• Print
• Listen
  • MP3
• E-mail

Елейн Ш. Дальтон,  “Сіон—це чисті серцем” 

Духовний вечір ЦСО для дорослої молоді • 13 вересня 2009 р. • Університет Бригама Янга

Бути з вами цього вечора---це привілей. Я хочу подякувати всім учасникам хору за чудовий спів. Дякую за Дух, який ви принесли з собою, і чудову молитву. Знаходячись тут, я відчуваю щастя і смирення, і молюся, щоб сьогодні кожний з вас знав, як сильно любить вас Господь. Я хочу, щоб ви знали, як сильно я вас люблю.

Я щаслива, що мій чоловік, Стів, і члени моєї сім’ї сьогодні тут також. Я кохаю свого чоловіка. Ми з ним навчалися в Університеті Бригама Янга і саме тут ми прийняли рішення одружитися. Гадаю, цікавим є те, що я стою перед вами у річницю нашого весілля. З нашою річницею, любий! Знаєте, ми одружені стільки років, скільки будувався Солт-Лейкський храм! Або скільки діти Ізраїля блукали у пустині! І все, що ми маємо, щоб показати як результат цього, ось сидить прямо тут на першому ряду. Наші діти---це наш скарб. Я люблю їх і мені подобається бути їхньою матір’ю. Я пильнувала за їхнім зростанням в євангелії і тим, щоб вони навчалися [зі слів], що лунають з цієї та інших кафедр Церкви. І я вдячна за те, що вони вибрали слухатися поради пророків, провидців і одкровителів.

Я спостерігала як молодь Церкви зростає в євангелії. У мене є унікальний і особливий зв’язок з молодими жінками, завдяки тим рокам, коли я служила членом генерального президентства Товариства молодих жінок. Ми справді разом пройшли через роки вашого перебування в Товаристві молодих жінок. Ми разом здобували наші медальйони молодих жінок. Ми щотижня разом вставали і повторювали слова девізу Товариства молодих жінок: “Ми---дочки… Ми будемо стояти… Ми віримо … , ми будемо готуватися… ”1. Я думаю про вас як про моїх молодих жінок. Я бачила як багато з вас, молоді чоловіки, отримували священство, зростали в ньому, шанували свої завіти і силу священства, готувалися до місії і служили місіонерами по всьому світу. Я зустрічала багатьох з вас там, де ви служили. Ви---мої герої! Ви вражаєте своєю силою і сміливістю та своїм прагненням праведності.

Господь допоможе вам приймати важливі рішення

Усі ви розпочали життєвий шлях як святі останніх днів і знаходитеся в найважливішому часі свого життя. Цей час для вас---час, щоб формувати вічні навички і приймати далекосяжні рішення. Ви---майбутнє Церкви і країн, в яких живете. Вас було притримано, щоби ви прийшли на землю саме у такий “час, як оцей” (Естер 4:14). Вам буде надано такі можливості, які перевершують ваші найбільші сподівання, і ви будете благословенні, як і я була, визначальними моментами, які впливатимуть і позначатимуться на десятках рішень.

Саме тут, на “вогнику” в УБЯ, все для мене розпочалося. Я зустрічалася з юнаком, який мені дуже подобався. Одного вечора він заговорив про одруження і був дуже наполегливий! Тієї ночі я не могла заснути, бо його слова приголомшили мене; я знала, що маю прийняти рішення. Я молилася, аби Господь допоміг мені знати, що робити, але негайної відповіді не отримала. Уранці ми пішли на “вогник” разом. Сидячи там, я із захопленням слухала промовця, старійшину А. Теодора Таттла, який, вставши, почав говорити про процес прийняття важливих рішень. Це було так, наче він тут говорить прямо до мене. Він знав моє серце, і його слова глибоко входили в мою душу. Він окреслив процес прийняття рішення, виходячи з 9 розділу Учення і Завітів. Здавалося, всі були знайомі з цим розділом в Писаннях, окрім мене. Усі ви також знаєте, про що цей розділ, але для мене того дня він був просто одкровенням і давав модель, як отримувати відповідь на свої молитви. Він читав:

“Ось, ти не зрозумів; ти вважав, що Я дам це тобі, тоді як ти не взяв на думку нічого, крім того, щоб просити Мене.

Але, ось, Я кажу тобі, що ти повинен з’ясувати це повністю своїм розумом; потім ти повинен спитати Мене, чи це правильно, і якщо це правильно, Я зроблю так, щоб твої груди запалали зсередини; отже, ти відчуєш, що це правильно.

Але якщо це не правильно, в тебе не буде таких відчуттів, а буде заціпеніння думки, яке зробить так, що ти забудеш те, що неправильно” (УЗ 9:7--9).

І хоч це послання було насправді адресоване Оліверу Каудері, у той момент воно стало зверненим особисто до мене і було прямою відповіддю на запитання, з яким я зверталася у молитві перед тим вночі. Також старійшина Таттл описав процес, як почути позитивне і негативне, приймаючи пробне рішення, а потім передати це рішення Господу в молитві2.

Я знала, що так мала діяти! Я не змогла просто довести до кінця те, що робила. Мені слід було прийняти рішення, що саме вирішити. Я знала це, і я знала, що й Бог знав це. Після того як я прийняла пробне рішення рухатися вперед, я не можу сказати, що відповідь мені прийшла, викликавши в моїх грудях палання зсередини. Але виникло відчуття чогось правильного, спокійного і хорошого. У мене більше не було збентеження чи неспокою. Я відчула мир. Я знала, що мені робити, і була щаслива. Тож я й пішла вперед, а той завзятий молодий чоловік цього вечора тут разом зі мною. Я вдячна за те, що він такий хороший, за його наполегливість і терпіння.

