Президент Дітер Ф. Ухтдорф, “Відображення на воді,” Nov 2009
Вогник ЦСО для молодих дорослих • 1 листопада 2009 • Університет Бригама Янга
I consider this a choice assignment, and I’m grateful to President Monson for providing me this opportunity to spend a few minutes with you. Мої дорогі брати і сестри, якщо ми збережемо в пам’яті ці щойно почуті два гімни—“Славен Господь” та “Правду чини”—і зробимо їх гаслом свого життя, то будемо у гарному стані, йдучи дорогою назад до нашого Небесного Батька. Як чудово дивитися на вас! Подумки я можу уявити собі багато інших прекрасних, як і ваші, облич молодих членів Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів у всіх країнах світу. Ви не в усьому можете бути абсолютно схожими, але у вас є дуже багато спільного. Я вважаю чудовим це доручення і вдячний Президенту Монсону за надану мені можливість провести з вами трохи часу.
Гидке каченя
Одним з найулюбленіших казкарів усіх часів був данський письменник Ганс Крістіан Андерсен. В одній з його казок, “Гидке каченя”, мама-качка виявляє, що одне з її недавно вилуплених пташенят незвично велике і дуже потворне. Спочатку мама роздумує, чи не індиче яйце вона оце висиділа, але потворне дитя, так само, як і її діти, вміє плавати. Тож вона доходить висновку, що це жалюгіддя—просто аномалія й потвора.
Однак інші каченята не дають гидкій пташині спокою. Вони немилосердно, грубо поводяться з гидким каченям, скубуть та дражнять його, і воно відчуває себе бідолашним. Урешті-решт гидке каченя вирішує, що краще буде для всіх, якщо воно залишить свою сім’ю, і воно йде світ за очі. У лютий холод, що прийшов у першу його зиму, нещасне каченя ледь не замерзає, але все ж якимось чином виживає. Усупереч своїм бідуванням воно відчуває, що стає дедалі сильнішим, і йому подобається розправляти свої крила і пробувати літати, незважаючи навіть на те, що воно було самотнім.
І ось одного дня воно бачить, як високо вгорі летить зграя величних птахів, білих, як сніг, таких граціозних у своєму льоті, з чудовими довгими шиями і широкими, прекрасними крилами. О які розкішні й щасливі створіння! Гидкому каченяті дуже захотілося полетіти разом з ними. Його лякає, що вони можуть знищити його, бо ж воно таке гидке. Але потім каченя вирішує, що така смерть краща, ніж вічне цькування іншими тваринами чи загибель від холоду взимку. І воно піднімається в повітря й летить за ними до прекрасного озера, де вони сідають на воду.
Сівши на воду, гидке каченя дивиться на воду і бачить відображення величного лебедя. Поступово, спершу не ймучи собі віри, гидке каченя усвідомлює, що це ж його власне відображення! На його подив, інші лебеді радо вітають його, і вони навіть сходяться на тому, що він—найпрекрасніший, найвеличніший з усіх лебедів. І нарешті він зрозумів, хто ж він насправді є.
Важливі запитання
Як і цей молодий лебідь, більшість з нас в той чи інший час відчували себе неприйнятими. Великою мірою збентеження, яке ми переживаємо у цьому житті, виникає просто через те, що ми не розуміємо, хто ми є. Надто багато тих, простує своїм життям, думаючи, що вони нічого не варті, тоді як у дійсності вони є дивовижними й вічними, створіннями безмежної цінності з потенціалом, що неможливо навіть уявити.
Усвідомлення того, хто ми, є частиною цієї пригоди, що зветься життям. Найсвітліші голови людства невпинно замислювалися над цими питаннями: звідки ми прийшли? Чому ми тут? Що відбувається після того, як ми помираємо? Як все це узгоджується між собою, який це має сенс?
Оскільки ми починаємо розуміти відповіді на ці запитання—не лише тільки розумом, але й серцем та душею,—то ми почнемо розуміти, хто ми є, і ми відчуємо себе як той мандрівник, що нарешті дістався дому. Ми відчуємо себе як молодий лебідь, що нарешті зрозумів, хто він насправді є. Зрештою, все має сенс.
