Старійшина Роберт Д. Хейлз, “Підніматися на духовні висоти в житті,” Mar 2009
Вогник ЦСО для молодих дорослих • 1 березня, 2009 • Університет Бригама Янга
Яка радість бути сьогодні з вами і ділитися свідченням про відновлену євангелію Ісуса Христа. Як і ви, я вдячний за принципи євангелії, що дають нам вічну перспективу і навчають мати радість у цьому житті і в житті прийдешньому.
Після того як в Солт-Лейкському храмі мене висвятили на помічника Дванадцятьох Апостолів, Ле-Гранд Річардс, який був на 46 років старший мене, підійшов до мене збоку, обійняв мене і прошепотів на вухо: “О, якби знову бути хлопчиком і щоб усе життя було попереду”. Знову бути хлопчиком? Мені тоді було 42 роки!” Я кажу це тому, що сьогодні я буду говорити так, ніби ви трохи молодші ніж ви думаєте. Тому, дорогі мої брати і сестри, коли я дивлюся у ваші очі, я бачу молодь Сіону. Ви—королівська армія з благородним спадком. Ви є живим прикладом для майбутніх поколінь. Як сказано в одному з гімнів: “Чи відмовиться в Сіоні молодь в істині ходить? Ні! … З Богом об’єднані назавжди”.1
Цього вечора я хотів би поговорити з вами про те, як ми можемо бути “З Богом об’єднані назавжди”. Я вважаю, що це буде можливим тільки тоді, коли ми будемо шукати духовні висоти в нашому житті та підніматися і залишатися на них.
Що таке духовна висота?
Цікаво, що пророки всіх розподілів шукали натхнення на вершинах гір. Наприклад, Мойсей бачив Бога лицем до лиця на “надзвичайно високій горі” (див. Мойсей 1:1–2). Нефій “пішов на гору, і заволав до Господа” (див. 1 Нефій 17:7–8). Брат Яреда бачив доземного Христа, що було глибоко духовним досвідом, на горі Шелем (див. Етер 3:13). Ісая та Михей зі Старого Завіту пророкували, що “на кінці днів … поставлена буде гора дому Господнього на шпилі гір” ( Ісая 2:2; див. також Михей 4:1; 2 Нефій 12:2).
Наш Спаситель також часто піднімався на гори, щоб шукати духовного проводу і навчати Своїх учнів. Христос переобразився перед Петром, Яковом та Іваном на “горі високій” (див. Матвій 17:1–2; Марк 9:2; див. також Лука 9:28). Заповіді Блаженства, одне з Його найвеличніших послань, були проголошені під час Проповіді на Горі (див. Матвій 5:1). За інших обставин Він піднявся на гору біля Галілейського моря. І коли підійшов народ, Він благословив і зцілив усіх недужих (див. Матвій 15:29–31).
З таких духовних висот пророки давнини і Сам Господь отримували спрямування і силу виконувати заповіді і служити іншим. Шукати духовних висот—це підніматися над світом і його спокусами та йти за Спасителем. Сьогодні я поділюся з вами однією особливою історією з Писань, яка показує, наскільки важливо шукати духовні висоти і залишатися на них.
Важливість духовних висот
Історія Легонтія з Книги Мормона стає для нас важливим уроком щодо досягнення та утримання духовних висот (див. Алма 47). Легонтій повів своїх послідовників на високе місце на вершині гори і задля безпеки та захисту побудував там укріплення. Цар Ламанійців послав своє військо на чолі з нефійським відступником Амалікією, щоб підкорити Легонтія та його людей. Проте Амалікія був “дуже хитромудрою людиною робити зло” (Алма 47:4) і хотів “заслужити прихильність війська Ламанійців”, щоб скинути царя і “заволодіти царством [для себе]” (Алма 47:8).
Три рази Амалікія посилав до Легонтія запрошення зійти в долину і зустрітися з ним. Три рази Легонтій відмовлявся покидати безпеку високого місця. Проте Амалікія був наполегливим. На четвертий раз Амалікія наблизився до табору Легонтія і сказав йому щось на кшталт: “Просто вийди за межі укріплення і візьми з собою охорону. Я тебе там зустріну” (див. Алма 47:12).
