Сестра Сюзен Л. Уорнер
Другий радник у Генеральному президентстві Початкового товариства
У суспільстві мінливих цінностей і збентежуючих поглядів на життя батьки можуть зробити свідчення якорем віри своїх дітей.
Через те, що Небесний Батько хоче, щоб ми знали його і відчували його любов, він замислив світ, сповнений величними творіннями, які свідчать про нього і його Сина, Ісуса Христа. Чи рахували ви коли-небудь все те, що свідчить про Спасителя? Це захід сонця і морські раковини, бузок і озера, комахи і тварини, чудові ранки і всіяні зірками небеса.
Сам Господь сказав Мойсеєві, що все створено і свідчить про нього, як те, що є матеріальним, так і те, що є духовним; те, що на небесах угорі, і те, що на землі, усе, що в землі, і все, що під землею, як внизу, так і вгорі, усе свідчить про нього (див. Мойсей 6:63).
Де б ми не жили у світі, ми спостерігаємо славетний схід сонця, яке свідчить нам про Світло Христа, що сповнює наше серце і просвітлює наш розум. Могутні ріки і стрімкі потоки свідчать, що Спаситель є джерелом живої води, яка може вгамувати нашу духовну спрагу. Польові лілії і навіть самий маленький горобчик свідчить про його велику й особисту турботу.
Але з усіх чудових Божих творінь лише ми, його діти, створені за його образом і подобою. Лише ми, його діти, маємо здатність розвивати свої власні духовні переконання. І лише ми можемо підняти свій голос і виразити своє свідчення про Нього. Ми, його діти, радіємо своєму привілею і священному зобов'язанню свідчити про нього і його євангелію.
Не так давно наша онука Сюзі одержала свій примірник Писань. Вона живе в такому місці, де ні її друзі по школі, ні вчителька не є членами Церкви, тож вона і захотіла поділитися з ними Уложеннями віри, які містилися в її новому примірнику Писань. Вона вирішила, що доцільно це буде зробити у школі на тій годині, коли діти розповідають про щось надзвичайно цікаве. Коли настав час, то восьмирічна Сюзі стала перед своїми однокласниками і почала: «Ми віримо в Бога, Вічного Батька, Його Сина, Ісуса Христа, і в Святого Духа» (Уложення віри 1:1). Вона продовжувала, та коли дійшла до сьомого Уложення віри, то один з однокласників голосно з невдоволенням сказав: «До чого тут це!» Учителька швидко відказала: «А для мене почути таке - це новина!»
Кожен з нас може ділитися доброю новиною євангелії і піднімати свій голос на захист своїх переконань. Якщо ми прислухаємося до шепоту Духа, то кожен з нас може знайти можливість шанобливо розказати, у що ми віримо. Навіть сором'язлива восьмирічна дитина відчула бажання розказати про уложення її віри.
Коли ми свідчимо про добру новину євангелії, наше усне свідчення запрошує Святого Духа складати його свідчення про істинність цього послання. Не наші слова несуть цю силу, а скоріше це робить Дух Бога, який супроводжує наші слова і підтверджує їх у серцях тих, хто їх слухає. Нефій пояснював у Книзі Мормона: «Бо коли людина говорить силою Святого Духа, сила Святого Духа доносить це до сердець дітей людських» (2 Нефій 33:1).
Коли ми проголошуємо, на чому ми стоїмо, і смиренно піднімаємо свій голос на захист того, у що віримо і що відчуваємо, Дух також свідчить нашим душам, що сказане нами - істина. Президент Бойд К. Пекер сказав просто: «Свідчення виникає в той час, коли ми його приносимо» («The Canddle of the Lord», Ensign, Jan. 1983, 54).
У суспільстві мінливих цінностей і збентежуючих поглядів на життя батьки можуть зробити свідчення якорем віри для своїх дітей. Ми робимо це у наших сім'ях, коли свідчимо про Ісуса Христа і його євангелію своїми справами і словами. Ми робимо це, коли молимося разом, вивчаємо Писання і регулярно проводимо сімейні домашні вечори. За обіднім столом батьки і діти можуть розповідати, про що вони дізналися на Церковних зборах і заходах, а також про те, як вони застосовують у житті євангельські принципи. У священному сімейному колі діти можуть навчатися, як виявляти почуття любові і вдячності до Небесного Батька і його Сина, Ісуса Христа, а також дякувати за благословення, які приходять до нас, коли ми живемо разом у сім'ях на цій прекрасній землі.
Діти мають свою власну духовну чутливість, і вони по-своєму спостерігають створіння Небесного Батька. Їм насправді цікаво розглядати того черв'яка, що повзе у дощовій калюжі, насолоджуватися шумом океану, який можна почути в морських раковинах, зачаровуватися формою хмар, що пропливають на небі. Це чудовий привілей для будь-кого з нас взяти дитину за руку і супроводжувати її, у той час як вона пізнає цей прекрасний світ, але ще більший і св'ященніший привілей - допомогти дитині дізнатися про Творця цього світу і свідчити про любов, яку він має до всіх своїх дітей.