Чи завжди було легко після того, як прийшла та відповідь? Ні. Мій чоловік каже, що й до цього дня може показати вам слід від підборів на бетоні біля дверей Солт-Лейкського храму, де я відчула легкий страх і хотіла почекати. Але ось чого я навчилась: коли ви з вірою молитеся, Господь допомагатиме вам приймати визначальні рішення у визначальні моменти. Він почує ваші молитви і відповість на них через шепіт Святого Духа. Ви не залишитеся на самоті. Вам буде дано благословення бути здатними отримати настанови Святого Духа. У 8-му розділі Учення і Завітів Господь обіцяє кожному з нас: “Я скажу тобі у твоєму розумі і у твоєму серці” (УЗ 8:2). Це те, що сталося зі мною і що станеться з кожним з вас.

Я свідчу, що Господь чує наші молитви й відповідає на них і що Він направлятиме й скеровуватиме нас, коли ми прагнемо виконувати Його волю і виконувати Його заповіді. Таким є процес отримання особистого одкровення. Тож цього вечора я молюся, аби Дух Господа був з вами, коли ви будете слухати підготовлене мною послання, щоб воно було кришталево ясним. Я молюся, щоб це послання укорінилося у вашому серці і щоб воно стало дуже особистим для вас. Я молюся, щоб Святий Дух дав вам відчути важливість цього простого послання, аби ви могли зважати на нього у важливих рішеннях, які будете приймати у визначальні моменти свого життя.

Ведіть світ у його поверненні до чеснотності

Послання, з яким я сьогодні звертаюсь до вас,---це звук горна для вас, молодь цього вибраного покоління, щоб ви вели світ у його поверненні до чеснотності. Що таке чеснотність? Чому вона важлива? Як усі ми можемо об’єднатися у цій благородній і святій справі?

Дозвольте мені розпочати з простої історії дівчинки-піонера, яку звали Агнес Колдвелл. Агнес розповідала про пережите нею під час переходу загону з ручними візками, який вів Уіллі в 1856 році. Тоді їй було лише дев’ять років. Вона розказує: “Хоч я тоді й була маленькою, але можу заплющити очі й достеменно побачити все точнісінько, як воно було переді мною---як ми безупинно йдемо і йдемо. Тільки це й залишилося у моїй пам’яті. Багато разів бувало, що я дуже стомлювалася й поводилася, як дитина---чіплялась за візок лише для того, щоб мене легенько відштовхнули. Тоді я падала на узбіччя дороги і плакала. А усвідомивши, що всі проходять повз мене, я підхоплювалась на ноги і скільки духу бігла навздогін”.

Вона продовжує: “Саме перед тим, як ми перейшли через гори, прийшли фургони, вислані нам на допомогу, і це справді була допомога. Слабким і літнім дозволили їхати у фургонах, а всі здорові продовжували йти. Коли фургони рушили, багато нас, дітей, вирішили подивитися, як довго ми зможемо не відставати від фургонів, плекаючи надію, що нас запросять сісти в них. Принаймні для мене, це була найбільша надія. Одне за одним всі вони повідставали, і залишилася лише я одна, тому й подумала, що мене мають взяти у фургон. Після, здавалось, найдовшого пробігу, який тільки у мене був до і після цього, візник… крикнув мені: “Скажи-но мені, дівчинко, чи хочеш ти їхати у фургоні?” Я відповіла у якнайкращій для себе манері: “Так, сер”. Він нахилився, схопив мене за руку, крикнув на своїх коней, і я вимушена була побігти; здавалося, мої ноги вже не були здатні бігти. Ми продовжували мчати, і мені здавалося, що я пробігла милі. Я думала в той час, що цей чоловік був найгірший з усіх, хто тільки жив на світі… І ось у той момент, коли я майже вибилась із сил, він зупинився. Взявши ковдру, він нею обгорнув мене і поклав у фургон, де було тепло і зручно. Тут у мене був час змінити свою думку, і я її таки змінила, добре усвідомивши, що зробивши так, він врятував мене від замерзання, поки я їхатиму у фургоні”3.

Агнес Колдвелл та її сім’я благополучно дісталися Долини Великого Солоного озера 9 листопада 1856 року. Вони оселилися у Бригам-Сіті, Юта, де Агнес зустріла Честера Саутуорта, за якого вийшла заміж. Вони стали батьками тринадцяти дітей… [і] допомагали у заснуванні колонії святих останніх днів у Кардстоні, провінція Альберта, Канада”4. Якби візник взяв Агнес у фургон, не змусивши її бігти, вона б напевно задубіла б і померла від холоду. І якби Агнес вибрала здатися і відстати від фургона, її історія мала б зовсім інший кінець. Але для Агнес це стало визначальним моментом, і хоч рішення бігти на той час і не було найкращим, вона все ж бігла. Вона бігла до Сіону---наслідуючи пророка Бригама Янга і слухаючись голоса Господа: “Нехай вони пробудяться, і встануть, і вирушать, і не затримуються, бо я, Господь, повелів це” (УЗ 117:2).

То був біг заради її життя! Було важко, та вона не піддавалася. Але завдяки бігові вона змогла достатньо розігрітися, щоб не замерзнути, їдучи у фургоні. Кожний з вас прямує до Сіону, і вас, як і Агнес, стосуються слова Господа: “Пробуд[іться], і встан[ьте]… вируш[айте] і не затриму[йтесь]” (УЗ 117:2), бо Сіон---це не лише місце, Сіон---це й “чисті серцем” (УЗ 97:21). Бути чистими серцем---ось що має стати вашою метою, щоб досягнути того остаточного місця призначення! Ніколи раніше ще не було такого покоління, як ваше. Ви краще підготовлені і краще оснащені. Ви маєте те, що потрібно для бігу вашого життя---для вашого бігу у Сіон---і зараз час бігти!

