Ким би не був ти, виконуй добре роботу свою: не надягайте масок, які приховують вашу особистість

Старійшина Квентін Л. Кук

З Кворуму Дванадцятьох Апостолів

Вогник СЦО для дорослої молоді • 4 березня 2012 р. • Університет Бригама Янга–Айдахо


 
Старійшина Квентін Л. Кук

Я радію нагоді звертатися до вас---до дорослої молоді. Я передаю вам любов і вітання від Першого Президентства та Кворуму дванадцятьох. Як чудово бути тут, у конференц-центрі УБЯ-Айдахо. Подумки я можу уявити собі вас у різних місцях по всьому світі.

Коли я був у вашому віці, пророком був Президент Девід О. Мак-Кей. Президент Девід О. Мак-Кей служив Президентом Церкви з 1951 по 1970 рік, у якому мені виповнилося 30 років. Пророк завжди сприймається дуже по-особливому, коли ти молода людина. Я любив Президента Мак-Кея і захоплювався ним. Він часто розповідав історію, яка сталася з ним, коли він служив місіонером в Шотландії. Відчуваючи тугу по дому на початку своєї місії, він кілька годин провів на екскурсії по Стерлінзькому замку, який був неподалік. Повертаючись із замку, вони з напарником проходили повз будівлю, над дверима якої був камінь з вирізаним написом цитати, яку звичайно приписують Шекспіру. В ній говорилося: Ким би не був ти, виконуй добре роботу свою.

Згадуючи цей випадок під час виступу у 1957 році, Президент Мак-Кей пояснив: “Я сказав собі, або своєму духові: “Ти член Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів. Більш того, ти представляєш тут Господа Ісуса Христа. Ти взяв на себе відповідальність як представник Церкви. Тоді я подумав [про] те, чим ми займалися того ранку. Ми ходили на екскурсію, ми ознайомилися з історією й отримали інформацію, це правда, і я був глибоко зворушений цим. … Однак то не була місіонерська робота. … Я прийняв звернене до мене послання на тому камені, і з того моменту ми намагалися виконувати свою місіонерську роботу в Шотландії”1.

Це послання---Ким би не був ти, виконуй добре роботу свою---було настільки важливим і так сильно вплинуло на старійшину Мак-Кея, що надихало його решту життя. Він вирішив: яким би не був його обов’язок, він виконуватиме його якнайкраще.

Коли старійшина Девід Б. Хейт служив президентом місії в Шотландії, він знайшов той камінь з написом і розпорядився зробити її точну копію, яка сьогодні знаходиться в Центрі підготовки місіонерів у Прово, Юта. Багато з вас бачили цю цитату і роздумували над значенням її послання. Старійшина Рассел М. Нельсон говорив нещодавно про це послання з нагоди святкування 50-ї річниці Центру підготовки місіонерів у Прово.

Коли я думав про те, ким ви є, у мене з’явилося відчуття, що, можливо, ви не повністю усвідомлюєте важливість вашого покоління. Суспільство загалом дало назви різним поколінням, які живуть сьогодні. Найстарше серед нас покоління у Сполучених Штатах та інших країнах називають “найвеличнішим поколінням” за те, що вони витерпіли під час Великої світової депресії 1930-х років, а потім---за звершене ними в Другій світовій війні і в подоланні її наслідків, коли вони будували кращий світ. У цих подіях брали участь кілька Братів-провідників вищої влади Церкви. Президент Томас С. Монсон служив у Військово-Морському флоті США; президент Бойд К. Пекер служив у Військово-Повітряних силах США; старійшина Л. Том Перрі служив солдатом морської піхоти США. Пізніше я розкажу вам про деякий здобутий ними досвід та уроки, які вони засвоїли і яким навчали.

Ваше покоління, народжене у 1980-х та на початку 1990-х років, зараз називають “поколінням тисячоліття”. Дехто скептично налаштований щодо майбутніх досягнень вашого покоління. Та я вважаю, що ваш спадок і ваш фундамент допоможуть вам бути найкращим поколінням в усі часи, особливо у подальшому запровадженні плану нашого Небесного Батька.

