«Ми прагнемо цього» Президент Джеймс Е. Фауст Другий радник у Першому Президентстві Ми сподіваємося, що ви «вірні завжди в усьому», що вам «довіряється» &¤91;Алма 53:20]. . . Я благаю про більшу відповідність наших вчинків нашій вірі. Браття, я дуже радий бути сьогодні з вами. Мало що може бути відповідальнішим за звернення з промовою до цього великого зібрання носіїв священства, тому що священство--це наймогутніша сила на землі. Як нагадує нам Б. Х. Робертс: «Священство--це урочиста річ. Мати силу, передану тобі Всемогутнім Богом, мати право говорити і діяти від його імені і мати таку саму зв’язуючу силу, як ніби сам Бог говорить чи діє, це і привілей, і відповідальність».1 Як на мене, ви, молоді чоловіки, схожі на Геламанових юних воїнів, які «були надзвичайно хоробрими, бо мали мужність, а також силу і спритність». Ми сподіваємося, що як і вони, ви «вірні завжди в усьому», що вам «довіряється».2 Сьогодні я благаю про більшу відповідність наших вчинків нашій вірі. За девіз я візьму тринадцяте уложення віри. «Ми віримо, що повинні бути чесними, вірними, цнотливими, доброзичливими, чеснотними й творити добро всім людям; справді, ми можемо сказати, що слідуємо настановленню апостола Павла: Ми віримо в усе, сподіваємося всього; ми багато чого перетерпіли й сподіваємося, що зможемо перетерпіти все. Якщо є щось чеснотне, чудове, славнозвісне, гідне похвали - ми прагнемо цього».3 Браття, чи Дух Христа, який ми взяли на себе, впливає на нашу поведінку робочою силою? Бригам Янг сказав: «Ми хочемо, щоб святі настільки зростали в доброчесті, щоб наші механіки, наприклад, стали такими чесними і надійними, що ця залізнична компанія могла б сказати: «Дайте нам мормонського старійшину в інженери, і тоді ніхто не матиме страху перед поїздкою в поїзді, бо якщо він дізнається, що виникла якась небезпека, то зробить усе необхідне, щоб врятувати життя тих, кого довірили його піклуванню». Я хочу бачити наших старійшин настільки сумлінними, щоб ця компанія надавала перевагу саме їм на посадах моторобудівників, сторожів, інженерів, службовців та управляючих. Якщо ми живемо згідно з нашою релігією і гідні називатися святими останніх днів, то ми є саме такими людьми, котрим усі ці справи можуть бути довірені абсолютно безбоязно; якщо ж нам їх не довіряють, то це свідчить, що ми не живемо за нашою релігією».4 Те, до чого Президент Янг спонукав носіїв священства у його час, важливе й сьогодні. Дух Христа повинен пронизувати все, що ми робимо, чи це на роботі, чи у школі, чи вдома. Президент Спенсер У. Кімбол учив нас «приймати рішення чинити правильно один раз». Він рано в житті прийняв важливі рішення, тому йому не довелося постійно приймати ті рішення знову. Він сказав: «Ми можемо відштовхнути дещо від нас одного разу і покінчити з ним . . . не розмірковуючи і не змінюючи рішення сотні разів, що нам робити, а чого не робити».5 Під час Другої світової війни я спостерігав, як дехто з дуже хороших молодих людей з віруючих домів святих останніх днів потрошку знижували стандарти поведінки і дещо втратили духовність. У деяких місцях за океаном було небезпечно пити воду, а очищувальні хімікати погіршували смак води. Дехто почав пити каву, щоб заглушити присмак. Час від часу в армії нам давали сигарети і порцію спиртних напоїв. Дехто зовсім не брав свою пайку спиртного. Інші брали, щоб вимінювати речі і гроші, хоч самі не курили і не пили. Кілька чоловік спробували їх заради експерименту і стали рабами звички на решту свого життя. Звичка, яку вони набули під час війни, обікрала їхній духовний потенціал і позбавила багатьох благословень Господа. Носії священства Бога мають бути чоловіками з бездоганним характером. Я завжди захоплювався доброчесністю Батька Авраама, коли він повернувся з Єгипту до Палестини. Він прийшов зі своїм племінником, Лотом. Невдовзі