Старійшина Джозеф Б. Віртлін
З Кворуму Дванадцятьох Апостолів
Ми досягнемо нових рівнів духовності та піднесемо своє життя до більшої гармонії з Ісусом Христом, основаній на вірі, надії та милосерді, - невід'ємних складових нашого життя.
Ми часто позначаємо важливі дати в наших календарях, такі як свята або дні народжень. Дати, які повторюються рік у рік, допомогають нам визначати прогрес в нашому житті. Одна щорічна подія, перший день нового року, - це час підведення підсумків та прийняття нових рішень.
Дата нашого хрищення, яка відзначає наше духовне переродження, є щорічною датою з особливою відміткою. Ми призупиняємося на даті нашого храмового запечатування як особливої річниці, тому що цей обряд зв'язує нас разом назавжди з тими, кого ми любимо найніжніше. Співбесіди по визначенню гідності, особливо щорічні для отримання храмових перепусток, дають нам ще одну можливість переглянути наш прогрес у виконанні величного управительства, дорученого кожному з нас Небесним Батьком. Так, ми маємо наглядати і дбати про власні душі. Під час таких подій ми відновлюємо наші завіти, підтверджуємо зобов'язання, встановлюємо вічні цілі.
Кілька важливих подій трапляються в нашому житті тільки один раз. Наприклад, менш ніж через 15 місяців, а точніше через 454 дні, ми будемо відзначати Новий рік, - день, коли всі чотири календарні цифри зміняться одночасно. Опитування громадської думки визначає, що єдина зміна в календарі «набуває надзвичайно важливого значення у свідомості людей». Спостереження показують, що люди очікують того моменту з «дуже позитивним ставленням». Один мислитель сказав, що календарна зміна тисячоліть «буде кардинальною зміною в житті людей, можливістю зупинитися і розпочати все спочатку».1
ЗЕМНЕ СЛУЖІННЯ СПАСИТЕЛЯ
Народження Спасителя в смертне земне життя є подією надзвичайно важливою, яка трапилась майже 2000 років тому. У більшості світу календарні роки відраховуються саме від часу його народження. Він навчав евангелії та організував свою Церкву, спокутав гріхи всього людства, і був розіп'ятий. Він воскрес, відкриваючи всім нам шлях до подолання смерті та прощення гріхів, за умови нашого покаяння. Його вчення встановили стандарти людської поведінки, які будуть існувати вічно.
ДРУГЕ ПРИШЕСТЯ СПАСИТЕЛЯ
Можливо, намагаючись уникнути випробувань нашого часу, дехто проголосив, що Друге пришестя Спасителя дуже близько. Безумовно, але Господь не міг бути відвертішим, говорячи про своє тріумфальне повернення на землю: «А про день той і про годину не знає ніхто, ні ангели небесні, ані Син, - лише Сам Отець».2 Він навчав цій істині на Оливній горі, а потім повторив її у сучасному одкровенні, через пророка Джозефа Сміта, словами «ані години, ані дня не знає жодна людина».3
Так, прийде час, коли «Христос особисто буде правити землею».4 Звичайно, ми ближче до того часу зараз, ніж у 1831 році, коли Господь напучував старійшин Церкви «трудіться . . . в моєму винограднику останній раз - останній раз прикликайте жителів Землі. . . . Бо велике Тисячоліття, про яке я говорив устами слуг моїх, прийде».5
Ми не знаємо точного часу Другого пришестя Спасителя, але ми знаємо, що ми живемо в останні дні, і, що ми ближчі до Другого пришестя, ніж до земного життя Спасителя в середині часів. Ми повинні вирішити розпочати нову еру особистої слухняності, щоб приготуватися до його повернення. Швидко пролітає наше життя. Всі ми маємо багато чого зробити щоб підготуватися зустріти його. Як святі останніх днів, «ми віримо в усе, сподіваємося всього. . . . Якщо є щось чеснотне, чудове, славнозвісне, гідне похвали - ми прагнемо цього».6 У що ми таке віримо, що спонукає нас рухатися вперед? На що ми надіємося? Що то за чеснотні, чудові, славнозвісні речі, до яких ми прагнемо? Я вірю, що ми маємо намагатися розвивати в собі риси Спасителя.