Трудність полягає в тому, що відповіді на ці запитання просто не вкладаються у логічні визначення, які природно здатна робити людина. Питання, що стосуються духовного, вимагають і духовних відповідей. Ті, хто відкидають одкровення й наполягають на відчутних доказах, можуть лише робити якісь припущення чи відкидати те, що життя існує до і після цього земного існування. Унаслідок цього вони можуть так ніколи й не зрозуміти, хто вони насправді є або якою є справжня мета життя.
Однак ми, як члени Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів, були благословенні відповідями на ці питання і вільно ділимося ними з усіма, хто буде слухати. Ми знаємо ці відповіді не завдяки здогаду якоїсь освіченої людини або знайдене нами наукове пояснення. Ми маємо ці відповіді, бо небесні посланці відкрили ці таємниці людині. І це саме знання є доступним будь-кому на цій земній планеті, хто чесний серцем, завдяки силі Святого Духа.
Це не дрібниці. Упродовж усієї історії імператори й філософи пропонували б царські винагороди за те, що Бог вільно дав у наш час. Через те, що Бог милостивий і любить Своїх дітей, Він знову дав у ці останні дні істину про те, звідки ми прийшли, чому ми тут і куди йдемо.
Мої дорогі юні друзі, це знання дозволяє вам бачити ваше власне відображення на воді. Воно запевняє вас, що ви—не звичайні, не відкинені чи гидкі. Ви—божественні—прекрасніші й величніші, ніж можете собі уявити. Це знання змінює все. Воно змінює ваше теперішнє. Воно може змінити ваше майбутнє. І воно може змінити світ.
Ми дуже добре знаємо, мої безцінні молоді друзі в Церкві, що де б ви не були, ви стикаєтеся у своєму молодому житті з багатьма труднощами. Від ваших провідників і завдяки особистому спілкуванню з вами я дізнався, що саме вас турбує. З багатьох поставлених мені запитань я вибрав лише кілька тих, що, на мою думку, є важчими і більше турбують вас, молоді святі по всьому світу. Сьогодні я сподіваюсь дати відчути вашому розуму й серцю, як знання того, хто ви насправді є, може допомогти вам успішно подолати більшість труднощів у житті.
Бути чи не бути
Ось перше запитання: “Немає мені щастя, я в депресії. Іноді здається, що світ став би кращим, якби мене не було в ньому. Навіщо мені жити далі?”
Дозвольте мені сказати прямо: тяжка депресія і думки про самогубство—це не дрібниці, до цього необхідно ставитися серйозно. Я наполягаю, щоб ті, хто страждає від депресії чи думок про самогубство, шукали допомоги від спеціалістів, гідних довіри, і церковних провідників. Якщо ви знаєте когось, хто мислить про самогубство, станьте йому чи їй справжнім другом і переконайтеся, що вони отримують допомогу. Будь ласка, знайте, що ми любимо вас і хочемо, щоб ви були успішними і щасливими в житті.
Кажуть, що більшість людей в той чи інший час переживали сум чи відчували себе неадекватними. Це природно, що бувають часи, коли ми сумніваємося в собі чи відчуваємо себе нещасними. Питання “Навіщо мені далі жити?” є просто інакше висловленою давньою фразою, написаною 400 років тому Вільямом Шекспіром і вимовленою з того часу по світу мільйонами Гамлетів: “Бути чи не бути—ось у чому питання”1.
Але Шекспір був неправий. “Бути чи не бути”—зовсім не в цьому питання. Існують інші грані цього простого протиставлення. Як на мене, то я хотів би, щоб Гамлет повернувся до публіки і продекламував: “Знаючи, що я—дитя Бога, що я маю робити і яким бути, щоб жити відповідно до цього потенціалу? Ось у чому питання”. Звісно, я розумію, що таке доповнення могло б безнадійно зруйнувати один з найвеличніших літературних творів всіх часів. І все ж, якби сценарій писав для вас я, то сформулював би це питання саме так.
Подумайте про те, звідки ви прийшли. Ви—сини і дочки найвеличнішої, найславетнішої істоти всесвіту. Він любить вас безмежною любов’ю. Він хоче для вас найкращого. Ви що думаєте, наш Небесний Батько хоче, щоб ви відчували депресію й сум? Він цього не хоче. Він дав заповіді, які є найлегшим шляхом до життя, в якому є мета, мир і радість. Усе, що нам потрібно зробити,—це йти цим шляхом. Знання Божих заповідей і життя за ними справді веде до задоволення від досягнутого й радості.