Чому я розповідаю про це? Ваше покоління більше залучене до навчання в семінарії та інституті релігії, ніж попередні покоління, і вас навчали краще у Початковому товаристві, у кворумах священства та класах Товариства молодих жінок, ніж будь-які інші покоління. Крім того, приблизно 375000 з вас служили або служать місіонерами. Ви становите одну третину всіх місіонерів, які служили у цьому розподілі. Семюела Сміта, першого місіонера у цьому розподілі, було висвячено в старійшини і рукопокладено бути місіонером 6 квітня 1930 року---у день організації Церкви. Уявляючи собі всіх місіонерів, які служили з того часу, здається дивовижним, що одна третина місіонерів належить до вашої вікової групи. Для порівняння, за 12 років мого життя з 18 до 30 років, на місії служили лише 76000 місіонерів, або менше, ніж 8 відсотків. Попри те, що дехто з вас не мав можливості служити на місії, ваш внесок може бути значним. Майже половина братів з Першого Президентства та Дванадцятьох не мали можливості служити на місії.

Не поводьтеся незвично для себе, надягаючи маску

Беручи до уваги величезний потенціал чинити добро, яким ви наділені, що ж непокоїть мене стосовно вашого майбутнього? Що я можу порадити вам? По-перше, кожен з вас зазнаватиме величезного тиску поводитися незвично—навіть надягати маску—та ставати кимось, ким насправді ви не є, або ким ви не хочете бути.

Минулого літа ми зі старійшиною Л. Томом Перрі та Майклом Оттерсоном2 зустрілися у справах, що стосувалися зв’язків з громадськістю, з Абрахамом Фоксменом в його офісі у Нью-Йорку. Містер Фоксмен є керівником Антидифамаційної ліги у США. Мета цієї ліги---зупинити ганьблення євреїв. Він займається цією справою вже майже 40 років. Історія його життя неминуче мала привести його на цю посаду. Він народився на початку Другої світової війни. Його батьки, Джозеф та Хелен Фоксмени, через укази проти євреїв, віддали Абрахама дівчині-католичці з Польщі якраз перед тим, як потрапити до єврейського гетто у Вільно, Литва, у вересні 1941 року. Абрахаму тоді було 13 місяців. Його батьки пережили війну і голокост, але з Абрахамом зустрілися знову, вже коли йому було 4 роки. Підраховано, що в нацистському пеклі загинуло 1,5 мільйона єврейських дітей. Абрахама оберігала дівчина--католичка, яка щонеділі водила його до церкви і приховувала його єврейське походження3. Не дивно, що Абрахам Фоксмен присвятив своє життя боротьбі з антисемітизмом, ненавистю, нетерпимістю та дискримінацією.

До цього я вже мав нагоди працювати з містером Фоксменом і я захоплююся його мужністю й відданістю своїй справі. Під час нашої зустрічі у Нью-Йорку я спитав його, що б він порадив нам для роботи, що стосується зв’язків з громадськістю Церкви. Він на мить замислився, а потім пояснив, як важливо заохочувати людей не надягати маски. Він розповів про Ку-Клукс-Клан. То була організація, що мала дуже великий вплив й наводила досить великий страх на більшість американців у першій половині минулого століття. В однаковому вбранні та в масках, які не дають упізнати учасників, вони спалювали хрести біля будинків тих, кого обрали своїми жертвами, і призначили самих себе, так званими, моральними наглядачами. Найчастіше їхніми жертвами ставали афроамериканці, але були й католики, юдеї та іммігранти. Найагресивніші з них вдавалися до побиття, фізичних знущань і навіть вбивств. Містер Фоксмен зазначив, що меншість з Ку-Клукс-Клану складалася з розгнузданих нацистів, прихильників диктаторського режиму 1930-х років у Європі, але більшість з них без масок, як правило, були звичайними людьми, серед яких були бізнесмени і ті, хто відвідували церкву. Він звернув увагу на те, що приховування своєї особистості і маска давали їм можливість брати участь у справах, яких зазвичай вони б уникали4. Їхня поведінка мала жахливий вплив на американське суспільство.