ВІРА, НАДІЯ І МИЛОСЕРДЯ
На згадку приходять слова апостола Павла: «А тепер залишаються віра, надія, любов - оці три. А найбільша між ними - любов!»7 Ці божественні якості повинні бути закріпленні в нашому серці і розумі, щоб вони керували нами в усіх наших вчинках. Ми читаємо в книзі Моронія, «залишайтеся вірними милосердю, яке величніше над усе. . . . І той, хто матиме його в останній день, з тим усе буде гаразд».8 Милосердя може бути проявленням віри і надії. Якщо ми прагнули і отримали їх, ці три основні елементи целестіальних якостей залишаться з нами в цьому житті, а також за завісою, в наступному. Пам'ятайте, що «той самий дух, який володіє вашими тілами в той час, в який ви підете з цього життя . . . буде володіти вашим тілом у тому вічному світі».9 Ми не повинні чекати того єдиного дня, щоб сконцентрувати зусилля і укріпити ці чеснотні, чудові і славнозвісні якості.
Коли ми дотримуємося заповідей Господа, віра, надія і милосердя перебуватимуть з нами. Ці чесноти «проллються в [нашу] душу, як роса з неба»,10 і ми приготуємося, щоб стояти впевнено перед нашим Господом і Спасителем, Ісусом Христом, «непорочними і чистими».11
Коли я читаю Писання і розмірковую над ними, я бачу, що розвинення в нас віри, надії і милосердя є поступовим процесом. Віра створює надію, і разом вони сприяють розвитку милосердя. Ми читаємо в книзі Моронія: «Ось чому має бути віра; а якщо має бути віра, має бути і надія; а якщо має бути надія, має бути і милосердя».12 Ці три чесноти спочатку будуються одна на одній, але після їхнього здобуття вони стають взаємозалежними. Кожна з них є неповною без інших. Вони підтримують і зміцнюють одна одну. Мороній пояснював: «І якщо ви не матимете милосердя, ви ніяк не зможете бути спасенними в царстві Бога; також не зможете ви бути спасенними в царстві Бога, якщо ви не маєте віри; також не можете, якщо не маєте надії».13
Цих чеснотних, чудових, гідних похвали якостей ми прагнемо. Усім нам давно знайоме вчення Павла, що «ніколи любов не перестає».14 Нам неодмінно потрібна невгасаюча духовна сила в нашому житті. Мороній записав одкровення, «що віра, надія і милосердя ведуть [нас] до [Господа] - джерела всієї праведності».15
Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів, відновлена Церква Господа на землі, веде нас до Спасителя і допомогає нам розвивати, живити та зміцнювати ці божественнні якості. Фактично, він відкрив критерії, які вимагаються, щоб працювати в його служінні, такими словами: «Жодна людина не зможе допомогати цій роботі, якщо вона не буде смиренною і сповненою любові, маючи віру, надію і милосердя».16
Мормон навчав, що «милосердя є чиста любов Христа» і надихає нас «молитися Батькові з усією енергією вашого серця, щоб вас було сповнено цією любов'ю, яку він дарував усім, хто є істинними послідовниками його Сина, Ісуса Христа».17 Зверніть увагу на те, що милосердя дається лише тим, хто шукає його, тим, хто щиро молиться про це, тільки тим, хто є учнями Христа. Перед тим, як ми сповнимось цією чистою любов'ю, ми повинні розпочати спочатку, із першого принципу євангелії. У нас має бути «перше - віра в Господа Ісуса Христа».18
ВІРА
«А віра - то підстава сподіваного, доказ небаченого».19 «Віра це не означає мати досконалі знання про щось; тому, якщо [ми] маємо віру, [ми] сподіває[мося] на те, чого не видно, але що є істинним».20 Святі останніх днів можуть радіти силі своєї віри, тому що ми маємо повноту євангелії. Якщо ми навчаємось, розмірковуємо і молимось, наша віра в те, чого не видно, але що є істинними речами Бога, зростатиме. Навіть якщо ми тільки «скористує[мося] принаймні частинкою [нашої] віри, . . . навіть якщо [ми] не може[мо] нічого, окрім того, щоб мати бажання повірити»,21 живлячи увагою, малесеньке насіння віри може вирости у велике, сильне, плодоносне дерево свідчення.