Наша доля величніша, ніж ми можемо її собі уявити. Якщо ми тільки зрозуміємо, хто ми є і що прибережено для нас, наші серця переповняться великою вдячністю і великим щастям, і навіть наші найтемніші скорботи будуть освітлені світлом і любов’ю Бога, нашого Небесного Батька. Наступного разу, коли ви відчуєте себе нещасними, згадайте, звідки ви прийшли і куди ви йдете. Зосереджуйтеся не на тому, що пригнічує ваші думки печалями, а на тому, що сповнює вашу душу надією. І ви побачите, що такі речі завжди пов’язані зі служінням Богу й нашим ближнім. Пам’ятайте, що Господь дав вам Своє слово у Писаннях. Палко моліться Йому; щоденно говоріть до Нього. Вчіться від Нього і ходіть Його дорогою. Служіть Богу і служіть своїм ближнім.
Пам’ятайте, що є час плакати, але є й час сміятися, час тужити і час танцювати (див. Еклезіяст 3:4). Якщо у вас важко на серці, можливо, це час дати світлу Божого Сина увійти у ваше серце. Я благаю вас: просто гляньте на воду і побачте там своє справжнє відображення! Усвідомте мету, заради якої вас було створено! Підніміть своє лице й погляньте на далекий обрій!
Для вас добре було б сміятися! Для вас добре було б бути щасливими! Піднесіть свої голоси і “хвал[іть] Господа співом, музикою, танцями і молитвою хвали й дякування” (Учення і Завіти 136:28).
Я не можу уявити собі небеса, наповнені лише похмурими істотами, які ніколи не висловлюються або які не насолоджуються музикою і спілкуванням одне з одним. Не такими є для мене небеса. Я впевнений, що ви не створені для того, аби проводити години й дні свого життя ізольованими одне від одного у печалях чи відчаю. Ви створені, аби мати радість (див. 2 Нефій 2:25), тож давайте святкувати милостиві благословення радісного й люблячого Небесного Батька!
Вам не потрібно чекати дозволу, щоб наповнити своє серце вдячністю й щастям. Ви можете прекрасно робите це по-своєму. Молодь, збирайтеся разом—у своїх приходах чи філіях, а також у тих, що в сусідніх колах чи округах. Разом танцюйте, разом вивчайте євангелію, разом працюйте, разом служіть своїм ближнім—і веселіться, роблячи це. Я палко молюся, щоб знання про те, хто ви є і ким ви можете стати, наповнило вашу душу любов’ю Бога, яка приносить мир, і щоб це розпалило в вас щастя, гідне вашого справжнього спадку, бо ж у дійсності ви є принцами й принцесами, царями й царицями.
Чи знайду я колись собі рідну душу?
Друге запитання, яке ми чуємо від вас, молоді: “Я самотній. Чи знайду я колись собі рідну душу?” У мене є багато чого сказати з цього приводу, але давайте почнемо з ідеї пошуку тієї однієї людини, з якою б ви хотіли бути—тієї єдиної людини, яка досконало підходить вам.
Відома одна стара оповідка про молоду жінку, яка під час археологічної розкопки знаходить стародавню на вигляд лампу. Коли вона обтирає її, з неї з’являється джин, пропонуючи їй назвати одне бажання. Вона на мить задумується і просить про мир у світі—щоб люди любили одне одного і вічно жили в гармонії.
Джин задумався над її проханням і нарешті сказав: “Ти просиш неможливого. Розходження між людьми у світі надто глибокі і вони існують вже надто довго. Попроси щось інше. Будь-що, тільки не це”.
Молода жінка знову думає й каже: “Десь є особа, з якою б я хотіла бути. Я хочу знайти цього чоловіка—такого, щоб він був ставним, чуйним і щоб мав почуття гумору; такого, щоб допомагав мені вдома, любив дітей, не дивився весь час спортивні змагання, мав чудову роботу і перш за все думав про моє щастя; такого, щоб ходив разом зі мною в магазин, і, щоб вживався з моєю сім’єю”.
Джин на мить замислюється над її проханням, тяжко зітхає, а потім відповідає: “А давай подивимося, що я можу зробити для миру у світі”.