Президент Томас С. Монсон і ті, хто були перед ним, показали нам дорогу. Шлях чітко позначений, крок---впевнений і твердий. Вас, як і Агнес, попросили пересікти рівнини. Можливо, вам непотрібно позбуватися всього свого земного надбання, але подорож до Сіону вимагає, щоб ви позбулися всіх своїх гріхів, аби ви могли прийти до пізнання Його---істинного і живого Христа. Можливо, вас попросять бігти аж до виснаження, але після цього теплота Господньої любові збереже вас для великої роботи, яка ще попереду.

Вас просять робити те саме, що Господь просив, коли назвав Свою Церкву---Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів. В Ученні і Завітах , розділ 115, в. 5 ми читаємо: “Устаньте і сяйте повсюди, щоб ваше світло могло бути прапором для народів”. Маленька Агнес Колдвелл бігла до Сіону, і роблячи це, вона і всі, такі, як вона, встановили прапор для народів і для цього покоління. В її подорожі до Сіону було все, що випробовувало її віру і свідчення. Так само було й з Джозефом Смітом, Моронієм, Олівером Каудері, Нефієм, Мойсеєм, Ісусом Навином і навіть з Томасом С. Монсоном. Так само було і є з вами і зі мною. Агнес бігла до Сіону, бо мала свідчення. Її мама знала, що євангелія є істинною, і навчала цього свою доньку. Вони пожертвували всім, щоб прийти у Сіон і там збудувати храм нашому Богу. Вони знали, що Джозеф Сміт був Божим пророком і що Книга Мормона була істинною. Вони знали, що благословення, якими обдаровуються у святих храмах, були необхідними для виконання плану спасіння. І вони знали, як неодноразово Мороній навчав Джозефа Сміта, що “без цього всю землю буде спустошено вщент за Його пришестя” (Джозеф Сміт---Історія 1:39).

Сіон як тоді був так і тепер є метою. Саме для цього було відновлено євангелію Ісуса Христа. І зараз настав час, як закликали Мормон і Мороній, “бути вірним у Христі” (Мороній 9:25) та “сприймати кожний добрий дар, і не торкатися злого дару, ані чогось нечистого” (Мороній 10:30). Тепер настав час “прокинутися, і встати з праху… зодягнутися у свій красивий одяг… щоб завіти Вічного Батька, які Він склав з тобою, о доме Ізраїля, було виконано” (див. Мороній 10:31). Зараз настав час повернутися до чеснотності!

Повернення до чеснотності---це повернення до чистоти.

Чеснотність означає чистота. Вона починається в серці і в розумі. “Це образ мислення й поведінки, що ґрунтується на високих нормах моралі”5. Самою серцевиною чеснотності є цнотливість, тобто сексуальна чистота. Чеснотність і цнотливість тісно взаємопов’язані. Ви не можете мати їх одна без одної. Повернення до чеснотності---це повернення до чистоти. Хтось сказав, що чеснотність означає бути добрим,або чесним, або цілісним. Однак центром чеснотного життя є цнотливість і ніхто просто не зможе бути чесним або цілісним без сексуальної чистоти. Це неможливо. Ніхто не може вступати в недозволені стосунки з божественним духом і безцінним тілом---вічною душею---іншої людини і вважати, що має всі чесноти, або є чеснотним. Це компрометує саму свободу волі, яку ми відстоювали у передземному житті. Хтось сказав, що чеснотність лише для жінок, але ж вона не базується на статі. Англійське слово virtue (чеснотність) походить від латинського кореня слова virtus, що означає міць. Одне із сучасних значень вказує, що чеснотність є “дієвою могутністю або силою, особливо для зцілення чи зміцнення”6. Отже, чеснотність стосується не лише жінок, але й усіх.

Коли жінка на вулицях Єрусалима підійшла й доторкнулася краю одягу Спасителя, вона знала, що зцілиться. Чому? Сам Спаситель сказав: “Доторкнувсь хтось до Мене, бо Я відчув силу, що вийшла з Мене” (Лука 8: 46; курсив додано, див. також Марк 5:30; Лука 6:19). Та сила чи чеснотність, яку він має на увазі,---це сила, сила священства, яка завжди супроводжує чоловіків-святих останніх днів, які є чистими і “творять чесноту і святість перед [Господом]” (УЗ 38: 24).

Минулого року в холодний квітневий день після генеральної конференції я зі своїми новими двома радниками, Мері Кук і Енн Дібб, піднялася на пік Ензайн. Там ми розгорнули золотаву перуанську хустку---гасло, що закликало повернутися до чеснотності. Там, на самій вершині того піку, ми, подивившись на долину і побачивши величний Солт-Лейкський храм, знали, що повернення до чеснотності означає повернення до моральної чистоти. Чеснотність---це той золотий ключ, який відчиняє двері храму. Як навчав старійшина Рассел М. Нельсон, дійсна причина всього, що ми робимо в Церкві---це храм: “Кожен захід, кожен урок, все, що ми робимо в Церкві, вказує на Господа та Його святий дім”7. Бригам Янг знав це, і там, на вершині піку Ензайн, ми теж знали, що це істина.

Коли ми розгорнули це гасло перед світом, то знали, що повернення до чеснотності не просто є дуже важливим, воно є критично важливим. Ми повинні бути гідними, щоб увійти в Господній святий храм і виконувати роботу, до якої нас було підготовлено і для якої нас було висвячено наперед. Ніщо нечисте не може увійти в Його дім. Так само як візник того рятувального фургона спас Агнес від смерті від замерзання, так і нам дано можливість і привілей ставати спасителями на горі Сіон---робити для інших те, що самі вони для себе зробити не можуть. Це може статися лише за умови, що ми будемо гідними вступити у священні завіти, дотримуватися їх та отримати обряди храму.