Віра в Господа Ісуса Христа спонукає до покаяння. Через покаяння, можливе завдяки спокуті Христа, ми можемо відчувати заспокійливий мир прощення наших гріхів, слабкостей та помилок. З вірою в духовне перенародження ми христимося та отримуємо дар Святого Духа.
Ми намагаємось дотримуватися заповідей Бога з вірою в те, що слухняність допоможе нам стати такими, як він. Завдяки воскресінню нашого Спасителя, ми маємо віру в те, що смерть це ще не кінець життя. Ми віримо, що ми колись ще раз пізнаємо насолоду товариства та люблячі обійми тих, кого ми любимо, і хто вже пішов із смертного життя.
НАДІЯ
Мормон запитав святих того часу: «Що це таке, на що ви маєте надіятися?» Він дав їм свою відповідь: «Ось, я кажу вам, що ви матимете надію, через спокуту Христа і силу його воскресіння, воскреснути до життя вічного, і це через вашу віру в нього згідно з його обіцяннями».22 У книзі Етера ми вчимося, що «той хто вірить в Бога, може з впевненістю надіятися на кращий світ, так, саме на місце праворуч Бога, така надія приходить через віру [і] стає якорем для душ людей».23
Навіть коли дують вітри випробувань, наш Батько утримує нас прив'язаними до нашої надії. Господь пообіцяв, «Я не кину вас сиротами»,24 але «він освятить [наші] скорботи на [нашу] користь».25 І навіть тоді, коли наші випробування здаються нездоланними, ми можемо черпати силу та надію з твердої обіцянки Господа: «Не бійтеся та не жахайтеся . . . бо не ваша ця війна, але Божа!».26
МИЛОСЕРДЯ
Коли віра стала непохитною, міцне свідчення дає нам надію на план щастя нашого Небесного Батька; коли ми бачимо очима віри, що ми діти люблячого Батька, який віддав свого Сина щоб викупити нас, ми відчуваємо велику зміну в наших серцях.27 Ми відчуваємо «нібито співа[ємо] пісню спокутуючої любові»28, і наші серця переповнюються милосердям. Знаючи, що любов Бога, «бажаніша за все . . . так, і найрадісніша для душі»,29 ми хочемо ділитися нашою радістю з іншими. Ми хочемо служити їм і благословити їх.
СІМ'Я
«Сім'я: проголошення світові» ясно затверджує священність сім'ї, і що «чоловік і дружина мають урочисту відповідальність любити один одного, а також своїх дітей, і піклуватися один про одного, а також про своїх дітей».30 Діти мають навчатися з раннього віку про святість храмів, і їхньою кінцевою метою має бути відвідання храму, щоб насолодитися благословеннями, які є для них у Небесного Батька. Кожен аспект цієї мети є доступним для дітей, які, в належний час, усвідомлять, що це найвеличніше благословення, існуюче у цьому житті.
ХРАМИ
Ідеали віри, надії та милосердя, особливо зрозумілі в святих храмах. Там ми дізнаємося про мету життя, зміцнюємо наші зобов'язання як учні Христа, вступаючи в священні завіти з ним, та запечатуючи наші сім'ї разом на вічність крізь покоління. Отримання особистих ендаументів в храмі та часте повернення для виконання священних обрядів за померлих родичів збільшує нашу віру, зміцнює надію, поглиблює милосердя. Ми отримуємо свій власний ендаумент з вірою і надією, що ми зрозуміємо план Господа для його дітей, зрозуміємо божественний потенціал, що є в кожного з нас як дітей нашого Небесного Батька, і будемо вірними до кінця тим завітам, які ми уклали. Виконання храмових обрядів за померлих є проявом милосердя, що приносить важливі благословення нашим попередникам, благословення, які були недоступні їм протягом їхнього земного життя. Ми маємо привілей робити за них те, що вони не можуть зробити самі за себе.