Я знаю, це розчарує декого з вас, але я не вірю, що існує лише одна та особа, яка б підходила вам. Я думаю, що закохався у свою дружину, Гарріет, з першого погляду. Однак якби вона вирішила вийти заміж за когось іншого, гадаю, я б зустрів і закохався в якусь іншу дівчину. Я навіки вдячний, що цього не трапилось, однак не вважаю, що вона була моїм єдиним шансом до щастя, так само як і я її.
Ще однією помилкою, якої ви можете легко допуститися у побаченнях,—це сподівання знайти досконалість у людині, з якою ви зустрічаєтеся. Правда така, що досконалими серед ваших знайомих є лише ті, кого ви не знаєте дуже добре. У кожного є свої недоліки. Я жодним чином не пропоную вам понизити свої стандарти й брати шлюб з людиною, з якою ви не можете бути щасливими. Але одне з того, що я, досягнувши зрілості, зрозумів у житті,—це те, що якщо хтось готовий приймати мене—такого недосконалого, яким я є,—тоді і я також маю бути готовим терпеливо ставитися до недоліків інших. Оскільки ви не будете шукати досконалості у своєму партнері і ваш партнер не буде шукати досконалості в вас, ваш єдиний шанс мати досконалість—це створювати її разом.
Є ті, які не вступають у шлюб, бо не відчувають “чарівності” у стосунках. Але під цією “чарівністю”, на мою думку, вони розуміють спалахи закоханості одне до одного. Закоханість—це прекрасне почуття, і я б ніколи не радив вам брати шлюб з людиною, яку ви не кохаєте. Однак існує ще одна річ, яку часом важко прийняти: ці спалахи “чарівності” вимагають постійних зусиль. Якщо ця чарівність продовжується у стосунках, то це стається тільки завдяки старанням самої пари, а не тому, що вона містично з’являється завдяки якійсь космічній силі.
Відверто кажучи, це вимагає роботи. Щоб продовжувалися будь-які стосунки, обом сторонам потрібно додавати свою власну чарівність і вдаватися до неї, щоб підтримувати свою любов. І хоч я вже сказав, що не вірю в те, що для кожної людини є лише одна-єдина рідна душа, я знаю: якщо ви зобов’язалися взяти шлюб, то ваш супутник життя стає для вас вашою рідною душею, і це ваш обов’язок і відповідальність—трудитися кожний день, щоб так воно й було. Як тільки ви взяли на себе це зобов’язання, подальший пошук рідної для вас душі закінчується. Наші думки й дії повертаються від пошуку до створення.
А як же бути з тими, хто вже не сподівається знайти собі вічного супутника? По-перше, не здавайтесь. Ходіть на заходи, зустрічайтеся з людьми і робіть усе, що ви можете. Я знаю, що побачення можуть бути неприємними. Неприйняття іншими—це одне з найболючіших переживань, які ми можемо відчути. Повірте мені, я знаю це відчуття. Я закохався в Герріет задовго до того, як вона покохала мене.
Але це не зупинило мене, зовсім ні. Я знаходив способи, як бути там, де була й вона. Коли я розносив причастя на причасних зборах у Церкві, то виходило так, що я підносив причастя її сім’ї. Я робив усе можливе, аби тільки справити на неї враження, але я думав, що вона вважає мене все ще не змужнілим. З її боку просто не було проявів зацікавленості. Я був у відчаї, здавалося, мені ніколи не вдасться переконати її в тому, що я можу бути кимось більшим, ніж просто другом.
Я поїхав собі, вступив до військово-повітряних сил, потім полетів за півсвіту, щоб навчатися в пілотній школі у Сполучених Штатах. І коли я вже повернувся в Німеччину, закінчивши своє навчання як пілот-винущувач—а це було через кілька років після того, як я її вперше зустрів,—ця прекрасна молода жінка глянула на мене і сказала ті магічні слова, які я так хотів почути від неї: “Ти так змужнів відтоді, як я востаннє бачила тебе”.
Почувши таке, я швидко переїхав; пройшло кілька місяців, і я одружився на тій, яку полюбив так давно-давно.
