Сестра Керол Б. Томас
Перша радниця в Генеральному президентстві Товариства молодих жінок
Як ми можемо прикласти духовну силу нашого хрищення до принципу скромності? Ми сподіваємося, що одним з того, що вас відрізняє від світу, є те, як ви одягаєтеся.
Мої дорогі юні друзі, як ми вас любимо! Яке благословення бути з вами цього вечора! Не так давно старійшина Роберт Д. Хейлз, один з членів Кворуму Дванадцятьох, поставив запитання: «Чи знають наші молоді жінки, що означають завіти, укладені ними при хрищенні?» А потім він сказав: «Я б хотів, щоб ви їх цьому навчили». Я пам’ятаю, як подумала про себе:
А чи повністю я розумію важливість моїх особистих завітів, укладених при хрищенні? Отже, давайте сьогодні трохи поговоримо про те, що насправді означає стати членом Церкви Святих Останніх Днів, і як наше хрищення може благословити наше життя. Спаситель порівнював хрищення з другим народженням.
Я хочу, щоб ви подумали про два найвеличніші моменти у вашому житті: день вашого народження і день вашого хрищення, два дуже важливі народження у земному житті. Ніхто з нас не може пам’ятати день свого народження. Ви можете лише уявити, як ваша мама тримала вас на руках і мріяла про те, якими ви будете.
Але, мабуть, неважко пригадати день, коли вас було хрищено - ваше друге народження. Послухайте, що написала про своє хрищення Лан-Тінг, дівчина з класу «Вулик» з Філіпін: «Я відчула, ніби народилася знову. Яке незвичайне почуття чистоти, безгрішності! З очей мами потоком перлин лилися сльози, і я можу сказати, що це були сльози радості! Моя мама щиро сказала мені: «Лан-Тінг, сьогодні я з полегшенням можу сказати, що вручила тебе в руки Господа. Я вірю, що він буде поряд з тобою на всіх шляхах твого життя» (з листа, надісланого до офісу Товариства молодих жінок).
Хрищення - це наше духовне переродження. Воно очищує нас з голови до пальчиків ніг і надає нам можливість спілкування зі Спасителем через дар Святого Духа. Він буде супроводжувати кожного з нас на життєвому шляху.
Чотири речі відбуваються, коли нас христять і конфірмують: 1) ми стаємо членами Церкви Христа і беремо на себе зобов’язання наслідувати його; 2) нам прощаються наші гріхи; 3) ми отримуємо можливість увійти до целестіального царства і 4) це початок особистого освячення (see Bible Dictionary, «Baptism» 619). Ми, можна сказати, «стаємо святими».
Перші три пункти досить очевидні. Сьогодні я б хотіла приділити особливу увагу четвертому пункту: як стати святими. Що означає стати святими? Тому, що ви отримали Святого Духа, ви змінюєтеся. Ви інші особистості. Це означає, що ви не можете більше залишатися частиною світу; ви ніколи не зможете повернутися до попереднього стану. Старійшина Хейлз сказав: «Допоможіть нашим молодим жінкам зрозуміти, що коли вони христяться, їх забирають «зо світу» «до царства» (із записів генеральних зборів правління Товариства молодих жінок, 5 грудня 1997 р.). Вас забрано з темряви до світла Христа. Це початок абсолютно нового життя.
Старійшина Генрі Б. Айрінг, ще один член Кворуму Дванадцятьох, згадує, як його було хрищено. Все, про що він міг думати по дорозі додому, було: «Ой-ой, прийшов час відповідати за всі свої вчинки». І це правда. Після хрищення кожен з нас має благословення нести відповідальність за кожен вчинок у нашому житті.
Розповідають історію про сина Луі XVI, французького короля. Ще юнаком його було викрадено недобрими людьми, коли короля було позбавлено влади. Протягом шести місяців він зносив усяке приниження і брутальне поводження, які тільки можна було вигадати, але ніколи не здавався, незважаючи на натиск. Це спантеличило викрадачів, і вони запитали, звідки у нього така велика моральна сила. Його відповідь була простою: «Я не можу зробити того, про що ви просите, бо я народжений бути королем» (див. Bishop Vaughan J. Featherstone, «The KingХs Son», New Era, Nov. 1975, 35). Вас було народжено бути дочками Царя. Коли ви прийняли хрищення, вам було обіцяно благословення царських привілеїв, якщо ви освятитесь і станете святими.
Отже, як нам це зробити? Як ми можемо ставати більш святими, щоб мати змогу заявити про право на царську спадщину? Христос сказав: «Слідуйте за мною . . . Робіть те, що, як ви бачили, я робив» (2 Нефій 31:12).
Я б хотіла поділитися декількома історіями про молодих жінок, які йдуть у світлі Христа.
Дівчина з класу «Лавр» з Арізони пише: «Був жовтень і щорічний шкільний танцювальний вечір швидко наближався, але мені було лише п’ятнадцять з половиною років, а хлопець запросив мене на танці. Я думала про те, щоб дати ствердну відповідь і піти з ним. Мої батьки не дізналися б. Але потім я зрозуміла, що не мало б значення, що мої батьки не дізнаються. Небесний Батько та Ісус Христос завжди знають, а це більш важливо. Я не пішла на танці. Замість цього я запросила моїх подруг. Я відчувала себе такою щасливою і вільною, і сповненою життя» (з листа, надісланого до офісу Товариства молодих жінок).
