Старійшина Л. Том Перрі, “Ми були найвеличнішим поколінням,” Mar 2011
Вогник ЦСО для дорослої молоді • 6 березня, 2011р. • Університет Бригама Янга
Мене завжди переповнюють почуття, коли я стою і дивлюся на вас, на цю прекрасну і шляхетну групу дорослої молоді. Ще більше мене вражає усвідомлення того, що по всьому світу на цю трансляцію зібралися ще десятки тисяч таких, як ви.
Ви---майбутнє Церкви
Промайнуть роки і ви згадуватимете цей час, як один з найбільш захоплюючих періодів вашого життя. Моя довіра до молодих дорослих Церкви величезна, так само як і впевненість у них. Одне із найбільш чітких одкровень, які я будь-коли отримував, прийшло, коли я готувався бути президентом Центральноєвропейської території.
У безсонну ніч до мене прийшло враження, що доросла молодь є майбутнім Церкви в Європі. Мені треба зосередити свої зусилля на них. Той час виявився для мене одним із періодів мого тривалого служіння, який приніс найбільше задоволення. Протягом останніх кількох років ми отримали певні досить гарні результати, коли прислухалися до ваших ідей і того, що вас непокоїть.
Разом ми вчилися тому, як допомогти вам приводити велику кількість друзів, щоб поклонятися разом з вами. Я бачив величезну духовну силу неодруженої молоді цієї Церкви. Я знаю ваші здібності. Я бачив те, як ви зміцнюєте одне одного і приводите друзів до знання про відновлену євангелію Ісуса Христа.
Але ви молоді, а я старий. Нас із вами відділяє багато років. Коли я був вашого віку, я рахував за допомогою логарифмічної лінійки. Я покажу, як це працює. Я розмовляю зі швидкістю 140 слів на хвилину, коли виступаю. Якщо я пересуну бігунок на кількість слів мого виступу, то дізнаюся тривалість цього виступу. Як на мене, то це набагато швидше, ніж якби я користувався сучасним засобами розрахунків. Але для того, щоб устигнути за вашими сучасними розумними головами, для того, щоб провести майже всі підрахунки, я маю володіти сучасними інструментами, які належать до цього часу.
Для того, щоб встигати за вами, від мене вимагалося зробити багато змін, аби наблизитися до найновітніших технологій. Я навчився користуватися арифмометром, комп’ютером на 1401 перфокарту і ємністю 360 дисків, портативним комп’ютером, палм-пайлотом, блекбері, айподом і айфоном, а тепер моїм айпадом. Додайте сюди Фейсбук, Твіттер, блоги та Ютьюб. Лише уявіть, як воно для 88-річної людини намагатися встигати за вами!
Яке це випробування для нашого покоління, намагатися жити відповідно і спостерігати за вашими досягненнями. Але у нас є над вами одна перевага. Ми пройшли крізь усі ці зміни. На власному досвіді ми пізнали деякі з тих основних істин, які все ще мають велику цінність, як фундамент, на якому варто будувати. Ви про це можете лише прочитати. Я хочу поговорити з вами про деякі з цих основних істин, від яких ніколи не слід відмовлятись чи відкидати їх в сторону.