Порада містера Фоксмена була така: наголошуйте, що важливо, аби люди не надягали маски, які приховують їхню справжню особистість.

У ранній період історії Церкви пророк Джозеф Сміт, Емма та їхні 11-місячні близнюки, Джозеф та Джулія, перебували в Хайрамі, Огайо, на фермі Джонсонів. Близнята хворіли на кір. Джозеф зі своїм маленьким сином спали на розсувному ліжку біля вхідних дверей.

Брат Марк Л. Стейккер так описував ті події:

Уночі група чоловіків з вимазаними у чорне обличчями вдерлися в дім і витягли Пророка на вулицю, де побили його і обмазали його та Сідні Рігдона дьогтем.

“Коли Емма побачила побитого й вимазаного дьогтем Джозефа, вона знепритомніла. …

Хоча Пророк і втратив зуб, був серйозно поранений у бік, йому видерли пасмо волосся і він отримав опіки від азотної кислоти, на наступному недільному богослужінні він читав проповідь. Серед святих, які зібралися там, було принаймні четверо тих, хто були серед черні”5.

Найтрагічнішим з цього нападу черні було те, що маленький Джозеф залишився беззахисним на нічному повітрі, коли його батька витягли на вулицю, і, серйозно простудившись, помер за кілька днів потому.

Також цікаво, що люди, винні у мученицькій смерті пророка Джозефа та його брата, Гайрума, пофарбували свої обличчя, намагаючись приховати, хто вони є6. Ті, хто замасковують свою особистість і вступають у таємні змови, наражаються на особливу небезпеку. З Книги Мормона ми дізнаємося, що Люцифер: “підбиває дітей людських до таємних змов на вбивство і всіляких таємних діянь темряви” (2 Нефій 9:9; див. також 3 Нефій 6:27–30).

Я не говорю, що хтось з вас братиме участь у подібних жахливих подіях, щойно описаних мною. Я вважаю, що в наші дні, коли бути анонімом легше, ніж будь-коли раніше, існують важливі принципи: не надягати маски і перебувати відданими “вірі, за котру життя віддавали”7.

Один з найкращих способів захисту від невірного вибору---уникати будь-яких масок анонімності. Якщо ви колись захочете це зробити, нехай вам буде відомо, що це важлива ознака небезпеки і один із засобів супротивника змусити вас зробити щось таке, чого ви не повинні робити. Одна з причин, чому ми радимо місіонерам одягатися скромно, а старійшинам бути чисто поголеними,---щоб у них не виникало питання, ким вони є і як мають себе поводити. Дехто спитає: “Хіба це не просто зовнішній атрибут?” Я так не думаю. Подумайте про одяг та прикраси, описані у Книзі Мормона пророком Моронієм, який називав носіння “дуже красив[ого] одяг[у]” ознакою гордовитості. Він пов’язував гордовитість, що виявлялася в носінні дуже красивого одягу, з розбратом, і злобою, і утисками, і всілякими беззаконнями” (див. Мормон 8:36). Мене особливо непокоїть, що в наші дні те, як ми одягаємося і які прикраси носимо, може бути ознакою непокори або ухиляння від норм моралі і негативно впливати на норми моралі інших людей.

Дійте відповідно до своїх справжніх переконань

Другою моєю порадою буде така: дійте відповідно до своїх справжніх переконань, витрачаючи свій час на те, що розвиватиме ваш характер і допомагатиме вам ставати більше схожими на Христа. Я сподіваюся, що жоден з вас не ставиться до життя передусім як до веселощів та ігор, а вважає його за підготовку “до зустрічі з Богом” (Alma 34:32).