виникла сварка між пастухами Авраама та пастухами Лота. «І промовив до Лота Аврам: Нехай сварки не буде між мною та між тобою, і поміж пастухами моїми та поміж пастухами твоїми, бо близька ми рідня».6 Авраам запропонував Лотові на вибір свою землю, праворуч чи ліворуч. Лот вибрав родючішу землю на схід, Авраамові ж дісталася земля на захід. З часом Лот і всі його домочадці потрапили в полон і були взяті до Дану, за сотні кілометрів на північ. Коли Авраам почув про його долю, він озброїв 318 своїх слуг і подався переслідувати їх. Він не тільки врятував Лота і його сім’ю, але й відновив їхню власність у Содомі. Цар Содому повернувся з вигнання і на знак вдячності запропонував Авраамові військові трофеї. Але Авраам відмовився, говорячи: «Що від нитки аж до ремінця сандалів я не візьму з того всього, що твоє, щоб ти не сказав: Збагатив я Аврама».7 У цьому епізоді Авраам демонструє свою справедливість, доброчесність і віру. А Господь винагороджує його духовними і земними благословеннями, так що в кінцевому підсумку він процвітав набагато більше за Лота. Чесність є дуже важливою частиною характеру. Ми всі бачили чоловіків, які думають, що закони людей чи Бога не поширюються на них. Здається, вони думають, що правила людської поведінки не стосуються їх. Популярна така філософія: «Що я можу зробити нишком?» Як хтось колись пожартував: «Різниця між високоморальною людиною і людиною честі полягає в тому, що остання шкодує про ганебний вчинок навіть тоді, коли він «спрацював».8 Чесність починається, коли ми ще молоді. Мені було одинадцять років, я з нетерпінням чекав чудесного дванадцятого дня народження, коли я міг стати дияконом і скаутом. Мама допомогла мені вивчити Уложення віри, закони й девіз скаутів та інші вимоги, щоб у мене був хороший початок, коли наступить той особливий день народження. У мене не було сестер, а тому нам з братами доручали певну домашню роботу, таку як доїти корову і доглядати тварин. Одного дня мама залишила мене мити посуд і прибирати кухню, а сама пішла відвідати хвору сусідку. Я погодився виконати ці обов’язки, але відклав миття посуду. Час пробіг, а він не помився сам собою. В дійсності, він і не починав митися. Коли мама прийшла додому і побачила кухню, вона одягнула фартух і пішла до раковини. Мама сказала тільки три слова, які жалили гірше за десяток жал шершнів. Це були перші три слова закону скаутів: «Ручаюся своєю честю». У той день я вирішив, що ніколи більше не дам мамі підстави повторювати ті слова мені знову. Наша честь має робити нас чесними в усьому, що ми робимо. Дехто з молоді безвідповідально ставиться до повернення боргів батькам: «Можна позичити п’ять доларів на кіно?» У цих словах міститься обіцяння віддати борг, але обіцяння дається так буденно, що забувається як тільки вимовиться. Ми повинні обережно обходитися з кредитами. Використання кредитних карток у багатьох місцях збільшило борг покупців до величезного розміру. Я пригадую оповідання, як «пристарілий фермер написав до магазину «Товари-поштою»: «Будь ласка, пришліть мені бензиновий двигун, який у вашому каталозі на сторінці 787, і якщо він годиться, я надішлю вам чек». Через деякий час він отримав таку відповідь: «Будь ласка, пришліть чек. І якщо він годиться, ми пришлемо Вам двигун».9 Сучасне суспільство поспішає накопичити безмірне матеріальне багатство цього світу. Це примушує багатьох думати, що вони можуть змінити закон урожаю, пожати нагороду, не сплативши ціну чесною працею і зусиллями. Бажаючи розбагатіти раптово, вони спекулюють за високоризикованими фінансовими схемами, які обіцяють миттєве збагачення. Надто часто результатом усього цього буває втрата грошей, навіть фінансовий крах. У Приповістях ми читаємо: «Вірна людина багата на благословення, а хто спішно збагачується, непокараним той не залишиться».10 