“Ви---вибраний рід”

Тепер у кожного з нас є велика робота для виконання. Те, що ви робите і які рішення приймаєте, має велике значення, оскільки ви самі маєте велике значення. Ви---“вибрані духи, яких було прибережено, щоб вони народилися в повноті часів і взяли участь у закладенні основ великої роботи останніх днів, у тому числі у зведенні храмів і виконанні в них обрядів для викуплення мертвих…” (УЗ 138: 53--54).

Без сумніву, Сатана збільшив інтенсивність своїх атак. Якщо ви спантеличені, відкладає або не готові увійти в храми і виконувати там роботу, до якої ви були підготовані і для якої вас було прибережено, він перемагає. Стає ясним те, що ви повинні бути чистими і гідними, аби отримувати підказки від Святого Духа, потрібні вам для рішень, які ви приймаєте зараз. Стає ясним ще й те, що ви повинні залишатися гідними, щоб увійти в святі храми Господа.

Усі жертви й праця всіх попередніх поколінь вели до цього моменту. Піонери пожертвували всім, навіть власним життям, аби ми могли побачити цей день. Тож ви бачите, що ваш прихід [на землю] не був випадковістю. Усе це входило в план, який ми прийняли у передземному існуванні. Ви поставлені у дивовижному місці історії цього світу. Це про вас було сказано, що ви є “центральним поколінням”8. Петро сказав про вас: “Ви---вибраний рід, священство царське, народ святий, люд власності Божої” (1 Петра 2:9). Ніколи до цього не очікувалось так багато. Ніколи до цього не дано було так багато: пророки, Писання, священство, обряди і завіти, храми і Книга Мормона. Ви були підготовлені, покликані і вибрані. Це ваш час. Я вірю, що внески вашого покоління будуть записані великими літерами в анналах цього неспокійного часу, в якому ми живемо.

Щоб виконати завдання, для яких ви були висвячені наперед, вимагається велика віра. Ваша віра має бути чітко зосереджена на нашому Спасителі, Ісусі Христі. Вам слід пам’ятати, що віра---це не лише принцип могутності, але й дії. Ви повинні діяти з вірою, яку вже набули. У передземному існуванні ви показали “надзвичайну віру і добрі діяння” (Алма 13:3). Алма каже, що всі ви були “покликаними і підготовленими від заснування світу відповідно до передбачення Бога” (Алма 13: 3). Молоді чоловіки, ви були підготовлені отримати священство, яке дає вам можливість використовувати Божу силу тут на землі. Молоді жінки, вам було дано благородний дар і обов’язок виховувати інших і ставати матерями для інших вибраних духів. Вам довірено сили самої божественності---створювати життя. Чеснотні люди зобов’язані вважати життя священним. Вони з повагою ставляться до Божої поради стосовно того, як ставитися до життя, як його захищати, як його плекати. Немає більшої сили, ніж сила чеснотності, і немає впевненості більшої, ніж впевненість від чеснотного життя.

У передземному світі ви брали участь у війні. Ви воювали, маючи віру і свідчення, аби прийняти й підтримати План, який був підготовлений Богом Батьком. Ви знали, що це---правильно, і ви знали, що Спаситель зробить те, що Він обіцяв зробити, бо ви знали Його! У тій війні на небесах не було духів-нейтралів. Не може бути нейтральних позицій і зараз, коли має робитися вибір між правильним і неправильним. Господь Сам сказав: “Хто не зо Мною, той супроти Мене” (Матвій 12:30). Ви стояли поряд з Ним! Ви були в захваті від свого завдання. Ви знали, що буде вимагатися від вас. Ви знали, як вам буде важко, і все ж ви були впевнені, що зможете не тільки виконати свою божественну місію, але й щось змінити. Один пророк сказав так про вас і ваш день:

“Приблизно шість тисячоліть Бог зберігав вас у резерві, аби ви з’явилися на землі у ці заключні дні перед Другим пришестям Господа. … Для останніх жнив Бог зберіг декого із Своїх найсильніших дітей, які будуть сприяти тріумфальному встановленню Царства. Ось куди ви прийшли, бо ви є тим поколінням, яке має бути підготовленим, аби зустріти свого Бога.

Упродовж віків пророки вдивлялися через коридори часу в наш день. Мільярди померлих і ще ненароджених людей не зводять з нас очей. Ні, ви не помиляєтесь: ви---те відзначене покоління”9.

Повернення до чеснотності може врятувати країну

Пишучи свій лист тогочасним святим, Петро сказав їм додати до своєї віри “чесноту” (2 Петра 1:5). Віра без чесноти швидко б ослабла й зникла, бо без чеснотності немає чистоти. Без чеснотності немає сили. І без чеснотності немає духовності. Ясно, що коли ви дійсно розумієте, хто ви є, ви повинні бути чистими, оскільки чистота передує [духовній] силі10. Сила, про яку я говорю, це не та сила, яку ми спостерігаємо у світі. Вона ніяк не залежить від популярності, становища, гарного вигляду, слави чи багатства. Сила і могутність, про які я веду мову, залежать від чеснотності---цнотливості і статевої чистоти.

Ми живемо у світі, зосередженому на очищенні і чистоті---очищується наше повітря, довкілля, вода і навіть харчі. У деяких місцях ми видаємо закони проти забруднення і навіть маємо засновані урядом агенції із захисту навколишнього середовища, аби гарантувати, що ми не захворіємо через забруднювачі, які потрапили в наше повітря, воду чи їжу. І в той же час суспільство толерантно ставиться до морального забруднення, що відбувається через порнографію на рекламних щитах, телебаченні, в Інтернеті, у розважальних та інших засобах масової інформації. Ми толерантні до непристойностей, які вдираються в наш розум через непристойні слова пісень, музику та мову. У певних аспектах ми---покоління, прихильне до всього натурального, яке забезпечує чистоту і якість в нашому житті, і все ж відбувається забруднення наших моральних цінностей. Я переконана, що брак чеснотності в нашому суспільстві безпосередньо спричиняє багато наших соціальних, фінансових й урядових негараздів. Я переконана, що ослаблення віри, розпад сімей і фінансова нестабільність напряму викликані браком чеснотності у нашому суспільстві. Я вірю, що повернення до чеснотності може врятувати цілу країну.

