минулому, було передречено і це ще не кінець. Як катастрофи були в минулому, саме так нам слід очікувати більше їх і в майбутньому. Що ж робити?
Хтось сказав, що коли Ной будував ковчег, дощу не було. Збудував—і пішли дощі.
Господь сказав: “Якщо ви будете готові, ви не злякаєтеся” (УЗ 38:30).
Головна підготовка також описана в Ученні і Завітах, де говориться: “Отже, стійте на святих місцях, і не сходьте, доки день Господа не прийде” (УЗ 87:8).
Ми співаємо гімн:
Як земля почне тремтіти,
Прожени наш страх з думок;
Кари Божі будуть злиті,
Нас спасе в Сіоні Бог.
(“Guide Us, O Thou Great Jehovah”, Hymns, no. 83)
Нам слід жити так, щоб мати змогу звернутися до Господа по Його захист і керівництво. Це найперший пріоритет. Ми не можемо очікувати на Його допомогу, якщо не прагнутимемо дотримуватися Його заповідей. У цій Церкві ми маємо вдосталь прикладів кар через неслухняність яредійського і нефійського народів. Обидва були в славі, але пали і через своє злочестя були знищені.
Звичайно, ми знаємо, що дощ ллє й на праведних, і на неправедних (див. Матвій 5:45). Але праведні, навіть померши, не втрачені, бо спасенні через Спокуту Викупителя. Павло писав до римлян: “Бо коли живемо—для Господа живемо, і коли вмираємо—для Господа вмираємо” (Римлянам 14:8).
Ми уважні до попереджень. Нам сказали, що було багато попереджень про уразливість Нового Орлеана. Сейсмологи попередили нас, що долина Солоного озера є потенційною зоною землетрусу. Це головна причина, з якої ми всебічно відновлюємо Скинію на Храмовій площі. Ця історична і видатна будівля має бути такою, щоб встояти при землетрусі.
Ми збудували зерносховища і склади, і наповнили їх усім необхідним на випадок лиха. Але найкращий склад—це сімейна комора. Словами одкровення Господь сказав: “Організуйте себе; приготуйте кожну потрібну річ” (УЗ 109:8).
Понад 75 років членам Церкви радять і заохочують робити таку підготовку, що забезпечить виживання, коли лихо прийде.
Ми маємо створити запас води, основних продуктів харчування, ліків і теплого одягу. Ми повинні відкласти запас грошей на день лихий.
Вам не слід через ці слова одразу ж бігти до магазину. Я кажу лише те, що говорилось протягом дуже тривалого часу.
Ніколи не забувайте сон фараона про “корів добрих й худих”, про “колоски добрі й порожні”; Йосип витлумачив цей сон і означав він роки достатку і роки голоду (див. Буття 41:1–36).
Я вірю, мої дорогі брати, що Господь благословить нас, збереже нас і допоможе нам, якщо будемо вірні Його світлу, Його євангелії і Його заповідям. Він наш Батько і наш Бог, а ми Його діти, і ми маємо у всьому заслуговувати на Його любов і піклування. І нехай буде так, про це моя смиренна молитва, в ім’я Ісуса Христа, амінь.
Previous