Цього разу Легонтій прийняв запрошення Амалікії і полишив безпеку вершини гори. Тепер Амалікія запропонував свій хитрий план, спокушаючи Легонтія перемогою та владою. Легонтія попросили спустити його людей з гори серед ночі і оточити армію Ламанійців, коли ті спали. Амалікія пообіцяв підкоритися Легонтію і віддати йому командування над усією армією Ламанійців,—якщо Легонтій зробить Амалікію другим вождем.
План було виконано так, як пропонував Амалікія. Армія Ламанійців здалася і Легонтій став її вождем. Але потім слуги Амалікії поступово отруїли Легонтія. Після його смерті Амалікія прийняв командування над обома арміями, взяв владу над людьми Легонтія і з перемогою повернувся до царя Ламанійців. Зрештою Амалікія завершив свій злочестивий план, вбивши царя і ставши правителем над Ламанійцями.
Хитрість Амалікії ілюструє те, як Сатана впливає на наше життя. Його спокуси—це наполегливі запрошення полишити нашу висоту і духовну безпеку. З великим терпінням він буде чатувати, доки ми не піддамося його вмовлянням. Легонтій не піддався, коли від Амалікії прийшов перший посланець. Так само він вчинив і вдруге і навіть втретє. Проте після четвертої спроби Легонтій трохи перетнув межу безпечної висоти, піддавшись оманливим обіцянкам влади і слави. Звичайно ж, Легонтія було скинуто не відразу. Можливо кілька днів він насолоджувався своїм статусом вождя армії Ламанійців і мабуть вважав, що його сходження з укріплення на вершині гори було недаремним. Але як і у випадку зі зрадою Амалікії, те, що пропонує супротивник, завжди є недовговічним і отруйним. Щоразу, коли ми сходимо з висоти, то починаємо духовно хворіти.
Чому необхідно залишатися на висоті?
Ви бачите, наскільки важливо залишатися на висоті? Саме так, як у давнину Спаситель покликав Своїх учнів піднятися з Ним на гору, щоб наділити їх владою священства (див. Марк 3:13–15), Він запрошує усіх нас, Його сучасних учнів, прийти до Нього. Ті, хто прислухаються до цього запрошення, отримають благословення, які неможливо здобути в жодному іншому місці.
У цьому житті нас будуть постійно перевіряти і випробовувати, щоб подивитися, чи будемо ми виконувати заповіді Бога. Але всі випробування цього іспитового періоду існують не для того, щоб приректи нас на невдачу та поразку, а для того, щоб зробити сильнішими! Господь навчав пророка Джозефа Сміта:
“Все це додасть тобі досвіду і буде тобі на благо” (УЗ 122:7).
“Твоя скрута і твої страждання будуть лише на короткий час;
і тоді, якщо ти витерпиш це достойно, Бог піднесе тебе на висоту” (УЗ 121:7–8).
Іноді ми забуваємо, хто ми є: ми діти Бога і намагаємося досягти піднесення! Ми бажаємо жити вічно на найвищому місці—в присутності Бога Батька і Його Сина, Ісуса Христа. Це називається піднесення. Але іноді, подібно до Легонтія, ми за власною волею потрапляємо в несприятливі обставини, коли вирішуємо відступити хоч трохи від дотримання заповідей, які дають нам безпеку. Тоді ми стаємо вразливими перед Сатаною і спокусами світу.
Стояти на висоті разом
Пам’ятайте, що Легонтій був не єдиним, хто постраждав від наслідків свого вибору. Дуже часто нам здається, що невеличкий відхід від норм “не нашкодить нікому, окрім себе”, але насправді дуже багато людей залежать від нас, від нашої слухняності, достойності, вірності і цнотливості. Тільки подумайте: серед них наші друзі, батьки, брати і сестри і, що є найважливішим, наш вічний супутник чи супутниця і наші діти. Навіть якщо ви ще не уклали шлюб, ваш майбутній супутник життя і діти зацікавлені у вашому духовному благополуччі. Ваш вибір зараз може вплинути на те, чи будете ви гідними їх у майбутньому.