Ми закликаємо до соціальних реформ, а ось що справді потрібно, так це моральна реформа---заклик повернутися до чеснотності. І якщо ми, яким дано так багато, включно з відновленою євангелією Ісуса Христа, не будемо вести за собою у цьому поверненні до чеснотності, то хто ж тоді поведе? Ви були провідниками у передземному світі і відстоювали все, що зараз під загрозою у суспільстві. Ви, хто були підготовлені, щоб мати вплив в кожній сфері суспільства, ви, молодь Церкви Ісуса Христа Останніх Днів, можете й повинні вести у цьому поверненні.

У критичний момент Другої світової війни Уінстон Черчіль підняв усю націю словами: “Ви питаєте, яка наша мета? Я можу відповісти одним словом: перемога---перемога будь-якою ціною, перемога всупереч всім жахам; перемога, якою б довгою й важкою не була дорога до неї; бо без перемоги не може бути виживання”11. Молоді чоловіки і молоді жінки, я повторюю цей заклик до війни, в яку ми втягнуті сьогодні, перефразовуючи для вас слова Уінстона Черчіля: “Ви питаєте, яка наша мета [сьогодні]? Я можу відповісти одним словом: [чеснотність]---[чеснотність] будь-якою ціною, [чеснотність] всупереч всім жахам; [чеснотність], якою б довгою й важкою не була дорога до [покаяння]; бо без [чеснотності] не може бути[перемоги]”.

У Книзі Мормона Геламан і його юні воїни відомі своєю чеснотністю і здатністю довіряти свідченню своїх матерів. Вони були “вірними завжди у всьому, що їм довірялося” (Алма 53:20). Вони залишалися вірними завітам і воювали, аби і їхні батьки могли також залишитися вірними своїм завітам. Перемога була їхньою метою, а чеснотність---силою.

Мормон писав своєму сину Моронію про деградуюче суспільство, в якому він жив. Він повідомив, що вони стали такими ницими й аморальними, що не цінували того, що було “найдорожчим і найціннішим за все---цнотливості і невинності” (Мороній 9:9). Може й ми вже досягнули цієї точки в нашому суспільстві? У минулі віки тих, хто порушував закон цнотливості, таврували яскраво-червоною позначкою. Тепер, здається, таке тавро й позначку мають носити цнотливі.

Чим буде знане ваше покоління? Будете ви знані як терпиме покоління, покоління споживачів, покоління “сучасне” або покоління “відстале”? Будете ви знані як покоління, яке спокусилося прожити своє життя віртуально, замість того, щоб жити відважно? А може ви будете, ви можете бути знані за вашу чистоту і чеснотність, за вашу сміливість і силу, коли ви будете вести решту світу, повертаючи їх до чеснотності? Повернення, такого вражаючого, що сама чистота вашого життя і сила вашого переконання змінює курс суспільства і цілий світ?

Ви готуєтеся до повернення Спасителя. Ви повинні відчувати відразу до гріха. Ви повинні зайняти свою позицію і підготуватися зараз, щоб “більше на Тебе ми схожі були”12. Було пророковано, що прийде день, коли люди всіх народів скажуть: “Ходімо, і давайте піднімемося на гору Господа… і Він навчить нас Своїх шляхів, і ми підемо стежками Його, бо вийде з Сіону закон” (2 Нефій 12:3). Чи будете ви поколінням, яке вестиме до цього сходження?

Бути охоронцем чеснотності

А для цього кожний з нас мусить бути охоронцем чеснотності. Молоді жінки, бережіть свою особисту чеснотність. Вона справді, як сказав Мормон, є “найдорожчим і найціннішим за все” (Мороній 9:9), так має бути і для вас. Ви---дочки Бога. Ви носите в собі священну силу створювати життя і ставати матерями вибраних і чистих духів Небесного Батька. Це один з найбільших Божих дарів Своїм безцінним дочкам. Оберігайте цю силу, живучи за нормами, скромно одягаючись і виглядаючи, залишаючись чеснотними. Ви повинні оберігати вашу силу чистотою думок і дій. Не дозволяйте нікому легковажити даними вам Богом дарами. Якщо ви будете так чинити, ви самі, ваша сім’я і майбутні покоління будуть зміцненні й благословенні.

Молоді чоловіки, ви також є охоронцями чеснотності. Ви маєте силу священства---силу благословляти і діяти від імені Бога тут на землі. Господь сказав усім носіям священства “твор[ити] чесноту і святість переді Мною” (УЗ 38:24). Оберігайте вашу особисту чеснотність, ваші думки, слідкуйте за тим, що ви дивитеся, думаєте, кажете і робите. Не дозволяйте порнографії зменшувати вашу особисту силу. Ви маєте залишитися чистими, аби застосовувати силу священства, яку Бог довірив вам. Мороній підсумовує давнє пророче вчення про чеснотність, коли каже нам: “Будьте мудрими в дні свого випробування; скиньте з себе всю нечистоту; не просіть, щоб ви могли вжити це для своєї похоті, але просіть з твердістю непохитною, щоб ви не піддалися ніякій спокусі, але щоб ви служили істинному і живому Богові” (Мормон 9:28).

Кілька років тому рано вранці у День подяки я з групою жінок робила забіг. Ми називали його забігом на День подяки, і коли ми бігли, то називали все, за що були вдячні. І тільки-но подякувавши за здорове, сильне тіло, я посковзнулась і впала на уламок брудного льоду, що був на дорозі. Я спробувала підвестися, та зрозуміла, що маю серйозне пошкодження. Я знала, що зламала ногу якраз над щиколоткою---я не могла сказати, звідки я знаю це або чому я впала саме на цьому місці. Мій чоловік сказав, що якби я була гравцем Національної футбольної ліги, то у той вечір могла би потрапити до спортивних новин.