Тож, брати і сестри, не здавайтеся. Через те, що вам відмовили раз чи два—чи три або чотири, або й сотні разів—не впадайте у відчай. Брати, ось секрет того, як знайти дівчину своєї мрії: знайомтеся з багатьма з них і потім, коли ви закохаєтеся і відчуєте, що це вона, просіть її вийти за вас заміж. Якщо вона скаже “ні”, продовжуйте пошук і моліться доти, поки нарешті не станете з цією молодою жінкою біля вівтаря у храмі. Тільки не здавайтесь!
А ви сестри, будьте лагідні. Це правильно, якщо ви відхиляєте прохання про побачення чи пропозицію одружитися. Але, будь ласка, робіть це лагідно. Брати, будь ласка, почніть запрошувати на побачення. Є так багато молодих жінок, які ніколи не ходили на побачення. Не думайте про те, що та чи інша дівчина ніколи не піде на побачення з вами. Іноді вони роздумують, чому це ніхто їх не запрошує на побачення. Просто запросіть і будьте готові, рухатися далі, якщо її відповідь буде “ні”.
Одна з тенденцій, яку ми помітили в деяких куточках світу, виявляється в тому, що молоді люди лише “тусуються” у великих групах, а на побачення не ходять. І хоч нічого поганого немає в тому, щоб часто збиратися у великих групах своїх однолітків, я не знаю, чи можете ви близько індивідуально познайомитися з цими людьми, якщо ви завжди у групі. Вам, серед іншого, потрібно навчитися як підтримувати розмову з представниками протилежної статі. Прекрасний спосіб навчитися цьому—бути наодинці з кимось, бо тоді нікому прийти на допомогу і треба буде говорити вам самим.
Побачення не мають—і в більшості випадків не повинні—бути дорогими і надмірно спланованими. Коли ми з дружиною переїхали з Німеччини до Солт-Лейк-Сіті, однією з речей, яка нас найбільше вражала, був детальний і часом стресовий процес, якого дотримувались молоді люди, щоб запросити на побачення і прийняти це запрошення.
Розслабтеся. Шукайте простих способів побути разом. Коли я був молодий і шукав можливостей для побачення, довго одним з моїх улюблених способів для цього було провести дівчину додому після церковних зборів. Пам’ятайте: ваша мета—це не зняти на відео своє побачення і розмістити його на сайті YouTube, щоб воно мало мільйон переглядів. Ваша мета—ближче познайомитися з однією конкретною людиною і дізнатися, як розвивати змістовні стосунки з представниками протилежної статі.
Серед вас, чудові молоді члени Церкви, є такі, що, можливо, ніколи не вступлять у шлюб. І хоч вони гідні у всіх відношеннях, вони можуть так і не знайти собі когось, з ким би були запечатані у храмі Господа у цьому житті. Тим, хто не пережив цього розпачу, не вдасться по-справжньому зрозуміти самотність і біль, які вони можуть відчувати. Я знаю багатьох жінок, які не хочуть нічого більшого, ніж бути дружиною і матір’ю, і вони не можуть зрозуміти, чому на їхні молитви так і не прийшла відповідь. Є багато самотніх чоловіків, які з якихось причин, також опинилися самотніми.
По-перше, дозвольте мені сказати, що ваші молитви почуті. Ваш Батько Небесний знає бажання вашого серця. Я не можу сказати вам, чому на молитви одних людей відповідь приходить в один спосіб, а на молитви інших—інакше. Але я можу вам сказати ось що: праведні бажання вашого серця будуть виповнені.
Часом нам може бути важко щось побачити крім стежки перед собою. Ми нетерпеливі і не хочемо чекати на майбутнє виповнення своїх найбільших бажань. Однак коротка мить цього життя—ніщо у порівнянні з вічністю. І якщо ми тільки зможемо мати надію та віру і з радістю витерпіти до кінця,—і я кажу, з радістю витерпіти до кінця,—тоді там, у тому великому небесному майбутті, виповняться праведні бажання нашого серця і ще так багато такого, чого ми навряд чи можемо осягнути тепер.
А поки не чекайте, щоб хтось зробив ваше життя довершеним. Перестаньте сумніватися в собі і розцінювати себе як недосконалих. Натомість прагніть досягнути свого потенціалу як Божої дитини. Шукайте можливостей навчатися. Досягайте успіхів у гідній кар’єрі і шукайте своєї реалізації в служінні іншим. Використовуйте свій час, свої таланти і свої ресурси, щоб ставати кращими і благословляти тих, хто навколо вас. Усе це—частина вашої підготовки, щоб створити сім’ю. Зануртеся в роботу вашого приходу чи філії, прагніть звеличити свої покликання, якими б вони не були.
