Ми - творці Мері Еллен Смут Генеральний президент Товариства допомоги Давайте створимо домівки, сповнені любові й спокою. Давайте полегшимо страждання. Давайте сформуємо в собі і в інших міцні свідчення про вічні істини. Усі ми - творці. Ми живемо в час, коли на зміну одному тисячоліттю приходить інше. Це - незвичайний і дуже важливий період. Це дні, про які говорили пророки. Це - доба віри, можливостей, чудес. Я із захопленням думаю про цей світ, такий багатий на красу, такий досконалий у своєму функціонуванні. Цей світ було створено Ісусом Христом під керівництвом Небесного Батька. Творіння - це одна з якостей, притаманних Богові. Він бере матерію яка не має форми, і формує зорі, планети і сонячні системи. «Я сотворив світи без ліку»1, - каже Він нам. Брати й сестри! Ми - діти Божі. Хіба нам не притаманні ті самі здібності, якими володіє наш Батько? Хіба ми не можемо також бути творцями? Ви можете сказати: «Але я не вмію творити». Я зараз доведу вам, що вмієте. Ви - творці. Чи доводилося вам колись викликати у дитини посмішку? Чи навчали ви когось прощенню? Чи допомагали ви комусь навчитися читати? Чи готували домашній сімейний вечір? Чи організовували сімейну зустріч? Можливо, ви отримали підказку Духа зробити щось для людини, яку ви відвідуєте як візитний чи домашній учитель, і це призвело до великих змін у її житті. Якщо ви здійснили щось із названого, - ви творили. Сировина для творіння знаходиться навколо нас. Як навчав Президент Девід О. Маккей: «Ми є скульпторами життя і маємо душі, які треба сформувати. Кожен з нас витесує душу»2. Я впевнена, що ми кожного дня витесуємо душі - наші власні й душі інших людей. Тепер давайте приймемо рішення зробити ці душі «чистими і цнотливими». Давайте створимо домівки, сповнені любові й спокою. Давайте полегшимо страждання. Давайте сформуємо в собі і в інших міцні свідчення про вічні істини. Нещодавно я відвідала сім’ю, в якій, народжуючи п’яту дитину, померла молода мати. Я сподівалася побачити страждання, але побачила надію і рішучість. Її чоловік зберігав у пам’яті час, протягом якого вони були разом. Їхні діти розуміли план спасіння і знали, що зможуть знову бути зі своєю мамою, тепер назавжди. У неї завжди вистачало часу для тих, хто був їй найдорожчим. У своєму молодому віці ця сестра служила президентом Товариства допомоги, але завжди ставила на перше місце своє подружнє життя і сім’ю. Коли я зустрілася з матір’ю померлої жінки, та відзначила, що її найвищим пріоритетом було виростити доньку праведною жінкою. Хоча життя її доньки було коротким, вона показала в своєму домі приклад праведного життя в дусі євангелії. Генеральне президентство Товариства допомоги під керівництвом провідників священства опублікувало декларацію Товариства допомоги, адресовану сестрам в усьому світі. Декларація нагадує нам, хто ми є; а вечори, присвячені домашньому, сімейному та особистому збагаченню були запроваджені, щоб розвивати ці навики. Чи ми розпізнаємо у своєму власному житті нагоду творити, яка завжди поряд? Чи цінуємо ми дари, таланти та обраних духів, яких дав нам Бог? Чи ділимося ми з іншими тим, що створили своїми руками і серцем? Ще одна мати і радниця в президентстві Товариства допомоги округу, незважаючи на те, що значні проблеми зі здоров’ям лякали її, організувала незвичайне служіння у своєму окрузі. Завдяки посту і молитві здійснювалися чудеса, і сестри з одного колу створили щось незвичайне для тих, хто потерпав від холоду, голоду і хвороб. Хто знає, скільки людей отримали благословення через те, що одна жінка відмовилася піддаватися скорботам і замість цього створила своє полотно служіння, свій монумент співчуття і благородства людського духа. Щороку цю історію повторюють десятки тисяч вірних членів Церкви. У липні минулого року Верховний єпископат