Зробіть ваше покоління найвеличнішим
Кілька років тому добре відомий письменник назвав деяких чоловіків і жінок моїх днів “найвеличніше покоління”. Автор Том Брокау сказав:
“Ці жінки і чоловіки дорослішали під час Великої депресії, коли економічна безвихідь поширювалася землею як чума. Вони… бачили, як їхні батьки втрачали свої бізнеси, ферми, роботи, сподівання. Вони навчилися сприймати майбутнє, не далі ніж один день наперед. Потім, після проблиску економічного відродження, в Європі та Азії вибухнула війна. …Це покоління викликали на навчальний плац і наказали вчитися воювати. Вони полишили свої ранчо… свої робочі місця на Мейн-стріт… вони віддали свої місця на конвеєрах… і на Уолл-стріт, вони недовчилися, або одразу після випускного вечора одягли військову форму…
Вони зіткнулися з великими випробуваннями і пізнім вступом у війну, але вони не ремствували. У той час їхнього життя, коли вони мали наповнювати свої дні і вечори невинними пригодами, коханням та уроками повсякденного життя, вони воювали, часто врукопашну, у найпримітивніших умовах, які лише можна уявити… Вони щодня здіймалися в повітря, у небо, наповнене жахом, і вони виходили в море, у ворожі води, … далеко від берегів рідної землі…
Коли війна скінчилася, чоловіки і жінки, які повернулися звідти… приєдналися до радісного і недовгого святкування, потім відразу почали відбудову свого життя і світу, якого бажали. Вони були дорослими не за віком, загартовані тим, через що пройшли, вишколені своїми… уроками і жертвами. Вони уклали рекордну кількість шлюбів і народили наступне… покоління. Вони залишалися вірними своїм цінностям особистої відповідальності, обов’язку, честі та віри”1.
Коли я був вашого віку, я з нетерпінням чекав на ті самі речі, яких ви прагнете сьогодні. Ми чекали на романтичні стосунки, освіту, професійну діяльність та шлюб. Замість цього нас покликали на служіння і послали у чотири кінці світу, щоб взяти участь у жахливій війні, аби захистити наші основні права насолоджуватися свободою думати, діяти, збиратися й управляти під захистом закону. Наше служіння було не лише для нас---воно було нашим вкладом для поколінь, які прийдуть після нас. Ми пішли по своїй волі. Для цього вимагалася неабияка сміливість.
Хоча я не вимагаю цього звання лише для себе, та я один із тих, хто ще живий із “найвеличнішого покоління”. Дивлячись у майбутнє---і дивлячись у ваше майбутнє---я молюся, щоб ви виступили вперед і взяли на себе обов’язок зберегти благородний спадок нашого минулого. Я молюся, щоб у майбутньому вас знали як “найвеличніше покоління”.
Ваша війна буде іншого виду. Я добре усвідомлюю, що ваші проблеми будуть набагато більшими за наші. Ми знали, хто був нашим ворогом на полі бою. Вони стріляли в нас! Сьогоднішній ворог набагато гірший. Він не завжди виходить на відкритий бій. Натомість він ховається майже в кожному пристрої, відомому людям. Його план полягає в тому, щоб помістити погані ідеї тут, і злочестиві думки---там, щоб відвести нас від чеснот, яким нас навчає наша славна історія. Своїм хитрим планом він придумав способи послабити нашу християнську віру.
Цього вечора я б хотів поговорити з вами про послаблені основи християнської віри в усьому світі.
Зміцнюйте віру в Спасителя
Ви можете допомогти дітям нашого Небесного Батька повернутися до своїх християнських основ через розвиток віри у Спасителя і Його шляхи.
“Папа Бенедикт ХVI скаржився на послаблення церков у Європі, Австралії та [Сполучених Штатах. Він сказав:] “Більше немає ознак того, що комусь потрібен Бог, і навіть ще менше Христос… Здається, що так звані традиційні Церкви вимирають”2.
Ми відійшли від традиційного поклоніння. Все більше людей заявляють, що вони духовні, а не релігійні---якщо вчення підійде до їхнього способу життя, вони його приймуть і воно стане частиною їхньої віри. Якщо ні---вони придумають собі свою, людську віру. Віра і духовність зараз розглядаються як товари для споживання. Матеріалізм взяв гору і замінив Бога. Необхідно, щоб наші голоси було почуто на противагу цим небезпечним тенденціям, задуманим для знищення віри людства.