Чудовим прикладом того, як виконувати свою частину роботи і правильно використовувати час, є випадок з життя старійшини Л. Тома Перрі, коли він був морським піхотинцем у складі окупаційних військ США в Японії наприкінці Другої світової війни. Старійшина Перрі розповів цю історію під час запису його особливого свідчення про Спасителя, яке показують в наших центрах для відвідувачів:

Розповідь старійшини Перрі

У моєму житті був випадок, який часто нагадував мені про радість, яка приходить від запитання “Що у цій ситуації зробив би Спаситель?”

Я був серед перших моряків, які висадилися в Японії після підписання мирного договору по завершенні Другої світової війти. Наше прибуття до спустошеного міста Нагасакі стало одним з найсумніших моментів мого життя. Велика частина міста була повністю зруйнована. Деяких мертвих ще не поховали. Як окупаційні війська ми встановили штаб і стали до роботи.

Ситуація була дуже безрадісна і деякі з нас бажали зробити більше. Ми пішли до священика нашої дивізії і попросили дозволу допомогти відбудувати християнські церкви. Через обмеження, накладені урядом під час війти, ці церкви майже припинили свою діяльність. Їхні нечисленні будівлі були сильно зруйновані. Кілька з нас запропонували свою допомогу, щоб відремонтувати і знову поштукатурити ці будинки зборів у наш вільний час, щоб там знову могли відбуватися християнські служби.

Ми не знали мови. Усе, що ми могли зробити, це працювати фізично над відбудовою споруд. Ми знайшли священиків, які не могли служити у роки війни, і заохочували їх повертатися до їхніх обов’язків. Це було неймовірне відчуття, бачити, як ці люди знову отримали свободу жити за своїми християнськими переконаннями.

Коли ми, їдучи додому, полишали Нагасакі, відбулася подія, яку я пам’ятатиму завжди. Коли ми сідали на поїзд, щоб доїхати до кораблів, які мали доставити нас додому, нас дражнили багато інших моряків. З ними були їхні дівчати, які прийшли їх проводжати. Вони сміялися з нас і казали, що ми не відчули справжньої радості від перебування в Японії. Ми просто змарнували наш час за працею і штукатуренням стін.

Коли їхні жарти дійшли апогею, із-за невеликого пагорба біля залізничного вокзалу вийшли біля двохста цих чудових японських християн із церков, які ми допомагали відновити, співаючи “Воїнство Христове”. Вони спустилися і осипали нас подарунками. Потім вони вишикувалися вздовж залізничної колії і коли поїзд рушив, ми простягли руки і, від’їжджаючи, торкалися їхніх пальців. Через сильні емоції ми були неспроможні говорити. Але ми були вдячними, що змогли хоч трохи сприяти відновленню християнства в цій країні після війни.

Я знаю, що Бог живе. Я знаю, що ми всі Його діти і що Він любить нас. Я знаю, що Він послав Свого Сина у світ, щоб Він був викупною жертвою для людства і ті, хто прийме Його євангелію і наслідуватиме Його, насолоджуватимуться вічним життям, найбільшим з усіх дарів Бога. Я знаю, що Він керував відновленням євангелії на землі через служіння Пророка Джозефа Сміта. Я знаю, що єдина вічна радість та вічне щастя, які можна знайти у нашому смертному житті, прийдуть через наслідування Спасителя, послух Його закону та дотримання Його заповідей. Він живе. Це моє свідчення вам у Його святе ім’я, саме Ісуса Христа, амінь”8.

Подумайте, наскільки важливим було те, що деякі солдати проводили свій час відбудовуючи християнські церкви, тоді як інші солдати займалися легковажними, безглуздими чи недобрими справами. Будь ласка, поміркуйте над цим і будьте мудрими у використанні свого часу.

Цей фільм викликав у мене спогади з дитинства, коли мені було п’ять років. Нашим президентом колу був батько старійшини Перрі. Коли закінчилася Друга світова війна, він запросив усіх солдатів, які повернулися з війни, зайняти місце на подіумі в каплиці на причасних зборах. Вони прийшли у своїй найкращій військовій формі, і кожен з них коротко склав своє свідчення. Президент Перрі плакав, коли свідчили два його сини, старійшина Перрі та його молодший брат Тед. Для такого маленького хлопчика, як я, ця подія була дуже зворушливою й надихаючою. Я не пам’ятаю, про що вони говорили, але добре пам’ятаю свої відчуття.