Коли президент Гордон Б. Хінклі оголосив небувалу кількість нових храмів минулого квітня, він також сказав, що «храмові обряди стають вінчаючими благословеннями, які може запропонувати Церква».31 Цим самим він дав змогу поширити вінчаючі благословення на більшу кількість святих останніх днів, ніж будь - коли. У домі Господа вірні члени Церкви можуть бути обдаровані «силою зверху»,32 силою яка допомогатиме нам протистояти спокусам, шанувати завіти, слухатися заповідей Господа, і нести палаюче і безстрашне свідчення про євангелію до сім'ї, друзів та сусідів.
Цього липня ми мали привілей разом з Президентом Хінклі брати участь у посвяченні храму в Монтіселло, Юта, - першого з нового покоління храмів, які Господь вказав пророкові побудувати ближче до святих. Яким прекрасним має бути духовне відчуття святих, які ніколи не чекали побудови храму в їхньому місті. Це - люди великої віри; дехто з них - нащадки піонерів Гірської Тіснини (Hole-in-the-Rock), які відчайдушно боролися, працювали та жертвували протягом багатьох років важкої праці, щоб встановити Сіон на високих плоскогір'ях на південному сході Юти.33
Брати та сестри, великі події відбуваються в Церкві! Ми ніколи так не рухалися вперед, як зараз. Провідництво Президента Хінклі вимагає від нас найкращого, що ми можемо зробити. Ми досягнемо нових рівнів духовності та принесемо свої життя до більшої гармонії з Ісусом Христом, основаній на вірі, надії та милосерді, - невід'ємних складових нашого життя. Ми неодмінно будемо мати випробування та перешкоди, але з більшою впевненністю, ніж коли б то було, ми будемо мати більший мир та радість, тому що він пообіцяв нам цей мир.34
СВІДЧЕННЯ
Як особливий свідок Ісуса Христа я свідчу вам, що Ісус є Христос, і що через свого пророка, Президента Гордона Б. Хінклі, Спаситель головує над своєю Церквою. Тож нехай ми будемо розвивати в підготовці до його повернення на землю божественні якості, і про це моя молитва в ім'я Ісуса Христа, амінь.
ПОСИЛАННЯ
1. Outlook, NFO Research, Inc., summer 1998.
2. Матвій 24:36.
3. Див. УЗ 49:7.
4. Уложення віри 1:10.
5. Див. УЗ 43:28, 30.
6. Уложення віри 1:13.
7. 1 Коринтянам 13:13.
8. Мороній 7:46-47.
9. Алма 34:34.
10. Див. УЗ 121:45.
11. 1 Петра 1:19.
12. Мороній 10:20.
13. Мороній 10:21.
14. 1 Коринтянам 13:8.
15. Етер 12:28.
16. Див. УЗ 12:8.
17. Мороній 7:47-48.
18. Уложення віри 1:4.
19. Євреям 11:1, курсив додано.
20. Алма 32:21.
21. Алма 32:27. Див. також вірші 28-43.
22. Мороній 7:41.
23. Етер 12:4.
24. Іоанн 14:18.
25. 2 Нефій 2:2.
26. 2 Хронік 20:15.
27. Див. Алма 5:14.
28. Алма 5:26.
29. 1 Нефій 11:22-23.
30. Ensign, Nov. 1995, 102.
31. «New Temples to Provide ‹Crowning Blessings› of the Gospel», Ensign, May 1998, 88.
32. Див. УЗ 95:8.
33. Див.Church News, 1 Aug. 1998, 4.
34. Див. Іоанн 14:27.
Previous