Книга Мормона знову і знову попереджає нас про заміну нашої довіри до Бога на довіру до того, що не є довговічним. Описуючи той час, коли багато ламанійців відходили від своєї віри, в Книзі Мормона сказано: “вони стали гордовитими, будучи піднесеними у своїх серцях завдяки своїм надзвичайно великим багатствам; отже, вони здавалися багатими у своїх власних очах і не хотіли звертати уваги на слова [пророків] і ходити чесно перед Богом” (Алма 45:24).
Мої юні друзі, коли ви бачите в суспільстві послаблення християнської віри, ваша власна віра має ставати ще стійкішою і міцнішою. Геламан проголосив: “Пам’ятайте, що на камені нашого Викупителя, Який є Христос, Син Бога, ви повинні побудувати свій фундамент; так, щоб коли диявол пошле вперед свої могутні вітри, так, свої стріли у вихорі, так, коли весь його град і його могутня буря вдарить по вас, воно не матиме сили над вами, щоб втягнути вас до безодні нещастя і нескінченного горя, завдяки каменеві, на якому ви збудувалися, який є надійним фундаментом, що на ньому якщо люди будують, вони не можуть упасти” (Геламан 5:12).
Нефій нагадує нам: “ми говоримо про Христа, ми втішаємося у Христі, ми проповідуємо Христа, ми пророкуємо про Христа і ми записуємо наші пророцтва, щоб наші діти могли знати, до якого джерела їм звертатися за прощенням їхніх гріхів… і … т[им] життя[м], яке у Христі, … Бо правильний шлях---це вірити в Христа” (2 Нефій 25:26–28).
Чи є у нас якісь підстави для підтримки цього твердження?
Символи жертви Христа пережили усі часи
Найкраще описана подія в усій історії---це розповідь про місію нашого Господа і Спасителя на землю. Про його місію були пророцтва з самого початку існування людства на землі.
Давайте звернемося до одного прикладу. У 5 розділі Мойсея ми читаємо:
“І сталося, що після того, як Я, Господь Бог, вигнав їх, Адам почав порати землю і мати володіння над усією звіриною польовою, і їсти свій хліб потом бровей своїх, як Я, Господь, заповідав йому. І Єва, жінка його, також працювала з ним…
І Адам та Єва, жінка його, прикликали ім’я Господа, і почули вони голос Господа зі шляху до Саду Еденського, що промовляв до них, і не бачили вони Його; бо вони були відділені від Його присутності.
І Він дав їм заповіді, щоб вони поклонялися Господу Богу їхньому і приносили жертву перворідних від своїх отар для жертвоприношення Господу. І Адам був послушний заповідям Господа.
І через багато днів ангел Господа явився Адаму, кажучи: Чому приносиш ти жертви Господу? І Адам сказав йому: Я не знаю, тільки Господь наказав мені.
І тоді ангел промовив, кажучи: Це є подобою жертви Єдинонародженого від Батька, повного благодаті та істини.
Отже ти робитимеш усе, що робиш, в ім’я Сина, і ти каятимешся і прикликатимеш Бога в ім’я Сина завжди” (вірші 1, 4–8).
Таким чином на землі було встановлено жертвоприношення, як обряд євангелії, який треба було виконувати і здійснювати владою священства, воно мало бути праобразом майбутньої жертви Сина Людського, який віддасть Своє життя за гріхи світу.
Спосіб проведення обряду був завжди таким, щоб конкретно вказувати на жертву Господа, яка відбудеться під час Його пришестя у середину часів. Наприклад, пожертвування на Пасху мало відбуватися так, щоб у жертву вибиралося ягня чоловічого роду, якому не більше року, без плями і вади. Проливалася кров і проявлялася обережність, щоб не зламати жодної кістки, усе це було символом того, як помер Спаситель.
Для мене дивовижно те, що жертвоприношення продовжувалося в усі часи від Адаму, навіть до часів Спасителя. Хоча людство пройшло через багато періодів відступництва, сподівання на те, що Господь викупить гріхи людства через Свого Єдинонародженого Сина і сподівання на те, що Його спокутуюча кров зробить безсмертя можливим, чітко перебувала в їхніх думках.
