Розділ 128
1–5, Місцеві та головні літописці мають засвідчувати факти хрищень за мертвих; 6–9, Їхні записи є чинними і записуються на землі та небесах; 10–14, Христильна купіль є прообразом могили; 15–17, Ілля відновив владу щодо хрищення за мертвих; 18–21, Усі ключі, влади й повноваження минулих розподілів відновлено; 22–25, Радісну й славетну новину проголошено для живих і мертвих.
1 ЯК я казав вам у моєму листі ще до того, як я залишив своє помешкання, що буду писати вам час від часу і надавати інформацію стосовно багатьох питань, я і повертаюсь тепер до питання про хрищення за мертвих, оскільки це питання, здається, займає мої думки і тяжіє над моїми почуттями сильніше за все інше з того часу, як мене переслідують мої вороги.
2 Я написав вам кілька слів одкровення, що стосується літописця. У мене є ще кілька додаткових міркувань щодо цього питання, які я тепер роз'яснюю. Тобто, у моєму раніше написаному листі було проголошено, що має бути літописець, який повинен бути очевидцем, а також має чути власними вухами, щоб він міг істинно свідчити перед Господом.
3 Отож, стосовно цього питання, одному літописцю було б дуже важко бути присутнім щоразу і робити всю справу. Щоб уникнути цього, у кожному приході міста має бути призначено літописця, добре підготовленого для ведення точних записів, і нехай він буде дуже старанним і точним у записі всієї процедури, засвідчуючи у своєму записі, що він бачив на власні очі і чув власними вухами, вказуючи дату, імена тощо, а також перебіг усієї події, називаючи також трьох осіб, з числа присутніх, які могли б, коли їх покличуть, засвідчити те саме, щоб кожна справа ставалася вироком двох чи трьох свідків.
4 Потім, нехай буде головний літописець, якому ці інші записи можуть бути передані разом з посвідченнями, скріпленими їхніми власними підписами, які засвідчують, що зроблений ними запис є правильним. Тоді головний церковний літописець може внести цей запис у головну церковну книгу разом з посвідченнями й іменами всіх присутніх очевидців, зі своїм власним підтвердженням, що він істинно вірить, що вищезазначені заява і записи є правильними, на підставі того, що він знає про основні риси характеру і призначення тих людей Церквою. А коли це буде зроблено в головній церковній книзі, цей запис буде таким самим святим і відповідатиме обрядам так само, як і в тому випадку, коли б він бачив на свої власні очі, і чув своїми власними вухами, і сам зробив запис про це в головній церковній книзі.
5 Ви можете подумати, що цей порядок подій є занадто детальним, але дозвольте мені сказати вам, що він тільки узгоджується з волею Бога, відповідаючи обряду й підготовці, що їх Господь призначив і підготував ще до заснування світу для спасіння мертвих, які помирають, не пізнавши євангелії.
6 І далі, я хочу, аби ви пам'ятали, що Іван Одкровитель розмірковував над цим самим питанням щодо мертвих, коли проголосив, як ви знайдете це записаним в Об’явленні 20:12,—І бачив я мертвих, малих і великих, що стояли перед Богом. І розгорнулися книги, і розгорнулась інша книга,—то книга життя. І суджено мертвих, як написано в книгах, за вчинками їхніми.
7 Ви знайдете в цій цитаті, що книги було розгорнуто; і було розгорнуто іншу книгу, яка є книгою життя; але мертвих було суджено згідно з тим, що було написано в книгах, за вчинками їхніми; отже, книги, про які йдеться, мають бути книгами, в яких вміщено записи про їхні вчинки, і це стосується записів, які ведуться на землі. А та книга, яка є книгою життя, є записом, який ведеться на небесах. Цей принцип точно узгоджується з ученням, яке заповідано вам в одкровенні, вміщеному в тому листі, який я написав вам перед тим, як залишати своє помешкання,—щоб усі ваші записи могло бути записано на небесах.
8 Отож, природа цього обряду полягає у владі священства через одкровення Ісуса Христа, яким установлено, що все те, що ви зв'язуєте на землі, буде зв'язано на небесах, а те, що ви розв'язуєте на землі, буде розв'язано на небесах. Або, іншими словами, якщо подивитися на переклад інакше, те, що ви записуєте на землі, буде записано на небесах, а те, що ви не записуєте на землі, не буде записано на небесах; бо за книгами буде суджено ваших мертвих згідно з їхніми вчинками, чи вони самі подбали про обряди, виконавши їх особисто, чи через своїх власних посередників, згідно з обрядом, який Бог приготував для їхнього спасіння ще до заснування світу, згідно з записами, які вони вели про своїх мертвих.
