Священний обов’язок любити одне одного і піклуватися одне про одного Старійшина Л. Том Перрі З Кворуму Дванадцятьох Апостолів Як урівноважити наші обов’язки Темою виступу, на яку мені доручено поговорити, є твердження з Проголошення про сім’ю: “Чоловіки і дружини мають урочисту відповідальність любити один одного і своїх дітей і піклуватися один про одного, а також про своїх дітей”1. Я хочу підійти до цього питання у спосіб незвичний як для зборів навчання. Я не наводитиму численні цитати з підручників. Натомість я хочу поговорити з вами від серця до серця про ваше служіння в царстві Небесного Батька. Мета цього— побачити, чи зможемо ми краще усвідомити, як урівноважити наш обов’язок любити сім’ї і піклуватися про них з іншими особливими покликаннями, даними нам Небесним Батьком. Коли 6 квітня 1830 року було організовано Церкву, пророк Джозеф Сміт отримав одкровення, що нині записано в 21-му розділі Учення і Завітів. У цьому одкровенні зокрема йдеться: “Ось, має вестися запис серед вас, і в ньому тебе має бути названо провидцем, перекладачем, пророком, апостолом Ісуса Христа, старійшиною Церкви, за волею Бога Батька і за благодаттю вашого Господа Ісуса Христа, Який мав натхнення від Святого Духа закласти основи її і будувати її найсвятішою вірою. ... Отже, ви, маючи на увазі Церкву, повинні прислухатися до всіх його слів і наказів, які він даватиме вам, коли отримуватиме їх, ходячи у всій святості переді Мною; Бо його слово ви повинні отримувати, як з Моїх власних уст, з усім терпінням і вірою” (УЗ 21:1–2, 4–5). Серед перших настанов, даних щойно організованій Церкві, був наказ приймати натхнення й одкровення, що дається від Господа через Його пророка, для виконання наших обов’язків у розбудові Його царства. Він обіцяв направляти нас у наших зусиллях по виконанню цієї величної роботи. Порада пророка Я гадаю, що Президент Гордон Б. Хінклі, наш сучасний пророк, на попередніх всесвітніх зборах навчання керівництва, 21 червня 2003 року, дав нам підказку щодо врівноваження наших обов’язків. Тоді він стверджував: “Вам належить привілей стояти в тіні Викупителя світу, коли ви виконуєте цю роботу. Вам належить можливість говорити про красу спокутуючої крові Господа Ісуса Христа, пролитої заради Його синів і дочок. Чи існує більший привілей, ніж цей? Майте радість від наданого вам привілею. Ви не будете мати таку нагоду вічно. Надто скоро залишиться лише спогад про великий досвід, який ви маєте зараз. Ніхто з нас не може здійснити все, що хотілося б. Але давайте робити все, що в наших силах. Я буду мати задоволення, якщо Викупитель потім скаже: “Гаразд, рабе добрий і вірний!” (Матвій 25:21)”2. Як ви пам’ятаєте, під час тієї трансляції він роз’яснив чотири аспекти нашого обов’язку. Перший стосується теми, що обговорюється на цій трансляції. Він сказав: “По-перше, найважливішим є те, щоб ви ніколи не нехтували вашими сім’ями. Це найцінніше з усього, що ви маєте. Ваші дружини і ваші діти заслуговують на увагу своїх чоловіків і батьків. Після всього, що вже сказано і зроблено, саме ці сімейні стосунки ми візьмемо з собою у майбутнє життя. Перефразовуючи слова з Писань: “Яка користь чоловікові, якщо він вірно служив Церкві, але втратив власну сім’ю? (див. Марк 8:36)”3. Пророки, починаючи з перших днів організації Церкви, невтомно говорили про це. Найважливішим місцем для навчання євангелії і євангельського керівництва є сім’я і дім. Якщо ми приймемо ці настанови, то будемо давати завдання і планувати програми, заходи і заняття, які доповнюватимуть і підтримуватимуть наші сім’ї. Розстановка пріоритетів Те, як ми розпоряджаємося часом і врівноважуємо своє життя визначає якість виконання нами сімейних обов’язків і церковного служіння. Зобов’яжіть себе приймати пораду пророка, щоб виділити пріоритети в часі. Ваш вічний супутник Почніть з того, що ви обговорите з вашим вічним супутником кількість часу, потрібну для зміцнення вашого шлюбу, вияву любові одне до одного. Це ваш найперший пріоритет. Мета Церкви—допомогти окремим особам і сім’ям прийти до Христа і здобути вічне життя. Вічне життя—найбільший дар Бога Своїм дітям і