Практика жертвоприношення в цілому завершилася, коли на землю прийшов Спаситель. Було введено причастя, щоб нагадувати Його послідовникам про те, що Він був на землі і виконав Своє земне служіння. В Лука 22:19--20–20 ми читаємо:
“Узявши ж хліб і вчинивши подяку, поламав і дав їм, проказуючи: “Це тіло Моє, що за вас віддається. Це чиніть на спомин про Мене!”
По вечері так само ж і чашу, говорячи: “Оця чаша---Новий Заповіт у Моїй крові, що за вас проливається”.
І знову ж я дивуюся цьому нагадуванню, яке навіть у темні часи відступництва практикувалося багатьма видами і способами протягом багатьох поколінь аж до Відновлення євангелії, коли сила священства знову з’явилася на землі для виконання священних спасительних обрядів.
Крізь усі періоди записаної історії ми бачимо постійне нагадування про місію нашого Спасителя. Він прийшов на землю як Той, хто мав подвійне громадянство: одне Боже, інше людське. Потім Він зміг виконати Свою величну облагороджуючу жертву для всіх нас через Його спокуту. Чи може існувати більший доказ того, що Він є Ісус Христос, Спаситель світу, ніж просте виконання вчень протягом усіх періодів часу? Він дав нам Свою євангелію, щоб вести і направляти нас на нашому земному шляху.
Покажіть світу істинність євангелії Ісуса Христа
Президент Девід О. Мак-Кей сказав:
“Відповідальність за те, щоб показати світу, що євангелія Ісуса Христа вирішить його проблеми, лежить на чоловіках, які проголошують: Я вірю,… що кожну проблему у світі можна вирішити через послух принципам євангелії Ісуса Христа…
Вирішення великих проблем світу знаходиться тут, у Церкві Ісуса Христа. Тут є достатньо всього не лише для потреб окремих осіб, але і для народів і груп народів… Можливо ми виглядаємо гордими, приписавши собі вищу мудрість, але це не так. Це просто застосування плану Бога до проблем світу. Ви, хто є носіями священства, маєте більшу відповідальність сьогодні, живучи у цей момент творіння людської історії, ніж Церква мала будь-коли раніше. Я повторюю це. Якщо ми заявляємо, що маємо істину, то на кожному святому останніх днів лежить зобов’язання жити так, щоб коли народи світу відгукнуться на заклик і прийдуть скуштувати плоди дерева, то побачать, що вони є корисними і добрими”3.
Величне послання, яке ми несемо світу, це те, що євангелія нашого Господа і Спасителя була знову відновлена на землі. Його Церква знову на землі із силою і славою святого священства.
Тим, хто має це повноваження, дана сила, як Його довіреним особам, діяти від Його імені, щоб принести доктрини, обряди, принципи та силу, щоб запечатувати на землі, як це буде зроблено на небесах. Це Церква Спасителя і Він керує її справами через Своїх обраних пророків. Його пророки навчають євангелії інших і свідчать про Ісуса як нашого Спасителя і Викупителя. Цей день і час є розподілом повноти часів, про який говорили пророки з початку часів. Це час виповнення усього, що як було записано, має прийти, усього, про що було сказано пророками Господа і записано у Святих Писаннях. Це не нова Церква, але відновлена Церква для світу у цей день і час.
Ви те покоління, яке Господь приберіг для цього дня. Ви вийшли з вод хрищення, уклавши завіт і пообіцявши Господу представляти Його, допомагаючи людям полишити свої мирські шляхи і повернутися до благословень, обіцяних нам за умови, що ми будемо йти за Ним і жити за Його євангелією. Ви можете допомогти дітям нашого Небесного Батька повернутися до своєї християнської віри і розвивати віру в Нього і повернутися на Його шляхи.
