Невимовний дар Святого Духа

Духовний вечір ЦСО для дорослої молоді • 8 січня 2012 р. • Університет Бригама Янга


 

Ми з сестрою Дженсен радіємо нагоді бути з вами. Я щиро дякую хору не лише за те, як вони співали, але також й за те, що вони співали. Гімни дійсно запрошують Дух Господа. Вони створюють відчуття благоговіння і навчають нас ученням царства. Через це доручення моє серце сповнене смиренням і я молився і продовжую молитися про те, щоб Святий Дух був нашим істинним вчителем.

Назва мого послання---“Невимовний дар Святого Духа”---є фразою з Учення і Завітів: “Бог дасть вам знання через Свого Святого Духа, так, через невимовний дар Святого Духа, який не було відкрито відколи світ існував і дотепер” (УЗ 121:26). Ви можете впізнати кілька думок, висловлених у моєму виступі на генеральній конференції у жовтні 2010 р. Сьогодні, маючи більше часу, щоб поділитися цим посланням, я розгляну їх глибше.

Важливість Святого Духа

На важливості Святого Духа і тому, що Він є невимовним даром, можна наголосити за допомогою двох прикладів, кожен з яких сам по собі є посланням. Перший приклад---з Книги Мормона, а другий є описанням однієї з подій в історії Церкви.

Коли Ісус Христос відвідав народ у Книзі Мормона, Він навчав їх, благословив їхніх дітей, запровадив причастя і потім залишив їх. Люди повернулися до своїх домівок і докладали великих зусиль протягом всієї ночі, збираючи інших, щоб бути у тому місці, де, за Його словами, Він явиться до них наступного дня.

Оскільки людей було дуже багато, дванадцять учнів розділили їх на дванадцять груп, щоб навчати того, що Спаситель навчав їх напередодні, і потім вони молилися. Серед усього, про що вони могли молитися, “вони молилися про те, чого вони більше всього бажали; а бажали вони, щоб Святого Духа було дано їм” (3 Нефій 19:9), наголошуючи на Святому Духові та Його важливості, і це зустрічається лише єдиний раз в усіх Писаннях.

Після їхньої молитви і у відповідь на їхні благання, Нефій охристив учнів, після чого “Святий Дух зійшов на них і вони сповнилися Святим Духом і вогнем” (3 Нефій 19:13). Вони отримали переконливе свідчення про Нього.

Тоді Спаситель явився до них:

“І сталося, що Ісус … відійшов на деяку відстань від них, і вклонився до землі, і Він сказав:

“Батьку, Я вдячний Тобі, що Ти дав Святого Духа тим, кого Я вибрав; …

Батьку, Я молюся Тобі, щоб Ти дав Святого Духа всім тим, хто віритиме в їхні слова” (3 Нефій 19:19--21).

Я не знаю жодного іншого уривку з Писань, в якому б виразніше говорилося про те, наскільки важливим наш Спаситель вважає Святого Духа.

Другий приклад міститься в ученнях Президента Бригама Янга. Святі були в Уінтер Квортерзі й готувалися, щоб навесні вирушити на Захід. Минуло вже понад два з половиною роки відколи загинув Джозеф Сміт. Президент Янг побачив видіння, сон, у якому він спілкувався з пророком Джозефом Смітом. Коли ви будете слухати, будь ласка, зверніть увагу на те, скільки разів він наголошував на важливості Духа Господа:

“Брате Джозеф…, брати дуже прагнуть зрозуміти … запечатувальні принципи; і якщо в тебе є слово поради до мене, я б з радістю вислухав його.