здобувається він лише через сімейні стосунки. Ці стосунки повинні початися із союзу між чоловіком і дружиною, який є священним для Господа і таким, до якого не можна ставитися легковажно. Шлюбний завіт є необхідним у Господньому плані і є самою метою створення небес і землі. В усі періоди історії Він давав Свій божественний закон, щоб захистити й убезпечити святий союз між чоловіком і дружиною. Ваші діти По-друге, оцініть духовні потреби своїх дітей. Скільки часу необхідно для того, щоб ви були близькими для них? Надавати кожному з них достатньо свого часу для навчання—це ваш обов’язок, матері й батьки, адже найбільш важливі настанови, які діти взагалі отримують, повинні йти від їхніх батьків. Нам потрібно знати, чого навчає Церква наших дітей, щоб наші настанови кожній дитині були в гармонії з тими. Наприклад, брошура Заради зміцнення молоді, цитуючи Проголошення про сім’ю, дає молоді таку пораду щодо сім’ї: “Щастя в сімейному житті найпевніше досягають, коли воно засновано на вченнях Господа Ісуса Христа. Щасливі шлюби й сім’ї засновуються та зберігаються на принципах віри, молитви, покаяння, прощення, поваги, любові, співчуття, праці, а також здорового відпочинку”4. У брошурі далі сказано: “Бути частиною сім’ї є великим благословенням. Сім’я може забезпечувати вас товариським спілкуванням і щастям, допомагати навчатися правильним принципам в атмосфері любові й готуватися до вічного життя. Не всі сім’ї однакові, але кожна з них важлива в плані Небесного Батька. Робіть усе, що від вас залежить, для побудови щасливого дому. Будьте життєрадісними, корисними й уважними до інших. Багато домашніх проблем виникають через те, що члени сім’ї говорять і чинять егоїстично або не по-доброму. Піклуйтеся про потреби інших членів сім’ї. Прагніть бути миротворцями замість того, щоб дражнитися, сперечатися та сваритися. Пам’ятайте, що сім’я—це найсвященніший підрозділ Церкви”5. Забезпечення сім’ї Наш третій пріоритет— забезпечувати свої сім’ї. І знов з Проголошення про сім’ю: “За божественним задумом, батько має головувати над своєю сім’єю в любові й праведності; він відповідає за забезпечення своєї сім’ї всім необхідним та її захист”6. Нам слід підтримувати кваліфікацію, щоб мати добре оплачувану роботу. У мінливому світі ми повинні йти в ногу з часом, інакше наші вміння застаріють. Хоч і зайняті церковними справами, ми не повинні гаяти можливостей для розвитку кваліфікації і покращення благополуччя сім’ї. Для цього ми повинні інвестувати достатньо часу і роздумів, щоб підготуватися до майбутнього. Ця порада стосується сестер так само, як і братів. Хоча обов’язок забезпечувати сім’ю лежить головним чином на батьках, у Проголошенні зазначено, що “недієздатність, смерть чи інші обставини”7 можуть також змусити вас, сестер, застосувати своє вміння і розвивати його, щоб забезпечувати сім’ю. Служіння в Церкві Наш четвертий пріоритет—виділяти час для церковних справ. Активні сім’ї святих останніх днів цінують свій час для Церкви і погоджуються знаходити для нього місце у сімейному житті. Керівникам слід бути особливо делікатними до різних сімейних обставин, коли вони дають покликання і виражають очікування щодо них. Сім’ї з малими дітьми, де обоє батьків мають серйозні покликання, що часто забирають їх з дому, найімовірніше відчувають, що церковні справи заважають сімейному життю. Керівники Церкви допоможуть, якщо відзначатимуть і схвалюватимуть зусилля людей у врівноваженні служіння Церкві та сімейних обов’язків. Залучення членів сім’ї Зміцнювати стосунки з сім’єю можна і в процесі служіння в церковних покликаннях, залучаючи членів сім’ї, коли це доречно, до нашого служіння в Церкві. Дозвольте навести особистий приклад. Коли я був дитиною, мій батько служив моїм єпископом. Він був зайнятою людиною, адвокатська справа вимагала багато часу. Він також був активним у громадських справах і затребуваним промовцем. І, звичайно, він був батьком шістьох дітей. Я завжди радів, що у батька правильні пріоритети. Мати завжди була пріоритетом номер один. Це було видно з того, як він ставився до неї. За цим йшла справжня відданість кожному