Деякі з вас не укладуть шлюбу. Але саме важливе, що вам треба запам’ятати, це: стійте на духовній висоті і залишайтеся достойними, бо нам сказано, що у вічності буде багато благословень, які по праву належатимуть вам. Тому не впадайте у відчай. Саме важливе—це залишатися достойними, вірними і на духовній висоті.
Коли Легонтій вийшов з-під захисту укріплення і піддався спокусі, усі його люди постраждали. Амалікія повернув їх у неволю і багато з них пізніше загинули в битві. Як навернені послідовники Спасителя, ми маємо обов’язок зміцнювати тих, хто оточує нас. Ми піднімаємося на висоту не тільки для того, щоб спасти себе від супротивника, але й для того, щоб піднімати інших туди, де вони знайдуть безпеку.
Гарні друзі допомагають нам бути на висоті. Гарні друзі зміцнюють нас і допомагають жити по заповідям, коли ми разом з ними. Справжні друзі не примусять нас вибирати між шляхами Господа і їхніми шляхами (див. Ісая 55:8). Якщо ваші теперішні друзі зводять вас з прямого і вузького шляху і примушують вас зійти з духовної висоти, покиньте їх негайно! Не дозвольте, щоб глузування тих, хто вибрав “велику і простору будівлю”, засоромили вас і примусили вийти з під захисту духовного укріплення (див. 1 Нефій 8:25–28).
Ретельно обирайте друзів. Коли я був маленьким хлопчиком, моя мама приводила мене на ставок, де ми годували хлібом лебедів. Вона була чудовим наставником. Вона запитувала мене: “Ти бачиш якихось хижих птахів серед цих красивих мирних лебедів? Там тільки лебеді, бо лише схожі птахи сходяться”. Думка була проста. Ваші друзі відображатимуть те, ким ви є і з ким вам зручно бути поряд. Саме серед ваших друзів ви зрештою оберете собі вічного супутника і саме друзі допоможуть вам залишатися на прямому і вузькому шляху і бути вірними і відданими.
У той же час ми маємо запитати себе: “А який я друг?” Будьте гарним прикладом; будьте світлом для світу; ведіть і спрямовуйте оточуючих на шляхи праведності. Вони залежать від вашої здатності надихати і підтримувати їх.
Залишатися на висоті: Бажання і віра
Як же піднятися на висоту і залишитися там? По-перше, ми маємо прагнути і шукати духовного, щоб завжди бути вірними вченням євангелії, заповідям і завітам. Ми повинні прагнути і шукати благословень, які приходять внаслідок такого послуху. Ми досягаємо цього, створюючи оточення, в якому Дух може завжди перебувати з нами. Діставшись духовної висоти, ми залишаємося на ній завдяки послушності заповідям, навчанню й молитві, дотриманню принципів ощадливості і самозабезпечення, підготовці до укладання храмових завітів і шанобливому ставленню до них, а також через побудову міцних сімей і шлюбів.
Щоб досягти духовних висот, ми спочатку маємо бажати бути в царстві Бога і над речами світу. Віра—це основний елемент такого бажання. Писання пояснюють, що віра—це “не є досконале знання”, але навіть якщо ми “не може[мо] нічого, окрім того, щоб мати бажання повірити”, ми можемо розвивати віру через “дослід над … [словом]” (Алма 32:26–27). Іншими словами, коли ми виконуємо заповіді, наша віра зростає.
Віра в Господа Ісуса Христа—це перший принцип євангелії і наріжний камінь нашого вічного спасіння. Коли ми будемо виявляти віру в нашого Спасителя і застосовувати Його вчення у житті, ми будемо зміцнюватись і не будемо боятися світу, чи звертати увагу на його спокуси. Запрошення Господа довіряти Йому є ясним: “Звертайтеся до Мене в кожній думці; не вагайтеся, не бійтеся” (УЗ 6:36).