“Джозеф зробив крок до мене і, дивлячись дуже уважним, втім приємним поглядом, промовив: “Скажи людям, щоб були смиренними й вірними і не забували триматися Духа Господа, і він поведе їх правильним шляхом. Будьте уважними, щоб не відвернути цей негучний спокійний голос; він навчатиме вас тому, що слід робити і куди йти; він буде приносити плоди царства. Скажи братам, щоб вони тримали свої серця відкритими для переконання, щоб коли Святий Дух прийде до них, їхні серця були готові прийняти Його. Вони можуть відрізнити Дух Господа від усіх інших духів. Він промовлятиме спокій і радість їхнім душам; він забере злобу, ненависть, розбрат і все зло з їхніх сердець; і вони матимуть єдине бажання---чинити добро, нести праведність і будувати царство Бога. Передай братам, що якщо вони слідуватимуть за Духом Господа, то йтимуть вірним шляхом. Не забудь сказати людям, щоб вони трималися Духа Господа; і якщо вони чинитимуть так, то знайдуть себе такими самими, як вони були організовані нашим Небесним Батьком до того, як прийти у цей світ. Наш Небесний Батько організував людську сім’ю. …”

Потім Джозеф показав мені зразок, якими вони були на початку. Я не можу описати цього, але я бачив це, і бачив як священство було забрано з землі та як це має поєднатися, щоби був досконалий ланцюг від Батька Адама до останнього з його нащадків. Джозеф знов промовив: “Скажи людям, щоб вони віддано трималися Духа Господа і робили те, що Він підкаже, і він поведе їх правильним шляхом”1

У цій розповіді наголошується не лише на важливості Святого Духа і важливості прагнути Його впливу. Крім цього, завдяки їй мені на думку спали такі принципи та істини:

  • Дух Господа прагне принести порядок--- зокрема, організувати вічну сім’ю через обряд храмового запечатування.

  • Супротивник прагне дезорганізувати і знищити (див. УЗ 10:6--7, 22--27), особливо сім’ї, доказом чого у наш час є аборти, розлучення та одностатеві шлюби. Я запитував себе, чи не є все більш поширена практика зволікання з укладанням шлюбу у вашій віковій групі одним зі способів дезорганізації сімей.

  • Одкровення і знання через невимовний дар Святого Духа були дані у відповідь на запитання, бо саме так часто приходить одкровення.

З цих двох прикладів я роблю висновок, що Святий Дух є надзвичайно важливим і що нам слід настійливо прагнути Його супроводу, скерування і дарів---і це дійсно є невимовним даром.

Зараз я зосереджу увагу на трьох темах: (1) місіях Святого Духа; (2) умовах для отримання Святого Духа; і (3) як розпізнати скерування від Святого Духа.

Місії Святого Духа

Святого Духа, якого іноді називають Духом, правильно слід називати Святим Духом, Духом Бога, Духом Господа та Утішителем.

Святий Дух має певні місії або обов’язки. Я назву чотири з них.

Перша місія---Він свідчить про Батька і Сина або через Нього дається одкровення про Них. Через Святого Духа дійсно дається одкровення про Батька і Сина або Він свідчить про Них. Я пізнав це ще малою дитиною, хоча й не міг тоді передати це словами.

Я виріс з вірою в Бога у прекрасному домі святих останніх днів. Мене було охрищено і я отримав Святого Духа у восьмирічному віці. Я ніколи не ставив під сумнів існування Батька та Сина; скоріше, у нашій сім’ї було повне і цілковите прийняття Їх, поклоніння Їм і віра в Них, свідченням чого були регулярні сімейні молитви, обов’язкова пауза, щоб благословити їжу перед тим, як скуштувати її, сімейні вечори, читання Писань (особливо Книги Мормона), відвідування Церкви, дотримання заповідей, і все інше, що ми робимо як святі останніх днів. Особисто я не міг відкрити Писання, щоб навчитися з них, що головна роль Святого Духа---давати одкровення про Бога Батька та Його Сина Ісуса Христа, але, маючи віру, безсумнівно розумів цей принцип.