розповсюдив листа, в якому йшлося про те, що кожен, бажаючий внести свою частку для полегшення страждань біженців у Косово, може виготовляти стьобані ковдри і відсилати їх до Гуманітарного центру святих останніх днів для подальшого розподілення. Нашим наміром було зібрати і відправити 30 000 ковдр. Ми одержали більше 125 тисяч ковдр. Ці ковдри були відправлені не лише тим, хто бідує в Косово, але жертвам катастрофи в Туреччині, Венесуелі, Мексиці та в інші країни, у тому числі до Мозамбіку і Зімбабве. Протягом останнього року я мала привілей поїхати до Косово, де я особисто загорнула багато малюків у ці ковдри, і жінки висловлювали подяку зі сльозами на очах. Ми побачили, що завдяки цій великій організації у наших домівках можна створити можливість для навчання сімей, друзів і сусідів тому, як служити і допомагати іншим робити світ світлішим. Як Товариство допомоги і Гуманітарна служба Церкви ми можемо бути творцями. Хіба це не чудово?! Кожен з нас повинен запитати себе: «Що я можу створити протягом свого життя? За відведений мені час? У майбутньому?» По-перше, йдіть туди, куди спрямовує Дух. Будьте спокійні й слухайте. Ваш Небесний Батько вестиме вас, якщо ви наблизитеся до Нього. Зануртеся у святі слова пророків, як стародавніх, так і сучасних, і до вас промовлятиме Дух. Будьте терплячими, просіть з вірою, і ви отримаєте провід у ваших творчих зусиллях. По - друге, нехай вас не спиняє страх зробити помилку. Візьміть глину, з якої формується ваше життя, у свої руки й ліпіть. Мені подобається, як у давнину Ревека відповіла рабу Авраама, який пішов шукати дружину для Ісака. Її відповідь була простою і прямою: «Піду», - сказала вона3. Ревека могла відмовитися. Вона могла попросити раба зачекати, поки відбудуться проводи, поки в неї буде нове вбрання, поки вона трохи схудне або поки покращиться погода. Вона могла сказати: «А чому це Ісак не може знайти собі дружину в Ханаанській землі?». Але вона цього не зробила. Вона діяла і нам слід так чинити. Час зволікань закінчився. Починайте! Не бійтеся. Робіть усе, що можете. Звичайно, ви будете припускатися помилок. Кожен їх робить. Учіться на них і рухайтеся вперед. По - третє, постійно підтримуйте інших. Кожна людина на цій землі унікальна. У всіх у нас різні інтереси, здібності й уміння. У нас різний фізичний, духовний та емоційний рівні. І останнє, радійте. Процес творіння не нудний. Творіння витікає з любові. Коли ми робимо те, що любимо, ми весь час радіємо. Якщо ви почуваєтеся нещасними, стомленими, розчарованими, спробуйте ось що: замість того, щоб постійно думати про свої негаразди, зосередьтеся на тому, щоб створити щось визначне, щось таке, що матиме вічну цінність. Збільшуйте своє свідчення, зміцнюйте стосунки, пишіть сімейну історію, їдьте до храму, служіть. Прочитайте Проголошення про сім’ю і декларацію Товариства допомоги, прийміть зобов’язання жити згідно з цими принципами і мати від цього радість. Ми народ, який має радість. Ми творимо історію цього світу, живучи в один з найвеличніших її моментів. Зараз не час, щоб бути невпевненими чи розчарованими. Президент Гордон Б. Хінклі радив: «Не думайте про бурі, повніше насолоджуйтеся сонячним світлом»4. Я молюся, щоб, як святі останніх днів, ми володіли здібностями нашого Батька й трохи більше творили в своєму житті. Незалежно від умов, у яких ми знаходимося, ми можемо молитися, як Ісая: «О Господи, Ти - наш Отець, ми глина, а Ти наш гончар, і ми всі - чин Твоєї руки!»5. Нехай наша робота і слава будуть Його відображенням. Про це моя смиренна молитва в ім’я Ісуса Христа, амінь. ПОСИЛАННЯ 1. Див. Мойсей 1:33 2. In Francis M. Gibbons, David O. McKay, Apostle to the World, (1986), 228. 3. Буття 24:58 4. Standing for Something: Ten Neglected Virtues That Will Heal Our Hearts and Homes (2000), 101. 5. Ісая 64:8.