Дівчина з класу «Вулик» на ім’я Ревекка поділилася таким записом із свого щоденника: «Іноді я думаю, що вчитися в середній школі для учнів віком від 12 до 14 років дійсно важко. У нашому класі є один хлопець, який постійно лається. Щоб допомогти собі не зважати уваги на нього, і щоб непристойні слова не залишалися в моїх думках, я промовила невеличку молитву. І це допомогло. Якщо ви молитеся, це може допомогти вирішити навіть ваші маленькі проблеми» (з листа, надісланого до офісу Товариства молодих жінок).
А ось ще одна молода жінка сказала: «Протягом минулого року в мене не було багато друзів, але це не засмутило мене, тому що спокій Духа заповнив мою душу . . . Навіть тоді, коли я почуваюся самотньою або мені ніяково серед людей, Господь завжди поряд зі мною» (з листа, надісланого до офісу Товариства Молодих жінок).
Дівчина з класу «Сузір’я» з Юти написала: «Протягом минулого року я мала особисті негаразди. Я загубила Дух, а потім сталося щось неймовірне. Я пішла до свого єпископа. Я не пам’ятаю, щоб коли-небудь була такою наляканою. Та Господь був зі мною в тій кімнаті, тримаючи мою тремтячу руку. Я знала, що зможу отримати прощення. То був нелегкий шлях: упокоритися, покаятися і знову навчитися молитися. Але Він був там. Він ніколи не полишав мене ні на мить. Я відчула вплив світу і вплив світла, і можу сказати з впевненістю - треба бути там, де світло» (з листа, надісланого до офісу Товариства молодих жінок).
Дякую, дякую вам, молоді жінки, за ваше бажання наслідувати світло Спасителя. Усі ви постаєте перед складними ситуаціями в житті, але ви знаєте джерело духовної сили. Кожного разу, коли ви молитеся, чи свідчите, чи відстоюєте істину, ви зупиняєте сили зла у вашому житті.
Коли ви йдете коридорами школи і бачите інших учнів, чи думаєте ви про себе: Я відрізняюсь від них? Ви не краща, ніж вони, але ваше знання про Спасителя і зобов’язання, дані йому, роблять вас іншою, а те, чим ви відрізняєтеся, може бути перевагою, благословенням.
Одним з найважчих випробувань для вас може бути скромність. Як ми можемо прикласти духовну силу нашого хрищення до принципу скромності? Ми сподіваємося, що одним з того, що вас відрізняє від світу, є те, як ви одягаєтеся. Марсі Метьюз, з класу «Лавр» з Чікаго, Іллінойс, поділилася своєю історією:
«1998 рік був роком, коли я змогла побачити результат багатьох уроків, бесід і порад, які я мала в Товаристві молодих жінок, і які я застосувала в житті. Я - звичайна мормонська дівчина. Залишатися вірною і сильною - нелегко. Щоб допомогти собі зміцнити своє свідчення і свої ідеали, я постійно ставлю цілі.
Недавно у нас був урок у Товаристві молодих жінок, присвячений тому, як важливо бути скромним в одязі. До цього уроку я відчувала, що одягаюся скромно, але знала, що все ж є щось, що я можу змінити - мої шорти і довжину спідниць. Це, я добре знала, було моєю слабкістю, про яку я намагалася не думати. Всі носили короткі шорти, навіть занадто короткі, та міні-спідниці. Я купила й собі такі на власні гроші. Після цього я почула урок про скромність. Я пішла додому з бажанням підійти відразу до своєї шафи і викинути все, що не було скромним. Тоді не буде того, що спокушатиме мене. Після цього я розповіла про все своїм батькам. Потайки я сподівалася, що вони скажуть мені не перейматися тим, як я одягаюся, і дозволять одягатися так само.
Того вечора, після розмови, мій батько сказав, що він пишається мною, і що він хоче купити мені кілька сукень, довжиною до колін, щоб ходити до церкви. Наступним кроком було те, що я переглянула свій одяг і роздала його весь. Мені було нелегко прощатися зі своїми улюбленими спідницями і шортами, які я так любила, та я це зробила. Ви ніколи знову не побачите мене в коротких шортах або в коротких спідницях.
Я ніколи не поважала себе так сильно. Мені подобається, що я можу ходити до храму або до церкви і відчувати себе дитиною Бога, знати, що я представляю його . . . тим одягом, що на мені.
Я закликаю кожну молоду жінку зробити цей крок. Він допоможе вам дізнатися, хто ви є, і що ви відстоюєте. Коли нам потрібно відмовитися від чогось, що є частиною нас, то благословення проллються щедріше, ніж ви можете уявити» (з листа, надісланого до офісу Товариства молодих жінок).
Видатний приклад Марсі підсумовує девіз молодих жінок. Ви знаєте, що в ньому є такі слова: «Ми стоїмо як свідки Бога в усі часи і в усьому» - і у гідному вбранні.
Ми говорили про духовну силу нашого хрищення. Ми можемо відновлювати цю силу кожного тижня, коли гідно приймаємо причастя. «Немає більш піднесених виразів в англійській мові, ніж у причасних молитвах. Ми запрошуємо вас вивчити напам’ять завіти і обіцяння, що містяться в молитвах для освячення хліба й води» (старійшина Даллін Х. Оукс, особисті нотатки автора). Розмірковуйте над їхнім значенням, щоб вони могли благословити ваше життя.
Я молюся за те, щоб ви дбали і піклувалися про ваші завіти, укладені при хрищенні. Коли ви молитеся, особливо кожного суботнього вечора, просіть Небесного Батька підготувати вас до прийняття причастя, щоб духовна сила вашого хрищення завжди була присутньою у вашому житті. Я залишаю свою любов і свідчення. В ім’я Ісуса Христа, амінь.
Попереднє