Як члени Церкви, й особливо як носії священства, ми віримо в непорочність. Не існує інших або подвійних стандартів моральної чистоти для чоловіків чи жінок Церкви. Дійсно, я вірю, що носії священства мають більшу відповідальність за підтримання норм цнотливості до шлюбу і вірності після вступу в шлюб. Господь сказав: «Будьте чистими ви, які носите сосуди Господа».11 Це означає бути чистими в думках і справах. Пророк Джозеф Сміт стверджував: «Щоб нам стати перед Богом, ми повинні тримати себе такими чистими, як Він».12 Якщо чоловік і дружина залишаться чистими і непорочними, до кінця відданими одне одному в труднощах і радощах життя, їхня взаємна любов поглибиться і стане неосяжною. Один з перших апостолів нашої Церкви, Парлі П. Пратт, сказав: «З цього союзу любові витікають усі інші стосунки, повсякденна радість та прихильність, що розповсюджуються на кожну сферу людського існування».13 Як пророк Джозеф писав у тринадцятому уложенні віри, ми віримо, що повинні бути доброзичливими і творити добро людям. З самого початку Церкви місіонери повного дня творили добро. Ми вдячні 58000 місіонерів, які зараз зараз служать місії. Перше Президентство має можливість зустрічатися з багатьма послами, прем’єр-міністрами, правителями і видатними суспільними і політичними діячами з усього світу. Часто вони кажуть: «Ми зустрічали ваших місіонерів. Ми бачили їх у багатьох місцях». Інколи ці видатні люди відвідують Центр підготовки місіонерів у Прово і бачать тисячі місіонерів там. Ці офіційні особи завжди залишаються дуже враженими. Місіонери мають гарний вигляд і наділені почуттям власної гідності. Інколи ці люди кажуть: «Ми б хотіли, щоб наші діти спілкувалися з вашими молодими людьми в одній із ваших шкіл». Бути місіонером--це безкінечна відповідальність. Місіонерам, які повернулися, потрібно бути зразковими у житті за принципами, яких вони навчали інших, перебуваючи на місії. Президент Спенсер Кімбол сказав: «Будь ласка, ви, місіонери, що повернулися. . . будь ласка, не відмовляйтеся від зовнішнього вигляду, принципів або звичок, які ви мали, перебуваючи на місії, коли були як Алма і сини Мосії, як самі ангели Бога для людей, котрих ви зустрічали, навчали і христили. Ми не очікуємо, що ви носитимете краватку, білу сорочку і темносиній костюм щодня тепер, коли ви вчитеся. Але я не думаю, що буде надмірним просити вас підтримувати гарний зовнішній вигляд, щоб ваші особисті звички відбивали чистоту, достоїнство, гордість принципами євангелії, яких ви вчили. Ми просимо вас заради царства і заради тих, хто гордився вами і продовжує гордитися зараз».14 Застереження Павла включає в себе «надію змогти витерпіти все». Старійшина Клінтон Катлер був прикладом того, як надія, наполегливість і стійкість викликають благословення небес. Він буквально став інструментом в руках Господа. Клінт і Карма Катлер дружили ще в школі. Подружнє життя вони розпочали відвідуючи коледж на стипендію за гру в баскетбол. Але скоро грошей стало невистачати, тому Клінт пішов працювати у телефонну компанію. Його першою роботою було мити, змащувати і підтримувати в належному стані вантажівки компанії. Потім він став працювати в центральному офісі ремонтником кабельних ліній. Три з половиною роки Клінт працював повний робочий день і вчився в коледжі. Він закінчив навчання в грудні 1960 року з відзнакою. На той час у них було вже четверо дітей. Далі була черга переводів і просувань по службі. У 1963 році, коли він служив у Рівердейлі, Юта, Клінта покликали єпископом. Через три роки вони переїхали до Мідвейлу, Юта, де Клінта покликали другим радником у президентстві колу. Ще через три роки Клінта перевели в Денвер, де його було покликано президентом колу Літтлтон Колорадо. Були й інші переїзди, один з них до Бойсі, Айдахо, де його було покликано президентом колу Бойсі