з дітей. Коли мені було приблизно шість років, я на Різдво отримав у подарунок червоний візок. Оце його точна копія в мініатюрі. Червоний візок став з’єднувальним ланцюжком між мною і батьком. У своєму заклопотаному житті він мав шукати можливості залучення сім’ї до справ, не втрачаючи власної продуктивності. Значна частка його служіння єпископом припала на Велику депресію 30-х років. Багато прихожан були у великій нужді. Як єпископ він ніс відповідальність за забезпечення їх необхідним. Це була хороша справа для єпископа, його сина і маленького червоного візка. Я приходив додому зі школи і бачив біля гаражної стіни мішки з борошном, цукром, пшеницею та інші продукти. Я знав, що цього вечора ми з батьком зможемо бути разом. Коли він приходив додому, маленький червоний візок чекав, будучи вже наповненим провізією і готовим розвезти її сім’ї. Ми удвох, йдучи і розмовляючи по дорозі, виконували своє завдання—доставити продукти нужденним. Я бачив на власні очі любов і турботу хорошого керівника священства про своїх прихожан. Що ще важливіше, я мав можливість провести дорогоцінний час зі своїм батьком. Зосередженість на основних пріоритетах Дозвольте заохотити вас робити те, чого ми навчали вас на перших всесвітніх зборах навчання провідництва. Ми нагадуємо вам, що всі підрозділи Церкви знаходяться на різних етапах розвитку і мають різні потреби. Коли ми плануємо свої церковні програми, необхідно брати до уваги сім’ї. Ми знову попереджаємо вас не обтяжувати ваших членів Церкви кількома покликаннями плюс домашнім та візитним учителюванням. Навчіться триматися основних пріоритетів, і ви будете здивовані, як натхнення Господа спрямовуватиме вас у виконанні ваших обов’язків—бути слугою в Його царстві. Основний фокус відновленої Церкви спрямований на сприяння нам та надання нам можливостей допомогти Господу в Його роботі—здійснювати безсмертя і вічне життя людини. Ми робимо це, головним чином, зміцнюючи сім’ї. У добу морального занепаду, політичної невизначеності, міжнародних конфліктів та економічної нестабільності наша увага до зміцнення і ствердження сім’ї має збільшуватися і посилюватися. Сама мета Церкви—допомогти сім’ям здобути спасіння і піднесення у вічному Небесному царстві. Посібник для сім’ї Кілька років тому ми видали особливий Посібник для сім’ї. Він призначений для членів Церкви, особливо для новонавернених або таких, що мають невеликий досвід у Церкві. Ми заохочуємо вас користуватися ним. Він починається з твердження: “Сім’я—це основна одиниця Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів і найважливіша частина суспільства в часі й вічності. Бог створив сім’ї заради того, щоб зробити Своїх дітей щасливими, дозволити їм навчатися правильним принципам в атмосфері любові та підготувати їх до вічного життя. Дім—це найкраще місце для викладання принципів євангелії, навчання та застосування їх”8. І знов-таки, ми заохочуємо вас звертатися до корисних учень цієї брошури. Приклад Спасителя Наш Господь і Спаситель особисто служив людям, піднімаючи пригнічених, даючи надію розчарованим і шукаючи загублених. Своїми словами і ділами Він показував людям, що любить їх, розуміє і цінує. Він бачив божественну природу і вічну цінність кожної людини. Навіть коли Він закликав людей до покаяння, то засуджував гріх, не засуджуючи грішника. Як і Спаситель, ми, керівники Церкви, повинні любити людей, яким служимо, проявляти турботу і небайдужість до кожного окремо. Я молюся, щоб Господь благословив нас у цьому священному обов’язку, який Він дав нам. В ім’я Ісуса Христа, амінь. Посилання 1. “Сім’я: Проголошення світові”, Ліягона, жовтень 2004 р., с. 49. 2. “Радіючи привілею служити”, Всесвітні збори навчання провідництва, 21 червня 2003 р., с. 24. 3. Всесвітні збори навчання провідництва, 21 червня 2003 р., с. 22. 4. Ліягона, жовтень 2004 р., с. 49. 5. Заради зміцнення молоді (брошура, 2001), с. 10. 6. Ліягона, жовтень 2004 р., с. 49. 7. Ліягона, жовтень 2004 р., с. 49. 8. Посібник для сім’ї (2001), с. 1. Посібник для сім’ї (каталожний номер 31180 192) можна замовити через розподільчі центри та сервісні центри Церкви.