Під час служіння на місії я почав щоденно вивчати Писання. Моє знання Писань, моє свідчення і моя віра в Бога і в Його Сина, Ісуса Христа, зміцнилися завдяки божественному вченню, набутому духовному досвіду та особистому одкровенню. Я особисто пізнав, що ці слова Спасителя істинні: “І Святий Дух приносить свідчення про Батька і про Мене; і Батько дає Святого Духа дітям людським завдяки Мені” (3 Нефій 28:11; див. також короткий зміст розділу 3 Нефій 27 та 3 Нефій 27:13–20).

Друга місія---Він свідчить про всю істину. Святий Дух відкриває правду про все. Щирим шукачам істини, які читають Книгу Мормона, моляться і обмірковують зі справжнім наміром дізнатися про її істинність, обіцяно, що вони пізнають, що вона істинна, “і силою Святого Духа [вони можуть] пізнати правду про все” (Мороній 10:5).

Алма закликав бідних людей, вигнаних зорамійцями, провести дослід над словами. Зокрема, він наголосив їм, що слова істини, посіяні у сприйнятливих серцях, почнуть “розбухати у вашій душі; і коли ви відчуєте ці рухи розбухання, ви почнете говорити собі---певно, що це є добре насіння, тобто що Слово є добрим” (Алма 32:28), і завдяки цьому перед ними відкриються три шляхи до пізнання істини:

  1. 1.

    “Воно починає збільшувати мою душу”,---сльози на очах у щирих шукачів істини, зітхання, кивок головою або інший рух тіла, свідчать про те, що Святий Дух посіяв слова істини у їхніх серцях.

  2. 2.

    “Воно починає освітлювати моє розуміння”,---про це свідчать такі слова, як “це слушно” або “я завжди вірив, що”, або запитання: “Тобто ви кажете, що … ?”

  3. 3.

    “Воно стає приємним для мене”,---про це, наприклад, свідчать такі слова зацікавлених, як “будь ласка, розкажіть мені більше” або “де, ви кажете, розташована ваша церква?”, або “чи не могли б ви побути з нами ще трохи і більше навчити нас?”---це означає, що вони голодні і прагнуть дізнатися більше.

Свідчення Бригама Янга ілюструє ці істини: “Якби всі таланти, такт, мудрість і витонченість світу були б поєднані в одній людині, і ця людина була б послана до мене з Книгою Мормона і проголосила з найпіднесенішим земним красномовством про її істинність, прагнучи довести це своєю освіченістю та світською мудрістю, це було б для мене лише як дим, що піднімається вгору, аби розсіятися. Але коли я побачив чоловіка без дару красномовності чи ораторського таланту, який був у змозі лише сказати: “Я знаю, силою Святого Духа, що Книга Мормона істинна, що Джозеф Сміт насправді пророк Господа”, Святий Дух, який випромінював той чоловік, осяяв моє розуміння і переді мною були світло, слава та безсмертя. Я був оточений ними, сповнений ними і особисто пізнав, що свідчення цього чоловіка істинне”2.

Третя місія---Він освячує. Слово освячувати походить з латини і має два корені: sanct, тобто “святе”, і facere, тобто “робити”, що буквально означає “робити святим”. Використання нами слова освячувати в релігійному розумінні означає очищати чи звільняти від гріха, що є основним посланням відновленої євангелії.

Євангелія---це “Божий план спасіння, уможливлений спокутою Ісуса Христа; [і] містить у собі вічні істини, закони, завіти та обряди, необхідні людству, щоб знову увійти в присутність Бога”3.

Освячувальну роль Святого Духа можна побачити в контексті визначення євангелії, даного Спасителем в 3 Нефій 27:13--20, яке завершується словами, що містяться у цьому важливому вірші: “Покайтеся, всі ви, кінці землі, і прийдіть до Мене і христіться в Моє ім’я, щоб вас можна було освятити прийняттям Святого Духа, щоб ви могли стояти незаплямованими переді Мною в останній день” (3 Нефій 27:20). Святий Дух освячує і завдяки Йому і безкінечній Спокуті ми можемо стояти незаплямованими і чистими.