Велика мета цього земного існування—навчитися повною мірою любити свого Небесного Батька і своїх ближніх, як самих себе. Якщо ми робимо це всією своєю могуттю, силою, всім своїм розумом, тоді наша вічна доля буде такою славетною і величною, що ми цього й уявити собі не можемо. Будьте вірні, і все буде працювати на вас. Це—Боже вічне обіцяння всім, хто любить і шанує Його.
Чи можу я залишитися вірним?
Третє запитання, яке ставить молодь: “Чи можу я залишитися вірним?” Є такі, що мають сумніви стосовно Бога чи Церкви. Інші піддаються спокусі, що заманює їх зійти з безпечного прямого й вузького шляху учнівства.
Коли я був пілотом, то, перелітаючи з Європи до Африки, часто спостерігав цікаве погодне явище. Воно називається міжтропічною зоною конвергенції. Це грози, що йдуть з півночі й півдня через екватор, затягуючи горизонт хвилястими й загрозливими колонами хмар.
Я не міг дивитися на ці хмари і не бути зачарованим їхньою красою і величчю. Вони здіймалися масивними темними утвореннями, і в них спалахувало з одного кінця в другий кінець блискуче світло, як палаючий вогонь, що його неможливо описати. Яке величне і вражаюче видовище!
І що, на вашу думку, роблять пілоти, коли долітають до зони цих гроз? Вони оминають її—якими б прекрасними й захоплюючими не здавались ці грози. Коли волога піднімається у хмарах, вона починає замерзати, формується град завбільшки з футбольний м’яч, який може пробити метал і пошкодити літальний апарат. Величезна турбулентність і електричні розряди здатні вивести з ладу літак і його системи.
Чи не той же принцип діє, коли ми дивимось на речі, що можуть викликати духовні пошкодження? Спокуса не була б спокусою, якби вона не була принадною, захоплюючою або не манила задоволенням. Але, як і пілоту, що наближається до зони гроз, вам потрібно навчитися уникати її, якими б прекрасними чи захоплюючими вони б не здавалися.
Оскільки Небесний Батько любить Своїх дітей, він дав нам заповіді, щоб тримати нас на безпечній відстані від цих згубних гроз. Він не змушує жодного зі Своїх дітей йти Його шляхом. Він дозволяє і сподівається, щоб ви вибрали для себе самі. Але знайте: дещо з того, що ви вибираєте, приводить до катастрофи. Тож вибирайте правильно.
Я додаю своє свідчення до хору попереджень стосовно жахливої проблеми порнографії. Не торкайтеся її. Обходьте її подалі. Ті самі слова, які ми казали, щоб навчити пілотів про грози, я кажу й вам стосовно порнографії: “Уникайте, уникайте, уникайте!”
Не думайте, що зможете носом літака просто трішечки увійти в зону гроз—з порнографією не грайтеся. Пам’ятайте, що часто найбридкіше і найнищівніше може спочатку здаватися привабливим. Не торкайтеся того, що може загрожувати вам.
Це істина?
Тепер наступне питання: Як стосовно сумнівів і запитань? Як ви з’ясовуєте, що євангелія є істинною? Чи це правильно мати запитання про Церкву і її доктрину? Мої дорогі молоді друзі, ми є народом, який ставить запитання, бо ми знаємо, що запитання ведуть до істини. Саме таким шляхом розпочала своє існування Церква—від юнака, який мав запитання. Дійсно, я не впевнений, як людина може відкрити для себе істину, не поставивши запитання. У Писаннях ми рідко коли знайдемо одкровення, що не прийшло у відповідь на запитання. Коли б не виникали запитання і Джозеф Сміт не був впевнений у відповіді, він звертався до Господа, і результатом цього є прекрасні одкровення в Ученнях і Завітах. Часто знання, яке отримував Джозеф, було набагато ширшим за відповідь на початкове запитання. Це тому, що Господь може не тільки відповісти на запитання, які ми ставимо, але, що є набагато важливішими, Він може дати нам відповідь на запитання, які ми мали б поставити. Послухаймо ці відповіді.