Ми можемо бути як Джозеф Сміт, чиє служіння Господу почалося з простої віри хлопчика у вірш з Писань: “А якщо кому з вас не стачає мудрости, нехай просить від Бога” (Якова 1:5). Відповіддю на щиру молитву Джозефа стало Перше видіння, і з того часу він виконував настанови Господа. Подібно до Джозефа ми також будемо з вірою зростати у євангельському служінні. Ми станемо більш схожими на Спасителя в нашому служінні, жертвуванні та свідченні, коли будемо покладатися на провід Святого Духа у всіх наших справах.
Супровід Святого Духа
Коли ми виявляємо віру і покладаємося на Духа, це допомагає нам досягати духовної висоти. Під час хрищення ми отримуємо дар Святого Духа через рукопокладання того, хто має владу. Саме Його Спаситель пообіцяв залишити Своїм апостолам у давнину, як Утішителя (див. Івана 14:26). Я захоплююсь тим, що апостоли, яких зрештою вбили за їхню віру, усіх, крім Юди, залишилися вірними Спасителю до кінця.
Святий Дух також скеровуватиме нас і даватиме сміливість і силу залишатися на духовній висоті. Через вплив Святого Духа ми можемо отримувати одкровення у відповідь на наші молитви, зберігати сильні свідчення про Спасителя упродовж усього життя, витерпіти до кінця і досягти вічного життя.
Жоден з нас не застрахований від спокус супротивника. Ось чому ми в цьому смертному житті. Це випробування. Усім нам потрібен захист, доступний через Святого Духа. У неспокійні часи, коли ми проходимо через випробування, дуже важливо не зробити нічого такого, що позбавить нас втіхи, спокою та спрямування, що приходять від Святого Духа! Супровід Святого Духа надасть нам сили протистояти злу і, коли необхідно, покаятись і повернутися на тісну і вузьку путь, яка веде до вічного спасіння.
Я вірю, що ми не можемо далеко відійти від духовної висоти, якщо з нами завжди буде Дух. Кожного Суботнього дня ми маємо можливість відновити наш завіт хрищення через обряд причастя. Причащаючись, ми обіцяємо Господу, що бажаємо взяти на себе Його ім‘я, завжди пам’ятати Його і дотримуватися Його заповідей (див. УЗ 20:77). Нам дано величне обіцяння, що якщо ми бажаємо так чинити, з нами завжди буде Його Дух.
У Книзі Мормона цар Веніямин пояснює, чому прагнення брати на себе ім’я Спасителя є таким важливим:
“Не дано ніякого іншого імені, через яке приходить спасіння; отже, я б хотів, щоб ви взяли на себе ім’я Христа, усі ви, хто увійшов у завіт з Богом, що ви будете послушними до кінця свого життя.
І станеться так, що хто б не зробив це, той стане праворуч від Бога, бо він знатиме ім’я, яким його називають; бо його називатимуть ім’ям Христа” (Мосія 5:8–9).
Прагнучи взяти на себе ім’я Христа, щоб стати християнами, ми ставимо Його і Його роботу на перше місце в нашому житті. Ми освячуємо себе і намагаємося стати схожими на Нього, коли прагнемо дізнатися Його волю і віддано служимо іншим. Дослухаючись до спонукань Святого Духа у такий спосіб, ми досягаємо духовних висот.
Послушність
Слухняність ученням Христа утримує нас на висоті. Автор Псалмів писав:
“Хто зійде на гору Господню?…
У кого чисті руки та щиреє серце” (Псалми 24:3–4).
Ми зберігаємо наші руки чистими і серце щирим через послушність.
У доземному житті ми були благословенні свободою волі—спроможністю вибирати. Ми зберігаємо таку здатність у цьому житті через слухняність. Така послушність робить нас вільними від полону Сатани. Якщо ми вірні і слухняні, він не може панувати над нами чи контролювати нас. Я думаю, нам важливо пам’ятати, що якщо з нами буде Дух, у нас буде світло. А Сатана, який є князем темряви, не може витримати світла. Тому, маючи таке світло, якщо ми скажемо йому відійти, він відійде.