У різних покликаннях, в яких я тримав ключі священства як суддя в Ізраїлі, зокрема як єпископ, я спостерігав дію очищувальної, освячуючої сили Святого Духа. Одного разу сталася подія, під час якої було набуто незабутній досвід.

Якось недільним ранком один з юнаків, якому було трохи більше двадцяти років, прийшов, щоб зустрітися зі мною, його єпископом. На тижні він зі своєю подружкою дозволили своїм емоціям та пристрастям порушити межі, встановлені Господом. Я молитовно слухав. Ми разом читали Писання, а також слова пророків останніх днів. Я дав йому кілька завдань щодо читання, наклав на нього певні обмеження його церковних привілеїв, призначив наступні зустрічі і потім став разом з ним навколішки у молитві.

На кожній з подальших співбесід він звітував про те, що прочитав, особливо з Книги Мормона, і вираз страждання на його обличчі та поведінка змінилися на віру в Бога і Його Сина, надію та оптимізм, непохитну рішучість та зміну в серці. Поступово він духовно зростав. По завершенні відповідного строку і за скеруванням Духа, я зняв з нього обмеження і дозволив йому причащатися. Сидячи за кафедрою на причасних зборах, я звернув свій погляд до нього, коли спочатку хліб, а потім воду піднесли до його ряду. Я бачив освячувальне світло, мир і прощення.

Слова Спасителя Джозефу Сміту та Оліверу Каудері, сказані після того, як вони причастилися, сплили у моїй пам’яті: “Ось, ваші гріхи прощено вам; ви чисті переді Мною; отже, підійміть свої голови і радійте” (УЗ 110:5). Подібно до Джозефа Сміта та Олівера Каудері цей юнак отримав відпущення своїх гріхів вогнем і Святим Духом (див. 2 Нефій 31:17; УЗ 19:31).

Не лише цей юнак пізнав освячувальну силу Святого Духа, тож також і ви, і я, можемо відчувати таку ж саму свободу від гріха кожного Суботнього дня, раз за разом.

Четверта місія---учитель. Усе, що можна сказати про вивчення і викладання, я стисло опишу простими словами: Святий Дух---це справжній учитель. В 10-ти віршах з Учення і Завітів 50:13--22, непарні вірші містять запитання, а парні вірші---відповіді Господа. Коли я читатиму вірші 13 і 14, будь ласка, зверніть увагу на дві ролі і те, в чому полягає кожна з них:

“Отже, Я, Господь, ставлю вам таке запитання---на що саме вас було висвячено?

Щоб проповідувати Мою євангелію Духом, саме Втішителем, Якого було послано, щоб навчати істині”.

Роль Святого Духа полягає в тому, щоб навчати. Він є істинним вчителем! Моя роль полягає не в тому, щоб розглянути матеріал чи викласти урок, а скоріше, як носій священства, я маю проповідувати, навчати, роз’яснювати, напучувати, застерігати і запрошувати Духом (див. УЗ 20:59).

Моя роль полягає в тому, щоб бути знаряддям у створенні атмосфери, в якій Дух робитиме те, що має робити, здійснюючи божественний процес, описаний у 22-му вірші 50-го розділу: “Отже, той, хто проповідує, і той, хто сприймає, розуміють один одного, і обидва напучуються і звеселяються разом”.

Завершуючи свій літопис, Нефій висловив жаль через свої слабкості, а також поділився правильним розумінням ролі Святого Духа: “І ось я, Нефій, не можу написати про все, чого навчали серед мого народу; не такий я сильний у писанні, як у мовленні; бо коли людина говорить силою Святого Духа, сила Святого Духа доносить це до сердець дітей людських” (2 Нефій 33:1).