Що ви можете зробити
Можливо ви запитаєте: “Що я можу зробити?” Кілька місяців тому наш президент колу, виступаючи на причасних зборах, запропонував нам робити чотири речі, які б могли повернути інших знову до нас:
Перша---молитися щодня. Мені подобаються ці слова у Bible Dictionary: “Як тільки ми дізнаємося про наші істинні стосунки з Богом (а саме, що Бог---наш Батько, а ми Його діти), то відразу молитва стане для нас природною та інстинктивною (Матвій 7:7–11). Багато так званих труднощів, пов’язаних з молитвою, виникають тому, що ми забуваємо про ці стосунки. Молитва---це дія, завдяки якій воля Батька і воля дитини поєднуються між собою. Мета молитви не змінити волю Бога, але отримати для себе та інших благословення, які Бог вже хоче дати, але які можна отримати, лише попросивши про них. Для того, щоб отримати благословення, від нас вимагаються певні зусилля чи праця. Молитва---це вид праці, призначений для того, щоб ми отримали найвищі з усіх благословень”4.
Президент Томас С. Монсон сказав:
“Тим, хто чує зараз мій голос, хто бореться зі своїми великими й малими труднощами і випробуваннями, я кажу: молитва---це постачальник духовної сили… Молитва---це засіб, яким ми досягаємо свого Батька на Небесах, Який любить нас. Говоріть з Ним у молитві, а потім прислухайтеся до відповіді. Завдяки молитві відбуваються дива…
Не забувайте палко молитися”5.
Моліться щодня і допоможіть іншим повернутися до їхньої християнської віри, заохочуючи стати навколішки і молитися Богу.
Друга---вивчати Писання щодня. Чи можуть бути сильніші свідчення про Ісуса Христа, ніж ті, які ми знаходимо в Книзі Мормона? З її 239 розділів у 233 згадується Спаситель. Чи це не дивовижно?
Обов’язково щодня читайте Писання. Потім допомагайте іншим повернутися до їхньої християнської віри, заохочуючи їх також щоденно вивчати Писання.
Третя---бути гідними храму. Деякі з вас вже були в храмі, інші ще не були. Корисно розуміти, що вимагається для отримання храмової рекомендації. Ми чітко усвідомлюємо процес, яким ми йдемо до судді в Ізраїлі і підтверджуємо йому нашу гідність мати діючу храмову рекомендацію, а потім жити за тими самими стандартами, які вимагаються для отримання рекомендації.
Живіть так, щоб ваш праведний приклад показував, як жити гідно отримання благословень храму.
Четверта---служити щодня. Пам’ятаєте слова Царя Веніяміна: “І слухайте, я кажу вам це, щоб ви навчилися мудрості, щоб ви дізналися, що коли ви служите вашим ближнім, то ви тільки служите вашому Богові” (Мосія 2:17). Господь буквально дає відповіді на наші молитви через наше служіння іншим.
Будьте прикладом Христового служіння і допомагайте іншим повернутися до своєї християнської віри, заохочуючи їх йти і служити своїм ближнім.
“Воїнство Христове”
Коли я був вашого віку, у мене був випадок, який допоміг мені зрозуміти важливість служіння. Десять років тому історію, про яку я розповів, включили у відеофільм Особливі свідки Христа. Я хочу, щоб ви сьогодні його знову подивилися:
“У моєму житті був випадок, який часто нагадував мені про радість, яка приходить завдяки тому, що ми поставили собі запитання: “а що у цій ситуації зробив би Спаситель?”
Я був серед перших моряків, які мали висадитися в Японії після підписання мирного договору по закінченню Другої світової війни. Коли ми ввійшли до зруйнованого Нагасакі, це було одним із найсумніших моментів мого життя. Велика частина міста була повністю зруйнована. Деяких померлих навіть ще не поховали. Як загін тимчасового перебування, ми встановили наш штаб і взялися до роботи.