Як ви можете бачити з прикладу старійшини Перрі в цьому відео, я говорю не про показний прояв вашої віри чи лише поверхневу відданість. Це може завдати неприємностей і вам, і Церкві. Я говорю про те, щоб ви стали тими, ким ви маєте бути. Коли ми працювали над путівником для місіонерів Проповідуйте Мою євангелію, то відчували, що він може бути корисним путівником у житті для наших місіонерів та членів Церкви, зокрема 6 розділ: “Як мені розвинути характер, подібний до Христового?” Коли ви намагатиметеся виконувати свою частину роботи і визначати риси, які бажаєте розвинути, ви захочете скласти перелік уривків з Писань, в яких говориться про ці риси, і дослідити їх: “поставте цілі і заплануйте собі застосувати ц[і] рис[и] в житті” і “моліться, щоб Господь допоміг вам розвинути ц[і] рис[и] ”9. Виконуючи цю роботу, ви не повинні надягати маску і приховувати, хто ви є насправді.

Дехто з вас, можливо, засвоїв поведінку, яку вже не назвеш веселощами та іграми. Ті, хто загруз у порнографії чи будь-якій іншій формі аморальності, живуть не тим життям, яким хотіли б і мали б жити. Цікаво, що майже всі, кого затягла порнографія, ховаються за якоюсь личиною і приховують, що натягли її на себе. Вони маскують свою поведінку, яка, як їм відомо, варта догани, і є руйнівною для всіх, хто їм не байдужий. Порнографія---це чума, яка є шкідливою не лише для морального стану людини перед Богом, але й руйнівною для шлюбу та сім’ї і має шкідливий вплив на суспільство. І звичка “сидіти” в Інтернеті, і порнографія є небезпечними для шлюбу10. Плануючи одружитися, ви не повинні надягати жодну маску, яка приховує неналежну поведінку, що зашкодить вам і вашому шлюбу.

Ті, хто став жертвою цієї нищівної звички, будь ласка, будьте певні, що ви можете покаятися і зцілитися. Покаяння має передувати зціленню. На зцілення може піти багато часу. Єпископ може порадити вам, як саме ви можете отримати потрібну для зцілення допомогу. Ми попросили єпископів направляти вас до тих людей, які можуть якнайкраще допомогти вам.

Крім порнографії та сексуальної аморальності, існують і інші приховані види поведінки, які отруюють суспільство та підривають основи моральності. У наші дні стало звичайним, приховуючи свою особистість, анонімно писати он-лайн повідомлення, які дихають ненавистю, сарказмом та нетерпимістю. Дехто називає це: “відірватися”. Певні інституції намагаються відслідковувати такі коментарі. Наприклад New York Times не допускає коментарів, в яких містяться напади на особистість, непристойні слова, вульгарність, богохульство, самозванство, перекручення та лайки.

The Times також заохочує вказувати справжнє ім’я, оскільки, за їх словами: “Ми побачили, що люди, які використовують своє справжнє ім’я, спілкуються більш ввічливо й доброзичливо”11.

Апостол Павло писав:

“Не дайте себе звести,---товариство лихе псує добрі звичаї!

Протверезіться правдиво, та й не грішіть, бо деякі Бога не знають” (1 Коринтянам 15:33–34).

Зрозуміло, що лихе товариство приводить не лише до поганих звичаїв, але, якщо воно має місце серед святих останніх днів, це може завдати шкоди тим, хто не знає Бога і не має свідчення про Спасителя.

Будь-яке використання Інтернету з метою посваритися, зіпсувати репутацію або очорнити когось, варте догани. Ось що ми бачимо в суспільстві: коли люди надягають маску анонімності, вони більш ймовірно поводитимуть саме себе так, щоб зіпсувати ввічливу розмову. Це також порушує основні принципи, яким навчав Спаситель.