Проте так само як в історії з Писань про Легонтія і Амалікію, супротивник є дуже майстерним у своїх спокусах. Він спокушає нас на хвилинку забути про розсудливість і зійти з висоти. Роблячи так, ми можемо втратити всі благословення, приготовані для нас за умови нашої вірності. Я дуже хочу, щоб ви розуміли, що ви не бажаєте прожити своє життя, шкодуючи про неправильні рішення чи неслухняність. Мені спадають на думку слова Віттієра:
З усіх гірких слів, які коли-небудь вийшли з вуст чи з-під пера,
найсумнішими є такі: “А все могло б бути інакше!”2
Немає нічого сумнішого, ніж теперішнє, зіпсоване неправильним вибором минулого. А щодо покаяння ви маєте запам’ятати, що один з його елементів—це простити себе, відпустити минуле і Господь не згадає цього. Просто запам’ятайте, що ви не зробили нічого, що не можна було б залишити позаду.
Але, якщо подібний момент слабкості настане, будь-ласка, зрозумійте, що через Спокуту нашого Спасителя Ісуса Христа існує шлях повернення, ставши на який, ми через покаяння можемо повернутися до Них з честю. Навіть якщо ми вже відчуваємо вплив отрути зла, завжди є протиотрута. Ми можемо відновитися до повного духовного здоров’я і щастя. Милість може задовольнити вимоги справедливості, коли ми каємося і повертаємося до Небесного Батька нашими молитвами і поведінкою. Покаяння і послушність заповідям, вірність і відданість завітам, дадуть нам змогу знову бути гідними вічних благословень.
Навчання і молитва
Ще одним важливим способом залишатися на висоті, є сумлінне і вдумливе навчання і молитва. Ми можемо багато чого навчитися у нашого Спасителя. Коли Його спокушав Люцифер, Він молився Небесному Батьку про силу і відповів: “Написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одному Йому!” (Луки 4:8).
Ви маєте пам’ятати, що у вас є смертне тіло, тому що ви зробили вибір прийти у цей світ і мати смертний досвід, а у Сатани і його послідовників ніколи не буде тіла. І коли ви скажете йому відійти, він має це зробити. Коли ви зрозумієте це, ви почнете розуміти, що означає бути дитиною Бога.
Що б сталося, якби Легонтій молився про провід, як це зробив Ісус? Якби він так зробив, мені здається, то не піддався би проханню Амалікії зійти з безпечної вершини гори. Я впевнений, що Дух попередив би Легонтія про небезпеку, що загрожувала йому і його людям. Я вдячний за Писання, тому що можу навчатися на прикладі тих, хто були взірцями відданості та сміливості і могли уникати помилок тих, хто не були вірними. Я вдячний за те, що можу шукати провід через молитву і діяти за спонуканнями Духа.
Я також вдячний за можливість, яка є в кожного з нас, навчатися через набуття знань і на прикладі інших людей, особливо членів наших сімей. Моя мама мала на мене великий вплив. Я б ніколи не зміг зробити щось таке, що змусило б її відчувати біль і смуток. Я також любив свого батька. Тато не проповідував мені. Він був спокійним гарним прикладом і здійснював керівництво ніжним вмовлянням і доброзичливим заохоченням. Як наймолодший в сім’ї, я також вчився у старших братів і сестер. І я іноді казав собі: “О ні, так я робити не буду”. Це дуже цікаво, коли можна навчатися із Писань і спостерігаючи за людьми, а не робити помилки самому, це дуже допомагає. Але найбільший вплив на мене має моя вічна супутниця. Найважливіше рішення, яке ми приймаємо в житті, це те, з ким ми укладемо шлюб. І я дуже вдячний за мою кохану, за той приклад, яким вона була для мене протягом понад 50 років, ніжно скеровуючи мене і нашу сім’ю на прямій і вузькій путі.
Фізичне і матеріальне благополуччя
Крім віри, дару Святого Духа, навчання і молитви, Господь дав нам ще деякі важливі принципи духовного і матеріального благополуччя, щоб ми могли залишатися на висоті.