9 Це вчення, про яке ми говоримо, може здатися декому дуже сміливим—влада, яка записує, або зв'язує на землі, зв'язує і на небесах. Проте, в усі віки на світі, коли Господь давав розподіл священства через істинне одкровення будь-якій людині чи групі людей, ця влада завжди давалася. Звідси, усе, що ці люди робили в повноваженні, в ім'я Господа, і робили це віддано й вірно, і вели належні й вірні записи про це, воно ставало законом на землі й на небесах, і не могло бути скасованим, згідно з уставами великого Єгови. Це вірні слова. Хто може почути їх
10 І ще, як приклад, візьмемо Матвій 16:18, 19: І кажу Я тобі, що ти Петро (скеля), і на скелі оцій побудую Я Церкву Свою; і сили адові не переможуть її. І ключі тобі дам від Царства Небесного, і що на землі ти зв'яжеш, те зв'язане буде на небі, а що на землі ти розв'яжеш, те розв'язане буде на небі!
11 Тепер велику й грандіозну таємницю всієї справи і найвище благо всього питання, яке лежить перед нами, полягає в отриманні сил Святого Священства. Тому, кому ці ключі даються, неважко отримати знання про те, що стосується спасіння дітей людських, як мертвих, так і живих.
12 У цьому слава й шана, безсмертя й вічне життя-обряд хрищення водою: бути зануреним у неї для того, щоб це відповідало подобі мертвих, щоб один принцип міг узгоджуватися з іншим; бути зануреним у воду й вийти з води є подобою воскресіння мертвих, які виходять із своїх могил; тому цей обряд було запроваджено, щоб встановити зв'язок з обрядом хрищення за мертвих, що є за подобою мертвих.
13 Отже, христильну купіль було запроваджено як подобу могили, і було заповідано, щоб вона була під тим місцем, де звичайно збираються живі, щоб цим представити живих і мертвих, і те, що все має собі подобу, і що вони узгоджуються одне з другим—те, що земне, узгоджується з тим, що небесне, як проголошував Павло, 1-е до Коринтян 15:46, 47 та 48:
14 Та не перше духовне, але звичайне, а потім духовне. Перша людина—з землі, земна, друга Людина—із неба Господь. Який земний, такі й земні, і Який небесний, такі й небесні. І які записи на землі щодо ваших мертвих, які істинно зроблено, такі самі й записи на небесах. Отже, це є запечатувальна і сполучна сила, і, у певному значенні цього слова, ключі царства, які є ключем до знання.
15 А тепер, мої улюблені браття і сестри, дозвольте мені запевнити вас, що ці принципи щодо мертвих і живих не можна легковажно обійти, оскільки вони стосуються нашого спасіння. Бо їхнє спасіння є необхідним і життєво важливим для нашого спасіння, як казав Павло стосовно батьків—що вони без нас досконалості не можуть одержати—так само і нас без наших мертвих не можна зробити досконалими.
16 І тепер, у зв'язку з хрищенням за мертвих, я дам вам ще одне посилання на Павла, 1-е до Коринтян 15:29: Бо що зроблять ті, хто христяться ради мертвих? Коли мертві не воскресають зовсім, то нащо вони ради мертвих і христяться
17 І ще, у зв'язку з цією цитатою я дам вам посилання на одного з пророків, око якого було зосереджено на відновленні священства, на славах, які буде відкрито в останні дні і, особливо на цьому найславетнішому з усіх питань, яке належить до вічної євангелії, а саме, на хрищенні за мертвих; бо Малахія говорить в останньому розділі, віршах 5-му і 6-му: Ось Я пошлю вам пророка Іллю, перше ніж день Господній настане, великий і страшний! І приверне він серце батьків до синів, і серце синівське до їхніх батьків, щоб Я не прийшов, і не вразив цей Край прокляттям!