Одне з основних послань євангелії Ісуса Христа, яке ви засвоїли змалку: “Так-бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне” (Іван 3:16; див. також УЗ 34:3). Спаситель сказав, що Він прийшов не засудити світ, а спасти його. А потім Він пояснив, у чому полягає засудження:

“Світло на світ прибуло, люди ж темряву більш полюбили, як світло,---лихі-бо були їхні вчинки!”

“Бо кожен, хто робить лихе, ненавидить світло, і не приходить до світла, щоб не зганено вчинків його.

А хто робить за правдою, той до світла йде, щоб діла його виявились, бо зроблені в Бозі вони” (Іван 3:19–21; див. вірші 17–21).

Праведним не потрібно носити маски, щоб ховатися за ними. Мені подобається ця історія з життя Президента Томаса С. Монсона. 18 років йому виповнилося лише наприкінці Другої світової війни. По суті, з війною в Європі вже було покінчено, але війна на Тихому океані ще тривала.

Він вступив на військову службу до Військово-Морського флоту США і його направили у Сан-Дієго, Каліфорнія. Ви пам’ятаєте цю історію з його виступу на минулій генеральній конференції. У першу неділю його перебування там сержант-інструктор зі стройової підготовки вишикував усіх, щоб відправити до церкви. Католиків він направив в одне місце, юдеїв---в інше, а решту вирішив відправити на збори протестантів. Президент Монсон сказав, що знав, що він не був ні католиком, ні юдеєм, ні протестантом; він був мормоном. Він мужньо залишився стояти на місці і з радістю дізнався, що з ним залишилися стояти й інші вірні члени Церкви. Було б легко піти на збори протестантів з великою групою людей. Він був рішучо налаштований на те, щоб його вважали тим, ким він є, і діяти відповідно до цього12.

Ставте належні цілі

Моя третя порада стосується деяких цілей, про які вам слід подумати. Приблизно у той самий час, коли старійшина Перрі був у Японії як морський піхотинець, президент Бойд К. Пекер служив наприкінці Другої світової війни в Японії у Військово-Повітряних силах.

У своєму виступі 22 січня цього року під час святкування сотої річниці семінарії, він пояснив, що то був дуже визначальний час у його житті13. У 2004 році я супроводжував президента Пекера та інших у Японію. Він мав можливість пройтися деякими його старими дорогами і пригадати певні події й рішення, які він прийняв у той час. Він повідав про деякі з них у своєму виступі для семінарії. З його дозволу я розповім вам і про інші його думки та почуття.

Президент Пекер розповів про події, які сталися на острові поблизу узбережжя Окінави. Він вважає їх своєю горою у пустині. Його особиста підготовка і зустрічі з іншими членами Церкви зміцнили його віру в учення євангелії. Йому не вистачало лише підтвердження---впевненого знання про те, що, як він вже відчував, було істинним.

Біограф президента Пекера розповідає про те, що сталося: “Замість того, щоб знайти тихе підтвердження, якого він прагнув, він зіткнувся лицем до лиця з пеклом війни, направленої проти невинних людей. У пошуках відлюдного місця й часу подумати одного дня він піднявся на пагорб, що височів над океаном. Там він натрапив на рештки селянської оселі і покинуте поле солодкої картоплі неподалік. І посеред рослин, що засихали, він побачив трупи вбитої матері і її двох дітей. Побачене викликало в нього глибокий сум, до якого додалося почуття любові до його власної сім’ї та всіх сімей взагалі”14.

Пізніше він зайшов у тимчасовий бліндаж, де міркував, роздумував і молився. Згадуючи про цю подію, Президент Пекер описав те, що я б назвав зміцнюючим духовним досвідом. Він відчув натхнення стосовно того, що має робити зі своїм життям. Звичайно ж, він і гадки не мав, що його покличуть служити у високому й святому покликанні, яке він має зараз. Він бачив себе вчителем, який би наголошував на вченні Спасителя. Він вирішив жити праведно.