Коли я лежала там, на дорозі у світлі ранкового сонця, чекаючи на прибуття допомоги, я побачила світло фар машини, яка мчала по дорозі прямо на мене. Вона зупинилася, і з неї вийшов чоловік. Він сказав, що подумав, що я була мішком сміття на дорозі і хотів уже їхати собі далі. Я спитала, чи він є членом Церкви, і він відповів ствердно. Я спитала, чи може він дати мені благословення, бо біль був настільки пекучим, що я не знала, скільки ще часу зможу його терпіти. Він помовчав, а потім сказав: “Я не можу. Ви краще дочекайтеся свого чоловіка, щоб він благословив вас”. Потім він сів в машину й поїхав собі.

Коли мене привезли у шпиталь, то помістили у маленьку кабіну у відділенні невідкладної меддопомоги, де я чекала, поки мене заберуть на операцію. Бічну завісу розсунули і там стояли мій чоловік та всі п’ятеро наших синів. Коли вони стали в коло і поклали мені на голову свої руки, я відчула їхню чистоту, силу і могутність. Того дня я отримала благословення силою їхнього священства, яке вони застосували у чеснотності й святості.

Залишатися чеснотними в токсичному світі

Я справді вірю, що один чеснотний молодий чоловік або одна чеснотна молода жінка, ведені Духом, можуть змінити світ! Але до того як ми зможемо змінити світ, ми повинні змінити себе. Президент Бойд К. Пекер сказав, що ми живемо в оточенні, яке “стає токсичним, отруйним для духа”13. Що саме ми можемо робити, аби залишатися чеснотними в токсичному світі?

Перше---покаятися. Я точно знаю, що серед сьогоднішніх моїх слухачів є ті, хто не відчувають себе зараз чеснотними або допустилися помилок. Саме тому це повернення до чеснотності є таким важливим. Ви повинні знати, що ви можете повернутися. Ви можете змінитися.

Якби я в марафоні пробігла б половину дороги не в той бік і усвідомила свою помилку, чи продовжила би я бігти в тому ж напрямку? Я б негайно побігла назад! Чому? Бо я б втратила більше дорогоцінного часу й сил і цей марафон став би для мене набагато важчим, оскільки додалися б відстань і час. Я не залишилася б на невірному напрямку, бо, незалежно від того, скільки я вже ним пробігла, я б ніколи не перетнула фінішну лінію. І все ж для багатьох, хто зробив моральну помилку, тоненький голос продовжує казати: “Зроблено---і все! Ти вже нічого не зможеш змінити. Про це ніхто ніколи не дізнається”. Я можу вам сказати---не вірте цьому. “Сатана хоче, аби ви думали, що не можете змінитися, але це абсолютно не так”14. Повернення завжди є можливим завдяки Спокуті Спасителя. Президент Монсон сказав кожному з нас, хто зробив помилки: “Якщо хтось із вас спіткнувся на шляху, є ті, хто допоможуть вам знову стати чистими і гідними. Єпископ або президент філії завжди з готовністю й бажанням вам допоможе. Він з розумінням і співчуттям зробить усе , що в його силах, аби допомогти вам пройти процес покаяння, аби ви знову могли у праведності стояти перед Господом”15.

Дехто з вас є жертвами гріховних вчинків інших людей. За словами Мормона, у вас було відібрано те, “що [є] найдорожчим і найціннішим … цнотлив[ість] і невинн[ість]” (Мороній 9:9). Знайте, що завдяки Спокуті Спасителя зцілення є можливим. Ви не посоромлені, бо ви не згрішили і покаяння від вас не вимагається. Спаситель страждав не лише за наші гріхи і недоліки, але й взяв на Себе наші страждання (див. Алма 7:11). Своєю безкінечною Спокутою Він зцілить вас і дасть вам мир. Біжіть до Нього. Завдяки Спокуті нашого Спасителя, Бог Батько почує ваші молитви. Він відповість через Святого Духа та інших людей, яких він пошле на вашій дорозі.

Я так вдячна за цю доктрину і за принцип покаяння. Без нього ніхто з нас ніколи не зміг би повернутися в небесний дім чистим і гідним жити в присутності Бога Батька і нашого Спасителя Ісуса Христа. Я вдячна за відновлення сили священства на землі у ці останні дні, що дає нам можливість отримати допомогу, яка нам потрібна, щоб повернутися до чеснотності. Ця сила також дає нам залишатися “незаплямованими від світу” (УЗ 59:9), якщо ми гідно причащаємося. Кожного тижня, відновлюючи свої завіти, ми обіцяємо виконувати Його заповіді, взяти на себе Його ім’я і завжди пам’ятати Його. У Свою чергу Він обіцяє нам, що Його Дух [може] завжди бути з [нами]. (Див. УЗ 20: 77, 79). У світі, такому привабливому й принадному, це для кожного з нас наказ---отримати, розпізнати Святого Духа й покладатися на Нього. Цей дивовижний дар покаже нам “усе, що [нам] слід робити” (2 Нефій 32:5). Це вражаюче обіцяння, бо Святий Дух---член Божества. Серед Його ролей---навчати, свідчити, втішати і застерігати. Цей безцінний дар також очищує й освячує. Отже Святий Дух і чеснотність тісно поєднані. Ми можемо бути очищеними “вогнем і Святим Духом” (2 Нефій 31:17). Коли це відбувається, “ми вже не маємо бажання чинити зло, але постійно чинити добро” (Мосія 5:2).