18 Я міг би дати ясніший переклад, але і цей, як він є, достатньо ясний, аби відповідати моїй меті. Досить знати в цьому випадку, що землю буде вражено прокляттям, якщо не буде міцного поєднання певного типу між батьками і дітьми у зв'язку з тим чи іншим питанням—і ось, що це за питання? Це—хрищення за мертвих. Бо нас без них не можна зробити досконалими, так само і вони без нас досконалості не можуть одержати. Ані їх, ані нас не зробити досконалими без тих, хто також помер у євангелії; бо це необхідно для введення розподілу повноти часів, того розподілу, що вводиться зараз, щоб відбувся і відкрився від днів Адама аж до теперішнього часу повний, і закінчений, і довершений союз і зв'язок розподілів, і ключів, і сил, і слав. І не тільки це, але й те, що ніколи не відкривалося від заснування світу, але приховувалося від премудрих і розумних, буде відкрито немовлятам і грудним дітям у цьому розподілі—розподілі повноти часів.
19 Отож, що ми чуємо в євангелії, яку ми отримали? Голос радості! Голос милості з небес; і голос істини від землі; радісну новину для мертвих; голос радості для живих і мертвих; втішну новину великої радості. Які гарні на горах ноги благовісників добра, які кажуть Сіонові: Ось, твій Бог царює! Як роси Кармелу, так знання Бога зійде на них!
20 І ще, що ми чуємо? Добру новину з Кумори! Моронія й ангелів з небес, що проголошують сповнення пророків—про книгу, якій належало відкритися. Голос Господа в глушині біля Фейетта, округа Сенека, який проголошує, що три свідки свідчитимуть про книгу! Голос Михаїла на берегах Сасквеганни, що викриває диявола, коли той з'явився ангелом світла! Голоси Петра, Якова й Івана в глушині між Гармоні, округа Сасквеганна, і Коулсвілла, округа Брум, на річці Сасквеганна, які проголошують себе носіями ключів царства і розподілу повноти часів!
21 І ще, голос Бога у кімнаті старого батька Уітмера, у Фейетті, округа Сенека, і в різні часи і в різних місцях упродовж усіх мандрів і лиха цієї Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів! І голос Михаїла, архангела; голоси Гавриїла і Рафаїла, і різних ангелів, від Михаїла, чи Адама, до теперішнього часу, кожен з яких проголошує свій розподіл, свої права, свої ключі, свої почесті, свою велич, і славу, і владу свого священства; даючи рядок за рядком, приписання за приписанням; тут трохи і там трохи; даючи нам заспокоєння, розповідаючи про те, що має статися, стверджуючи нашу надію!
22 Браття, хіба не підемо ми далі у такій величній справі? Рушаймо вперед, а не назад. Сміливіше, браття; і вперед, вперед до перемоги! Нехай звеселяються ваші серця і радіють надзвичайно. Нехай земля зрине у співі. Нехай мертві виголошують гімни вічної хвали Царю Еммануїлу, Який призначив ще до заснування світу те, що дає нам змогу викупляти їх із в'язниці; бо в'язні вийдуть вільними.
23 Нехай гори радісний окрик здіймають, і ви, усі долини, волайте вголос; і всі ви, моря й суші, розповідайте про чудеса вашого Вічного Царя! І ви, річки, і струмки, і струмочки, линьте з радістю. Нехай ліси і всі дерева полів вихваляють Господа; і ви, тверді скелі, плачте від радості! І нехай сонце, місяць і ранкові зорі співають разом, і нехай усі сини Бога радісний окрик здіймають! І нехай вічні сотворіння проголошують Його ім'я на віки вічні! І знову я кажу, яким славетним є голос, що його ми чуємо з небес, який проголошує нам у вуха славу і спасіння, шану, і безсмертя, і вічне життя; царства, панування і влади!
24 Ось, великий день Господа поруч; і хто може пережити день Його пришестя, і хто може вистояти, коли Він явиться? Бо Він, як вогонь плавильника і як мило валяльника; і Він сидітиме, як плавильник і очищувач срібла, і Він очистить синів Левія і перечистить, як золото і срібло, щоб вони могли принести Господу жертву в праведності. Отже, як Церква, і як народ, і як святі останніх днів, давайте принесемо Господу жертву в праведності; і давайте представимо в Його святому храмі, коли його буде закінчено, книгу, в якій вміщено записи про наших мертвих, яка буде гідна усякого прийняття.
25 Браття, у мене є багато чого сказати вам з цього питання, але на сьогодні я буду закінчувати і продовжу іншим разом. Як завжди, ваш смиренний слуга і незмінний друг, Джозеф Сміт.