Зверніть увагу на те, що використано прийменник до а не в. Оскільки ми маємо свободу вибору, Він доносить це до наших сердець. Якщо ми запросимо Його, Він донесе це в наші серця, як про це сказано в книзі Об’явлення: “Ось Я стою під дверима та стукаю: коли хто почує Мій голос і двері відчинить, Я до нього ввійду, і буду вечеряти з ним, а він зі Мною” (Об’явлення 3:20).

Я свідчу вам, що в Нього є й інші важливі обов’язки або місії. Він---Втішитель. Він стримує або спонукає, Він скеровує, Він застерігає та Він докоряє. Я закликаю вас самостійно їх дослідити. А зараз я говоритиму про умови для отримання Святого Духа.

Умови для отримання Святого Духа

Умови або вимоги для отримання Святого Духа прості. Я згадаю лише три: (1) бажання, що для мене також означає просити, прагнути і стукати, (2) гідність, і (3) готовність---духовна і фізична.

Слова бажати, просити, прагнути і стукати в Писаннях часто знаходяться поруч, і вони є ключовими для отримання Святого Духа і Його невимовних дарів. Алма навчав, що “[Бог] дарує людям згідно з їхнім бажанням” (Алма 29:4).

Я приверну вашу увагу до цих слів в Ученні і Завітах 11, одкровенні Господа, даному Гайруму Сміту. Слово бажання і споріднені з ним слова зустрічаються вісім разів. Принаймні одне з добре відомих і часто цитованих згадувань міститься в 21-му вірші. Тут поєднано прагнення, бажання, слово та Дух---що разом ведуть до отримання сили Бога: “Не прагни проголошувати Моє слово, але спочатку прагни отримати Моє слово, а тоді буде твого язика розв’язано; тоді, якщо ти захочеш, ти будеш мати Мій Дух і Моє слово, так, силу Бога для переконання людей” (курсив додано).

Наступне---гідність. Щоб мати невимовний дар Святого Духа, ми повинні дотримуватися заповідей. Я вірю, що ви знаєте, які пороки ображають Дух, і не буду згадувати про них. Мене скеровувало одне речення з мого патріаршого благословення: “Джею, тримай своє тіло вільним від спокус та пороків, що з’являтимуться. Живи чисто і гідно, бо Дух нашого Небесного Батька перебуває у чистих скиніях. [Він] не перебуває в нечистих скиніях”. Я знайшов підтвердження цьому в Книзі Мормона: “Дух Господа не оберігає їх більше; так, Він полишив їх, тому що Дух Господа не живе в несвятих храмах” (Геламан 4:24).

Готовність---фізична і духовна. Ми живемо у дуже заклопотаному світі, де дуже багато речей привертають до себе наш час і увагу. Саме тому ми заохочуємо до пунктуальності щодо зборів, особливо причасних зборів, щоб слухати музику прелюдії, готуватися, щоб мати Духа, та отримувати одкровення. Ми постимося, ми молимося, ми розмірковуємо, ми відвідуємо храм і ми вчимося бути добрими слухачами і спостерігачами.

Президент Джозеф Ф. Сміт був взірцем фізичної і духовної готовності, коли він отримав одкровення, яке ми називаємо видінням про викуплення померлих, що міститься у 138-му розділі Учення і Завітів:

“Третього жовтня тисяча дев’ятсот вісімнадцятого року я сидів у своїй кімнаті, розмірковуючи над писаннями;

І замислившись над великою спокутною жертвою, що її було принесено Сином Бога” (УЗ 138:1--2).

Я уявляю собі Президента Сміта, який сидить на стільці, можливо на дерев’яному стільці, біля столу, і перед ним лежать Писання, ручка і папір. Він не лежить на дивані і не сидить напівлежачи у кріслі.

Президент Девід О. Мак-Кей наголошував на важливості духовної і фізичної готовності, розповідаючи історію про єпископа Джона Уеллса, колишнього члена Верховного єпископату, чий син загинув під час аварії на залізниці. Через кілька тижнів після похорон мати була вдома, оплакуючи його смерть. Вона мала духовну і фізичну готовність. Син явився їй і сказав, що коли він усвідомив, що потрапив до духовного світу, він спершу намагався зв’язатися зі своїм батьком, але не зміг, і він сказав їй, що його тато був надто заклопотаний у своєму офісі4.