Друге---уважно обирайте собі друзів. У сучасному технологічному суспільстві ми можемо проводити більше часу з віртуальними товаришами, ніж зі своїми однолітками. І хоч ми можемо бути дуже обережними зі своїми реальними товаришами, усе ж іноді ми мало задумуємося про інших своїх товаришів, яким ми дозволяємо впливати на нас. Будь-які медіа можуть бути дуже потужними соціальними чинниками, що впливають на нас. Усім нам було дано три безцінні дари для нашого земного існування. Це наше тіло, наша свобода волі і наш час. Якщо Сатані вдається звабити нас використовувати свій час для занять, що розслаблюють або роблять нас бездіяльними, а ще гірше---нечеснотними, а тоді обманути нас, змусивши повірити, що якщо ми це робимо приватно, то наші вчинки не можуть ні на кому позначитися, то він отримує перемогу. “Якщо є щось чеснотне, чудове, славнозвісне, гідне похвали---ми прагнемо цього” (Уложення віри 1:13).

Шукайте дружби з вірними, а не віртуальними друзями. Пам’ятайте, “чеснота любить чесноту [і] світло припадає до світла” (УЗ 88: 40). Так сказано про стосунки в Писаннях. У своїх пошуках вічної дружби і супутника для шлюбу, ви не можете просто перерахувати всі якості, які ви сподіваєтеся знайти в іншій людині чи вічному супутнику. Ви повинні бути цим своїм переліком в усі часи і в усьому, і в усіх місцях.

Третє---працюйте за точною програмою. Коли людина тренується, щоб пробігти марафон, вона має точний план тренувань, щоб підготуватися й пробігти дистанцію. Це саме стосується й життя. Ми перебуваємо в найважливішому забігу нашого життя, і повинен бути точний план тренування. Успіх залежить від цього плану, в який входить те, що ми будемо робити кожного дня, без жодних винятків, щоб запросити супровід Духа в наше життя. Для кожного з нас це буде свій план, але завжди в ньому буде щоденна молитва. Наш Батько Небесний чує наші молитви, і Він на них відповість. Я свідчу, що це так і є. Наше завдання---бути там, де ми зможемо почути і розпізнати Його відповіді.

У точний план тренування увійде також щоденне читання Книги Мормона. Джозеф Сміт сказав, що “людина буде ближча до Бога, твердо дотримуючись її заповідей, ніж будь-якої іншої книги”16. Книга Мормона збільшуватиме вашу віру в Ісуса Христа, і через свою віру ви зможете не піддаватися спокусі. Цей літопис---для вас і вашого покоління. Якщо читати її хоч по п’ять хвилин щодня, це змінить ваше життя. Я знаю, що це правда, бо я так робила і тисячі інших людей. Подумайте лише, яка станеться зміна через п’ять років, якщо кожний з нас зобов’яжеться зараз це робити---хоча б по п’ять хвилин кожного дня.

І останнє---посміхайтесь! А коли посміхаєтесь, згадуйте, хто ви є. Ви---сини і дочки Небесного Батька. Він знає вас. Він знає ваші імена. Він довіряє вам і любить вас. Тож посміхайтесь! Це основні засади тренування, але воно повинно проводитися неухильно чітко і кожний день.

Просувайтеся вперед і не вішайте носа!

Дозвольте мені додати ще одну пропозицію до цього переліку: “Просувайтеся вперед, маючи справжню яскравість надії” (2 Нефій 31:20). Не вішайте носа! Часом ваша подорож буде складною і не завжди легкою.

Завдяки вивченню Писань мені стало чітко зрозуміло, що Господь знову й знову забирає Свій вибраний народ із комфортних зон і навчає їх того, що справді має значення. Наприклад, такою була перша частина подорожі яредійців. Вони дісталися берега і залишалися там чотири роки. Вони й справді були в комфортній зоні! Дійсно, їм було настільки комфортно, що вони забули, як звертатися до Господа. Але Господь мав щодо них інший задум. Він картав брата Яреда впродовж трьох годин. Він сказав йому наперед, що наступна частина подорожі буде важкою: він плистиме в глибинах морських і гнаний буде вітрами. Але Господь запевнив його п’ятьма чудовими словами: “Я [під]готую вас до цього” (Етер 2:25). Господь підготує вас і підготує шлях для вас!

Іноді я думаю, що ми зовсім недооцінюємо ті великі благословення, які могли б мати, і знання, які могли б отримати, якби прагнули вийти із комфортних зон. Можливо тому Нефій зауважив:

“Горе тому, кому спокійно в Сіоні!

Горе тому, хто кричить: Усе гаразд!

Так, горе тому, хто прислухається до повчань людей, і заперечує силу Бога і дар Святого Духа!” (2 Нефій 28: 24--26).

Було сказано, що ми стаємо поколінням спостерігачів і критиків. Дозвольте мені навести одну з моїх улюблених цитат. Вона висить у мене на дзеркалі. Вона така: “Не критик заслуговує на шану; не чоловік, який вказує сильній людині, де та спіткнулась або де діяч міг зробити щось краще. Шана належить людині, яка дійсно знаходиться на арені [життя], чиє обличчя забруднене землею, потом і кров’ю, яка сміливо бореться, яка знову й знову робить помилки і зазнає невдач, бо ж не буває зусилля без помилок і недоліків, але яка виявляє великий ентузіазм, велику відданість, яка віддає всю себе заради гідної справи; яка, в найкращому випадку, пізнає в кінці тріумф від найбільшого свого досягнення і яка, в найгіршому випадку, якщо й зазнає невдачі, то зазнає її, принаймні, борючись з усієї сили. Тож вона ніколи не буде на місці тих холодних й боязких душ, які не пізнали ні перемоги, ані поразки”17.