Коли ми ділимося своїми почуттями з нашими маленькими дітьми і свідчимо про нього, то відкриваємо двері для них, щоб вони ділилися своїм досвідом і могли виразити словами своє духовне розуміння і почуття. І якщо ми допомагаємо дітям розпізнати божественне джерело їхніх почуттів, їхнє розуміння Спасителя і любов до нього зростатиме рядок за рядком, правило за правилом.
Коли діти чують слова з Писання, а пізніше читають їх самі, то вони більш знайомляться з лексикою, яка допомагає їм виражати свої духовні почуття. Навіть дуже маленькі діти, ще задовго до того, як навчитися читати, можуть відчувати послання з Писань і починають розуміти Божу любов до них.
Бредлі, хоч йому лише два роки, любив брати участь у сімейному читанні Писань. Коли до нього доходила черга, то він тримав Писання і обережно перегортав сторінки, кажучи: «Небесний Батько любить мене; Небесний Батько любить мене». Знання з досвіду про любов Небесного Батька і Ісуса Христа є основою свідчення.
Я знаю одного дідуся, який взяв із собою на прогулянку онуків під час проведення сімейної зустрічі, яка була у них нещодавно в горах. Коли вони вийшли на галявину, він запросив дітей сісти на колоду і розповів їм про 14-річного хлопчика на ім'я Джозеф Сміт, який хотів запитати у Небесного Батька відповіді на деякі питання, що турбували його. Дідусь пояснив, що той хлопець Джозеф пішов у гай неподалік від свого дому, щоб помолитися, маючи віру, що Бог відповість йому. Онуки тихо слухали, але чотирирічний Джонні, якому не в терпець було сидіти, не стримався і вигукнув: «А я вже цю історію чув».
Тоді дідусь розповів про щиру молитву Джозефа і що відповіддю на молитву було славетне явлення йому Небесного Батька і його Сина Ісуса Христа.
Коли він закінчив, маленький Джонні швидко схопився за дідусеву руку і сказав: «Це було гарне свідчення, дідусю». Йому подобалося знову чути цю розповідь.
Не дивлячись на те, що дідусь повторював цю священну розповідь багато разів упродовж свого життя, він сказав: «Ніколи Дух Господа не свідчив мені сильніше, ніж коли я складав своє свідчення про Джозефа Сміта моїм онукам». Дідусь і діти відчули свідчення Святого духа. Як і Джонні, наші діти могли вже чути оповідання з Писань раніше, та чи чули вони наше особисте свідчення про правдивість подій і принципів, яких вони навчають?
Хто може виміряти вплив простих, священних слів свідчення? Хто може оцінити силу впливу Духа, який підтверджує ці слова? Насіння свідчення, яке посіяне у серця дітей, коли вони ще малі, підживлюється упродовж їхнього життя завдяки тому, що вони чують свідчення тих, хто достатньо їх любить, щоб свідчити їм про істину.
Батькам дано священну відповідальність. Та батьки потребують допомоги інших - дядьків, тіток, друзів, провідників і вчителів, які додають до їхніх свідчень свої, ділячись ними з дітьми і молоддю. Кілька разів у Писаннях сказано нам, що вустами двох чи трьох свідків буде підтверджено кожне слово (див. УЗ 6:28).
Часто ті з нас, чиї діти вже повиростали, відчувають збентеження і бажання свідчити, як колись, коли діти були маленькими. Та робити це ніколи не пізно. Мій батько, який помер минулого року, був для мене живим свідченням упродовж усього свого життя. Але під кінець життя він писав ще й свою історію, щоб свідчити не тільки своїм дітям і онукам, а також усім своїм нащадкам у всіх наступних поколіннях. Ніщо з того, що він міг би лишити своїй сім'ї, не було більш ціннішим, ніж цей запис його свідчення і любові.
Я пам'ятаю, як мій тато вчив мене про своє свідченнях на пальцях власної руки.
1. Бог - це люблячий Батько на Небесах.
2. Його Син, Ісус Христос, є нашим Спасителем і Викупителем.
3. Джозеф Сміт був пророком Бога, і він був знаряддям, завдяки якому євангелію Ісуса Христа було відновлено на землі, а Книгу Мормона перекладено.
4. Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів є Церквою Господа на землі сьогодні.
5. Ця Церква скеровується живим пророком, який отримує одкровення.
Мої брати і сестри, це моє свідчення. Я смиренно свідчу вам, що це - істина. Разом з усіма Божими створіннями, нехай кожний з нас свідчить про Нього.
В священне ім'я Ісуса Христа, амінь.
Previous