На багатьох з наших навчальних зборів для генеральних авторитетів, Президенти Церкви і апостоли нагадували нам, щоб ми не були настільки заклопотаними виконанням Господньої роботи, що духовні спонукання не доходитимуть до нас.

Як розпізнавати скерування від Святого Духа

Мені важко навчати, як розпізнавати скерування, супровід і духовні спонукання. Такий досвід є особистим і часто пов’язаним з особою і щойно описаними мною умовами. Однак є кілька ознак, які я усвідомив сам і яким навчився від інших.

Перша---це спокій у вашому розумі. Господь дав важливий урок Оліверу Каудері, якого мучив неспокій, нагадавши йому: “Хіба я не промовляв мир твоєму розуму стосовно цього?” (УЗ 6:23). Я вірю, що отримання “миру в розумі” є одним з найпоширеніших способів розпізнання скерування від Святого Духа. Синонімами миру є ясність, спокій, гармонія та тиша, тоді як протилежністю будуть збентеження, неспокій, розпач, роздратованість та дисгармонія. Ми часто використовуємо слова: “У мене недобрі почуття щодо цього” або “я відчуваю дискомфорт”. Такі почуття виникають на підґрунті, яке ми розглянемо в наступному принципі: розум і серце.

“Так, знай, Я скажу тобі у твоєму розумі і у твоєму серці, через Святого Духа, Який зійде на тебе і Який буде жити у твоєму серці.

Тепер ось, це є дух одкровення” (УЗ 8:2--3).

Я навчився від Першого Президентства і Кворуму дванадцятьох, а також через особистий досвід, що одкровення для розуму часто є дуже конкретними словами, ідеями і навіть реченнями, тоді як одкровення для серця є всеохоплюючими почуттями, пов’язаними зі спокоєм. Ілюстрацією цього є приклади з життя Еноша: у віршах 3 і 9 в його історії всеохоплююче почуття описане такими фразами: “радість … запал[а] глибоко в моє серце” та “я почав відчувати”. У віршах 5 і 10 ми знаходимо повні речення, кожне з яких починається зі слів “і дійшов до мене голос, кажучи” та “голос Господа дійшов до моєї свідомості знову, кажучи”.

Отримання почуттів для серця та думок для розуму стисло описані у цих словах до Гайрума Сміта:

“Я вділю тобі від свого Духа, який просвітить твій розум, який сповнить твою душу радістю;

І тоді знатимеш ти, тобто через це знатимеш ти все, що ти побажаєш від Мене” (УЗ 11:13--14).

Ще один спосіб---з’ясувати своїм розумом. Одним з часто цитованих уривків з Писань, в якому йдеться про розпізнання одкровення і спонукань від Святого Духа, є Учення і Завіти 9:7--9:

“Ти повинен з’ясувати це повністю своїм розумом; потім ти повинен спитати Мене, чи це правильно, і якщо це правильно, Я зроблю так, щоб твої груди запалали зсередини; отже, ти відчуєш, що це правильно.

Але якщо це не правильно, в тебе не буде таких відчуттів, а буде заціпеніння думки” (УЗ 9:8--9).

Старійшина Даллін Х. Оукс мудро навчав, що “людина може мати сильне бажання бути скерованою Духом Господа, але … немудро дозволяє цьому бажанню збільшитися до такого ступеню, що прагне бути скерованою в усьому. Бажання бути скерованим Господом---це чудово, але воно має супроводжуватися розумінням того, що наш Небесний Батько залишає за нами вибір у прийнятті багатьох особистих рішень. …

“Ми повинні з’ясувати питання повністю своїм розумом, користуючись силою мислення, яку нам дав наш Творець. Потім ми повинні молитися про скерування і діяти згідно з ним, якщо ми його отримаємо. Якщо ми не отримуємо скерування, ми повинні діяти найкращим чином, як вважаємо за доцільне. Особам, які наполегливо прагнуть отримувати одкровення з питань, в яких Господь вирішив не скеровувати нас, відповідь може підказати їхня фантазія або упередженість, або вони навіть можуть отримати відповідь через лжеодкровення”5.