Не ставайте просто спостерігачами або критиками. Ви не стали ними у передземному житті. Ви тоді не були нейтралами. Ви твердо стояли. Не дозволяйте тим голосам, що кричать про толерантність нетолерантно ставитись до вас чи ваших поглядів. Це арена, на якій все, що ви захищали й вибрали тоді, має місце зараз. Не стомлюйтесь, не збивайтеся зі шляху, не втрачайте своїх якостей! Будьте готові вийти зі своїх комфортних зон і “просуватися вперед зі… справжн[ьою] яскравіст[ю] надії” (2 Нефій 31:20).

Розгорніть своє гасло чеснотності

По всьому світу молоді жінки---святі останніх днів---заявляють про своє зобов’язання залишатися чистими і цнотливими. Молоді жінки у супроводі кількох молодих чоловіків сходили на гори і розгортали там їхні особисті гасла, заявляючи про своє зобов’язання повернутися до чеснотності й залишатися чистими і цнотливими. Ви приєднаєтеся до них? Зробіть своє особисте гасло. Щоб ви помістили на своєму гаслі, якби воно було вашим єдиним або останнім посланням світу? Яким би було ваше гасло?

В інший час і в іншому місці було розгорнуто інше гасло. Це було зроблено одним сміливим чоловіком, Моронієм, який присвятив себе справі праведності. У суспільстві, в якому він жив, панував безлад. Жадання влади, багатства, високого становища змусило декого із найсильніших і найрішучіших, як описано в Книзі Мормона, “поступово [отруїтися]” (Алма 47:18). Іншими словами, ті, хто спочатку були непохитними та рішучими і не йшли на компроміс, поступово були переконані просто зробити це. Елекзендер Поуп дав таке пояснення тому, що означає “поступово” отруїтися:

Порок---це монстр із жахливою міною,
Щоб його зненавидіти, треба на нього подивитись;
А як надто часто дивитись, то до нього звикаєш,
Спочатку його терпиш, потім співчуваєш, а потім і обнімаєш18.

Саме в таких обставинах Мороній розгорнув своє гасло---прапор свободи,---закликаючи до захисту сімей, жінок і дітей, релігії і Бога. Він не був нейтралом, він не був пасивним. Він не був толерантним. Він був правим! Він виступив сміливо вперед. У Писаннях Мороній описаний словами, які описують і багатьох з вас: “Якби всі люди були, і є, і будуть колись такими, як Мороній, знайте, навіть самі сили пекла було б зруйновано назавжди; так, диявол ніколи вже не мав би сили над серцями дітей людських” (Алма 48:17; див. також Алма 46:12--13, 18, 21).

Ви є тим гаслом! Ваше чисте й чеснотне життя є гаслом, яке спонукає народи землі поглянути вгору---прийти в храм. Якщо ви залишаєтеся чеснотними, вас буде направляти Святий Дух, і ваша особиста чеснотність буде давати вам можливість часто ходити в храм. Якщо у вас немає рекомендації, зараз настав час ставати гідними, щоб отримати її. Це ваша робота. Храм стане для вас силою й захистом у дедалі темнішому світі, і він стане прапором не лише для вас, але й для народів. Повернення до чеснотності---це повернення до храму, а повернення до храму---це повернення до Спасителя.

Чеснота приносить благословення вічності

Сорок один рік тому я стояла на колінах біля олтаря в Солт-Лейкському храмі і там увійшла в завітні стосунки з цим чудовим чоловіком, що сидить подіумі поруч зі мною. Це рішення визначало все, що сталося впродовж наступних десятиліть. Думаю, що стислим підсумком всіх моїх слів буде: ідіть у храм! Не сходьте тепер з дороги! Не забувайте, хто ви є! І не дозволяйте нічому зробити вас негідними благословень, які чекають вас у святому храмі Господа.

Я відчуваю, що маю поділитися з вами словами з Учення і Завітів 121:45–46. Вони про тих, кого було покликано та вибрано і хто доблесно витримав до кінця. Ці слова не лише для Джозефа Сміта і святих у ті нелегкі дні в ранній період історії Церкви, вони й для вас у ці випробувальні дні: “Нехай чеснота прикрашає твої думки безупинно; тоді зміцніє твоя впевненість у присутності Бога; [і] Святий Дух буде твоїм постійним супутником”.

Коли ми чеснотні, нам обіцяно, що ми будемо впевнено стояти в Його присутності---святі та подібні до Нього. Нам обіцяна сила священства, сила самої божественності, бо ми є чеснотними! Нам обіцяна постійна присутність Святого Духа, Який свідчить, направляє, застерігає, втішає і освячує. І, нарешті, нам обіцяно, що ми будемо мати вічне життя, цей найбільший з усіх Божих дарів. Ми будемо богами, живучи життям, яким живуть боги, якщо будемо чеснотними. Ми будемо подібними до Нього---такими ж чистими, як і Він.

Подорож до Сіону---а Сіон---це чисті серцем, візьме все, що ми з вами маємо. Я молюся, щоб кожний з нас мав бажання і силу вийти зі своїх комфортних зон, коли ми готуємося до забігу нашого життя. І як Агнес Колдвелл, простягніть руку і вхопіться за руку Вчителя, бо Він обіцяє кожному з нас: “Я йтиму перед вашим лицем. Я буду праворуч і ліворуч від вас, і Мій Дух буде у ваших серцях, а Мої ангели---навколо вас, щоб підтримувати вас” (УЗ 84:88). Я свідчу, що наш Небесний Батько і Його Син, Ісус Христос, живі і Вони будуть готувати нас до великої роботи, яка має бути виконана у святих храмах нашого Господа у підготовці не лише до Другого пришестя Спасителя, але й до нашого вічного піднесення. І я кажу це в ім’я Ісуса Христа, амінь.

© 2009 by Intellectual Reserve, Inc. Усі права застережено.Текст англійською мовою затверджено: 10/08. Затверджено на переклад: 10/08. Назва оригіналуZion Is the Pure in Heart.  Ukrainian. PD50013476 192

^ Back to top