Місіонерські зусилля Церкви основуються на чесних зацікавлених, які ставлять запитання, що хвилюють їх. Запитання—це місце народження свідчення. Хтось може відчувати себе збентеженим чи негідним, бо досліджує питання стосовно євангелії, але вони не мають так себе відчувати. Ставлення запитань—це не вияв слабкості; це провісник зростання.
Бог наказав нам шукати відповіді на свої запитання (див. Якова 1:5–6) і лише просить, щоб ми запитували “з щирим серцем, із справжнім наміром, маючи віру в Христа” (Мороній 10:4). Коли ми робимо так, істина про все може бути явлена нам “силою Святого Духа” (Мороній 10:5).
Не бійтеся ставити запитання. Будьте допитливими, але не сумнівайтеся! Завжди міцно тримайтеся за віру і світло, яке ви вже отримали. Через те, що в земному житті ми бачимо недосконало, не все нам відкривається у своєму сенсі прямо зараз. Дійсно, якби я думав, що для нас у всьому є сенс, то це було б доказом того, що все було зроблено людським розумом. Пам’ятайте, що Бог сказав:
“Ваші думки—не Мої це думки, а дороги Мої—то не ваші дороги…
Бо наскільки небо вище за землю, настільки вищі дороги Мої за ваші дороги” (Ісая 55:8–9).
Однак ви знаєте, що одна з цілей земного життя—стати більш схожими на Небесного Батька, у ваших думках і на ваших шляхах. Якщо дивитися з цієї перспективи, тоді пошук відповідей на ваші запитання може вести вас ближче до Бога, зміцнюючи ваше свідчення, а не розхитуючи його. Правда, що “віра це не… досконалі знання” (Алма 32:21), але якщо ви вдаєтеся до своєї віри, застосовуючи принципи євангелії щодня за будь-яких обставин, то ви скуштуєте солодкі плоди євангелії і завдяки цим плодами ви знатимете, що вона істинна (див. Матвій 7:16–20; Іван 7:17; Алма 32:41–43).
Ви вічні
Завжди будуть голоси, які казатимуть вам, що ви нерозумні, якщо вірите, що ви—лебеді; вони наполягатимуть на тому, що ви—гидкі каченята і що вам нічого сподіватися стати кимось іншим.
Але ви знаєте більше. Завдяки відкритому слову милостивого Бога, ви побачили своє справжнє відображення у воді і відчули вічну славу того божественного духа, який є в вас. Мої любі молоді друзі по всьому світу, ви—не звичайні істоти. Ви—славетні і вічні.
Якими б не були ваші обставини чи випробування в житті, я наполегливо раджу вам пам’ятати, хто ви є, звідки ви прийшли і куди ви йдете,—бо відповіді на ці запитання справді дадуть вам впевненість і напрямок для вашого життя.
Ваш Небесний Батько живий. Він знає вас. Він говорить до вас у ці останні дні через пророків і апостолів. Президент Томас С. Монсон—Господній пророк на землі у наш час. Ця Церква керується Спасителем, саме Ісусом Христом. Я знаю це. Він на чолі цієї Церкви.
Сьогодні я говорю до вас з недосконалістю і з німецьким акцентом, але я обіцяю вам, слова, які ви відчуваєте у своєму серці і своєму розумі, у своїй душі, приходять до вас через красномовство, чистоту й силу Святого Духа. І через силу Святого Духа ви можете знати істину про все.
Брати і сестри, мої дорогі молоді друзі, я люблю вас. Я люблю вас усім своїм серцем. І я вдячний за вас. Я вдячний за те, які ви є хороші. Як апостол Господа Ісуса Христа, нашого Спасителя, я благословляю вас кожного окремо і всіх разом, аби ви могли дізнатися, ким ви насправді є і що ви повинні робити та якими бути, щоб жити щасливим і повноцінним життям.
Я молюся і благословляю вас, щоб ви, дивлячись на своє відображення, могли бачити далі своєї недосконалості й невпевненості в собі і усвідомлювали, хто ви є насправді, а ви—славетні сини і дочки Всемогутнього Бога. У священне ім’я Ісуса Христа, амінь.
© 2009 by Intellectual Reserve, Inc. Усі права застережено. Текст англійською мовою затверджено: 10/08. Затверджено на переклад: 10/08. Назва оригіналу: The Reflection in the Water. Ukrainian. PD50013492 192
^ Back to top