Він дуже чітко зрозумів, що йому потрібно буде знайти праведну дружину і що разом вони виховуватимуть велику сім’ю. Цей молодий солдат усвідомив, що обрана ним професія забезпечуватиме скромний статок, а його дорогій супутниці потрібно буде мати ті самі пріоритети і бути готовою обходитися без деяких матеріальних благ. Ті з вас, хто знайомий з сестрою Донною Пекер, знають, що вона була і є ідеальною супутницею для президента Пекера. Зайвих грошей у них ніколи не було, але вони ніколи не відчували себе позбавленими чогось. Вони виховали 10-х дітей, і це вимагало жертви. Зараз у них 60 онуків і 79 правнуків.

Можу пригадати, яку я відчув любов, дізнавшись, що коли його щойно покликали бути генеральним авторитетом, йому було соромно іти з одним із старших братів на збори провідників Церкви, бо в нього не було підходящої білої сорочки.

Я розповідаю вам цю історію з життя, бо надто часто наші цілі основуються на тому, що цінує світ. Головні елементи насправді є доволі простими для членів Церкви, які отримали спасительні обряди. Будьте праведними. Створіть сім’ю. Знайдіть належний спосіб забезпечувати її. Служіть, коли вас покличуть. Підготуйтеся до зустрічі з Богом.

Спаситель навчав, що: “… життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його” (Лука 12:15). Тоді Він використав притчу:

“В одного багача гойно нива вродила була.

І міркував він про себе й казав: “Що робити, що не маю куди зібрати плодів своїх?

І сказав: “Оце я зроблю,---порозвалюю клуні свої, і просторніші поставлю, і позбираю туди пашню свою всю та свій достаток.

І скажу я душі своїй: “Душе, маєш багато добра, на багато років складеного. Спочивай, їж та пий, і веселися.

Бог же до нього прорік: “Нерозумний,---ночі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позостанеться те, що ти був наготовив”?

Так буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє від Бога” (Лука 12:16–21).

Розбудовуйте свою країну і громаду, в якій живите

Крім розвитку особистих якостей та вміння приймати рішення, якщо ви бажаєте бути поколінням, яким вам потрібно бути, ви розбудовуватимете свою країну і громаду, в якій живете. Вашому поколінню---як і найвеличнішому поколінню---доведеться захищати праведність та свободу релігії. Юдейсько-християнський спадок, який ми успадкували, є не лише дорогоцінним, але й дуже важливим у плані нашого Небесного Батька. Ми маємо зберегти його для майбутніх поколінь. Нам потрібно об’єднатися з добрими людьми, у тому числі з людьми всіх інших вірувань, а особливо з тими, хто відчуває свою відповідальність перед Богом за свою поведінку. Це ті люди, які зрозуміють, чому цього вечора темою нашої розмови є фраза: “Ким би не був ти, виконуй добре роботу свою”. Успішне поширення юдейсько-християнських цінностей та відстоювання свободи релігії зробить ваше покоління величним поколінням, яким воно і має бути.

З огляду на виклики, що існують у світі сьогодні, Перше Президентство та Кворум дванадцятьох особливо турбуються про те, щоб ви брали належну участь у політичному житті країни, в якій живете. Церква дотримується нейтралітету у політичних змаганнях і не підтримує кандидатів чи партій. Однак ми очікуємо, що члени Церкви активно братимуть участь у підтримці кандидатів та партій, які вони оберуть, основуючись на принципах, що підтримуватимуть хороший уряд. Наше вчення ясне: “треба старанно шукати чесних людей та мудрих людей” (УЗ 98:10). “Коли злочестиві правлять, люди стогнуть” (УЗ 98:9). Це означає, що кожен має відчувати відповідальність голосувати.

В тих штатах Сполучених Штатів, де проводяться партійні збори, ви повинні ознайомлюватися з питаннями, які вони обговорюють, дізнаватися про кандидатів та повноцінно брати участь у виборах. Наприклад, партійні збори різних партій в Юті та Айдахо почнуть проводитися вже з цього тижня і триватимуть до середини квітня. Якщо ви прийдете, вам буде дозволено брати в них участь. Ми сподіваємося, що ви дізнаєтеся про час проведення зборів обраної вами партії і відчуватимете відповідальність відвідати їх. Нам хочеться сподіватися, що так чинитимуть всі громадяни, як члени, так і не члени Церкви, в усіх штатах та країнах, де проходять вибори. Ціна свободи була надто високою, а наслідки байдужості є надто значними для кожного громадянина, щоб вважати, що можна проігнорувати свій обов’язок.