І президент Бойд К. Пекер мудро навчав: “Те, що від Духа, не приходить через примус. Наш привілей спілкування з Духом не описується такими словами, як примушувати, приневолювати, зобов’язувати, тиснути, вимагати. Вам не вдасться примусити Дух давати відповідь, так само, як не вдасться змусити квасолю прорости, а пташеня передчасно вилупитися з яйця. Ви можете створити клімат, що сприятиме зростанню, підживленню та захисту; але ви не можете застосовувати силу чи змушувати: ви повинні очікувати зростання”6.

“Твої груди [палали] зсередини”---фраза з Учення і Завіти, розділ 9. Стосовно цього “палання у грудях”: по завершенні служіння президентом місії, мене разом з іншими колишніми президентами місій покликали служити в одному з комітетів, щоб знайти способи покращення проповідування. Було запропоновано допомогти місіонерам відчути і розпізнати “палання у грудях”, про яке йдеться в Ученні і Завітах 9:7--9. Голова комітету---член Першого кворуму сімдесятників і колишній президент місії---розповів про подію, яка сталася з ним, коли один з членів Кворуму дванадцятьох відвідував його місію. Під час відвідин цей чудовий президент місії навчав важливості цих трьох віршів.

По завершенні зборів і під час поїздки на інші збори, член Кворуму дванадцятьох звернув увагу на те, що протягом свого багаторічного служіння, йому зустрічалися члени Церкви, які відчували, що зазнали невдачі, прагнучи отримати одкровення через палання у грудях, навіть після тривалих постів і молитов. Вони не розуміли, що палання в грудях стосується не значного підвищення температури, але скоріш інтенсивності почуттів---спокою в розумі та почуттів у серці, про які згадувалося раніше.

З багатьма може відбуватися те саме, що й з наверненими у Книзі Мормона, яких “було хрищено вогнем і Святим Духом, і вони не знали цього” (3 Нефій 9:20).

В одкровенні, даному для Гайрума Сміта, ми знаходимо чотири способи розпізнання того, як Дух скеровує нас: “Поклади довіру свою на Того Духа, Який [1] веде чинити добре---так, [2] чинити справедливо, [3] ходити покірно, [і 4] судити праведно; і це є Мій Дух” (УЗ 11:12).

Президент Гордон Б. Хінклі сказав: “Як ми можемо знати те, що від Духа? Як ми можемо знати, що воно від Бога? По його плодах. Якщо воно веде до зростання і розвитку, якщо воно веде до віри і свідчення, якщо воно веде до кращих способів виконання роботи, якщо воно веде до набожності, тоді воно від Бога. Якщо воно принижує нас, якщо воно веде нас у темряву, якщо воно спантеличує і несе нам неспокій, якщо воно веде до зради, тоді воно від диявола”7.

Ще одна: питання може займати думки або невпинно тяжіти над вами. Ця істина з послання Джозефа Сміта щодо хрищення за мертвих є ще одним шляхом, у який промовляє Дух: “Це питання, здається, займає мої думки і тяжіє над моїми почуттями сильніше за все інше” (УЗ 128:1). Відчуття спонукань, які не припиняються, доки ми не почнемо діяти, є реальним і священним.