Айдахо Вест. Ще один переїзд повернув їх до Солт-Лейк-Сіті, де Клінта було покликано регіональним представником. Його останнім підвищенням в 1984 році по службі була посада помічика віце-президента/директора маркетингових операцій. Здається компанія переводила його туди, де він був потрібен Господові. Після виходу у відставку вони поверулися в Юту і невдовзі Клінт отримав покликання служити президентом місії у місті Сіетл, Вашінгтон. У квітні 1990 року його останнім покликанням було служити Генеральним Авторитетом у Другому Кворумі Сімдесятників. Його покликання служити закінчилося його смертю 9 квітня 1994 року після героїчної боротьби з раком. Я не хотів би, щоб мене зрозуміли, що покликання на головуючі посади або підвищення в кар’єрі є мірилом вірності чи гідності. Ні, і ніколи не були. Ми всі були щедро благословенні скромними, віруючими вчителями, які вчили нас євангелії через настанову і власним прикладом. Але приклад старійшини Катлера показує, що віра, надія і наполегливість допомагають Небесному Батькові зміцнювати нас і посилювати наші здібності й можливості, якими б простими вони не були. Члени Церкви мають прагнути краси. Ми не шукаємо показної світської краси, але чистої, природної краси, яку Бог посіяв у наші душі. Ми повинні прагнути того, що збагачує вищі думки і кращі пориви. «Чоловік,--як колись сказав Президент Джон Тейлор,--приречений, якщо покращує свої можливості, на вищі й більші благословення і славу, ніж пов’язані з землею в її теперішньому стані . . . Він може залишатися чистим, доброчесним, розумним і благородним, як син Бога, і шукати Батькових порад, керуватися і бути керованим ними».15 Дійсно, ми можемо сказати разом з Президентом Бригамом Янгом, що сподіваємося «бути лагідними і добрими , скромними і правдивими, бути виповненими віри і чистоти. . . &¤91;бо] доброта створює ореол краси навколо кожної людини, у кого вона є, примушуючи їхні обличчя випромінювати світло, і хочеться бути в їхньому товаристві, бо воно прекрасне».16 За всю історію Церкви ми «знесли багато чого». Дивлячись у майбутнє ми «сподіваємося знести все». Я впевнений, що це буде, навіть якщо ніхто не знає, що чекає попереду. Як ми витерпимо все? Відповідь надзвичайно проста. Ми зробимо це з вірою, з єдністю і йдучи за пророками Бога. Так було в минулому; так буде в майбутньому. У своїй нескінченній мудрості, від початку землі, Бог вів свій народ через пророків. Лише одна людина може застосовувати всі ключі влади в один час. У наші дні таким пророком є Президент Гордон Б. Хінклі. Коли ми бачимо чудові всесвітні програми Церкви, хто може сумніватися у пророцькому керівництві Президента Хінклі? Ми всі молимося, щоб Бог продовжував підтримувати його і всіляко звеличувати. Повна підтримка Президента Хінклі і тих, хто діє спільно з ним, як пророки, провидці та одкровителі, допоможе нам витерпіти все. Щоб ми могли це все зробити, про це молитва моя в ім’я Ісуса Христа, амінь. ПОСИЛАННЯ 1. New Witnesses for God, у 3-х том. (1911), 1:195. 2. Алма 53:20. 3. Уложення віри 1:13. 4. Teachings of Presidents of the Church: Brigham Young (1997), стор. 24. 5. The Teachings of Spencer W. Kimball, вид. Едвардом Л. Кімболом (1982), стор. 164. 6. Буття 13:8. 7. Буття 14:23. 8. Х. Л. Менкен, Dictionary of Humorous Quotations, вид. Еваном Езарем, (1949), стор. 141. 9. Джейкоб М. Броде, Braude’s Treasury of Wit and Humor (1964), стор. 45. 10. Приповісті 28:20. 11. УЗ 38:42. 12. Teachings of the Prophet Joseph Smith, вибр. Джозеф Філдінг Сміт (1976), стор. 227. 13. Writings of Parley Parker Pratt, вид. Паркером Праттом Робінсоном (1952), стор. 54. 14. The Teachings of Spencer W. Kimball, вид. Едвардом Л. Кімболом, стор. 593. 15. The Government of God (1852), стор. 29-30. 16. Teachings of Presidents of the Church: Brigham Young (1997), стор. 219.