Комора Господня є водночас і духовною і мирською. Через віру і послушність заповідям ми будуємо духовні резервуари сили, які знадобляться нам, щоб боротися з викликами життя. Але їх увесь час необхідно поповнювати. Це схоже на манну із Старого Завіту. Манну треба було збирати кожного дня, і щоб вона поповнювалась, треба було мати віру. Так працює духовна сила. Подібним чином ми маємо дотримуватися мудрих принципів ощадливості і самозабепечення, щоб створити запас матеріальних ресурсів, які б забезпечували наші потреби і дозволяли б служити іншим.
Жити ощадливо—означає не жадати всім серцем речей цього світу. Це означає з мудрістю використовувати ресурси землі і не марнувати їх навіть у благополучні часи. Ощадливе життя означає уникати надмірних боргів і задовольнятися тим, що є достатнім для наших потреб.
Наприклад, однією зі складових ощадливого життя є отримання освіти або професійного навчання, що підготує нас до набуття професії, завдяки якій ми зможемо забезпечувати себе і свою сім’ю. Потім ми маємо чесно працювати цілий день з повною віддачею. Така професійна етика, поєднана з якостями цілісності, зрілості характеру та надійності, робить нас “трудівник[ами,] гідн[ими] своєї платні” (УЗ 31:5).
Іншою складовою ощадливого життя є здатність з радістю жити у межах свого достатку, уникати надмірних боргів і не жадати всім серцем матеріальних речей цього світу. Я так сильно бажаю, щоб ви засвоїли це зараз, у вашому віці. В сучасній культурі насаджується думка, що ми маємо право мати все те, що наші батьки отримували, працюючи впродовж багатьох років, і що нам слід придбати все це негайно. Борги можуть перетворити нас на рабів. Беручи на себе тягар надмірного боргу, ми віддаємо нашу дорогоцінну, безцінну свободу волі і добровільно стаємо рабами, які витрачають увесь свій час, сили і засоби на те, щоб сплатити борги. Зростаюче почуття безнадійності у цій ситуації спричиняє стрес, який викликає у нас депресію, впливає на нашу самоповагу, стосунки з подружжям і зрештою на наші почуття до Господа.
Ми маємо повною мірою усвідомити необхідність складання плану витрат і заощаджень, який називається бюджет, і виконувати його, а також навчитися відрізняти примхи від потреб. Я часто відчував, що шлюбні стосунки потрібні не тільки для того, щоб чути три дорогі для серця слова “Я тебе кохаю”, але і задля п’яти ніжних слів: “Ми не можемо цього придбати”. Коли подружжя приймає фінансові рішення, воно має обговорювати їх одне з одним. Якщо чоловік або дружина роблять велику покупку, не обговорюючи це одне з одним і з Господом в молитві, це призводить до фінансового стресу в шлюбі. А фінансовий стрес є найголовнішою причиною розлучень! (Аморальність це теж одна з основних причин). Якщо пари не мають єдності у господарських і фінансових питаннях, то, запевняю вас, вони не матимуть її і в питаннях духовних.
Самозабезпечення—означає взяти на себе відповідальність за своє духовне і матеріальне благополуччя і за благополуччя тих, про кого Небесний Батько доручив нам піклуватися. Покладаючись на власні сили, ми наслідуємо Спасителя у служінні іншим і благословенні їхнього життя. Ми піднімаємося на висоту, щоб допомагати іншим піднятися. Успіх прийде у ваше життя не для особистого задоволення, а щоб ви могли допомагати оточуючим. Наша здатність служити залежить від рівня нашої самозабезпеченості.
Ці принципи благополуччя є практичними порадами для ощадливого життя, яке допоможе нам бути щасливими зараз і підготує до зустрічі з викликами та непередбаченими випадками в іспитах життя. Якщо ми будемо жити за цими принципами благополуччя, то зможемо стояти на висоті, навчати і допомагати тим, хто цього потребуватиме. Ми також зможемо навчати їх застосовувати принципи ощадливості і самозабечення у їхньому житті.
Для окремих людей ці принципи є настільки ж важливими, як і для сімей. Якщо ви ще не створили сім’ю, почніть жити за цими принципами, щоб це стало вашою гарною звичкою на той час, коли ви її створите. Така самодисципліна принесе великі благословення у вашу майбутню сім’ю.