Коли я був президентом Колумбійської Калійської місії, якось пізно ввечері, після десятої години, я вивчав Писання. Мені спало на думку, що слід зателефонувати одному зі старійшин. Незадовго перед тим я проводив з ним співбесіду і знав, що він мав кілька проблем, але я не приділив уваги цій думці. Спонукання з’явилося знову і, трохи подумавши, я знов не приділив уваги цій думці. Спонукання з’явилося втретє і, зрештою, я усвідомив, що це дійсно спонукання, і зателефонував йому. Його напарник був у ліжку і взяв слухавку. Я попросив його поговорити зі старійшиною, якому відчув спонукання зателефонувати. Він сказав, що того немає в ліжку.

Я сказав: “Поклади слухавку і знайди його”.

Він знайшов його на дворі, де той розмовляв з молодою жінкою, яка того дня переселилася в цей дім. Наступного дня старійшин було переселено до іншої квартири.

На завершення я хочу процитувати описання важливої події, що сталася з Президентом Уілфордом Вудраффом, і привести мудру пораду, яку він дав. За його словами, під час його подорожей йому являлися Джозеф Сміт, Бригам Янг та інші ранні провідники Церкви. Одного разу йому явився Бригам Янг (який три роки тому помер): “Коли ми прийшли туди, куди прямували, … я спитав Президента Янга, чи буде він проповідувати нам. Він сказав: “Ні, я закінчив моє свідчення у плоті. Більше я не буду розмовляти з цим народом. Але,---сказав він,---я прийшов побачитися з тобою; я прийшов, щоби спостерігати за тобою і за тим, чим займається цей народ. Тоді,---сказав він,---я хочу, щоб ти навчав народ---і я хочу, щоб ти сам слідував цій пораді---що вони мають працювати і жити так, щоб отримати Святого Духа, бо без цього ви не зможете розбудовувати царство; без Духа Божого ви перебуваєте в небезпеці, що будете ходити в темряві, в небезпеці того, що не виконаєте свого покликання як апостоли і старійшини у Церкві й царстві Бога”8.

Я смиренно молюся про те, щоб ви ретельніше прагнули бути гідними невимовного дару Святого Духа; щоб ви могли розпізнавати Його спонукання і робити це дедалі краще; щоб ви могли “бути спокійними і знати” (УЗ 101:16) Батька і Сина через Святого Духа; і щоб ви висловлювали вдячність за Нього і Його супровід, бо висловлення вдячності ще більше запрошує Дух.

Завдяки невимовному дару Святого Духа я знаю, що Джозеф Сміт---пророк Відновлення і що Книга Мормона---ключовий камінь нашої релігії. Я знаю, що Батько і Син живі. Вони реальні. Святий Дух свідчить про всю істину. Він освячує і Він навчає. Нас скеровують сьогодні сучасні пророки, провидці і одкровителі, істинні апостоли Господа Ісуса Христа. Цих 15 чоловіків скеровує невимовний дар Святого Духа. В ім’я Ісуса Христа, амінь.

© 2012 by Intellectual Reserve, Inc. Усі права застережено. Текст англійською мовою затверджено: 12/11. Затверджено на переклад: 12/11. Назва оригіналу: The Unspeakable Gift of the Holy Ghost. Ukrainian. PD50038517 192

Show References

    Посилання

  1.   1.

    Manuscript History of Brigham Young, 1846–1847, comp. Elden J. Watson (1971), 529–30.

  2.   2.

    Brigham Young, Deseret News, Feb. 9, 1854, 4.

  3.   3.

    Путівник по Писаннях, “Євангелія”; scriptures.lds.org.

  4.   4.

    See David O. McKay, Gospel Ideals (1953), 525–26.

  5.   5.

    Dallin H. Oaks, “Our Strengths Can Become Our Downfall,” Ensign, Oct. 1994, 13–14.

  6.   6.

    Boyd K. Packer, “The Candle of the Lord,” Ensign, Jan. 1983, 53.

  7.   7.

    Гордон Б. Хінклі, “Натхненні думки”, Ліягона, лип. 1998, с. 5.

  8.   8.

    Уілфорд Вудрафф, Учення Президентів Церкви: Уілфорд Вудрафф (2004), с. 46.