Ситуація була дуже безрадісна і кілька з нас хотіли допомогти більше. Ми підійшли до священика нашої дивізії і попросили дозволу допомогти відбудовувати християнські церкви. Через державні обмеження, які діяли під час війни, ці церкви майже перестали функціонувати. Кілька будівель, де вони містилися, були сильно пошкоджені. Наша група добровольців запропонувала відремонтувати і поштукатурити ці будівлі у наш вільний час, щоб у них знову можна було проводити церковні служіння.
Ми зовсім не розмовляли їхньою мовою. Все, що ми могли зробити, це фізично працювати над ремонтом будівель. Ми знайшли священиків, які не могли служити під час війни і попросили їх повернутися до їхніх кафедр. Для нас це було вражаючим досвідом---бути поряд з тими людьми, коли вони знову відчули свободу жити за своїми християнськими переконаннями.
Коли ми полишали Нагасакі, щоб їхати додому, відбулася подія, яку я запам’ятав назавжди. Коли ми сідали на поїзд, що мав відвезти нас на кораблі, які мали повернути нас додому, з нас сміялися багато інших моряків. З ними були їхні дівчата, які проводжали їх і прощались. Вони сміялися з нас і давали зрозуміти, що ми втратили те, що зробило б наше перебування в Японії веселим. Ми лише марнували час, коли трудилися і штукатурили стіни.
Саме коли їхні жарти досягли апогею, з-за невеликого пагорбу біля вокзалу з’явилися близько 200 цих чудових японських християн з церков, які ми відбудували, вони співали “Воїнство Христове”. Вони спустилися і осипали нас подарунками. Потім вони всі вишикувалися паралельно поїзду. І коли той рушив, ми простягали руки і, від’їжджаючи, торкалися їхніх пальців. Ми не могли говорити, занадто сильні емоції переповнювали нас. Але ми були вдячні, що змогли якимсь невеликим способом допомогти відновити християнство у зруйнованій війною нації”6.
Підніміть взяте на себе зобов’язання на новий рівень
Я знаю, що Бог живе. Я знаю, що ми всі Його діти і Він любить нас. Я знаю, що Він послав Свого Сина у світ, щоб Він викупив усе людство і ті, хто приймає Його євангелію і йде за Ним, будуть насолоджуватися вічним життям, найбільшим з усіх дарів Бога. Я знаю, що він керував Відновленням євангелії на землі через служіння Пророка Джозефа Сміта. Я знаю, що єдина вічна радість і щастя, яке ми зможемо будь-коли знайти під час нашого смертного випробування, прийде від того, що ми йдемо за Спасителем, виконуємо Його закони і дотримуємося Його заповідей.
Сьогодні, мої молоді друзі, я прошу вас підняти взяте на себе зобов’язання на новий рівень. Я прошу вас стати “найвеличнішим поколінням”, допомагаючи дітям нашого Небесного Батька повернутися до їхньої християнської віри і сильної релігійної основи, яка є такою необхідною для того, щоб насолоджуватися спокоєм розуму і справжнім щастям у цей час смертного випробування.
Нехай Бог благословить вас відвагою, сміливістю, ентузіазмом та бажанням знову відновлювати віру в євангелію нашого Господа і Спасителя. Він живе. Це моє свідчення вам у Його святе ім’я. В ім’я Ісуса Христа, амінь.
© 2011 by Intellectual Reserve, Inc. Усі права застережено. Текст англійською мовою затверджено: 6/10. Переклад затверджено: 6/10. Назва оригіналу: We Were the Greatest Generation. Ukrainian PD50029874 192
Notes
2. Noelle Knox, “Religion Takes a Back Seat in Western Europe,” USA Today, Aug. 11, 2005, http://www.usatoday.com/news/world/2005-08-10-europe-religion-cover_x.htm.