Сплата десятини та пожертвувань від посту є важливою складовою ощадливого життя. Вона розвиває особисту праведність та зміцнює віру, яка підтримає нас у часи випробувань, нещастя та страждань на життєвому шляху. Вона допомагає втамувати егоїстичну жагу до матеріальних речей цього світу і спрямовує наші думки і справи до вічних цілей, до бажання допомагати нужденним. Якщо ми готові сплачувати десятину і пожертвування, ми будемо благословенними і відчуємо велику переміну в серці від мирської спрямованості на те, щоб брати і отримувати, до Христової—любити, ділитися і віддавати.
Якщо ми підготуємося, живучи за принципами благополуччя, то не тільки “не злякає[мо]ся” (УЗ 38:30) за себе, але також зможемо перемогти супротивника і допомогти іншим у разі потреби. Таким є велике благословення ощадливого життя і набуття самозабезпеченості. Я сподіваюся, що ви усі навчитеся цьому і будете так жити.
Храм
Ощадливе життя також благословляє нас часом і спокоєм розуму для зосередження на інших важливих аспектах утримання на висоті. Храм—це найвища висота, якої ми можемо досягти в смертному житті. Для нас сьогодні храм—це наша вершина, це вибраний дім Господа для священних учень, вічних завітів і обрядів та особистого спілкування з Господом. Це місце, де ми укладаємо завіти з Господом і коли укладаємо їх, то робимо це ніби у Його присутності.
Храм—це місце, відокремлене від світу, освячене і посвячене Господу. Це місце, де ми пізнаємо про заснування світу, мету існування людства у земному житті і умови, необхідні для отримання вічних благословень. У храмі те, що записано на землі, записується на небесах, і запечатане на землі запечатується на небесах на час і на всю вічність. Вічні завіти, які ми укладаємо з Господом у храмі, ніколи не можуть бути порушені нічим, окрім нашої непослушності. Якщо ми будемо послушними цим вічним обрядам і завітам, то будемо готові жити вічно з Богом Батьком і Його Сином Ісусом Христом. Храм це також місце, де ми можемо прийти до Господа в молитві і щиро висловити наші бажання і тривоги. Це священне місце, де ми можемо розмірковувати і молитися про силу для подолання проблем і про провід у нашому житті. Коли ми занепокоєні чи маємо прийняти важливі рішення, які бентежать наш розум і душу, ми можемо прийти з нашим занепокоєнням до храму і отримати духовні підказки. Я сподіваюся, що ви всі скористаєтеся цим у своєму житті.
Храмові завіти і поклоніння є надзвичайно важливими для нашого втримання на духовній висоті. Якщо ми ще не уклали священних храмових завітів, то маємо спрямувати свій погляд на відвідування храму, щоб отримати священні обіцяння Господа. Після того як ми побували в храмі, ми маємо з вірою часто повертатися, щоб поклонятися там і виконувати священні обряди для інших.
Багато хто з вас готується до запечатування шлюбу на вічність з вибраним сином або донькою Небесного Батька. Дехто вже отримали таке благословення і готуються до виконання своїх батьківських обов’язків. Незалежно від того, коли прийдуть ці благословення, у цьому житті чи в прийдешньому, до всіх вірних вони обов’язково прийдуть. Якщо ви народилися у батьків, запечатаних у храмі, подякуйте їм і нашому Небесному Батьку за це велике благословення. Якщо це не так, будьте вдячними вашим батькам і усім, хто допомагав вам залишатися сьогодні на висоті євангелії. Візьміть на себе зобов’язання запечататися у храмі і виростити ваших дітей у завіті. Благословення храмового шлюбу, якими ви насолоджуєтеся в цьому житті і в наступному, благословлять вас і ваше потомство на всю вічність.
Зміцнення шлюбу і сім‘ї
Виконуючи наші храмові завіти і зміцнюючи шлюби і сім’ї, ми укріплюємо себе щитом віри, який захистить нас від вогняних стріл супротивника.