Будь ласка, знайте, що ми надзвичайно довіряємо вам. Провідники Церкви щиро вірять, що ваше покоління може розбудовувати Царство, як ніяке попереднє. Ми не тільки любимо вас і довіряємо вам, але й молимося про вас і благословляємо вас. Ми знаємо, що успіх вашого покоління є дуже важливим у подальшому встановленні Церкви та зростанні Царства. Ми молимося про те, щоб ви добре виконували свою частину роботи: не надівати маски, діяти відповідно до того, ким ви насправді є, ставити цілі та розбудовувати країну й громаду, в якій ви живете.

Я завершу своїм особистим свідченням про відновлення євангелії за посередництвом пророка Джозефа Сміта. Джозеф Сміт дійсно бачив Бога Батька та Ісуса Христа. Наш Батько на Небесах є люблячим Батьком, Який має план, що благословляє кожного з Його дітей. Ісус Христос є нашим Спасителем, а Його Спокута---це найважливіша подія в усій історії. Святий Дух служить нам і свідчить про Батька та Сина. Про це я свідчу, як один зі свідків Спасителя, в ім’я Ісуса Христа, амінь.

© 2012 by Intellectual Reserve, Inc. All rights reserved. English approval: 2/12. Translation approval: 2/12. Translation of What E’er Thou Art, Act Well Thy Part: Avoid Wearing Masks That Hide Identity. Language. PD50039044 xxx

Show References

    Посилання

  1.  

    1. David O. McKay, in Francis M. Gibbons, David O. McKay: Apostle to the World, Prophet of God (1986), 45; see also “Pres. McKay Speaks to Pioneer Stake Youth,” Church News, Sept. 21, 1957, 4.

  2.  

    2. Майкл Оттерсон є директором-розпорядником церковного відділу зв’язків з громадськістю.

  3.  

    3. Див. Joseph Foxman, In the Shadow of Death (2011), 10.

  4.  

    4. Із зустрічі з Абрахамом Фоксменом в його офісі в Нью-Йорку 14 червня 2011 року.

  5.  

    5. Mark L. Staker, “Remembering Hiram, Ohio,” Ensign, Oct. 2002, 35, 37.

  6.  

    6. Див. Вчення Президентів Церкви: Джозеф Сміт (2007), 24.

  7.  

    7. “Віддані вірі”, Гімни, с. 155.

  8.  

    8. Л. Том Перрі, відео фрагмент з Особливі свідки Христа (DVD, 2003).

  9.  

    9.  Проповідуйте Мою євангелію: путівник для місіонерського служіння [2005], с. 129; див. сторінки 121–134.

  10.  

    10. Див. Elizabeth Stuart, “Internet Addiction Harming Marriage,” Deseret News, July 20, 2011, http://www.deseretnews.com/article/700164510/Internet-addiction-harming-marriage.html.

  11.  

    11. Mark Brent, in “The Public Forum,” The Salt Lake Tribune, July 27, 2011, A16.

  12.  

    12. Див. Томас С. Монсон, “Мати сміливість вистояти наодинці”, Ліягона, лист. 2011, сс. 61--62; див. також Heidi Swinton, To the Rescue: The Biography of Thomas S. Monson (2010), 96–97.

  13.  

    13. Див. Бойд К. Пекер, “Як вижити на території ворога”, трансляція Святкування сотої річниці семінарії, 22 січ., 2012 р., http://seminary.lds.org/history/centennial/eng/how-to-survive-in-enemy-territory/.

  14.  

    14. Lucile C. Tate, Boyd K. Packer: A Watchman on the Tower (1995), 58–59.