Знаючи, що храмові обряди і завіти є необхідними для нашого входження до найвищого ступеня в целестіальному царстві, я часто замислювався, як може той, хто уклав священні храмові завіти і зійшов на висоту, порушувати їх і сходити з висоти. Така невірність у свою чергу розбиває серця їхніх подружжів і дітей, які бажають бути вічною сім’єю.
Протягом багатьох років я бачив дуже багато пар, чий шлюб був міцним і життєздатним, завдяки тому, що вони залишалися вірними своїм храмовим завітам. На завершення дозвольте мені розповісти вам про те, що, за моїми спостереженнями, робили щасливі пари. Ці, на перший погляд, прості речі захищали і зміцнювали такі сім’ї.
По-перше, подружжя, які створюють міцні шлюби і сім’ї, знають, ким вони є. Вони знають, що вони є сином або донькою Бога. Вони ставлять вічні цілі, щоб знову жити з нашим Небесним Батьком і Його Сином, Ісусом Христом. Вони докладають зусиль, щоб полишити шляхи тілесної людини.
По-друге, вони знають учення євангелії і важливість храмових обрядів і завітів. Вони знають, що дотримання завітів є необхідним для досягнення вічних цілей.
По-третє, вони вибрали отримання вічних благословень Царства Бога, замість матеріальних чи тимчасових речей світу. Вони піднімаються на висоту і залишаються там.
По-четверте, такі подружжя розуміють, що коли вони запечатані на час і всю вічність, то вже вибрали собі вічного супутника. Немає необхідності шукати далі. Дні романтичних захоплень для них пройшли.
По-п’яте, ці пари думають про інших перш, ніж про себе. Вони зростають разом, а не окремо, коли служать одне одному, піклуються, люблять одне одного і коли разом спілкуються з Господом в молитві. Вони часто спілкуються одне з одним, і завдяки цьому не допускають того, щоб дрібниці переростали у великі проблеми. Вони без страху обговорюють невеликі образи на ранніх стадіях. Саме так вони уникають великих вибухів гірких почуттів. Наскільки ж краще випустити трохи пару до того, як у скороварці зірве кришку! Ці подружжя шукають благополуччя одне для одного і уникають егоїзму, який пригнічує духовну чутливість. Вони не прискіплюються, не висміюють і не говорять погано одне про одного іншим людям. Вони знають, що така мова і поведінка руйнують вічний потенціал їхніх стосунків. Вони бажають змінити свої серця, покаятися і попросити вибачення, якщо вони образили кохану людину. Вони працюють над удосконаленням стосунків зараз, не сподіваючись, що раптово стануть кращими, коли помруть! Вони розвивають дух дбайливості та чуйності і люблять одне одного завжди. Такими діями вони піднімають одне одного на висоту і зміцнюють одне одного у рішучості залишатися там.
Висновки і свідчення
Мої брати і сестри, я сподіваюся, що ви змогли побачити, як важливо шукати духовних висот у своєму житті, перебувати на них і допомагати оточуючим зійти на цю висоту разом з нами. Я сподіваюся, що ви дійсно зрозумієте ким ви є і будете жити так, щоб з вами завжди був Дух, і я молюся про це. Роблячи так, ви досягнете духовної висоти, завдяки чому ви і ваше потомство будете гідними отримати вічні благословення, які по праву належать вам.
Нехай самі вибрані благословення Господа будуть з вами, зростаюче покоління. Ви—королівська армія, яка приведе вас, ваші сім’ї, друзів і тих, кому ви служите, на духовну висоту. Я свідчу, що ті, хто зроблять пошук духовних висот і утримання на них метою усього свого життя, отримають одного дня благословення стояти на найвищій вершині—у присутності Бога Батька і Його Сина Ісуса Христа. Я молюся, щоб ми всі могли прожити наше життя так, щоб бути гідними отримання цих целестіальних благословень через наш послух у дотриманні священних завітів.
© 2009 by Intellectual Reserve, Inc. Усі права застережено. Текст англійською мовою затверджено: 10/08. Затверджено на переклад: 10/08 Назва оригіналу: Seek and Attain the Spiritual High Ground in Life. Ukrainian. PD50013423 192 Document15 1
^ Back to top